Розслідування. Ігор Насалик vs Калуш: 14 га і кінотеатр “Відродження”

 

Ігор Насалик vs Калуш: 14 га і кінотеатр “Відродження”

Колишній міський голова Ігор Насалик і нинішній - Ігор Матвійчук | Фото: з архіву Вікон

 

У 2014 році завершилася десятирічна “ера Насалика” у Калуші: міський голова у 2006-2014 роках Ігор Насалик став народним депутатом. Пішов з міста по-англійськи: без офіційного прощання із громадою, аудиту чи хоча би публічного звіту. Ігор Матвійчук, зайшовши на посаду міського голови Калуша, ревізії також не провів. Як це, наприклад, зробив Ігор Насалик у 2006 році: ставши міським головою Калуша, він замовив аудит з результатами діяльності попереднього міського голови Романа Сушка.

 

“Вікна” вирішили з’ясувати ситуацію хоча би із тими об’єктами, навколо яких свого часу точилися гострі публічні дискусії.


БЕЗ “ВІДРОДЖЕННЯ”


У центрі Калуша, за пофарбованим у патріотичні кольори парканом, — кінотеатр “Відродження”, точніше — його руїни. Уже кілька років, як будівля у самісінькому центрі міста заростає молодими деревами та кущами. Не так давно кілька секцій навколо кінотеатру — завалились: чи-то від “старості”, чи — з чиєїсь легкої руки. А коли їх “полагодили”, на паркані з’явився напис “Коли тут буде кінотеатр?”, який засвідчує: калушани не байдужі до того, буде кінотеатр у Калуші чи — ні.



Нині на паркані залишилося тільки слово “кінотеатр”


Згадаємо, приміщення кінотеатру продали влітку 2010 року за 2,5 млн гривень. Новим власником кінотеатру стало ТзОВ “Відродження-2011”, серед засновників якого — молодший брат Ігоря Насалика — Сергій Насалик, колишній соратник Ігоря Насалика по політичній діяльності від Української партії Вячеслав Кредісов та його дружина, калушанка Ірина Кілко.


Вячеслав Кредісов був заступником міністра оборони Анатолія Гриценка у 2005-2007 роках. Пізніше Анатолій Гриценко ”Українській правді” розповів, що змусив Вячеслава Кредісова піти у відставку, бо той діяв із перевищенням повноважень.


У 2011 році ТзОВ “Відродження-2011” вирішило приватизувати 35 сотих землі під кінотеатром. До того часу товариство земельну ділянку орендувало. На бік інвестора стала депутатська більшість у міській раді від УП: “упівці” наполягали, що без землі у власності інвестори просто згорнуть проект. На цьому акцентував голова фракції УП у міській раді Ігор Хемич. Землю продали, і цьому не завадили ні протест прокурора, ні акції протесту, організовані громадою.


— Я звернувся до прокурора, і прокуратура подала до суду на рішення міської ради, — пригадує депутат міської ради VI демократичного скликання Калуської міськради Іван Мащакевич.


Після розгляду у Калуському міськрайонному суді, який відмовив у позові, був розгляд справи у Львівському Апеляційному адміністративному суді, який закрив провадження у справі (оскільки така справа не підсудна адмінсудам. — Авт.). Рішення Львівського Апеляційного адміністративного суду було прийняте наприкінці листопада 2015 року. Проте свідоцтво на право власності на земельну ділянку видане у 2013 році. 


— Розумію, що всіх дратує прізвище Насаликів, тому я офіційно виходжу з цієї справи. Я отримав листа від брата, де він вказує, що виходить із засновників і дарує вже вкладених 400 тисяч гривень. А якщо хтось поверне йому гроші, які він витратив на аукціоні при придбанні кінотеатру — приблизно 1,2 млн. гривень, то зможе стати співзасновником, — наполягав ще у 2011 році Ігор Насалик.


Проте державний реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців Ігореві Насалику суперечить: станом на 17 грудня 2015 року Сергій Насалик значився співзасновником фірми, навіть попри те, що двома місяцями раніше став міським головою Рогатина.



