У в 1998 році Державне підприємство «Державна будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» акціонується, і перетворюється на ВАТ БМФ «Івано-Франківськбуд» і вводить в свій статутний фонд гуртожиток, який потім, (разом мешканцями, але без їх відома і згоди), приватизовує.
До написання цієї статті мене спонукав відкритий лист мешканців гуртожитку, що в місті Івано-Франківськ, за адресою вул. Тичини, 8а під назвою: ВАТ «Івано-Франківськбуд» хоче зробити нас бомжами http://www.firtka.if.ua/?action=show&id=20569
Коротка історія цього питання. У травні 1971 року в Івано–Франківську було створено комбінат «Івано-Франківськпромбуд» Міністерства промислового будівництва УРСР. Загальна чисельність працюючих становила 10-13 тисяч чоловік. До його складу увійшли 32 будівельні організації регіону, зокрема: і Трест «Прикарпатжитлобуд» з будівельними управліннями: «Житлобуд», «Промбуд», «Промбуд-2», «Машбуд», «Опорядспецбуд»… т.д.
Будинок по вул. Тичини, 8а був побудований в 1974 році, як гуртожиток на 505 ліжко-місць і їдальнею на 100 посадочних місць, і був взятий на баланс ЖПП тресту «Івано-Франківськбуд». У 1996 році гуртожиток переходить на баланс фірми «Івано-Франківськбуд». А у в 1998 році фірма акціонується, і перетворюється на ВАТ БМФ «Івано-Франківськбуд» і вводить в свій статутний фонд гуртожиток, який потім, (разом мешканцями, але без їх відома і згоди), приватизовує.
З того часу мешканці почали отримувати повідомлення про виселення з гуртожитку. Людей за участю міліціонерів примусово виселяли з гуртожитку, переселяли на вищі поверхи, підселяли сім’ю до одиноких чи навпаки. Таким чином «зачистили» від мешканців 2 поверх і частково 3 поверх.
У 2000 році було створено дочірнє підприємство від ВАТ БМФ «Івано-Франківськбуд» - ДП «Лізингбуд», директором якого став Острижнюк А.М. Почалися ще більші утиски мешканців, їм вимикали світло, газ, воду.
«Перехід між 2-м і 3-м поверхами»
У 2006 році люди звернулися до ради акціонерів, особисто до пана Мельника М.С., який тоді був Головою Правління Ради акціонерів, про те, щоб гуртожиток був переданий у комунальну власність міста. Але їм було відмовлено. А коли Головою Правління Ради акціонерів став Броніцький В.М., то умови проживання стали ще нестерпнішими.
Наприклад, квартплата за проживання у гуртожитку у 2006 році становила 2,30 грн. за 1 м. кв., в той час по місту за проживання у квартирах було 0,63 грн. за 1 м. кв. Під натиском людей ціна була знижена тільки до 1,28 грн., і це наголошую, за проживання в гуртожитку.
На даний час в гуртожитку на 3-му, 4-му і 5-му поверхах проживає 105 сімей. Також у цьому будинку перебували і нині перебувають багато орендарів, починаючи від різних складів і приватних кабінетів до аптек і редакцій газет. Тут же на 2-му поверсі під офіс знімає приміщення міська організація ВО «Батьківщина».
До речі мешканці мають лист головного санітарного лікаря області М.І.Яворського в якому він повідомляє про те, що ДП «Лізингбуд» заборонено надавати та продовжувати оренду приміщень в гуртожитку на житлових поверхах для влаштування офісів та майстерень побутового обслуговування з 01.01.2008 року (постанова №43 від 29.03.2007 року). Проте ця постанова не виконується.
«Майстерня по ремонту електроінструментів» 3-й поверх.
«Фірма аналіт сервіс» 3-й поверх
«Охоронна фірма «Антей» 3-й поверх.
«Швейна майстерня», (яка працює без вивіски і реклами), 4-й поверх
Отож, повернемося до суті конфлікту між мешканцями гуртожитку і фірмою ВАТ БМФ «Івано-Франківськбуд», якій вдалося приватизувати гуртожиток, внісши будівлю до свого статутного фонду.
