СДЮШОР Прикарпаття повертається до вищої ліги

 

За умов, коли івано-франківський футбол увійшов у затяжне піке, тільки й залишається з ностальгією згадувати славні сторінки його історії, радіти кожному наступному успіхові наших земляків на смарагдових газонах у змаганнях, турнірах та поєдинках різних рівнів і вкотре жити надією на кращі часи, сподіватися…

Нещодавно черговий привід для гордості й оптимізму нам подарувала наша молодь. Успішно зігравши в чемпіонаті, стикових поєдинках, а також у фінальному турнірі вихованці СДЮШОР «Прикарпаття» після дворічної перерви повертаються до числа елітних колективів Дитячо-юнацької футбольної ліги України, де вже восени на них очікують нові випробування.

Про перипетії змагальної боротьби у першоліговому сезоні, що минув, про проблеми у роботі з юною футбольною зміною, про труднощі та успіхи на цьому нелегкому шляху та подальші плани і перспективи.

"Матч" поспілкувався з головними «винуватцями» направду непересічної події, одними із творців знакової звитяги – наставниками команд 15-ти та 17-річних футболістів п. Василем Гуменяком та п. Ігорем Гогілем.


- Панове наставники, для того, щоб потрапити до фіналу необхідно було бути першими у чемпіонатівських перегонах. Як вони для Вас склалися, чим запам’яталися?
Ігор Гогіль: - Дня нашої команди все склалося якнайкраще. На турнірному шляху у 18 іграх ми втратили лише 2 очки. Однак попри нашу перевагу, відзначу досить сильний підбір команд-суперників. Це, звісно, колективи не вищої ліги, але доволі пристойного середнього рівня. Відверто слабких учасників не було.
Василь Гуменяк: - У нас початок турніру був невдалим. За його ходом ми тривалий час перебували на 2-му місці – за вісім турів до закінчення чемпіонату відставала від лідера на 8 очок. Але на фініші випередили опонентів на два пункти. Чому так сталось? Восени, перед стартом змагань до нашого складу влилося кілька нових гравців. Мусіли випробувати їх на різних позиціях і десь забракло часу, щоб визначитися з «основою». Саме через це увесь чемпіонат виявився для нас напруженим – довелося наздоганяти конкурентів. Тому кожна наступна гра для моєї команди ставала надважливою. Відрадно, що ніхто з хлопчаків не втратив віри в успіх. Ми знали, що ми сильніші, надіялися що станемо першими. І ця віра в успіх нам допомогла.
- Кілька слів про ваші команди…
Ігор Гогіль: - Зі своїми підопічними я працюю вже дев’ять років. Наша співпраця приносить взаємне задоволення. Ось і досягли вагомого успіху. Мені імпонує серйозне ставлення хлопців до справи. Маю сподівання, що у майбутньому хтось із них гратиме на професійному рівні. А за підсумками цього сезону не став би когось виокремлювати – ми було сильними передусім колективом і командною грою.
Василь Гуменяк: - Наша команда формується вже кілька років. Її основа почала свій шлях до змагань ДЮФЛУ два роки тому з перемоги у «Меморіалі Івана Краснецького». Якраз для подібної підготовки турнір задумувався, слугував і ось його користь та потрібність вже помітна. На сьогоднішній день наша сила у рівності всіх ланок, у їх збалансованості.

- Втім, тріумфувати у чемпіонаті було лише половиною справи. Та і до фіналу шлях ще був неблизьким…
Василь Гуменяк: - Це дійсно так. Турнір першої ліги ДЮФЛ представницький. У змаганнях приймають участь 80 колективів за територіальним принципом. Вони спершу змагаються в чемпіонаті, у групах. За тим 8 переможців груп у стикових матчах визначають квартет фіналістів, який у підсумку виявляє переможця-чемпіона першої ліги.
Ігор Гогіль: - У поєдинках плей-офф нашим командам випало помірятися силами з однолітками з Костопільського спорт інтернату (Рівненщина). Моя команда двічі перемогла суперників – 3:1 та 1:0, а молодші після нічиєї вдома (1:1) святкували перемогу в гостях (2:1).