— Може, у державному реєстрі він ще і значиться співзасновником, але, насправді, ним не є. Знаю, що брат уже подав документи на вихід зі співзасновників, — наполягав у коментарі ”Вікнам” Ігор Насалик. — Йому компенсували вкладені кошти.


У 2010 році, коли фірма “Відродження-2011” придбала кінотеатр, її статутний капітал за даними сайту youcontrol становив 2000 гривень — порівну від Вячеслава Кредісова та Сергія Насалика. Буквально за кілька днів до того, як на сесію міської ради винесли рішення про продаж земельної ділянки під кінотеатром, статутний капітал фірми зріс до 10 млн гривень. Знову ж таки — у рівних пропорціях. У листопаді минулого року статутний капітал став знову мізерно малим: 2 000 гривень. При цьому левова частка коштів — Вячеслава Кредісова, а Сергій Насалик та Ірина Кілко внесли по 100 гривень.



Свого часу “Відродження-2011” навіть боргувало місту земельну плату. Так, два роки тому Калуська ОДПІ звернулася із адміністративним позовом до ТзОВ “Відродження-2011” про стягнення заборгованості. Позовні вимоги податкова мотивувала тим, що за ТзОВ рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку із “несплатою самостійно визначених платником згідно поданих декларацій податкових зобов’язань із земельного податку” у розмірі майже 33 тисячі гривень. І ще 18,6 тисяч гривень — орендної плати. Загальна сума боргу — 51,5 тисячі гривень. Згідно із нормами Податкового Кодексу, податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню. Проте фірма судилася аж до 2015 року.


Якщо не збиралися будувати, тоді для чого купували? Можливо, інвестора із самого початку цікавив не так сам кінотеатр, як земельна ділянка у центрі міста. Декларуючи будівництво кінотеатру, інвестор, насправді, міг планувати розважальний чи торгівельний комплекс, у якому кінотеатр — лише невелика складова загального бізнес-проекту.  І  це — досить поширена схема. Зрештою, і земельна ділянка — це вигідна інвестиція і широка перспектива. Землю можна використати як заставу у банку, чи згодом просто перепродати.


— У інвестора є плани на місці кінотеатру збудувати торгівельний центр. Але я — проти таких планів. Можна зробити гарний розважальний центр, де буде кінотеатр, різноманітні ігри… — підтвердив сумніви “Вікон” на зустрічі із громадськими активістами міський голова Ігор Матвійчук


Він пояснив: мав зустріч із інвестором. Той — веде певні переговори із власниками приміщень, що поряд (Вячеслав Кредісов мав плани на сусідню земельну ділянку разом із готелем “Асторія” ще у 2011 році. А також — нібито мав плани на нерухомість з іншого боку “Відродження”, де зараз — магазин “Рукавичка”. — Авт.). Приступити до робіт цьогоріч — не планує.


Не тільки Ігор Матвійчук не схвалює намірів інвестора щодо кінотеатру “Відродження”: такі плани прямо суперечать договору купівлі-продажу приміщення. Так, згідно із договором, покупець зобов’язаний зберегти цільове призначення об’єкта (використання під кінотеатр. — Авт.) та демонструвати кінофільми не менше шести днів на тиждень. А також, що цікаво, розпочати демонстрацію фільмів з… 1 січня 2011 року. При цьому, якщо інвестор надумає продати кінотеатр чи передати в оренду, то всі зобов’язання, згідно із договором, переходять на нового власника. 


— На реалізацію проекту по “Відродженню” потрібно 3,5 млн доларів, — повідомив нещодавно депутатам міської ради народний депутат Ігор Насалик.


