Сім історій в одному місті

 

 

 

Історія родини Триног вражає. Маленьку Юстинку, якій зараз трохи більше року, покинули біологічні батьки, і 8 перших місяців життя дівчинки минули в лікарні. Увесь цей час, доки маленька перебувала в палаті, її відвідували та бавили волонтери, приносили необхідні речі. Серед небайдужих був і Дмитро –  учасник АТО,  танкіст-навідник першої окремої танкової бригади. На війні він отримав поранення, однак не втратив життєвої енергії та мужності. Юстинку він одразу полюбив і вже не зміг залишити в лікарні. Разом з дружиною Наталією вони забрали малечу під свою опіку, у власну родину. А згодом народився синочок Ромчик,  якому зараз 5 місяців. Людину неможливо зламати – на своєму прикладі показує Дмитро Триног. Адже навіть пройшовши горнило війни, у серці завжди залишається місце для простої людської ніжності та любові. Головне, мати поряд із собою того, хто підтримає, і того, кому потрібна твоя підтримка.

 

 

Історія одного героя

Андрій Кабанов, незважаючи на свій юний вік, пережив чимало. Йому ще не було й 20 років, коли у 2014-му пішов на військову службу за контрактом. Що таке АТО і чому воно так схоже на справжню війну, знає не з телебачення. Після закінчення служби повернувся до Івано-Франківська.

 

Спочатку, згадує хлопець, був здивований  тим, що відбувається навколо. Йому здавалось, що потрапив в інший світ, хоча навіть кордону не перетинав. Наскільки цінним є мир та чому важливо його берегти, зрозумів одразу. З’явилось бажання щось змінити, тому і приєднався до «Муніципальної варти», адже разом зі своїми побратимами робить рідне місто спокійним та безпечним. Робота дуже цікава, розповідає Андрій, кожен день не подібний на попередній. Труднощі, з якими зіткнувся, – це недосконалість наших законів. Тобто коли  ти хочеш щось зробити як краще, а законного важеля на це немає. Однак ніщо не змусить хлопця опустити руки. Андрій завжди розумів, що зміни починаються з кожного. Він був та залишається активним франківцем, членом Пласту-НСОУ, виховує молоде покоління українців, бо знає, що завтра доведеться залишити їм найдорожче – нашу державу.

 

Історія одного актора

Фільм «Сторожова застава», який нещодавно вийшов у прокат, став справжнім проривом для українського кіно. Фентезі не просто довело, що в нашій країні можуть робити фільми на зразок Голлівуду, але й зробило відомим франківського актора театру та кіно Романа Луцького. Зйомки тривали 52 дні. За цей час, зізнається Луцький, він навчився спати у поїзді та жити на два міста – Івано-Франківськ та Київ. Веселий богатир Олешко сподобався глядачу, але як і будь-яка слава, для Романа його визнання теж мало дві сторони. Тепер на вулицях в Івано-Франківську все частіше впізнають. Але найбільша популярність прийшла в соцмережах: там у день 50 друзів додається.

 

Луцький радіє, що дружина розуміє усі ці «особливості» професії, проте Роману хотілося б більше проводити часу з малим синочком. Як стверджує сам актор, йому було досить важко грати роль у популярному фентезі, переключитися з гри в театрі на гру екранну. Роман розповідає, що мусив багато чого навчитися, добре опанувати бойове мистецтво. І хоча Роману непросто було поєднати гру в Івано-Франківському драмтеатрі зі зйомками у фільмі, всі українці, особливо франківці, тепер знають актора не лише за знаменитими виставами у театрі, але й за його визначними ролями у кіно.

 

Історія одного мрійника

Програміст та поет Ігор Романчук завжди хотів жити звичайним життям і ніякі захворювання (ДЦП) не були для нього кінцевими діагнозами. Ніколи не дозволяв собі здаватись, не говорив, що це неможливо. Ігор зізнається, що найважче йому доводилось у дитинстві, адже однолітки бували різні, залежно від виховання. Проте впевненість у власні сили завжди рухала хлопця тільки вперед. Він часто згадує, як дитиною, дивлячись на сусідську дітвору, він всупереч усьому вчився їздити на велосипеді. Було чимало невдач і падінь, але він осилив цю «науку». І тепер цей виклик став для нього справжнім хобі.
Романчук відомий, перш за все, завдяки своєму додатку «Дружній Івано-Франківськ».

 

Як розповідає сам Ігор, програму він створив для друзів, які в силу різних обставин не можуть вільно пересуватись містом. У додатку не просто показав наявність пандусів, але й відобразив рівень доступу кожної споруди. Завдяки своїй унікальності додаток отримав визнання не тільки в Івано-Франківську. Його швидко підхопило сусіднє місто Львів. Так з’явилась програма «Дружнє місто». Проте на роботу зі світовими цифровими гігантами хлопець дивиться доволі скептично, адже йому комфортно працювати у рідному місті. Локація не стоїть на заваді справжнім амбіціям, переконаний Ігор. Як би не було, але фізичне здоров’я дає про себе знати: програміст не може повний робочий день сидіти в офісі. Але у вільний час не байдикує: так з’явився Романчук-поет. Кар’єра Ігоря склалась, у нього багато друзів, і він не має часу нудьгувати. Попри свій надзвичайний талант і непересічну вдачу мріє він про звичні речі: тепер хлопець хоче створити сім’ю, мати дітей, бо впевнений: може їх багато чого навчити.

