Соціологія: 40% жителів заходу України готові вийти на протести проти "мовного закону"

 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня 2012 року, 55% опитаних дорослих мешканців у віці понад 18 років вважають рідною мовою більше українську, 40% – більше російську, 1% – іншу. Ще 5% не змогли визначитися, яка мова їм рідніша.

 

96% опитаних мешканців Заходу, понад 70% - Центру та Сходу, майже 40% – Сходу вважають рідною мовою більше українську. Разом з тим, понад 80% мешканців Донбасу, 70% – Півдня, понад половина – Сходу, майже 20% – Центру та Півночі вважають рідною більше російську.

 

Майже 100% прихильників Свободи, 80% - Об’єднаної опозиції, дві третини прихильників УДАРу, понад половина – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених» вважають своєю рідною мовою українську. Водночас, майже 70% прихильників Партії регіонів, понад половина прихильників КПУ, майже 40% – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», третини – УДАРу вважають рідною мовою російську.

 

Майже 80% опитаних не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.

 

Водночас, 8% – мали складності з оформленням (розумінням) офіційних документів, 5% – мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів, 4% – скаржаться на недостатню кiлькiсть телевiзiйних програм рiдною мовою, для 2% – важко знайти книги, газети, журнали, фiльми рiдною мовою, 2% – отримали відмову в обслуговуванні на рідній мові.

 

Ще близько 1% мали проблему, коли люди вдавали, що не розуміють їх рідної мови, або їх насильно примушували спiлкуватися нерiдною мовою. Також лише 1% опитаних мали проблеми з можливiстю навчатися (навчати дитину) рiдною мовою, мали проблеми спiлкування рiдною мовою на роботi, мали труднощі знайти спiвбесiдника на рiднiй мовi.

 

Майже 20% опитаних на Півдні та Донбасі  мали складності протягом останнього року з оформленням (розумінням) офіційних документів, кожен шостий мешканець Півдня та кожен десятий на Донбасі мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів. Як правило, йдеться про людей середнього та старшого віку.

 

Водночас, кожен десятий мешканець Заходу скаржиться на відсутність достатньої кількості телевізійних каналів рідною мовою, 5% – книг, газет, журналів, фiльмів рiдною мовою.

 

При цьому від 70% опитаних на Донбасі та Півдні до понад 80% на Сході та Заході та майже 90% - на Півночі не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.

 

На думку 37% опитаних більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше (18%) – вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні. Ще 1% опитаних вважає, що більшого захисту потребують інші мови. Кожен десятий не визначився з відповіддю.

 

Більшого захисту для російської мови вимагають 45% опитаних мешканців Донбасі, 30% - Півдня і кожен п’ятий на Сході. Водночас, більшого захисту для української мови вимагають маже 80% опитаних на Заході, 44% – в Центрі, третина – на Півночі і Сході.

 

Менше 40% прихильників Партії регіонів та менше 30% – КПУ  вважають, що більшого захисту в Україні потребує саме російська мова, при цьому щонайменше кожен шостий вважає, що більшого захисту потребує українська.

 

Лише 3% респондентів, які вважають українську мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує російська. Так само, лише 12% респондентів, які вважають російську мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує українська, водночас майже 40% вважають, що обидві мови достатньо захищені і лише 40% – наполягають на більшому захисті саме російської мови.

 

34% опитаних швидше підтримують ухвалення закону про регіональні мови (Ківалова-Колесніченка), у т.ч. 16% – цілком підтримують. Водночас, 42% не підтримують цього закону, у т.ч. 29% – зовсім не підтримують.  Ще для 15% байдуже до прийняття цього закону, а 11% - не визначились зі своїм ставленням до закону.

 

59% респондентів, які вважають російську мову рідною, підтримують прийняття закону, проте майже 16% - не підтримують. Водночас, майже 62% респондентів, які вважають українську мову рідною, не підтримують цього закону, проте 14% - підтримують.

 

Майже 60% прихильників Партії регіонів та понад половина – КПУ підтримують ухвалення цього закону. Також закон підтримують понад 30% прихильників  партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», чверть прихильників УДАРу.  Водночас, понад 90% прихильників Свободи, 75% – Об’єднаної опозиції, 50% – УДАРу ухвалення закону не підтримують.

 

Не дивлячись на такі радикально різні позиції щодо закону, лише 9% опитаних готові особисто вийти на акції на підтримку цього закону, і лише 16% – з вимогою його скасування. Водночас, від 70 до 80% опитаних не готові брати участі в акціях як на підтримку закону, так і проти нього.

