Сім історій в одному місті

 

 

 

Історія родини Триног вражає. Маленьку Юстинку, якій зараз трохи більше року, покинули біологічні батьки, і 8 перших місяців життя дівчинки минули в лікарні. Увесь цей час, доки маленька перебувала в палаті, її відвідували та бавили волонтери, приносили необхідні речі. Серед небайдужих був і Дмитро –  учасник АТО,  танкіст-навідник першої окремої танкової бригади. На війні він отримав поранення, однак не втратив життєвої енергії та мужності. Юстинку він одразу полюбив і вже не зміг залишити в лікарні. Разом з дружиною Наталією вони забрали малечу під свою опіку, у власну родину. А згодом народився синочок Ромчик,  якому зараз 5 місяців. Людину неможливо зламати – на своєму прикладі показує Дмитро Триног. Адже навіть пройшовши горнило війни, у серці завжди залишається місце для простої людської ніжності та любові. Головне, мати поряд із собою того, хто підтримає, і того, кому потрібна твоя підтримка.

 

 

Історія одного героя

Андрій Кабанов, незважаючи на свій юний вік, пережив чимало. Йому ще не було й 20 років, коли у 2014-му пішов на військову службу за контрактом. Що таке АТО і чому воно так схоже на справжню війну, знає не з телебачення. Після закінчення служби повернувся до Івано-Франківська.

 

Спочатку, згадує хлопець, був здивований  тим, що відбувається навколо. Йому здавалось, що потрапив в інший світ, хоча навіть кордону не перетинав. Наскільки цінним є мир та чому важливо його берегти, зрозумів одразу. З’явилось бажання щось змінити, тому і приєднався до «Муніципальної варти», адже разом зі своїми побратимами робить рідне місто спокійним та безпечним. Робота дуже цікава, розповідає Андрій, кожен день не подібний на попередній. Труднощі, з якими зіткнувся, – це недосконалість наших законів. Тобто коли  ти хочеш щось зробити як краще, а законного важеля на це немає. Однак ніщо не змусить хлопця опустити руки. Андрій завжди розумів, що зміни починаються з кожного. Він був та залишається активним франківцем, членом Пласту-НСОУ, виховує молоде покоління українців, бо знає, що завтра доведеться залишити їм найдорожче – нашу державу.

 

Історія одного актора

Фільм «Сторожова застава», який нещодавно вийшов у прокат, став справжнім проривом для українського кіно. Фентезі не просто довело, що в нашій країні можуть робити фільми на зразок Голлівуду, але й зробило відомим франківського актора театру та кіно Романа Луцького. Зйомки тривали 52 дні. За цей час, зізнається Луцький, він навчився спати у поїзді та жити на два міста – Івано-Франківськ та Київ. Веселий богатир Олешко сподобався глядачу, але як і будь-яка слава, для Романа його визнання теж мало дві сторони. Тепер на вулицях в Івано-Франківську все частіше впізнають. Але найбільша популярність прийшла в соцмережах: там у день 50 друзів додається.

 

Луцький радіє, що дружина розуміє усі ці «особливості» професії, проте Роману хотілося б більше проводити часу з малим синочком. Як стверджує сам актор, йому було досить важко грати роль у популярному фентезі, переключитися з гри в театрі на гру екранну. Роман розповідає, що мусив багато чого навчитися, добре опанувати бойове мистецтво. І хоча Роману непросто було поєднати гру в Івано-Франківському драмтеатрі зі зйомками у фільмі, всі українці, особливо франківці, тепер знають актора не лише за знаменитими виставами у театрі, але й за його визначними ролями у кіно.

 

Історія одного мрійника

Програміст та поет Ігор Романчук завжди хотів жити звичайним життям і ніякі захворювання (ДЦП) не були для нього кінцевими діагнозами. Ніколи не дозволяв собі здаватись, не говорив, що це неможливо. Ігор зізнається, що найважче йому доводилось у дитинстві, адже однолітки бували різні, залежно від виховання. Проте впевненість у власні сили завжди рухала хлопця тільки вперед. Він часто згадує, як дитиною, дивлячись на сусідську дітвору, він всупереч усьому вчився їздити на велосипеді. Було чимало невдач і падінь, але він осилив цю «науку». І тепер цей виклик став для нього справжнім хобі.
Романчук відомий, перш за все, завдяки своєму додатку «Дружній Івано-Франківськ».

 

Як розповідає сам Ігор, програму він створив для друзів, які в силу різних обставин не можуть вільно пересуватись містом. У додатку не просто показав наявність пандусів, але й відобразив рівень доступу кожної споруди. Завдяки своїй унікальності додаток отримав визнання не тільки в Івано-Франківську. Його швидко підхопило сусіднє місто Львів. Так з’явилась програма «Дружнє місто». Проте на роботу зі світовими цифровими гігантами хлопець дивиться доволі скептично, адже йому комфортно працювати у рідному місті. Локація не стоїть на заваді справжнім амбіціям, переконаний Ігор. Як би не було, але фізичне здоров’я дає про себе знати: програміст не може повний робочий день сидіти в офісі. Але у вільний час не байдикує: так з’явився Романчук-поет. Кар’єра Ігоря склалась, у нього багато друзів, і він не має часу нудьгувати. Попри свій надзвичайний талант і непересічну вдачу мріє він про звичні речі: тепер хлопець хоче створити сім’ю, мати дітей, бо впевнений: може їх багато чого навчити.

 

Історія одного балкона

Цю історію дізнались від Руслана Марцінківа. Він запевняє, що за два роки на посаді міського голови траплялись різні випадки, перетинався з різними людьми.  Проте саме цей випадок запам’ятався найбільше. Коли у 2016 році реставрували та підсвітили першу пам’ятку, що на вул. Мазепи, 5-7-9, всім у вічі впадав один занедбаний балкон, якого зміни ніяк не торкнулись.