Що по даному питанню говорить Фонд Державного майна України? Позиція Фонду Державного майна України стосовно гуртожитків, які увійшли до статутного фонду підприємств, які підлягали приватизації, є чітко визначеною та викладена в інструктивному листі від 30.12.2005 року № 10-25-21463. http://www.spfu.gov.ua/ukr/doc_view.php?id=639&id_doc_type=5&sort_id=0&text=&page=1
А саме, гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна». Фонд Державного майна України рекомендував визнавати акти приватизації гуртожитків недійсними. Фонд державного майна України вважає за доцільне в кожному конкретному випадку розглядати можливість задоволення судами таких позовів із подальшим виключенням гуртожитків із статутних фондів за рішенням суду та з передачею їх до комунальної власності. Також Фонд державного майна України листом від 17.10.07 № 10-25-16478 звернувся до Регіонального відділення по Івано-Франківській області з проханням сприяти вирішенню даної судової справи на користь мешканців.
Отож, здавалося б немає ніяких проблем у поверненні гуртожитку його мешканцям, варто лише звернутися до суду.
14.06.2007 року мешканці гуртожитку звернулися до суду з позовом про виключення гуртожитку з статутного фонду і передачею його в комунальну власність міста з метою його подальшої приватизації мешканцями.
Івано-Франківський міський суд (суддя Л.Є.Островський) 09.11.2007 року ухвалив: «Заборонити ДП „Лізингбуд" ВАТ „БМФ Івано-Франківськбуд" та іншим особам проводити будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та зміни статусу приміщень гуртожитку по вул. Тичини, 8а в м. Івано-Франківську до вирішення справи по суті».
17.03.2010 року Івано-Франківський міський суд закрив провадження, мотивуючи тим, що це справа Господарського суду. 22.03.2010 року мешканці звернулися з позовом до Господарського суду. 15.04.2010 року Господарський суд виніс рішення, що це компетенція міського суду і закрив провадження. Мешканці подали апеляційну скаргу, яка 25.04.2010 року була задоволена на користь мешканців і справу повернули на розгляд у міський суд. Судові засідання знову відкладалися або не відбувалися, змінювалися судді. Нарешті Івано-Франківський міський суд 05.12.2011 року (суддя Барашков В.В.) виніс рішення відмовити у задоволенні позовної заяви.
Мешканці подали апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 грудня 2011 року. До речі вже стало звичним явищем, що станом на день підготовки апеляційної скарги позивачам не було видано копії повного тексту рішення, хоча заяву з проханням про її видачу було подано 08 грудня 2011 року.
Навіть не потрібно бути великим спеціалістом у юриспруденції щоб зауважити те, що судом першої інстанції під головуванням Барашкова В.В. не повністю дослідженні всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору, дано зібраним по справі обставинам неправильну правову оцінку, що призвело до неправильного вирішення спору, та прийняття рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Що вимагають мешканці гуртожитку і чим вони обґрунтовують свої вимоги. Люди просять суд визнати недійсним Наказ Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, у частині про включення гуртожитку до статутного фонду акціонерного товариства, визнати недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Івано-Франківськбуд» про передачу гуртожитку до статутного фонду ДП «Лізингбуд»
Почалося все з того, що в 1998 році Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області розпочата приватизація державного підприємства «Державна будівельно-монтажна фірма «Івано- Франківськбуд», 17 червня 1998 року затверджено акт оцінки його майна, в складі якого знаходилася будівля гуртожитку на вул. Тичини, 8-а в м. Івано-Франківську. Вказана будівля гуртожитку ввійшла до статутного фонду товариства.
Приватизація Державного підприємства «Державна будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» в 1998 році була проведена з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки в складі цілісного майнового комплексу був приватизований і об'єкт житлового фонду - гуртожиток по вул. Тичини, 8-а в місті Івано-Франківську разом із проживаючими там мешканцями.
В 2001 році загальними зборами акціонерів ВАТ «Івано-Франківськбуд» прийнято рішення про створення дочірнього підприємства «Лізингбуд», затверджено редакцію статуту новоствореного підприємства та вирішено на формування статутного фонду товариства передати приміщення гуртожитку на вул. Тичини, 8-а в м. Івано-Франківську вартістю 580 000 грн.
Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області "Про створення ВАТ "Івано-Франківськбуд" в частині включення до його статутного фонду, а пізніше до статутного фонду його дочірнього підприємства гуртожитку на вул. Тичини, 8-а є незаконним з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. З Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, яка діяла з 20 березня 1997 року, тобто на момент приватизації гуртожитку, було визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів.
Що таке житловий фонд згідно законодавства України? Стаття 4 Житлового кодексу Української РСР «До складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд». Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N 208 передбачено, що «гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали державним підприємствам на праві повного господарського відання, то гуртожитки, слід відносити до об'єктів державного житлового фонду».
Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду". Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" – «державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ». Відповідно до п.9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» «Державний житловий фонд, який знаходиться в повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
Далі «В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних , сільських рад народних депутатів».
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", а в разі зміни форми власності з державної - трест «Івано-Франківськбуд», на акціонерну - створення "ВАТ "Івано-Франківськбуд", гуртожитки мали передаватися у комунальну власність міської ради. Але цього не було зроблено.
Вищевказані нормативні акти були чинними станом на час приватизації майна ДП «Державна будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд», а тому вони підлягали до застосування Івано-Франківським міським судом. Однак, всупереч цьому, суд їх до уваги не взяв та не надав їм правову оцінку.
Додатковими підставами для задоволення позовних вимог мешканців гуртожитку по вул. Тичини, 8а, є нормативно закріплені гарантії прав мешканців гуртожитку на реалізацію свого права щодо приватизації кімнат в гуртожитку, що закріплені прийнятим Законом України „Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків" http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/500-17 від 04.09.2008 року у відповідності до статті 14 якого гуртожитки, не віднесені до державного житлового фонду, у тому числі ті, що перебувають у власності господарюючих суб'єктів, утворених у результаті корпоратизації чи приватизації колишніх державних та комунальних підприємств, а також ті, що знаходяться у повному осподарському віданні або оперативному управлінні державних, комунальних підприємств, установ, організацій (крім тих, що створено органами державної влади, органами місцевого самоврядування для утримання житлового фонду) можуть підлягати передачі у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом.
Рішення щодо передачі (або про відмову в передачі) гуртожитку у власність відповідній територіальній громаді приймає власник гуртожитку (або уповноважена ним особа чи визначений статутом утвореної власником гуртожитку організації керівний орган) або суд.
Згідно із частиною 19 статті 18 Закону України „Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків" від 04.09.2008 року органи місцевого самоврядування подають позови до суду про примусову передачу у власність територіальних громад гуртожитків (майнових комплексів) відповідно до частини шостої статті 14 цього Закону. Зважаючи на надані Законом повноваження орган місцевого самоврядування - Івано- Франківська міська рада звернулась із позовом до суду, реалізувавши своє право третьої особи на заявления самостійного позову.
Проте, Івано- Франківська міська рада в особі юридичного відділу міськвиконкому чомусь забула звернутися до апеляційного суду Івано-Франківської області до з апеляційною скаргою.
Крім, того прийняттям рішення про приватизацію гуртожитку порушені права мешканців гуртожитку на житло та на приватизацію займаної ними житлової площі. В гуртожитку на вул. Тичини 8-а, що в м. Івано-Франківську, нині проживає 105 сімей. Підставою для вселення було те, що вони перебували із державною фірмою «Івано- Франківськбуд» в трудових стосунках. Нині іншого житла в них немає. В даний час впроваджується загальнодержавна програма по реконструкції гуртожитків з метою переведення їх в статус квартир, що дає можливість приватизувати житло у відповідності до Законів України "Про приватизацію державного житлового фонду", і „Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків".
На неодноразові звернення мешканців до керівництва ВАТ « Івано-Франківськбуд» із клопотанням вирішити спірне питання в добровільному порядку позитивних відповідей не надійшло. Натомість їм надали лист № 05- 406 від 15.05.2007 року, яким повідомили, що згідно із рішенням загальних зборів акціонерів їм відмовлено у виключенні гуртожитку із статутного фонду БМФ ВАТ « Івано-Франківськбуд».
Як можна дізнатися на сайті ВАТ БМФ «Івано-Франківськбуд» http://www.ifbud.com/public.html, зокрема у статті «Житло не для бізнесу, а для людей», «у період економічної кризи, яка боляче вдарила насамперед по будівельній галузі, багато потенційних кандидатів на власне житло стали жертвами спритних ділків, для яких нажива затьмарила здоровий глузд…» Цікаво про кого це вони?
Комізм ситуації полягає ще й у тому, що наступна стаття на цьому ж сайті називається «Ми несемо людям радість і затишок...» А що несе ВАТ БМФ «Івано-Франківськбуд» мешканцям гуртожитку за адресою вул. Тичини, 8а?
Тепер чиновники високого рангу полюбляють говорити, що судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Залишається лише сподіватися, що апеляційний суд Івано-Франківської області всебічно перевіривши обставини справи, захистить права мешканців гуртожитку на житло.
Cергій Стефанко,
Депутат Івано-Франківськоі міськради,
фракція ВО "Свобода"
