Розпад євросистеми: почнеться в Греції, а закінчиться в Німеччині

 

 

Есть такое популярное, хотя и паническое мнение в связи с последними событиями вокруг Греции, что вожделенной когда-то «еврозоне» приходит неминуемый каюк. То есть с красивыми бумажками евро случится то же самое, что и с советскими рублями в 1991-1992 годах. И формально, и фактически это мнение обоснованно.

 

Действительно, страны ЕС имеют разработанную систему для выхода из зоны евро. Дефолт Греции, как мы видим, – дело почти решённое, равно как, наверное, и Португалии. В принципе, теоретически можно сохранить Грецию в зоне евро, объявив дефолт, но это будет абсолютная глупость. Тогда уж лучше её «вытаскивать». Но этого пока никто не собирается делать.

 

На самом деле я не знаю, то ли это вредительство, то ли паранойя, но меры бюджетной экономии, которые диктуются всем проблемным странам еврозоны, лишают эти страны возможности избежать дефолта, потому что никаких перспектив экономического роста в ближайшее время нет. Т. е. нет «паровозов», которые могли бы вытянуть экономики этих стран в рост. А все возможности внутреннего роста или хотя бы сохранения на уровне вялотекущей стагнации этими самыми мерами по экономии просто истребляются.

 

В итоге положение этих стран по всем параметрам становится хуже. Понятно, что это никак не решает даже краткосрочную задачу спасения от банкротства. Та же Италия просто «невытягиваема»: на это у еврозоны просто нет средств. Италия – это такая гиря, которая утащит на дно всех, когда начнёт тонуть (а это непременно произойдет).

 

Есть единственное средство, которое теоретически могло бы спасти Европу, но, опять же, только на некоторое время. Это – эмиссия. Понятно, что ЕЦБ, всячески сопротивляясь, всё-таки будет вынужден заниматься масштабной эмиссией. Собственно говоря, американцы тоже толкают к этому европейцев. Но начинать надо было раньше. Доверие к евро настолько подорвано, что еврозону после осуществления эмиссии почти сразу же ожидают очень серьёзные последствия. Позволить себе то, что позволяют себе американцы, они не могут, потому что это приведет к очень быстрой девальвации.

 

Чисто технически, с «медицинской» точки зрения, вывести Грецию из еврозоны было бы очень полезно. Но если мы будем говорить о физическом состоянии организма, то есть основания полагать, что он просто не выдержит операции. Причём как только что-то происходит с Грецией, сразу же начнутся проблемы с кредитными рейтингами. Тогда встанет вопрос, кто следующий в этой очереди. Т. е. болезнь даст мощные метастазы. Или можно сказать, что мы получаем эффект домино.

 

Вообще европейский проект может сохраниться только при возникновении каких-то абсолютно новых и внешних по отношению к нему обстоятельств, потому что такие вещи могут сплотить. Гипотетически внутри современной европейской системы нет средств и возможностей для её сохранения. В Европе есть «полторы экономики», которые являются главными регуляторами и бенефициарами ЕС. Это Германия и отчасти Франция.

 

Если значительная часть периферийной еврозоны отпадает, то сохранение евро – этого очень затратного и компромиссного механизма – становится невыгодным, потому что тогда это не покрывает издержек. В таком случае для немцев проще вернуться к марке. По крайней мере, со своей национальной валютой, как считают немцы, они умеют обращаться. Тем более, что в регулировании её эмиссии они не связаны компромиссами и обязательствами с кем бы то ни было.

 

Ещё раз повторюсь, что Евросоюз – это немецкий проект, реализованный в либерально-рыночной, коммерческой форме, и, конечно, Берлин будет за него держаться, но только до тех пор, пока это приносит политические дивиденды. Уже сейчас видно, что все усилия германского правительства по сохранению ЕС напрямую бьют по его электоральным возможностям. Если так будет продолжаться и дальше, то в Германии в конце концов к власти придёт правительство, которое будет вынуждено сделать своим главным лозунгом выход из еврозоны.

 

Михайло Лєонтьєв,

Джерело: Око Планети 


17.02.2012 1397 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1843
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

885
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1137
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1573
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2776 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3868

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1051

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

571

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

412

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1112
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5717
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5269
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10662 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1329
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7602
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1027
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1151
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15896
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

466
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1466
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1918
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1797