- Фінальний турнір виправдав Ваші сподівання?
Василь Гуменяк: - Вирішальні ігри відбувалися на Київщині, у Вишгороді. Приємно вразив солідний рівень організації фіналу. Належними були умови для проживання, а найголовніше для гри.
Ігор Гогіль: - Тут важко не погодитися. Скажу більше: мої футболісти, щойно ступивши на поле, були просто вражені його якістю, і попервах аж розгубилися.

- Однак суто спортивна складова виявилася для Вас не настільки приємною. Чому, з яких причин?
Василь Гуменяк: - На моє переконання фінальний турнір з вибуванням є надзвичайно важким, найперше в психологічному плані – у ньому немає права на помилку. Також великою є роль випадку. Було б більше справедливо, якби фінал проводився за коловою системою. Результати усіх без винятку вирішальних ігор засвідчили приблизну рівність колективів – у двох півфіналах переможці визначалися лише у серії післяматчевих пенальті. Наша команда в основний час зіграла внічию із «Шахтарем» з Кривого Рогу – 2:2, а зате влучніше пробила 11-ти метрові – 5:4. У вирішальному двобої ми нічим не поступалися супернику, але він використав свій єдиний шанс, а ми – не змогли. Хоча відзначу столична команда має в своєму складі хороших, фізично міцних гравців.
Ігор Гогіль: - Що вже казати про свою команду: не програвши жодної гри ми у підсумку лише четверті. У півфіналі ті ж 2:2 у протистоянні з ДЮСШ «Ворскла» Полтава і програш по пенальті. А у «бронзовій» суперечці – нульова нічия з спартаківцями Сімферополя і схожий підсумок у «лотереї». Не пофортунило, хоча реально могли претендувати на загальну перемогу. Це пізніше визнавали всі, але нам від того не легше.

- Як вдалося заспокоїти дітей після таких драматичних поєдинків?
Ігор Гогіль: - Тут і самому заспокоїтися було вкрай важко. Можливо я десь у чомусь також припустився помилки. Адже ми були сильнішими і у жодному разі не мали доводити справу до одинадцятиметрових. Нелегко було віднайти для дітей потрібні слова…
Василь Гуменяк: - Все пізнається у порівнянні. Коли упродовж чемпіонату ми у важкій боротьбі випередили суперників, а у «пульці» дісталися фіналу – це вже успіх. Найголовніше – наші команди повернулися до Вищої ліги. І сьогодні за підсумками сезону серед 80-ти претендентів одна з них друга, інша – четверта. Інша справа, ми поступилися у фіналі і це засмутило. Були і сльози… Але до самовіддачі обох команд, бійцівських якостей, характеру – жодних претензій.
- Якими наразі є новітні тенденції у розвитку дитячо-юнацького футболу, що їх виявили вишгородські фіналі? Як на фоні інших колективів виглядають наші команди?
Василь Гуменяк: - Четвірки обидвох вікових груп були рівними за силою. Вирішальною була кожна зустріч і всі вони пройшли у безкомпромісній боротьбі. Спостерігається намагання команд грати у швидкісний футбол – стрімко вести перехід від оборони до атаки і навпаки. Найперше, дитячо-юнацький футбол додав у швидкості, гравці стали технічнішими і фізично міцнішими. Приємно, що ми на цьому фоні не поступаємося кращим командам.
- Попереду вищолігові випробування. Як до них готуватиметеся, з чим підходите, які очікування?
Ігор Гогіль: - Це моя випускна група. У вищій лізі вже виступатимуть інші. Звісно, нові змагання потребуватимуть нової уваги. Школа потребує кращих умов для підготовки, зокрема полів. У вищій лізі буде непросто хоча б з тієї причини, що заявити для участі треба буде не дві команди, як зараз було, а вже – чотири. Разом з тим непокоїть те, що випускники нашої школи тут, вдома, не мають змоги повноцінно рости і вдосконалюватися у футболі. В області немає професійної команди, СДЮШОР немає власного колективу в обласних змаганнях. Куди далі йти цим дітям, для кого і для чого працюють тоді наші кваліфіковані тренери? Приміром наші колеги з Полтави розповідали, що їхніх вихованців, що пройшли подібні ДЮФЛівські змагання, вже залучатимуть для підготовки в команду «Ворскла» (U-19) чи до дублюючого складу. А наші хлопці, повірте, не гірші.
Василь Гуменяк: - Розуміємо, що вищолігові змагання – турнір дещо іншого рангу практично в усьому – в організації та підходах до роботи, в майстерності та суперниках. Маємо не стояти на місці. Прагнутимемо підсилення бодай у кожну ланку по гравцеві чи на певні позиції, щоб підвищити рівень майстерності команди та конкуренцію. Із суто організаційних моментів: до початку хотілося б провести навчально-тренувальний збір і навіть не один. Спершу маємо у планах виїхати на турнір у Вістову. Другий розраховуємо зіграти у серпні, ближче до старту. В цьому аспекті сподіватимемося на допомогу дирекції школи, а також дієву увагу та підтримку владних структур чи спортивних підрозділів. Адже наразі ми єдина спортивна (футбольна) школа у краї, що виступає у турнірі вищої ліги. При належному ставленні до наших потреб, впевнений, статистами наші команди не будуть. Навпаки, ставитимемо завдання знову пробитися до фіналу. Як вже вийде – побачимо за рік.
 
