Роздвоєння свідомості. Про економічне зростання при затягуванні поясів

 

 

Я ничего не буду говорить про ситуацию в Европе, поскольку про нее вещают все каналы, что радио, что телевизор, что интернет. Но одну вещь отмечу. А именно, что, независимо от того, оптимист комментатор или пессимист, он транслирует две позиции:

 

первая, что в Европе придется «затянуть пояса»,

 

и, вторая, что «принятые меры позволят добиться роста». Ну, откровенные пессимисты последнюю сентенцию преподносят в условном контексте: «может быть позволят» ..., «скорее всего позволят».

 

И вот здесь я, как человек системный, пребываю в состояние некоторого обалдения: если кто-то говорит об одновременной реализации двух позиций, то хотелось бы услышать, как он себе представляет их взаимодействие. Как они влияют друг на друга, помогают ли друг другу (пресловутый эффект «синергии», слово, от которого нормального человека тошнит, поскольку его вставляют куда нужно и куда не нужно) или мешают. Но нет, про это молчок.

 

И понятно почему. Дело в том, что в современной экономической ситуации два этих положения противоречат друг другу. То есть, если мы «затягиваем пояса», то – не может быть экономического роста. Никак. Фактически, все комментаторы (вслед за политиками) дурят не только нас, но и сами себя. Ну, или, у них имеет место раздвоение сознания, полное отсутствие системного подхода, так называемой «мозаичное мышление», когда в голове присутствуют отдельные мелкие элементы, которые в единую, цельную картину не складываются. Почему это происходит – вопрос отдельный, он к экономике имеет слабое отношение, а вот связь упомянутых выше двух процессов нужно пояснить.

 

Я уже написал несколько текстов (ссылка, ссылка, ссылка), посвященный структурному кризису, в которых объяснил, что современная экономика может быть разделена на две принципиальных части – «реальный» сектор, в котором осуществляется конечный спрос, и «финансовый», в котором прибыль сама по себе образовываться не может. Весь фокус последних 30 лет состоял во взаимодействии этих секторов, который состоял в том, что финансовый занимался кредитной (не денежной!) эмиссией, что позволяло постоянно наращивать кредитование государства и домохозяйств, которые наращивали свой (конечный) спрос. Именно капитализация этого спроса под все более длинное будущее и позволяло создавать формальное обеспечение под эту кредитную эмиссию. С одновременным ростом общего долга, разумеется.

 

При этом сам долг не возвращался, а постоянно перекредитовывался в условиях падающей стоимости кредита. Как только кредитор последней инстанции, Федеральная резервная система США, снизил свою учетную ставку до нуля, начались проблемы, в частности, резко сократилось кредитование домохозяйств. И – начался кризис и в финансовом секторе, поскольку возвращать кредиты из своих доходов стало невозможно, банкам пришлось переоценивать активы – и начались банкротства.

 

Тут вмешалось государство, которое начало активную денежную эмиссию, которая и заменила кредитные деньги, созданные до того банками. Кредитный мультипликатор денежной массы упал в США с 17 до 5 (в три с лишним раза!), на время ситуация устаканилась, но лишь на время. А вот что будет дальше?

 

И здесь образовалось два принципиальных подхода.

 

Первый – американский. Он состоит в том, что государство активно стимулирует частный спрос, в расчете на то, что он таки запустит экономический рост. Я с этим не согласен, поскольку равновесное состояние в части «спроса/доходов» населения и близко не достигнута, но тут со мной можно спорить. Подход, во всяком случае, логичный, хотя дефицит бюджета в США при этом резко растет, что создает свои проблемы. Но в любом случае, спрос и ВВП резко не падают, хотя, конечно, особенно, если правильно считать инфляцию, постепенно проседают. Но вот в Европе пошли по другому пути.

 

Скорее всего, это связано с тем, что в Евросоюзе кризис начался из-за бюджетных проблем государств, в отличие от США, где главный удар был нанесен по домохозяйствам, но дело не в этом. ЕС решил пойти по пути оздоровления государственных финансов, но этим практически закрыл для себя возможность стимулирования частного спроса из бюджетных источников. А другие все сегодня уже закрыты. А это значит, что частный конечный спрос, как и государственный, в Евросоюзе будет падать.

 

Это хорошо видно по Греции - меры по экономии бюджета ударили, в первую очередь, по потреблению граждан, что, естественно, сократило спрос и сократило ВВП страны. В результате, кстати, доля долга по отношению к ВВП выросла – притом, что номинал этого долга увеличился незначительно. Это же ждет и Италию, и весь ЕС, поскольку Италия – это уже существенная часть общеевропейского спроса.

 

Итак, что мы получаем. Тот путь, который выбрал для себя Евросоюз и который основан на оздоровлении государственных финансов, в самой краткосрочной перспективе ведет к падению общеевропейской экономики и, соответственно, ухудшению бюджетных параметров практически всех стран региона. Те два фактора, о которых я писал в самом начале статьи, оказались тесно связаны друг с другом, и усиление одного (бюджетной дисциплины) практически автоматически ведет к ослаблению другого (падению ВВП стран еврозоны).

 

Почему это понимают американские политики и чиновники и не понимают европейские, я не знаю. Это уже находится за гранью рациональности. Хотя, с точки зрения теории кризиса, и тот, и другой путь ведут к одному – общему спаду, в направлении достижения точки равновесия между спросом домохозяйств и их доходами. Сегодня первый много выше последних – что и является главным движителем кризиса. Просто США максимально стремятся к «мягкой» (пусть и длительной) посадке, а Евросоюз (уж не знаю, сознательно ли, бессознательно ли) выбрал себе посадку быструю и жесткую.

 

Отметим впрочем, для справедливости, что на самом деле все не совсем так однозначно в части выбора сценария. Евроцентробанк в последнее время активно печатает деньги – что несколько смягчает общеевропейскую политику. Правда, скорее всего, делается это не с целью компенсировать домохозяйствам падение спроса, а для того, чтобы государства не объявляли дефолтов. Но, еще раз повторю, с точки зрения общего направления кризиса, все это большой роли не играет.

 

 

Джерело: worldcrisis.ru


14.11.2011 Михайло Хазін 1297 1
Коментарі (1)

Кук 2011.11.15, 15:54
Цікаво, що у своїх виступах і дописах Хазін майже ніколи не говорить про стан і перспективи Росії, в основному переймаючись проблемами Заходу. А чому? Бо те, що для заходу - "затягнути пояси", для сировинної Росії - "зуби на полку". А на таких прогнозах "в рускам мірє" популярності не заробиш.
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

572
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6113
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1570
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1893
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3020 6
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1472

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

167

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

683

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

786

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1352
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1534
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1418
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1409
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3518
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7097
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1129
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44467
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

36060 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

636
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

704
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

978
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

1058