Вчора, 18 лютого, біля Гостинного двору у Києві між активістами та правоохоронцями сталася сутичка. В результаті "під руку" правоохоронців потрапили і народні депутати, які прийшли підтримати громадських активістів. Народних обранців валяли на землю, били ногами та руками. У міліції запевняють, що діяли абсолютно із нормами закону.
Екс-народний депутат, один із авторів Конституції України Сергій Головатий в інтерв'ю Gazeta.ua пояснив, що подібні дії правоохоронних органів є протизаконним, оскільки вони не мають права бити не тільки недоторканних парламентарів, а й взагалі будь-кого.
Чи правильно в цій ситуації діяли правоохоронці? На чиїй стороні правда?
- Правда на боці того, хто захищає свої права та інтереси. У міліції немає прав і немає інтересів. У міліції є обов'язок — охороняти права громадян. Вони не мають права бити людей. Якщо міліція б'є людей, то тоді вона чинить злочинно і її треба притягати до відповідальності.
Але правда полягає у тому, що у цій державі самою державою є міліція. Це поліційна держава. І балом править міліція, яка і діє своїми методами: кийками, ногами, кулаками. У такий спосіб вони підтверджують сутність сучасної України, як поліційної, а не як правової держави, чи держави, заснованої на верховенстві права. Це є сумні реалії сучасної характеристики та змісту України.
Яке покарання можуть понести правоохоронці?
- Вони можуть понести покарання лише тоді, коли буде кому їх притягати до відповідальності. Сьогодні правоохоронці вилучені із відповідальності за свою злочинну діяльність, тому їх ніхто покарати не може.
Тобто, по суті, недоторканними стали самі правоохоронці?
- Вони не просто недоторканні, вони діють як бандити. Вони діють не на основі права, а на основі виконання послуг для забезпечення інтересів тих посадових осіб, які їм дають накази це робити.
Але ж міліція і має виконувати накази вищого керівництва, чи не так?
- Ні. У першу чергу, вони мають виконувати Конституцію. А Конституція і закони України передбачають захист прав і свобод громадян. Якщо громадяни протестують проти чогось і доводять, що вони захищають свої права і інтереси, а їм у цьому всьому допомагають депутати, які мають статус недоторканності — то праві саме вони.
Закон про статус народного депутата вимагає від нього втручатися у будь-яку конфліктну ситуацію, де порушується закон і права громадян. Тому у цій ситуації депутати діють на боці прав громадян, на боці їхніх інтересів. Якщо є конфлікт, то він не розв'язується шляхом побиття.
Саме поняття "недоторканність" убезпечує депутатів від таких дій міліції?
- Недоторканність поширюється на народних депутатів у частині затримання, тобто, їх не можна затримувати. Навіть на 5 хвилин. Бо затримання - це позбавлення волі. І затримання нардепа може бути тільки на підставі судового рішення.
А бити взагалі не можна не тільки нардепів, а будь-яку людину - чи це депутат, чи не депутат. Таким чином правоохоронці порушують закон і Конституцію. Бо бити людину не дано нікому.
Як це питання вирішуються у світі, адже там також часто є масові протести?
- На європейських телеканалах можна ледь не щодня побачити, яким є світовий досвід у цьому питанні: коли у поліцію кидають запальні суміші, каміння, а вона стоїть і закривається щитами. Вона не має права реагувати на протест. Поки немає несправедливості, людина не протестує. Людина протестує тоді, коли відчуває несправедливість. А якщо вже йдуть масові протести, заворушення, тоді поліція застосовує водомети, відтісняє маси, розганяє їх. Але не б'є, не топчеться ногами, не кидає у клітку.
Те, що робить українська міліція — це ознака поліційної держави. Тут немає нічого спільного із демократією, верховенством права, з правами людини. Це поліційна держава, яка існувала в усіх країнах Європи у період феодалізму, на початках буржуазного розвитку, коли не було демократії. Те саме було і в Царській Росії. Та й в сучасній Росії таке є, бо вона якраз і є прикладом поліційної держави з елементами авторитарності.
Чи можна це у нас якось змінити? Що для цього потрібно?
- Закони змінювати не треба. У нас є Конституція, яка забезпечує права людей. Тому питання тільки у зміні влади. Потрібна така влада, яка існуватиме для захисту прав, свобод та інтересів людей, а не для їхнього побиття, як це є сьогодні.
----------------------
ДО ТЕМИ:
"Беркутівець" ударив мене з коліна. Лікарі складали ніс по частинах" - захисник Гостиного двору
Активіста Михайла Кублія, який захищав 18 лютого Гостиний двір, госпіталізували із переломом носа та чисельними забоями м'яких тканин тіла у дев'яту міську лікарню.
Там він пробуде найближчі п'ять днів. Після цього планує написати заяву на правоохоронців.
"Я разом із іншими активістами вчора захищав Гостиний двір. Коли "беркутівці" захопили приміщення, мене зловили, поклали на землю, сказали скласти руки за головою. Так пролежав хвилин 10-15. Після цього підняли і поставили до стіни. Вивернули кишені, все перевірили, але нічого небезпечного не знайшли і повернули назад. Після обшуку мені заламали руки, а голову опустили донизу. Саме у цей момент один із "беркутівців" ударив коліном мені в ніс. Відразу все попливло перед очима. Ніхто на мої крики не реагував. Запхали в "автозак" і повезли у відділення міліції", - розповів Gazeta.ua Михайло Кублій.
Хтось із правоохоронців уже у відділку викликав швидку. Лікарі госпіталізували потерпілого в дев'яту міську лікарню.
"Учора мені поставили на місце кістки. Ніс повністю забинтований. Дуже важко говорити і дихати. Окрім того, ще є синці на ногах. Поки що не встиг зняти побої, бо для цього спочатку потрібно взяти довідку з міліції", - розповів про свої плани активіст.
Михайло навчається на першому курсі магістратури в Києво-Могилянській академії на спеціалізації "Археологія". За його словами, батьки та викладачі підтримують його громадську позицію.
"Батьки та однокурсники відвідували мене в лікарні. Вони позитивно ставляться до моєї громадської позиції, попри те, що це не завжди безпечно. Батьки розуміють, що потрібно захищати свою історію. Коли я захищав Андріївський узвіз, викладачі теж приходили підтримати акцію проти зносу старих будинків", - запевнив Михайло.
