Що буде з курсом гривні та дещо про ідею запровадження податку на продаж готівкової валюти

 

 

За останні декілька днів мене трохи "дістали" журналісти та знайомі з питаннями, що буде з курсом національної валюти. Я вже втомився давати відповіді з цього приводу, тому вирішив викласти свою позицію в блозі та відсилатиму всіх до нього.

Почну із заяв пана Азарова та деяких інших українських високопосадовців про відсутність підстав для девальвації гривні. Не знаю звідки ці пани отримують інформацію, щоби робити такі оптимістичні висновки.

Я користуюсь офіційними статистичними даними.

Подивимося спочатку на стрічку Держкомстату, де відображені макроекономічні показники.

Що ми бачимо?

Індекс промислової продукції у січні-жовтні 2012р. порівняно з відповідним періодом 2011р. становив 98,6%.

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у січні-жовтні 2012р. порівняно з відповідним періодом 2011р. становив 94,9%.

Індекс обсягу виконаних будівельних робіт у січні-жовтні 2012р. становив 89,8% порівняно з відповідним періодом 2011р.

За січень-вересень 2012 року підприємствами транспорту перевезено 574,4 млн.т вантажів, що на 3,4% менше від обсягу перевезень вантажів порівняно з відповідним періодом 2011 року

Послугами пасажирського транспорту у січні-вересні 2012 року скористалися 5,0 млрд. пасажирів, що менше на 3,1% від обсягу перевезень порівняно з відповідним періодом 2011 року.

Обсяг експорту зовнішньої торгівлі України товарами за 9 місяців 2012р. становив 50798,7 млн.дол. США, імпорту – 62273,3 млн.дол.США

Індекс реальної заробітної плати у вересні 2012р. відносно серпня 2012р. становив 99,6%.

ВВП за ІII квартал 2012р. порівняно з відповідним кварталом 2011р. (у постійних цінах 2007р.) становив 98,7%.

До речі, якщо прибрати сезонні фактори (підвищене виробництво теплової та електроенергії в I кварталі, внаслідок холодної зими, та стрімке зростання обсягів с/г виробництва в II кварталі, в зв'язку з раннім початком збирання зернових), то вже за підсумками I кварталу поточного року можна було зробити висновок, що ВВП скорочується другий квартал поспіль, тобто українська економіка увійшла в рецесію.

Якщо подивитися на дані державного казначейства, можна зробити висновок, що за підсумками цього року по загальному фонду держбюджету 2012 року недовиконання, в кращому випадку, складе щонайменше 28-30 млрд грн. І це при тому, що за інформацією Віктора Пинзеника, Нацбанк, фактично, пішов на емісію коштів, вже, перерахувавши до держбюджету 14,6 млрд грн перевищення доходів над витратами, хоча мав би віддати лише трохи більше 11 млрд грн.

Слід також згадати, що в цьому році Пенсійний фонд також недоотримає біля 6 млрд грн власних доходів по відношенню до плану.

На додатковий "оптимізм" має надихати інформація, що в найближчі 12 місяців держава та суб'єкти підприємницької діяльності повинні будуть віддати своїм іноземним кредиторам десь 60 млрд дол США. Це при золотовалютних резервах у розмірі 26 млрд дол. США

Можна на додачу врахувати, що за інформацією банкірів, яку ті повідомляють в неофіційному порядку, насправді, на їх балансах знаходиться 40-45% проблемних активів. Це фактично втричі більше, ніж про що вони звітують Нацбанку.

Отже, гіршою була ситуація лише в 2008-2009 роках. Хоча і тут як подивитися. На початок кризи у 2008 році Україна мала 89 млрд грн держборгу, а зараз ця цифра складає 496 млрд грн. І більше половини цього приросту на совісті Президента України Віктора Януковича та його уряду. Крім в 2008 – 2009 роках у населення та підприємств були певні резерви та заощадження для того щоби переживати економічну кризу. Зараз цих резервів та заощаджень немає.