І порадив задуматися над тим, щоб облаштувати у ПК “Мінерал” муніципальний кінотеатр. Але для чого? Місто може мати повноцінний кінотеатр, і для цього потрібно лише проявити волю. Адже, згідно із договором купівлі-продажу, у випадку невиконання умов договору, продавець, тобто, міська влада, має право порушувати питання про розірвання договору купівлі-продажу. Умови договору передбачають, що інвестор має відшкодувати витрати міста за підготовку об’єкту до приватизації та повернути сам кінотеатр. При цьому місту — ніяких збитків, адже,  якщо договір розривається по вині покупця (у даному випадку йдеться про невиконання покупцем умов договору. — Авт.), то продавець у договорі не гарантував покупцеві повернення коштів, “оскільки дане питання не врегульоване чинним законодавством”. 

БАСЕЙН ЗОШ №3: “ЕРА” ХЕМИЧА І “ЕРА” КЕРШКОВА


Орієнтовно з вересня минулого року почалися активні будівельні роботи у басейні ЗОШ №3. Напередодні нового року на приміщенні з’явилася вивіска, а перед тим будівельники завершили оновлювати фасад. А крізь освітлені ввечері вікна можна зорієнтуватися, на якій приблизно стадії перебувають відновлювальні роботи.



Басейн може запрацювати вже цієї весни. Фото: Ігор Ткач


Під час виборів минулого року народний депутат Ігор Насалик анонсував помпезне відкриття басейну за участі відомої плавчині Яни Клочкової — ще до 31 жовтня, тобто до завершення виборчої кампанії. Однак, коли один із співзасновників фірми-орендаря басейну Вячеслав Кредісов у присутності журналістів відвідав об’єкт, то мусив визнати: впораються не швидше, ніж до нового року. Щоправда, його дружина і, водночас, співзасновниця фірми Ірина Кілко зробила басейн “фішкою” своєї передвиборної програми. Ірина Кілко, нагадаємо, балотувалася до міської ради Калуша від Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, але — не пройшла.


Про те, що Калуш, окрім соціально спрямованого басейну “Посейдон”, матиме ще й комерційний, міський голова Калуша Ігор Насалик оголосив ще у 2007 році. Тоді приміщення басейну орендувало ПП “Еліте”, власник якого — підприємець і голова фракції УП у міській раді Калуша минулого скликання Ігор Хемич. Термін оренди становив 25 років. Ігор Хемич розпочав роботи і, з його слів, вклав у ремонт 2,5 млн гривень. А тоді “грянула” економічна криза 2008 року. Проект — зупинився.


У 2013 році підприємець написав заяву про відмову від оренди, проте вимагав компенсаціюза вже вкладені у ремонт кошти.


У 2014 році Ігор Хемич остаточно відмовився від оренди басейну — без жодних обумовлень чи претензій. Був проведений конкурс на оренду, у якому переміг єдиний учасник, який зголосився — ТзОВ “Акваторія Калуш”, яке було зареєстроване за три тижні до прийняття сесією міської ради рішення про розірвання угоди оренди із ПП “Еліте”.


ТзОВ “Акваторія Калуш” утворили син Ігоря Хемича — Олег Хемич, який вніс до статутного фонду півмільйона гривень, та київське ТОВ “Будтехнології” з аналогічним внеском.Засновниками київського товариства були Компанія Еліксант Рісорсез ЛП (м. Единбург) та компанія “Аквеуенд інвестментс Лімітед” (Кіпр).


“Акваторія Калуш” була зареєстрована за домашньою адресою Ігоря Хемича, на вул. Малицької. Згодом фірма була перереєстрована за адресою розташування басейну ЗОШ №3 на вул. Дзвонарській.


З 2015 року в “Акваторії Калуш” змінилися співвласники: від попередніх — ні згадки. Натомість, у державному реєстрі співвласниками значаться Вячеслав Кредісов, Ірина Кілко та Віталій Кершков. Можна припустити, що саме завдяки участі у проекті Віталія Кершкова реконструкція басейну ЗОШ №3 зрушилася з мертвої точки.


Саме директор мережі спортивно-оздоровчих комплексів “Планета Спорт” Віталій Кершковпублічно спілкувався із міською радою від імені ТзОВ “Акваторія Калуш” ще до прийняття рішення про оренду. Проте у співвласниках новоствореної фірми він на той момент не значився.