 

Якщо на Заході понад 40% опитаних готові особисто протестувати проти цього закону, то на Донбасі лише чверть готові вийти на акції на його підтримку. Так, майже 60% прихильників Свободи, третина Об’єднаної опозиції і чверть УДАРу готові протестувати проти закону, водночас на підтримку закону готові вийти лише близько 20% прихильників Партії регіонів та КПУ.

 

39% опитаних вважають, що цей закон убезпечить російську мову та мови національних меншин від утисків, не згодні з цим твердженням 37%. Чверть не змогли визначитися. З твердженням згодні дві третини мешканців Донбасу і лише 18% – Заходу.


39% опитаних вважають, що цей закон знищує українську мову, не згодні з цим твердженням 47% опитаних.  14% не змогли визначитися. З твердженням згодні майже 80% мешканців Заходу і лише 8% – Донбасу.


46% опитаних вважають, що даний закон розколює українців, не згодні з цим твердженням 42% опитаних.  13% не змогли визначитися. З твердженням згодні понад 70% мешканців Заходу і лише 18% Донбасу.


Разом з тим, 52% опитаних вважають, що вирішення таких питань як мова потрібно відкласти на період після виборів, не згодні з цим твердженням лише 25% опитаних.  23% не змогли визначитися.

 

Проте абсолютна більшість опитаних (74%) погодились, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців. Не згодні з цим твердженням лише 12% опитаних. 15% не змогли визначитися.

 

Важливо, що останні твердження об’єднали як мешканців Сходу, Півдня та Донбасу так і Заходу, Центру та Півночі.

 

Незважаючи на те, що 70% мешканців Донбасу підтримують ухвалення закону про регіональні мови  (Ківалова-Колесніченка), майже стільки ж (61%) погодились з твердженням, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців.

 

41% респондентів підтримують надання російській мові статусу державної. Водночас 51% виступають проти цього.  Ще 8% - не визначились.

 

Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності були майже рівні. Проте, вже у червні кількість противників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%), а вже у липні розрив між прихильниками і противниками двомовності вперше виріс до 10% на користь останніх.

 

Для порівняння у 2009 році рівень підтримки надання російській мові статус державної становив понад 50%, а кількість противників становила лише близько 40%.

 

Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (85%), Півдня (72%) та Сходу (50%). Якщо на Донбасі і Півдні число прихильників двомовності не змінилося і навіть укріпилося, то на Сході – зменшилося.

 

Надання російській мові статусу державної підтримують понад 70% прихильників Партії регіонів, дві третини – КПУ, понад 40% «невизначених», майже 30% – прихильників УДАРу.

 

Серед найбільших противників – виборці Свободи, майже 100% яких не підтримують надання російській мові статус державної, а також Об’єднаної опозиції (71%) та УДАРу (64%).

 

Серед прихильників  партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» практично однакова кількість як прихильників (41%), так і противників (45%) двомовності.

 

42% опитаних підтримують утворення єдиної держави  у складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують – 49%. Ще 10% – не визначились. Примітно, що за останні два місяці число прибічників єдиної держави з Росією скоротилося: якщо у 2011 та на початку 2012 років їх було 47-48%, то станом на червень 2012 року їх кількість скоротилася до 44%, а в липні – ще до 42% (найгірший показник за останні два роки).

 

Порівняно з лютим 2012 року число прихильників утворення єдиної держави  у складі України, Росії, Білорусі серед прихильників Партії регіонів скоротилося з 71 до 60%. Так само як і серед прибічників КПУ (з 85 до 75%).

 

54% опитаних українців підтримують приєднання України до ЄС. Не підтримують – 34%. Ще 12% – не визначились. Варто зазначити, що протягом останнього року кількість прихильників і противників євроінтеграції практично не змінилася.

 

Серед найбільших прихильників євроінтеграції мешканці Заходу (74%), дещо менше Центру (59%) та Півночі (56%). Відповідно це понад 80% прихильників Свободи, близько 70% – Об’єднаної опозиції, УДАРу, близько 60% - партії «Україна – Вперед!».  Серед найбільших противників – виборці КПУ, понад 70% з яких не підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Прихильники Партії регіонів розділилися у цьому питанні майже порівну: 45% підтримують євроінтеграцію, 42% – не підтримують. Примітно, що серед останніх число прихильників євроінтеграції зросло (з 40 до 45%).

 

Разом з тим погіршилось останнім часом ставлення громадян до вступу України в НАТО: з 24% – у січні 2011 року, до 20% – у лютому 2012 року та  до17% – у липні 2012 року.  Не підтримують вступ України до НАТО 70% опитаних. Ще 13% - не визначились.

 

Яскраво вираженою підтримка приєднання України до Північноатлантичного Альянсу  є лише на Заході країни. Серед прихильників партій вступ до НАТО традиційно відстоюють, передусім, прихильники Свободи.