 

Історія одного балкона

Цю історію дізнались від Руслана Марцінківа. Він запевняє, що за два роки на посаді міського голови траплялись різні випадки, перетинався з різними людьми.  Проте саме цей випадок запам’ятався найбільше. Коли у 2016 році реставрували та підсвітили першу пам’ятку, що на вул. Мазепи, 5-7-9, всім у вічі впадав один занедбаний балкон, якого зміни ніяк не торкнулись.

 

Усі взялись нарікати на недбальство чиновників, проте мало хто розумів, що сама власниця квартири не хотіла, щоб місто втручалось у її помешкання. Аж доки випадково не зустрілась із Русланом Марцінківим у коридорах міської лікарні, де мер оглядав ремонт одного з відділень.

 

Бабуся одразу впізнала міського голову і почала обурюватись, чому це той хоче «господарювати» в її квартирі. На щастя, тоді в живому діалозі Марцінківу вдалось пояснити старенькій, що всі витрати місто бере на себе і ніякого клопоту їй не завдасть. Насправді, згадує міський голова, є чимало таких ситуацій,  де самі мешканці не готові і категорично проти щось змінювати. Просто звикли жити так і мають страх, «аби не гірше». Часто зовсім не влада не хоче щось робити, а самі франківці заперечують зміни. І тільки в особистому спілкуванні, не ігноруючи думок мешканців, вдається пояснити людям, як буде краще для них і для міста. А балкон таки відремонтували, і як бонус бабця отримала ще й нові двері.

 

Історія однієї вчительки

 

Як часто ми переймаємось долею дітей, яким не пощастило з родиною. І як мало з нас наважується подарувати цим дітям свою любов, свою сім’ю. Та це не про вчительку початкових класів Віту Хім’як,  яка стала опікуном і мамою своєму учню, сироті Володимиру. Навіть з рідною мамою, коли та ще була жива, хлопчик не відчував радощів дитинства, адже жінка страждала від алкогольної залежності.

 

Володя жив у скруті, в жахливих побутових умовах, мало спілкувався з однолітками, відставав у навчанні. Та попри все пані Віта бачила у хлопчику дитину, якій дуже потрібна допомога. Тому після смерті рідної мами рік тому Володя одразу став членом сім’ї Хім’як. Вчителька вже мала двох дітей і носила під серцем третю.

 

Тепер у родині четверо хлопчиків, і всі вони однаково рідні, незалежно від того, що написано у свідоцтві про народження. З кожним днем Володя ставав приязнішим, спокійнішим, вчився заново бути дитиною, радіти простим речам. У новій родині в хлопчика багато чого було вперше: похід у цирк, сімейна прогулянка, перше святкування дня народження. Те, що для нас здається звичним, для малого Володі стало новим незвіданим світом, у який він зайшов з багажем неприємних спогадів, але яким він крокує без смумнівів, у супроводі безперечної любові нових батьків та братиків.

 

Історія одного гостя

 

Своїми враженнями від Івано-Франківська поділився Євген Галич, лідер гурту «O.Torvald».  «Зараз, перебуваючи в Івано-Франківську,  абсолютно по-новому його собі бачу. Там у Європі – нещодавно мали концерт у Лондоні – ми дивуємось, які це класні та старовинні міста. Але в той самий час не помічаємо свого.  Я подивився щойно на Франківськ, піднявши голову, і бачу його зовсім інакше. Не дивіться тільки під ноги, але розглядайте все навколо. Коли я підняв голову, то помітив дуже красивий Івано-Франківськ.

 

Раніше був багато разів на «стометрівці», але таким я це місто ще не бачив. Я вражений,  як воно змінюється, як на оглядовому майданчику ратуші  ходять люди. Клас! Думаю, що будь-яка Варшава, Люблін, Рига, Лондон виглядають згори так само,  як Франківськ. Тому нам потрібно цінувати своє. Я зараз знову закоханий в Україну і знову закоханий в Івано-Франківськ. Мене часто запитують, чи я хочу переїхати з України і жити десь за кордоном. Ні, не хочу і не зможу ніколи».

 

ЗК


26.11.2017 2009 0
Коментарі (0)

21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

262
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

713
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

775
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

757
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

1191
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1532 2

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

140

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

1368

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1624

Спочатку був Ян Флемінг. І він народив Джеймса Бонда. «Сер Джеймс Бонд» - Представлявся він майже 60 років з екранів більше ніж на 80-ти мовах.

1896
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1455
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10636
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15587
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

346
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

1578 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2205
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11371
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

1207
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

500
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1386
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2235
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3570