 

Усі взялись нарікати на недбальство чиновників, проте мало хто розумів, що сама власниця квартири не хотіла, щоб місто втручалось у її помешкання. Аж доки випадково не зустрілась із Русланом Марцінківим у коридорах міської лікарні, де мер оглядав ремонт одного з відділень.

 

Бабуся одразу впізнала міського голову і почала обурюватись, чому це той хоче «господарювати» в її квартирі. На щастя, тоді в живому діалозі Марцінківу вдалось пояснити старенькій, що всі витрати місто бере на себе і ніякого клопоту їй не завдасть. Насправді, згадує міський голова, є чимало таких ситуацій,  де самі мешканці не готові і категорично проти щось змінювати. Просто звикли жити так і мають страх, «аби не гірше». Часто зовсім не влада не хоче щось робити, а самі франківці заперечують зміни. І тільки в особистому спілкуванні, не ігноруючи думок мешканців, вдається пояснити людям, як буде краще для них і для міста. А балкон таки відремонтували, і як бонус бабця отримала ще й нові двері.

 

Історія однієї вчительки

 

Як часто ми переймаємось долею дітей, яким не пощастило з родиною. І як мало з нас наважується подарувати цим дітям свою любов, свою сім’ю. Та це не про вчительку початкових класів Віту Хім’як,  яка стала опікуном і мамою своєму учню, сироті Володимиру. Навіть з рідною мамою, коли та ще була жива, хлопчик не відчував радощів дитинства, адже жінка страждала від алкогольної залежності.

 

Володя жив у скруті, в жахливих побутових умовах, мало спілкувався з однолітками, відставав у навчанні. Та попри все пані Віта бачила у хлопчику дитину, якій дуже потрібна допомога. Тому після смерті рідної мами рік тому Володя одразу став членом сім’ї Хім’як. Вчителька вже мала двох дітей і носила під серцем третю.

 

Тепер у родині четверо хлопчиків, і всі вони однаково рідні, незалежно від того, що написано у свідоцтві про народження. З кожним днем Володя ставав приязнішим, спокійнішим, вчився заново бути дитиною, радіти простим речам. У новій родині в хлопчика багато чого було вперше: похід у цирк, сімейна прогулянка, перше святкування дня народження. Те, що для нас здається звичним, для малого Володі стало новим незвіданим світом, у який він зайшов з багажем неприємних спогадів, але яким він крокує без смумнівів, у супроводі безперечної любові нових батьків та братиків.

 

Історія одного гостя

 

Своїми враженнями від Івано-Франківська поділився Євген Галич, лідер гурту «O.Torvald».  «Зараз, перебуваючи в Івано-Франківську,  абсолютно по-новому його собі бачу. Там у Європі – нещодавно мали концерт у Лондоні – ми дивуємось, які це класні та старовинні міста. Але в той самий час не помічаємо свого.  Я подивився щойно на Франківськ, піднявши голову, і бачу його зовсім інакше. Не дивіться тільки під ноги, але розглядайте все навколо. Коли я підняв голову, то помітив дуже красивий Івано-Франківськ.

 

Раніше був багато разів на «стометрівці», але таким я це місто ще не бачив. Я вражений,  як воно змінюється, як на оглядовому майданчику ратуші  ходять люди. Клас! Думаю, що будь-яка Варшава, Люблін, Рига, Лондон виглядають згори так само,  як Франківськ. Тому нам потрібно цінувати своє. Я зараз знову закоханий в Україну і знову закоханий в Івано-Франківськ. Мене часто запитують, чи я хочу переїхати з України і жити десь за кордоном. Ні, не хочу і не зможу ніколи».

 

ЗК


26.11.2017 2534 0
Коментарі (0)

05.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1239
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

1780
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3708 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

2868
17.01.2025
Вікторія Матіїв

Регулярні обстеження, збалансоване харчування та турбота про ментальне здоров’я є ключовими для профілактики багатьох захворювань. 

3723 1
13.01.2025
Тетяна Ткаченко

Про функціонування та розвиток університету, міжнародну співпрацю, стратегічні цілі та власний шлях у медицині, журналістці Фіртки розповів ректор ІФНМУ Роман Яцишин. 

3226

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

560

Перша з історій занепаду про народ, що вирішив замінити філософію піснею. Найбільше тому народу подобалися пісні про поразки. Народ слухав їх і плакав.

1001

Християнство називають релігією любові, і здається, ми знаємо все про цю релігію, але все-таки є моменти, які  незрозумілі  та потребують глибшого осмислення.

1013

Реабілітація захисників стала одним із головних завдань суспільства, і ми прагнемо робити все можливе, щоб забезпечити їм гідний шлях до відновлення.

1657
13.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

366
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

656
06.02.2025

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

3467
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

5990
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1446
07.02.2025

Більшість (54%) громадян зазначають, що стосунки між вірянами різних церков та релігій у місцевості, де вони живуть, є спокійними.  

702
04.02.2025

Відносна ж більшість (41%) тих, хто відвідує релігійні служби, відвідують їх лише на релігійні свята.   

791
10.02.2025

KOZAK SIROMAHA — артист, який поєднує автентичну козацьку спадщину з сучасним звучанням. Його пісні проникають прямо в серце та надихають пам’ятати, хто ми є.  

517
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

395
10.02.2025

Президент США Дональд Трамп заявив, що мав телефонну розмову з путіним та спробував домовитися про припинення російсько-української війни.  

554
07.02.2025

Звернення ухвалили під час загальних зборів Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України.  

3884 1
05.02.2025

Україна готова до закінчення гарячої стадії війни з росією, втім без правових компромісів щодо окупованих територій.  

907 1