Зростання української економіки, яке ми спостерігали протягом 2010-2011 років, не було результатом ефективного управління економікою з боку уряду Азарова. Це, переважною мірою, відбувалося внаслідок певних тимчасових позитивів зовнішньої коньюктури та активного витрачання коштів на будівництво об'єктів інфраструктури, пов'язаних із підготовкою ЄВРО-2012. Про те, скільки було вкрадено при цьому, можна лише здогадуватися. До того ж фінансування цього будівництва здійснювалося за рахунок збільшення державних боргів.

Зараз можливості залучення коштів в борг із-за меж України для покриття дефіциту держбюджету якщо і невичерпані остаточно, то вже майже вже підішли до цієї межі.

Виходячи з аналізу цих даних можна зробити висновок, що курс національної валюти вже не відображає надзвичайно слабкий стан української економіки. Більш того, своїми діями по утриманню курсу гривні Нацбанк ще більше шкодить реальній економіці країни. З травня місяця процентні ставки по міжбанківським кредитам практично не опускаються нижче 12-15% річних. А в деякі періоди взагалі зростали вище 20% річних та, навіть, підскакували до 45% річних. Такий рівень процентних ставок по міжбанківським кредитам робить неможливим для підприємств отримання банківських кредитів нижче 25-30% річних. При майже нульовому індексі цін виробників промислової продукції (у жовтні 2012р. становив 98,5%, з початку року – 101,8%) такі процентні ставки по кредитам є вбивчими для підприємств.

Зрозуміло, що в цих умовах і громадяни, і керівники підприємств очікують падіння курсу гривні до іноземних валют. Саме внаслідок цих абсолютно виправданих очікувань знецінення гривні громадяни купують іноземну валюту, а підприємства роблять все, щоби не повертати валютну виручку в Україну. Жодними урядовими мантрами про покращення та адміністративними методами утримати курс гривні неможливо.

Виникає питання, що потрібно робити уряду та Нацбанку і що вони, насправді, робитимуть.

Як показує мій досвід, передбачати дії урядовців та керівництва Нацбанку дуже важко. Бо вони в першу чергу думають про те, як "покращити добробут свій та свого оточення вже сьогодні", навіть якщо вони цим наносять величезної шкоди громадянам та суб'єктам підприємницької діяльності. Тому прогнозувати, яким чином відбуватиметься зниження курсу гривні, не беруся.

Можу лише висловитися з приводу того, що, на мою думку, потрібно робити.

Очевидно, що намагання провести повільне знецінення курсу гривні до рівня 8,40 гривні за 1 дол США до кінця року – це відверто невдале вирішення проблеми дисбалансів, які накопичилися в національній економіці. Все рівно підприємства та громадяни усвідомлюватимуть, що це не той рівень девальвації гривні, який робить подальше її знецінення неможливим. Тому і надалі підприємства не повертатимуть експортну виручку та намагатимуться купити іноземну валюту під фіктивні імпортні контракти, а громадяни продовжать скуповувати долари та євро, до того ж, утримуючись від розміщення їх на банківських депозитах.

На моє глибоке переконання більш доцільним було би провести швидку, глибоку девальвацію гривні до рівня 12 грн за 1 дол. США.

В цьому випадку значно зросла би конкурентоспроможність українських товарів на внутрішньому та зовнішніх ринках, що покращило би можливості для діяльності українських промислових та аграрних підприємств. Попит на іноземну валюту стрімко впав би та почалось її повернення в Україну з боку підприємств, а громадяни почали би конвертувати свої валютні заощадження в гривню. Нацбанк зміг би почати викупати іноземну валюту, поповнюючи свої ЗВР, при цьому збільшуючи обсяг грошей в економіці.

Така девальвація призведе до певного шоку для економіки на декілька місяців, але потім почнеться повільне її зростання. Причому саме глибока девальвація зняла би на декілька років питання курсового знецінення гривні. У Нацбанку в цьому випадку з'явиться можливість розпочати лібералізацію механізму курсоутворення.

Які існують негативи від такої девальвації гривні?