- Василю Юрковичу, за підсумками фінального турніру вашого вихованця було названо серед лауреатів…
- Так, Артура Цюцьмаця було проголошено кращим голкіпером фінальної частини. На турнірі також були висококласні воротарі, тому перемога нашого хлопчини має особливу цінність і вагу. Я радий за Артура. В перспективі, сподіваюся, він має стати хорошим стражем воріт. Його сьогоднішнє визнання – це насамперед оцінка його відношення до футболу, його серйозного ставлення до роботи. Але ця нагорода – є заслугою усієї нашої команди, нашої школи.

- А може б вартувало назвати прізвища решти гравців?
- Попри все команда досягла певного успіху. Хтось долучився до цього більшою чи меншою мірою. В усякому випадку з цими хлопчаками пов’язуватимемо наші надії на нові успіхи прикарпатського футболу, то ж будь ласка, це Амброзяк Євгеній, Бекеша Павло, Галіпчак Богдан, Геник Василь, Гогіль Андрій, Гречанюк Дмитро, Грушевський Олег, Гуцул Юрій, Ілащук Василь, Івасишин Василь, Камрадський Мирослав, Когуч Юрій, Косяк Сергій, Маковійчук Назарій, Мартинюк Дмитро, Микуляк Михайло, михайлишин Роман, Мінда Святослав, Мірошников Андрій, Павликівський Віктор, Питльований Віталій, Радульський Володимир, Самуляк Олександр, Святенчук Богдан, Сісюк Ігор, Тришньовський Ігор, Цвеюк Петро, Шпилик Богдан.


08.07.2013 1000 0
Коментарі (0)

03.07.2020
Марія Лутчин

Для відновлення зруйнованої інфраструктури: доріг, мостів, берегоукріплювальних дамб, за попередніми підрахунками, потрібно понад два мільярди гривень.

214
01.07.2020
Марія Лутчин

У розмові про коронавірус, імунітет, переповнені лікарні, пацієнтів, емоційне виснаження медпрацівників та те, чому не варто забувати про карантин.

3153
26.06.2020
Люся Грибик

Лазерна епіляція — популярна апаратна процедура, яка проводиться для видалення небажаного волосся на обличчі та тілі.

