РПЦ та Рубінштейн

 

Те, що різноманітним атеїстам і язичникам не подобається в Церкві, християни ненавидять. Всі оці казенні святкування церковних дат, на які витрачається купа коштів... віддайте їх краще онкохворим дітям! Увесь цей огидний дух ерпецизму, приїзд Путіна з їхнім головним шаманом, певне, для того, щоб щось вкрасти. Бог кепкує з нас: Кирило і Мефодій – просвітителі слов'ян, Кіріл і Володья – затемнителі. Так замикається тисячолітнє коло.

Для Церкви її лицемірство є більшою загрозою, ніж гоніння на неї.

Сталін знищував Церкву, проте, коли він захотів її остаточно добити, то створив Московський патріархат. Проте, марно перекладати всю вину за становище Церкви лише на порочний клір. Аби не показувати на собі, поясню на чужому історичному прикладі.

У двадцятих-тридцятих роках минулого століття в іспаномовному світі відбувалося два великих зрушення: бунти лівих в Іспанії, які згодом вилилися у громадянську війну, й повстання крістерос проти підлого мексиканського уряду масонів і соціалістів.

На допомогу іспанським анархістам і комуністам приїхало безліч добровольців з інших країн, солідарність із ними проявляли ліві уряди, демократична громадськість усього світу надсилала гроші та зброю. Нині ми в Україні кожний прояв солідарності та громадянської мужності сприймаємо ледь не як знак Божественної присутності. І ось ми читаємо за масові прояви солідарності й хоробрості сатаністів тридцятих років. Іспанські ліві та інтербригадівці, поза сумнівом, спрямовувалися сатаною, вони полюбляли розстрілювати священників, катувати ченців, спалювати церкви. Скажімо, в Барселоні тоді були знищені всі храми, окрім кафедрального собору та недобудованого шедевру Ґауді.

У той самий час, повстання католиків-крістерос у Мексиці залишилося майже без підтримки з боку християн інших національностей. Церква потерпіла поразку в Мексиці та скрізь у світі не від того, що ліві сатаністи були сильні, а від того, що християни, за невеликим виключенням, були лицемірні.

Минулої неділі, під час читання Євангелія в церквах, звучали й такі слова Христа: «Багато хто прийдуть зі сходу та заходу й засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж Царства будуть повикидані до темряви зовнішньої, будуть там плач і скрегіт зубів». Ми, християни, нині дуже близькі до того, щоб повторити долю нещасних лицемірних юдеїв, які тисячу двісті років молилися Богові, страждали й воювали за Нього, але в Царстві з Ним не вони, але інші.

Ненависть до власного лицемірства – те, що нам нині категорично необхідно. Це означає для кожного, окрім огиди до власних гріхів, також неприйняття нашого загального гріха – ерпецизму й похідних від нього.

Багато хто з наших нерозумних братів вважає, що християнин має перейматися собою, а Бог нехай Сам вправляє єпископів. Цікаво, як би таку позицію сприйняв Іван Предтеча? Принаймні, вона допомогла б йому зберегти голову на власних плечах. Чи має вірянин дбати за чистоту спільноти вірних? А чи має він вимітати сміття з храму, або нехай Бог Сам миє там підлогу?

Надзвичайно розповсюджена думка, що якість Таїнств не залежить від якостей того, хто їх здійснює. Мабуть, це так, але тут можливі небезпечні екстраполяції: якщо нам не западло вінчатися в підарів, чому їм має бути западло підарів вінчати?

Перші століття християнства сповнені суперечками з принципових питань віровчення. Слово значило так багато, що за слово догмату точилися зовсім не словесні війни. Нині слова не важать зовсім. Тому, якщо раніше єресі заперечували догмати та таїнства, то нині єресь перекручує практику, заперечує праведність. І ця єресь нічим не краща за своїх старших сестер, і має бути спалена.

Добрий християнин має розпалювати ладан в кадилі жаринками зі згарища московської патріархії.

Втім, нещодавно відбувся синод УПЦ КП, який продемонстрував, що ця конфесія достатньо зміцнилася й виживе навіть після Філарета, що раніше викликало сумніви. Це добра політична звістка. Але не релігійна. УПЦ КП є уламком РПЦ, й обтяжена майже всіма родовими гріхами останньої. Спочатку була ілюзія збудувати Церкву згідно української, тобто християнської традиції, як Церкву громад, актуалізованих спільнот, які пов'язані солідарністю та єдиною місією. Не вдалося. Нині синод затвердив зміни до статуту, які підсилюють роль церковної бюрократії й нівелюють роль вірян. Тобто, Церква не будується з громад, як тіло з клітин, натомість являє собою желеподібну масу, яку єпископи замішують, як заманеться. З релігійного погляду – це крах проекту.