 

 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%

Терміни проведення дослідження: 14 – 27 липня 2012 р.

 

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська 

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська 

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь 

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська 

Донбас: Донецька, Луганська


31.07.2012 2082 0
Коментарі (0)

15.03.2025
Олег Головенський

Суперпублічний Ілон Маск – це лише вершина «технократичного айсберга», який сьогодні формує революційну політику та стратегію США. ПейПал-мафія, - саме так сьогодні означають команду технократів, яка їх підспудно формує.  

183
08.03.2025
Олег Головенський

Грем Пероллз (Graham Perolls) — Офіцер Найвидатнішого Ордену Британської Імперії (Officer of the Most Excellent Order of the British Empire) та Кавалер Найвищого Ордена Святого Михайла та Святого Георгія (Companion of the Most Distinguished Order of St. Michael and St. George).  

1555
07.03.2025
Тетяна Ткаченко

Про найчастіші запити від батьків та дітей, складні емоції підлітків, доцільність покарання та потребу любові, журналістка Фіртки поспілкувалась із івано-франківською психологинею Іриною Волощук.  

1069
03.03.2025
Вікторія Матіїв

Про адаптацію та реінтеграцію ветеранів, проєкти, спрямовані на підтримку родин загиблих бійців та виклики для дружин полеглих воїнів, журналістка Фіртки поспілкувалася із директоркою комунального закладу "Ветеранський простір", засновницею громадської організації "Дружини Янголів", дружиною загиблого захисника Павла Василіва — Любов'ю Василів.

1389
25.02.2025
Вікторія Косович

Роман Бончук — митець з Івано-Франківська, відомий своїми масштабними полотнами, муралами та концептуальними роботами.  Про саморозвиток, роль філософії, виклики сьогоденного мистецтва та нюанси творчого процесу митець розповів журналістці Фіртки.

4451
23.02.2025
Олег Головенський

Петро Порошенко в одному зі своїх виступів «офіційно» висловив переконання в тому, що 26 жовтня поточного року в Україні будуть вибори: «Зафіксуйте цю дату».  

2568 1

Йтиметься про Православну Церкву України - справжню Українську православну Церкву, адже  УПЦ (в єдності з МП) має стільки «українського» як морська свинка – «морського».

580

Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, - це навіть неповний перелік наших активностей.

1173

Вони потребують нашої допомоги. За статистикою, кількість поранених військових в Україні вже сягає 400 тисяч. Це не просто цифри — це люди, які захищали нас, а тепер лишились сам-на-сам зі своїми проблемами.

933

В неділю, 23 лютого 2025 року, о 18.00 за місцевим часом закрилися виборчі дільниці по виборах німецького парламенту – Бундестагу. І одразу ж в ЗМІ з’явилися перші результати екзитполів.

1645
10.03.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

8867
06.03.2025

У Києві відбулися фінальні змагання конкурсу "Кулінарні батли", у якому взяли участь переможці регіональних етапів — учні 8-9 класів та професійно-технічних освітніх закладів із Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Чернігівської та Івано-Франківської областей.  

840
03.03.2025

Піст — це не лише духовна практика, а й випробування для організму, особливо якщо раціон змінюється різко. Відмова від продуктів тваринного походження, скорочення білків і жирів може призвести до дефіцитів та зниження енергії.  

543
10.03.2025

Говорячи про мотивацію відвідування релігійних служб, найчастіше ті мешканці заходу, які беруть у них участь, називають спілкування з Богом (52,9%), участь у молитвах, релігійних обрядах (51%).  

518
06.03.2025

Погінський монастир Успіння Матері Божої запрошує прикарпатців на нічні чування.  

1092
02.03.2025

Великий піст у 2025 році розпочнеться у понеділок, третього березня.  

1169
27.02.2025

У 2024 році частка тих українців, хто відповідав, що регулярно надає матеріальну підтримку Церкві, склала до 12%.  

1039
14.03.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

32480 1
13.03.2025

Після закінчення війни буде знятий воєнний стан, і після зняття воєнного стану вибори проходитимуть згідно з українським законодавством.  

1217
11.03.2025

У минулому банкір та керівник Банку Канади, Марк Карні виграв вибори на посаду лідера чинної Ліберальної партії Канади й замінить Джастіна Трюдо на посаді прем'єр-міністра.  

418
10.03.2025

Закон про забезпечення прав добросовісного набувача (12089) на фінальній стадії розгляду.  

971 1
06.03.2025

Євродепутати від проєвропейської партії "Volt" надішлють лідерам ЄС план, у якому серед дев'яти пунктів закличуть позбавити Угорщину права голосу.  

441