1031
23.06.2020
Марія Лутчин

Фахівці намагаються знайти різні методи, щоб максимально зберегти міцність, рівність та покращити зчеплення автомобіля з дорожнім покриттям.

1247
22.06.2020
Тетяна Дармограй

Що ж так манить людей у ці магазини, чи не бояться вони відшукати там коронавірус? Ми поцікавились у франківців – відповіді читайте нижче.  

6147
19.06.2020
Олена Британська

Досі міська влада не могла дійти згоди з мешканцями однієї із квартир на вул. Сонячна, 51А, який є останньою перепоною на шляху до об’єднання Північного та Південного бульварів.

2779 1

Нещодавно на Фіртці започаткував свій блог Олег Саїк, де описав, що місцеві сайти державних установ, які потенційно мали б приваблювати інвесторів, у ганебному стані.

1142

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві. 

4558

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

7661

Середньосвітова смертність від коронавірусу складає 5,8%. Проте це тільки середня температура по палаті, яка в кожній окремій палаті (країні) різна.

5952 2
23.06.2020

У перший рік життя малюка все змінюється доволі динамічно. Здавалося б, тільки недавно матуся спіткала усі тонкощі грудного вигодовування, і ось вже настає новий етап – введення першого прикорм. Це їжа, що суттєво відрізняється від материнського мол

7260
16.06.2020

На ферму з виробництва фуа-гри в місті Снятин влаштувався хлопець, який таємно знімав на відео свої робочі будні, а опісля анонімно передав матеріали зоозахисній організації "Відкриті клітки Україна", яка їх опублікувала. Ці кадри сколихнули світ, призве

61055 2
10.06.2020

«У нас немає вільних місць! Столики тільки за бронюванням! Вибачте, щоб присісти Вам доведеться зачекати!» - вже понад два місяці ці, раніше щоденні, фрази ніхто не говорить. А все через карантин.

5292
25.06.2020

На останню декаду червня, що у 2001 році, припала непересічна для історії Львова та й України загалом подія. Це багатьом видавалося неможливим і до останнього існували сумніви, але папа таки прибув поспілкуватися з українцями. Тоді це все просто видавал

525
16.06.2020

Акція триває вже понад два роки і наближається до своєї кульмінації. Сьогодні, 16 червня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин долучився до історичного заходу – створення рукописної Біблії, пише Фіртка з посиланням

1009
08.06.2020

Для того щоб усвідомити справжність наших прохань до Господа Бога про власні потреби, потрібно спочатку перейнятися, серцем відчути потреби інших людей.

1368
29.05.2020

28 травня, на свято Вознесіння Господнього за юліанським календарем, в Україні з’явилася в продажу всесвітньо відома книжка «Католицизм: мандрівка до серця віри» американського проповідника, письменника і богослова єпископа Роберта Баррона.

1358
25.06.2020

Український прозаїк та поет Юрій Іздрик знявся у тизері фільму режисерки та письменниці Ірини Цілик «Я і Фелікс». Проєкт набрав найбільшу кількість балів за результатами першого етапу 13-го пітчингу Держкіно, пише Фіртка. «Я і Фелікс&r

343
03.07.2020

Єлісейський палац заявив, що Філіпп буде займатися урядовими справами доти, доки не буде призначено новий уряд.

60
03.07.2020

У бюлетені з відкритими списками можна буде проголосувати як за партію, так і за конкретного кандидата, щоб підняти його в партійному списку Профільний комітет Верховної Ради затвердив нову форму бюлетеня для голосування на місцевих виборах за відкритими

94
26.06.2020

Партія "Голос" проголосувала за припинення депутатських повноважень Святослава Вакарчука. Перед цим він вийшов із фракції «Голос» у Верховній Раді. Про це повідомляє пресслужба партії «Голос», інформує Фіртка. Водн

356
26.06.2020

Він був ветераном Аль-Каїди, чия кар'єра джихадиста почалася з 1990-х років. Те, як він помер, було вражаючим.

610