А от зв’язок “Акваторії” із Вячеславом Кредісовим ще з самого початку можна відслідкувати. З 2007 до 2013 року основна частка ТОВ “Будтехнології” належала ТОВ “Мьолі-Інвест-Україна”. У 2006-2009 роках керівником “Мьолі-Інвест-Україна” була Лариса Печковська, яка працювала директором низки компаній Вячеслава Кредісова, — повідомляють ”Наші гроші”. А нинішній директор Олена Панічева значилася керівником ТОВ “Міцар”, коли там засновником був Вячеслав Кредісов. Тож, щонайменше з 2007 до 2013 року Вячеслав Кредісов був пов’язаний із ТОВ “Будтехнології” через спільний менеджмент.


У листопаді 2014 року (фактично, майже одразу після владнання усіх формальностей. — Авт.) директором ТзОВ “Акваторія Калуш” став підприємець, а нині — депутат міської радиАндрій Романів. До того він з 2011 року і до серпня 2015 року працював на посаді директора ТОВ “Чисте Прикарпаття”, яке також має стосунок до Вячеслава Кредісова. Тобто, менеджер Кредісова керував “Акваторією” майже від початку заснування фірми.


За інформацією “Вікон”, як компенсацію за вже вкладені у реконструкцію басейну кошти фірма Ігоря Хемича мала виконувати всі будівельні роботи під час відновлення басейну.


Басейн ЗОШ №3 — другий бізнес-проект, у якому значаться люди, близькі до міського голови Ігоря Насалика. Чому реальні власники “Акваторії” спочатку були заховані за невідомими фірмами? Можна припустити, що депутати міської ради були б суворішими до нового орендаря, якби з самого початку серед засновників значився Вячеслав Кредісов. Принаймні, недобудований кінотеатр йому би, швидше за все, пригадали. І не тільки кінотеатр.


Так, Вячеслав Кредісов є засновником ТОВ “Чисте Прикарпаття”. Ще у березні 2012 року депутати міської ради надали ТОВ “Чисте Прикарпаття” в оренду земельну ділянку площею майже 5 га для будівництва сміттєпереробної лінії. Фірма з’явилася на калуському горизонті наприкінці 2011 року. Вячеслав Кредісов на той момент уже був співвласником кінотеатру “Відродження”.  Першочергово планувалося, що лінія буде встановлена у Калуші за державною програмою. Однак, як повідомив раніше директор підприємства Андрій Романів, від державної програми довелося відмовитися через те, що її умови були надто невигідними.


У 2014 році депутати міської ради, розглянувши клопотання ТОВ “Чисте Прикарпаття”, зменшили площу земельної ділянки з 4,8 га до 1,3 га. Відповідно, зменшилася й орендна плата з 183 тисячі гривень до 98,8 тисячі гривень на рік. Інвестор сплачує оренду, проте і надалі нічого не будує.


За інформацією “Вікон”, Вячеслав Кредісов намагається обумовити із новим міським головою Ігорем Матвійчуком формат подальшої співпраці фірми і міста. Адже підприємству потрібна не тільки земельна ділянка, але і послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів. Щоправда, у якому форматі це бачить інвестор — невідомо. Нині ці функції виконує КП “Екосервіс”.


14 ГА: ВІД ХЕМИЧА ДО НАСАЛИКА 


У 2007 році у Калуші відбувся земельний аукціон, на якому продали ділянку площею 14 га на вул. Львівська. Від цього аукціону депутати міської ради розраховували отримати для бюджету міста щонайменше 14 млн гривень. Проте земельна ділянка дісталася директору ПП „Еліте” Ігореві Хемичу за мінімальну аукціонну ціну — 3,9 млн гривень. 


