Соціологія: 40% жителів заходу України готові вийти на протести проти "мовного закону"

 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня 2012 року, 55% опитаних дорослих мешканців у віці понад 18 років вважають рідною мовою більше українську, 40% – більше російську, 1% – іншу. Ще 5% не змогли визначитися, яка мова їм рідніша.

 

96% опитаних мешканців Заходу, понад 70% - Центру та Сходу, майже 40% – Сходу вважають рідною мовою більше українську. Разом з тим, понад 80% мешканців Донбасу, 70% – Півдня, понад половина – Сходу, майже 20% – Центру та Півночі вважають рідною більше російську.

 

Майже 100% прихильників Свободи, 80% - Об’єднаної опозиції, дві третини прихильників УДАРу, понад половина – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених» вважають своєю рідною мовою українську. Водночас, майже 70% прихильників Партії регіонів, понад половина прихильників КПУ, майже 40% – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», третини – УДАРу вважають рідною мовою російську.

 

Майже 80% опитаних не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.

 

Водночас, 8% – мали складності з оформленням (розумінням) офіційних документів, 5% – мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів, 4% – скаржаться на недостатню кiлькiсть телевiзiйних програм рiдною мовою, для 2% – важко знайти книги, газети, журнали, фiльми рiдною мовою, 2% – отримали відмову в обслуговуванні на рідній мові.

 

Ще близько 1% мали проблему, коли люди вдавали, що не розуміють їх рідної мови, або їх насильно примушували спiлкуватися нерiдною мовою. Також лише 1% опитаних мали проблеми з можливiстю навчатися (навчати дитину) рiдною мовою, мали проблеми спiлкування рiдною мовою на роботi, мали труднощі знайти спiвбесiдника на рiднiй мовi.

 

Майже 20% опитаних на Півдні та Донбасі  мали складності протягом останнього року з оформленням (розумінням) офіційних документів, кожен шостий мешканець Півдня та кожен десятий на Донбасі мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів. Як правило, йдеться про людей середнього та старшого віку.

 

Водночас, кожен десятий мешканець Заходу скаржиться на відсутність достатньої кількості телевізійних каналів рідною мовою, 5% – книг, газет, журналів, фiльмів рiдною мовою.

 

При цьому від 70% опитаних на Донбасі та Півдні до понад 80% на Сході та Заході та майже 90% - на Півночі не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.

 

На думку 37% опитаних більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше (18%) – вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні. Ще 1% опитаних вважає, що більшого захисту потребують інші мови. Кожен десятий не визначився з відповіддю.

 

Більшого захисту для російської мови вимагають 45% опитаних мешканців Донбасі, 30% - Півдня і кожен п’ятий на Сході. Водночас, більшого захисту для української мови вимагають маже 80% опитаних на Заході, 44% – в Центрі, третина – на Півночі і Сході.

 

Менше 40% прихильників Партії регіонів та менше 30% – КПУ  вважають, що більшого захисту в Україні потребує саме російська мова, при цьому щонайменше кожен шостий вважає, що більшого захисту потребує українська.

 

Лише 3% респондентів, які вважають українську мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує російська. Так само, лише 12% респондентів, які вважають російську мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує українська, водночас майже 40% вважають, що обидві мови достатньо захищені і лише 40% – наполягають на більшому захисті саме російської мови.

 

34% опитаних швидше підтримують ухвалення закону про регіональні мови (Ківалова-Колесніченка), у т.ч. 16% – цілком підтримують. Водночас, 42% не підтримують цього закону, у т.ч. 29% – зовсім не підтримують.  Ще для 15% байдуже до прийняття цього закону, а 11% - не визначились зі своїм ставленням до закону.

 

59% респондентів, які вважають російську мову рідною, підтримують прийняття закону, проте майже 16% - не підтримують. Водночас, майже 62% респондентів, які вважають українську мову рідною, не підтримують цього закону, проте 14% - підтримують.

 

Майже 60% прихильників Партії регіонів та понад половина – КПУ підтримують ухвалення цього закону. Також закон підтримують понад 30% прихильників  партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», чверть прихильників УДАРу.  Водночас, понад 90% прихильників Свободи, 75% – Об’єднаної опозиції, 50% – УДАРу ухвалення закону не підтримують.

 

Не дивлячись на такі радикально різні позиції щодо закону, лише 9% опитаних готові особисто вийти на акції на підтримку цього закону, і лише 16% – з вимогою його скасування. Водночас, від 70 до 80% опитаних не готові брати участі в акціях як на підтримку закону, так і проти нього.

 

Якщо на Заході понад 40% опитаних готові особисто протестувати проти цього закону, то на Донбасі лише чверть готові вийти на акції на його підтримку. Так, майже 60% прихильників Свободи, третина Об’єднаної опозиції і чверть УДАРу готові протестувати проти закону, водночас на підтримку закону готові вийти лише близько 20% прихильників Партії регіонів та КПУ.

 

39% опитаних вважають, що цей закон убезпечить російську мову та мови національних меншин від утисків, не згодні з цим твердженням 37%. Чверть не змогли визначитися. З твердженням згодні дві третини мешканців Донбасу і лише 18% – Заходу.


