Сучасна назва означеного в заголовку міста - Скала-Подільська. Попри поширену в інтернеті фразу це не місто привидів (себто ні Каспера, ні песиголовців тут немає) - Скала живе зараз повноцінним життям подільського містечка за плечима якого вже 800 років кривавої української історії, а попереду ще стільки ж...сподіваємось )
Стареньким радянським мостиком, одна половина якого знаходиться в стані вічного ремонту дістаюсь до міста. Призначеня цього мосту взагалі не зрозуміле, адже місцевість навколо рівнинна, а залізниця над якою його збудовано не відзначається інтенсивністю руху. З моста відкривається карколомний вид на величезний кар'єр (щось схоже на індустріальні пейзажі східної України). Інший кар'єр опоясує місто з півдня, його можна побачити їдучи до Камянця-Подільського.
Місто, що потопає в зелені каштанів та викидах заводів по виробництву асфальту та щебеню. Перша писемна згадка на думку місцевих краєзнавців відноситься до 1210 року. Звичайно жодної пам'ятки тих часів в місті не залишилось, але подивитися є на що...
Почнемо з непримітного хреста на автобусній зупинці, яку місцеві називають "Стара Скала" - тобто так само як і один з "мікрорайонів" міста (а всьго їх кілька: військове містечко, центр, стара Скала і мініатюрний аналог львівського Підзамча). Поверенемось до хреста на місці якого стояла стара церква - він вдала відправна точка для подальшого заглиблення в нетрі історії Скали...
Далі по курсу фортеця відома з ХІV століття. У 1395 р. Вітовт (Вітаутас), князь литовський, відібрав у Федора Коріатовича ряд міст, в тому числі і Скалу. Після його смерті місто належало польському королівству, а замок у 1515 р. король віддав у прижиттєву власність Камянецькому старості Станіславу Лянцкоронському. Замок був охоронцем і символом міста, навіть на міській печатці з 1531 р. є його стиліоване зображення. Сучасний фасад фортеці було зведено Адамом Тарло у 18 столітті.