Депутати у своїй більшості обурилися таким фінансовим підсумком від аукціону і відмінили своє рішення, яким дали дозвіл на продаж земельної ділянки. Сесія заборонила міському голові підписувати угоду з переможцем торгів. 
Калуський міськрайонний суд став на бік підприємця Ігоря Хемича, зобов’язавши міського голову підписати акт купівлі-продажу. Львівський Апеляційний адміністративний суд відхилив апеляційну скаргу Калуської міської ради на постанову Калуського міськрайонного суду. Міський голова Ігор Насалик не підписав апеляційну скаргу, як того вимагав суд, і на цій підставі її не прийняли до розгляду.


Ігор Хемич, тим часом, неодноразово заявляв, що готовий повернути місту 14 га, якщо йому повернуть витрачені кошти — враховуючи індексацію. Зокрема, у 2008 році Ігор Хемич звернувся до міської ради із заявою, у якій просив розірвати договір купівлі-продажу таповернути йому 7 млн гривень.


— Ця земля законно належить мені. Наразі є кілька варіантів подальшого використання цієї площі, проте про перепродаж не може бути і мови. За одним із проектів ми розглядаємо можливість будівництва тут готельно-ресторанного комплексу, великого супермаркету та котеджного містечка. Це було б логічно, адже, по-перше, у Калуші немає котеджів; по-друге, у мене своя будівельна фірма; по-третє, є чимало знайомих у Дрезденській торговій палаті, які спеціалізуються на таких великих площах і готові співпрацювати, — заявляв “Вікнам” у 2008 році Ігор Хемич.


Хто це — “ми”, Ігор Хемич не уточнив. Щоправда, і жоден із анонсованих ним проектів на 14-ти гектарах втілений так і не був. Зате у 2013 році у декларації членів сім’ї Ігоря Насалика з’явилася земельна ділянка площею 14 га. А вже у 2014 році — 12,6 га.



— Ми знайдемо землі, щоб дати учасникам АТО, — сказав торік на прес-конференції у Калуші народний депутат Ігор Насалик. — У крайньому разі, якщо не дасть Калуська міська рада, то два-три гектари виділить народний депутат.
— У Калуші, — уточнив він. — Це 13 га, ну що незрозуміло? Там один гектар уже проданий.


Згідно із витягом із реєстру речових прав на нерухоме майно, 9/10 земельної ділянки або – 12,6 га належить сину Ігоря Насалика, депутату міської ради Максимові Насалику.



Максим Насалик став депутатом Калуської міської ради. Фото: “Галицький кореспондент”


А 1/10 або 1,4 га — калуському підприємцю Віктору Віблому. При цьому Віктору Віблому земельна ділянка відійшла згідно із договором дарування вже після того, як власником земельної ділянки став Максим Насалик (згідно із договором купівлі-продажу. — Авт.).



— Викупив земельну ділянку у Хемича. Гектар продав Віблому. Ну подарував. Це умовно, звісно — що він, близька родина, чи що? Це просто, щоб мінімізувати витрати, — повідомив у коментарі “Вікнам” Ігор Насалик.


— Планував там ставити сонячні батареї, але — “провалилося”. Якщо будуть бажаючі — готовий продати. А ще добре подумаю, та й, може, віддам місту назад безплатно, — каже Ігор Насалик.


КАЛУШ ЯК БІЗНЕС?


Невідомо, хто “кинув оком” на 14 га спочатку — Ігор Хемич чи Ігор Насалик. Проте це не єдина справа, через яку вони були пов’язані. Скажімо, у травні 2012 року за адресою м. Калуш, проспект Лесі Українки, 70 (офіційна адреса крамниці “Еліте”. — Авт.) була зареєстрована фірма “Дует-КО, засновниками якої значаться дружина Ігоря Насалика —Гузял (Гюзель) і киянин Геннадій Прокопець. Спеціалізація фірми — оптова та роздрібна торгівля парфумними та косметичними товарами; фармацевтичними товарами у спеціалізованих магазинах; медичними й ортопедичними товарами у спеціалізованих магазинах.