39% опитаних вважають, що цей закон знищує українську мову, не згодні з цим твердженням 47% опитаних.  14% не змогли визначитися. З твердженням згодні майже 80% мешканців Заходу і лише 8% – Донбасу.


46% опитаних вважають, що даний закон розколює українців, не згодні з цим твердженням 42% опитаних.  13% не змогли визначитися. З твердженням згодні понад 70% мешканців Заходу і лише 18% Донбасу.


Разом з тим, 52% опитаних вважають, що вирішення таких питань як мова потрібно відкласти на період після виборів, не згодні з цим твердженням лише 25% опитаних.  23% не змогли визначитися.

 

Проте абсолютна більшість опитаних (74%) погодились, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців. Не згодні з цим твердженням лише 12% опитаних. 15% не змогли визначитися.

 

Важливо, що останні твердження об’єднали як мешканців Сходу, Півдня та Донбасу так і Заходу, Центру та Півночі.

 

Незважаючи на те, що 70% мешканців Донбасу підтримують ухвалення закону про регіональні мови  (Ківалова-Колесніченка), майже стільки ж (61%) погодились з твердженням, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців.

 

41% респондентів підтримують надання російській мові статусу державної. Водночас 51% виступають проти цього.  Ще 8% - не визначились.

 

Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності були майже рівні. Проте, вже у червні кількість противників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%), а вже у липні розрив між прихильниками і противниками двомовності вперше виріс до 10% на користь останніх.

 

Для порівняння у 2009 році рівень підтримки надання російській мові статус державної становив понад 50%, а кількість противників становила лише близько 40%.

 

Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (85%), Півдня (72%) та Сходу (50%). Якщо на Донбасі і Півдні число прихильників двомовності не змінилося і навіть укріпилося, то на Сході – зменшилося.

 

Надання російській мові статусу державної підтримують понад 70% прихильників Партії регіонів, дві третини – КПУ, понад 40% «невизначених», майже 30% – прихильників УДАРу.

 

Серед найбільших противників – виборці Свободи, майже 100% яких не підтримують надання російській мові статус державної, а також Об’єднаної опозиції (71%) та УДАРу (64%).

 

Серед прихильників  партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» практично однакова кількість як прихильників (41%), так і противників (45%) двомовності.

 

42% опитаних підтримують утворення єдиної держави  у складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують – 49%. Ще 10% – не визначились. Примітно, що за останні два місяці число прибічників єдиної держави з Росією скоротилося: якщо у 2011 та на початку 2012 років їх було 47-48%, то станом на червень 2012 року їх кількість скоротилася до 44%, а в липні – ще до 42% (найгірший показник за останні два роки).

 

Порівняно з лютим 2012 року число прихильників утворення єдиної держави  у складі України, Росії, Білорусі серед прихильників Партії регіонів скоротилося з 71 до 60%. Так само як і серед прибічників КПУ (з 85 до 75%).

 

54% опитаних українців підтримують приєднання України до ЄС. Не підтримують – 34%. Ще 12% – не визначились. Варто зазначити, що протягом останнього року кількість прихильників і противників євроінтеграції практично не змінилася.

 

Серед найбільших прихильників євроінтеграції мешканці Заходу (74%), дещо менше Центру (59%) та Півночі (56%). Відповідно це понад 80% прихильників Свободи, близько 70% – Об’єднаної опозиції, УДАРу, близько 60% - партії «Україна – Вперед!».  Серед найбільших противників – виборці КПУ, понад 70% з яких не підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Прихильники Партії регіонів розділилися у цьому питанні майже порівну: 45% підтримують євроінтеграцію, 42% – не підтримують. Примітно, що серед останніх число прихильників євроінтеграції зросло (з 40 до 45%).

 

Разом з тим погіршилось останнім часом ставлення громадян до вступу України в НАТО: з 24% – у січні 2011 року, до 20% – у лютому 2012 року та  до17% – у липні 2012 року.  Не підтримують вступ України до НАТО 70% опитаних. Ще 13% - не визначились.

 

Яскраво вираженою підтримка приєднання України до Північноатлантичного Альянсу  є лише на Заході країни. Серед прихильників партій вступ до НАТО традиційно відстоюють, передусім, прихильники Свободи.

 

 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%

Терміни проведення дослідження: 14 – 27 липня 2012 р.

 

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська 

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська 

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь 

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська 

Донбас: Донецька, Луганська


31.07.2012 2132 0
Коментарі (0)

27.08.2025
Олександр Мізін

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

699
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

1700
20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

2024
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1817
10.08.2025

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1427
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2727

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

275

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

894

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

607

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

736
24.08.2025

Аграрії Івано-Франківської області наближаються до завершення збирання ранніх зернових культур.  

358
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

2045
15.08.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

884
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

791
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1182
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

725
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1677
23.08.2025

Книга відкриває читачеві маловідомі факти, показує значення нашого міста в контексті європейської цивілізаційної історії та доводить, що Прикарпаття зберігає в собі унікальний пласт культурної спадщини. 

1239
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

342
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

1234 1
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

772
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

873