По-перше, підвищення конкурентоспроможності українських підприємств відбудеться в першу чергу внаслідок знецінення робочої сили. У власників та менеджерів зменшаться стимули для підвищення ефективності діяльності підприємств.

По-друге, різко погіршиться ВВП країни по відношенню до державного боргу (відбудеться номінальне зростання державного боргу в гривнях на тлі падіння ВВП країни в доларовому еквіваленті). Це обмежить можливості для залучення іноземних кредитів для покриття дефіциту держбюджету.

По-третє, суттєво погіршиться ситуація в банківському секторі. Після девальвації гривні може зрости кількість проблемних кредитів, особливо це стосується фізичних осіб. Слід нагадати, що кредити фізичних осіб в іноземні валюті складають станом на початок листопада 2012 року біля 11 млрд дол США. Переважна більшість з них – це іпотечні кредити, під заставу квартир та житлових будинків. Вразі неможливості робити чергові платежі по цим кредитам банки відбиратимуть житлові помешкання у людей.

З точки зору соціального протесту з боку громадян – це найбільш серйозна проблема для уряду та Нацбанку. Вирішити її можна шляхом оперативного рефінансування Нацбанком комерційних банків з метою конвертації за офіційним курсом Нацбанку частки іпотечних кредитів фізичних осіб в гривню під низький відсоток (3-4% річних). Наприклад, конвертувати в гривню обсяги платежів громадян по цим кредитам на найближчі три-чотири роки. Витрати золотовалютних резервів Нацбанку від такого кроку складатимуть десь 3-3,5 млрд дол США. З одного боку, це немало. Але, по-перше, ми побачили, що лише на утримання курсу гривні Нацбанк за останні три місяці витратив більше. По-друге, ці долари дозволять банкам погасити свої зобов'язання перед кредиторами та вкладниками. По-третє, у позичальників-фізичних осіб відпаде на найближчі три-чотири роки потреба в купівлі іноземної валюти для погашення чергових платежів по кредитам. Тобто знизиться попит на готівкову іноземну валюту. По-четверте, замість масових дефолтів з боку фізичних осіб-позичальників ми побачимо значно більш стабільне погашення іпотечних кредитів. Відповідно щонайменше не погіршуватиметься ситуація з банківськими балансами і ми уникнемо ситуації з ланцюгом банкрутств в банківській системі.

Наостанок декілька слів щодо унікальної за рівнем ідіотизму ідеї введення 16% податку від продажу готівкової іноземної валюти. Нагадаю, що в 1998 році був введений 1% відрахувань від готівкових операцій з іноземною валютою. Внаслідок цього кроку почалася масова "тінізація" цих операцій. Люди не розуміли "якого біса" вони мають плати 1% від обсягу купленої-проданої іноземної валюти і тому погоджувалися купувати-продавати її у "мінял", яких розвелося тоді безліч. Відмовилися від цієї абсурдної ідеї лише наприкінці 2002 року після активних зусиль банкірів, політиків, журналістів, економічних експертів. Мені доводилося писати на цю тему статтю ще в далекому 2002 році. Чесно кажучи, не думав, що доведеться пояснювати очевидні речі знову.

Зараз деякі провладні "розумники" чомусь вирішили, що громадяни, які не хотіли платити тоді 1%, зараз погодяться платити 16%. Цікаво, в наших провладних діячів вже зовсім погано з ідеями щодо механізмів виведення української економіки з кризи, тому вони збираються її остаточно добити, заганяючи в тінь, роблячи, до того ж, українських громадян злочинцями, які точно не платитимуть цього абсурдного податку?

Будучи не дуже високої думки про професійні та моральні якості наших урядовців, все ж таки сподіваюсь, що ця абсурдна ідея залишиться лише прикладом того, які безграмотні пропозиції можуть з'являтися в деяких не дуже розумних головах.

 

Борис Кушнірук,

Економіст,

Член Центрального проводу Української народної партії,

Українська правда



17.11.2012 Борис Кушнірук 746 0
Коментарі (0)

08.03.2025
Олег Головенський

Грем Пероллз (Graham Perolls) — Офіцер Найвидатнішого Ордену Британської Імперії (Officer of the Most Excellent Order of the British Empire) та Кавалер Найвищого Ордена Святого Михайла та Святого Георгія (Companion of the Most Distinguished Order of St. Michael and St. George).  