Діяльність фірми могла бути пов’язана як із постачанням медикаментів у Калуську ЦРЛ (відомо, що фірма “Укрмедекспорт” з Рогатина, зареєстрована на куму Ігоря Насалика, постачає ліки у Калуську ЦРЛ. — Авт.), так і з бізнесом самої Гюзель Насалик. Вона — представник британської компанії “Clive Christian” в Україні. Компанія спеціалізується на виготовленні елітних парфумів та меблів.


Невідомо, для чого реєструвалося ТзОВ “ДУЕТ-КО”, однак, воно не провадило господарської діяльності і жодного разу не звітувалося до органів податкової інспекції. Тому Калуська оДПІ звернулася до суду. У вересні 2014 року суд прийняв рішення про ліквідацію фірми.


Ігор Насалик фірму пригадав не відразу.


— Це та, що ми збиралися аптеки будувати? — запитав він у “Вікон”. — Ми хотіли мережу аптек разом із фірмою “Дарниця”, у яких би націнка на медикаменти не перевищувала 3-4%. Це більше соціальний проект був, я так розумію. А Прокопець був представником від “Дарниці”, я так розумію. Але фірма так і не запрацювала. Тому ніхто мені не закине, що я маю бізнес у Калуші.


— Я взагалі був проти, щоб навіть хтось із моєї сім’ї мав бізнес там, де я працюю, — заявив нардеп.

Однак, реалії йому суперечать. Так, у січні відбувся тендер на постачання ліків у Калуську ЦРЛ, у якому вшосте поспіль перемогла фірма “Укрмедекспорт”.  Юридична адреса “Укрмедекспорту” — м. Рогатин, вул. Шашкевича, 6. За цією ж адресою було зареєстровано кілька фірм Ігоря Насалика, зокрема, товариство “Техно-Центр”. 


ТОВ “Укрмедекспорт” було засноване у 1997 році у Рогатині (рідне місто Ігоря Насалика. — Авт.) Ольгою Билів та Гузял Насалик. У 2008 році (через два роки після того, як Ігор Насалик став міським головою Калуша. — Авт.) його дружина вибула зі списку співзасновників. З 2011 до 2015 року “Укрмедекспорт” освоїв із міського бюджету Калуша понад 50 млн гривень. Калуські лікарні всі ці роки є основними фінансовими партнерами фірми. 



Довідка “Вікон”. З 2011 року з ініціативи Ігоря Насалика у Калуші діє Програма безкоштовного медикаментозного забезпечення мешканців міста у міських медичних закладах. На цей рік у міському бюджеті на фінансування Програми передбачили 16 млн гривень.


Ігор Насалик не раз наполягав на тому, що не має особистого комерційного інтересу у Калуші, однак, син Ігоря Насалика став власником чималого клаптя землі, який до того належав наближеному до міського голови підприємцю Ігореві Хемичу. Соратник по політичній діяльності та брат Ігоря Насалика — власники єдиного міського кінотеатру та шматка землі в історичній частині міста. А фірма куми Ігоря Насалика продовжує перемагати у тендерах на освоювати десятки мільйонів гривень із міського бюджету — попри те, що Насалик вже рік не є міським головою Калуша.

 

Оксана Пілянська

Вікна 


Розслідування підготоване в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії
за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща 
та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади


Коментарі (2)

олег край 2016.03.10, 15:10
Рафінована злодійня! Шановні Калушани безнадійні ЛОХІ десятирічноїї ери Насалика а в перспективі і Матвійчука!
Наталія Толуб 2016.04.15, 09:36
Раджу подивитися сюжети в програмі Гроші та Слідство інфо про Кредісова та його рейдерське захоплення 100% оплачених квартир у ЖК Коцюбинський. Фірми та прізвища там ті ж, що і у цьому журналістському розслідуванні. Разом з Насаликом "бізнес" роблять
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

3881
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3120
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4363
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2557
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3800 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1959

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

610

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

926

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3762

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2119
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6243
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3377
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3842
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1142
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8019
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2910
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10519
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1056
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

645
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1368
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

846
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1199