Сімейні цінності

 

 

Брешуть, що сімейні цінності знецінюються, занепадають, ой як брешуть. На Заході, де батьки, заклопотані кар’єрними сходинками свого драбинного життя, не завше можуть викроїти часину для спілкування зі своїми дітьми та один з одним; де вуйко живе з вуйком чи тьотя з тьотьов  плюс всиновлений бахур; де дітвору дубасити ні про дупі, ні по писку суворо заборонено на рівні де-фактового законодавства, та й просто неприйнятно; де кожен член сім’ї уповноважений вибирати самостійно собі професію, житло і інші «екзистенціали» – так, шляк би їх трафив, біда з сімейними цінностями, ще не так давно іменованими «традиційні».

 

Та добре там, де нас нема чого жаліти. У нас власне. У нас сімейні цінності з роками тільки зміцнюються, утверджуються  в суспільстві, обростають металевими ланцюгами зеленіючі листочки генеалогічних древ замість прогнилих стовбурів, буремним цвітінням формується наочно нова традиці, маючи уявлення про осінь, як про трудівничий сад вічнозелених.  Матінка горою і  горою банкнот стоїть за свого любого синочка, який сп’яну на бентляку «панарошку» зносить пішоходів – отак потрібно діток захищати. Татко, коли йде працювати в державну канторку, ключ від приватної копілочки-сопілочки  передає не якимсь там чужоплемінним менеджерам штибу «тор» чи «medium», а рідним діточкам  звісно, якщо передчасно вмерла бабуся, а ті обов’язково йдуть по стезі батька вже чи потім, і своїм діткам… Все для сім’ї і нічого із сім’ї. І зазвичай в родині голова татусьо, а не мамуня. Буває в принципі, що й мамаша замість папаші, та все ж, погодьтеся, рідше. З таким підходом націю не витравити, адже, як сказав класик – «народ починається з родини», а народ то кістяк країни, це й без класиків всяких зрозуміло всякому. Ось що ми можемо і повинні протиставити аморальному, звироднілому Заходу, де все змістилося і перемішалося в сім’ї, а абстракції на кшталт «справедливість» і «свобода» деперсоналізували  істинний фаліцизм родинних стосунків!!!!!!! 

 

Нам не вистачає для повного щастя кількох речей ! Перша річ (регіональна): фаліцизмів замість галліцизмів.  Про це детальніше десь іншим разом.  Друга річ (вседержавна): традиціоналізація, себто введення в стійку сімейну традицію не лише турботи за членів сім’ї, як то ми розуміємо всі, але й блатняків-бентляків - працевлаштування   усіх-усіх на високі державні посади і відкриття пристойного бізнесу із безперешкодним веденням в подальшому, бо, без базара, майже всяка мамка за те, що її петрусь  на діскотівці набив гулю на голові павлуся, має змогу іменем У-країни виділити декілька банкнот у благодійний фонд  місцевого судді «Феміда для Аїда», та не всяка годна влаштувати синка чи доцю  на високу посаду. І третя річ (універсальна і така, що витікає з другої, охоплює дві попередні)  - усиновлення і удочеріння. Кого ? Ким ? Всього народу, всіх громадян і можна кількох нерезидентів – президентом України на п’ять років з правом передачі у родинну власність на неменший термін наступникові чи йому знов. 

 

Суспільство, побудоване за образом будинку сімейного типу, це буде не лише безпрецедентно і унікально на планеті Земля, але й ефективно і весело. Ми здружимося і породичаємося з мільйонами собі подібних і сотнями не собі подібних, це буде логічним апогеєм нації й народу і прикладом для наслідування всіма ренегатами-індивідуалами світу сього, адже, якщо все колись почалося із родини, племені, батька-вождя, то чому не може закінчитися багатомільйонним племенем і вождиком, чи розпочатися ?... А влада собі гарантує пожиттєве батьківство, бо, як відомо, батьків у нас не вибирають, або вибираються за родинним принципом – ну як нам не фемілізуватися, ну як нам не фемінізуватися!?!

 

Щоправда голові сім’ї прийдеться працювати відразу на кількох роботах( письменницькою роботою бідолашному займатися, окрім веденням державних справ), щоб забезпечити всіх старших і молодших дітей(старші – губернатори і всякі і не всякі мери), тому не наймолодшеньким доведеться помагати батькові, а решті чекати ласки і опіки від всіх сильно-зайнятих-старших і нарощувати комплекси молодших дітей за Адлером.

 

Тато – буде бити ременем по с*аці, бо – малі і неслухняні, та радій і зловтішайся, малечо, старших він б’є по  писку. А де мама ? А мама – сидить дома в чотирьох стінах. Вона теж покарана татом, він її не дозволяє виходити – попри те, що маленькі діти, більшість, любить природно більше мамів ніж татів. І як багатодітна сім’я ми вправі отримувати від світового банківського сімейства матеріальну допомогу. Тому, відтак з  надією братики і сестрички, треба не голосувати, а галасувати: вимагати, вимагати – влитися у велику  сім ‘ю. А для цього спершу створити бодай маленьку. 

 

 


28.04.2012 Яв Назар 4439 1
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1295
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

756
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1238
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2466 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3556
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2986 2

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

112

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

229

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

839

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

1028
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4988
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10376 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8849
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

650
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

864
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1149
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

930
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3070 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1170
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1574
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1494
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1718