У філаретівській церкві така спроба, принаймні, була, УПЦ МП ніколи не намагалася сповідувати християнство. Вона існує лише для того, щоб перешкодити нам збудувати дві речі – Церкву й Вітчизну. Втім, Всевишній не втомлюється являти нам чудеса: навіть в УПЦ МП є кілька священників, які вірять у Бога й один митрополит (Софроній), який любить Україну.

Христос вчив вчинками. Промовляв притчами – короткими історіями про вчинки. На вчинках все і тримається, на праведності.

Марно переконувати скептика в тому, що теслярі, буває, воскресають. Але можна викликати захват. Життєписи перших святих наповнені подібними епізодами навернення – такий собі був присутній при страті мученика і, вражений його мужністю, навернувся. Згодом, теж був страчений. Переконання отримують всупереч переконуванням, попри здоровий глузд, лише під враженням вчинків.

Церква все ще жевріє лише завдяки подвигам мексиканських крістерос, неймовірній мужності т.зв. христосиків Соловецького концтабору, відчайдушності греко-католиків сорокових років, які продовжували служити в підпіллі, й тим небагатьом праведникам, до яких ми можемо доторкнутися нині. Жодні жертви не марні!

Марними бувають розважання, на зразок тексту, який ви зараз читаєте.

Отже, коли Рубінштейна спитали, чи вірить він у Бога, той сказав – ні, я вірю у щось значно більше. Дотепна відповідь. Коли ми молимося, варто пам'ятати, що завжди звертаємося до когось значно меншого, ніж Бог. Ймовірно, Рубінштейн був атеїстом й хотів викрутитися, але в цей момент його вустами промовляв Бог. Рубінштейн, певне, знав, що Бог більший за того, кого мав на увазі той, хто його запитував.

А запитувала фрау Гріммель, вдова фабриканта шпалер із Макленбурга, сорока восьми років, троє дітей, лютеранка. Тепер Ви все знаєте й можете у своїй уяві реабілітувати Рубінштейна, або остаточно засудити його. А заразом і себе. І власного бога, чи що там у вас замість нього.

 

Дмитро Корчинський,

Спеціально для ТСН


Коментарі (3)

Андрій 2013.07.30, 22:06
Заслеплений націоналіст Дмитро,то до Сталіна не існувало Московського патріархату?!
Вася Свидомый 2013.07.30, 22:13
Насчет "відчайдушності греко-католиків сорокових років, які продовжували служити в підпіллі": На сайте Одесской епархии опубликовано письмо поздравительное, которое направил «митрополит» Андрей Шептицкий Адольфу Гитлеру 23 сентября 1941 после взятия Киева фашистами, в котором приветствовал фюрера как «непобедимого полководца несравненной и славной немецкой армии». «Ваша Экселенция!, — говорится в письме. — Как глава Украинской греко-католической церкви, я передаю Вашей Экселенции мои сердечные поздравления по поводу овладения столицей Украины, златоглавым городом на Днепре — Киевом!... Видим в Вас непобедимого полководца несравненной и славной Немецкой армии. Дело уничтожения и искоренения большевизма, которое Вы, фюрер Великого Немецкого Рейха, поставили себе целью в этом походе, обеспечивает Вашей Экселенции благодарность всего Христианского мира. Украинская греко-католическая церковь знает об истинном значении могучего движения Немецкого народа под Вашим руководством... Я буду молить Бога о благословении победы, которая станет гарантией длительного мира для Вашей Экселенции, Немецкой Армии и Немецкого Народа. С особым уважением, Андрей Шептицкий, митрополит».
ну і ну 2013.08.01, 18:06
то де свора національно стурбованих? Мабудь ще сич не дав команду ФАС, нтюрліх?
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

1768
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

789
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

846
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

810 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2581 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1405

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

556

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

315

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

962

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1072
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1024
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

744
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1803
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7221
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

659
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3662
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3864
20.06.2025

Генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

4046
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

221
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

524
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

972
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1179