1507
07.03.2025
Тетяна Ткаченко

Про найчастіші запити від батьків та дітей, складні емоції підлітків, доцільність покарання та потребу любові, журналістка Фіртки поспілкувалась із івано-франківською психологинею Іриною Волощук.  

1056
03.03.2025
Вікторія Матіїв

Про адаптацію та реінтеграцію ветеранів, проєкти, спрямовані на підтримку родин загиблих бійців та виклики для дружин полеглих воїнів, журналістка Фіртки поспілкувалася із директоркою комунального закладу "Ветеранський простір", засновницею громадської організації "Дружини Янголів", дружиною загиблого захисника Павла Василіва — Любов'ю Василів.

1372
25.02.2025
Вікторія Косович

Роман Бончук — митець з Івано-Франківська, відомий своїми масштабними полотнами, муралами та концептуальними роботами.  Про саморозвиток, роль філософії, виклики сьогоденного мистецтва та нюанси творчого процесу митець розповів журналістці Фіртки.

4428
23.02.2025
Олег Головенський

Петро Порошенко в одному зі своїх виступів «офіційно» висловив переконання в тому, що 26 жовтня поточного року в Україні будуть вибори: «Зафіксуйте цю дату».  

2547 1
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

2737 2

Йтиметься про Православну Церкву України - справжню Українську православну Церкву, адже  УПЦ (в єдності з МП) має стільки «українського» як морська свинка – «морського».

560

Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, - це навіть неповний перелік наших активностей.

1161

Вони потребують нашої допомоги. За статистикою, кількість поранених військових в Україні вже сягає 400 тисяч. Це не просто цифри — це люди, які захищали нас, а тепер лишились сам-на-сам зі своїми проблемами.

916

В неділю, 23 лютого 2025 року, о 18.00 за місцевим часом закрилися виборчі дільниці по виборах німецького парламенту – Бундестагу. І одразу ж в ЗМІ з’явилися перші результати екзитполів.

1630
10.03.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

8851
06.03.2025

У Києві відбулися фінальні змагання конкурсу "Кулінарні батли", у якому взяли участь переможці регіональних етапів — учні 8-9 класів та професійно-технічних освітніх закладів із Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Чернігівської та Івано-Франківської областей.  

829
03.03.2025

Піст — це не лише духовна практика, а й випробування для організму, особливо якщо раціон змінюється різко. Відмова від продуктів тваринного походження, скорочення білків і жирів може призвести до дефіцитів та зниження енергії.  

529
10.03.2025

Говорячи про мотивацію відвідування релігійних служб, найчастіше ті мешканці заходу, які беруть у них участь, називають спілкування з Богом (52,9%), участь у молитвах, релігійних обрядах (51%).  

504
06.03.2025

Погінський монастир Успіння Матері Божої запрошує прикарпатців на нічні чування.  

1075
02.03.2025

Великий піст у 2025 році розпочнеться у понеділок, третього березня.  

1158
27.02.2025

У 2024 році частка тих українців, хто відповідав, що регулярно надає матеріальну підтримку Церкві, склала до 12%.  

1025
14.03.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

32467 1
13.03.2025

Після закінчення війни буде знятий воєнний стан, і після зняття воєнного стану вибори проходитимуть згідно з українським законодавством.  

1169
11.03.2025

У минулому банкір та керівник Банку Канади, Марк Карні виграв вибори на посаду лідера чинної Ліберальної партії Канади й замінить Джастіна Трюдо на посаді прем'єр-міністра.  

403
10.03.2025

Закон про забезпечення прав добросовісного набувача (12089) на фінальній стадії розгляду.  

950 1
06.03.2025

Євродепутати від проєвропейської партії "Volt" надішлють лідерам ЄС план, у якому серед дев'яти пунктів закличуть позбавити Угорщину права голосу.  

426