Роздвоєння свідомості. Про економічне зростання при затягуванні поясів

 

 

Я ничего не буду говорить про ситуацию в Европе, поскольку про нее вещают все каналы, что радио, что телевизор, что интернет. Но одну вещь отмечу. А именно, что, независимо от того, оптимист комментатор или пессимист, он транслирует две позиции:

 

первая, что в Европе придется «затянуть пояса»,

 

и, вторая, что «принятые меры позволят добиться роста». Ну, откровенные пессимисты последнюю сентенцию преподносят в условном контексте: «может быть позволят» ..., «скорее всего позволят».

 

И вот здесь я, как человек системный, пребываю в состояние некоторого обалдения: если кто-то говорит об одновременной реализации двух позиций, то хотелось бы услышать, как он себе представляет их взаимодействие. Как они влияют друг на друга, помогают ли друг другу (пресловутый эффект «синергии», слово, от которого нормального человека тошнит, поскольку его вставляют куда нужно и куда не нужно) или мешают. Но нет, про это молчок.

 

И понятно почему. Дело в том, что в современной экономической ситуации два этих положения противоречат друг другу. То есть, если мы «затягиваем пояса», то – не может быть экономического роста. Никак. Фактически, все комментаторы (вслед за политиками) дурят не только нас, но и сами себя. Ну, или, у них имеет место раздвоение сознания, полное отсутствие системного подхода, так называемой «мозаичное мышление», когда в голове присутствуют отдельные мелкие элементы, которые в единую, цельную картину не складываются. Почему это происходит – вопрос отдельный, он к экономике имеет слабое отношение, а вот связь упомянутых выше двух процессов нужно пояснить.

 

Я уже написал несколько текстов (ссылка, ссылка, ссылка), посвященный структурному кризису, в которых объяснил, что современная экономика может быть разделена на две принципиальных части – «реальный» сектор, в котором осуществляется конечный спрос, и «финансовый», в котором прибыль сама по себе образовываться не может. Весь фокус последних 30 лет состоял во взаимодействии этих секторов, который состоял в том, что финансовый занимался кредитной (не денежной!) эмиссией, что позволяло постоянно наращивать кредитование государства и домохозяйств, которые наращивали свой (конечный) спрос. Именно капитализация этого спроса под все более длинное будущее и позволяло создавать формальное обеспечение под эту кредитную эмиссию. С одновременным ростом общего долга, разумеется.

 

При этом сам долг не возвращался, а постоянно перекредитовывался в условиях падающей стоимости кредита. Как только кредитор последней инстанции, Федеральная резервная система США, снизил свою учетную ставку до нуля, начались проблемы, в частности, резко сократилось кредитование домохозяйств. И – начался кризис и в финансовом секторе, поскольку возвращать кредиты из своих доходов стало невозможно, банкам пришлось переоценивать активы – и начались банкротства.

 

Тут вмешалось государство, которое начало активную денежную эмиссию, которая и заменила кредитные деньги, созданные до того банками. Кредитный мультипликатор денежной массы упал в США с 17 до 5 (в три с лишним раза!), на время ситуация устаканилась, но лишь на время. А вот что будет дальше?

 

И здесь образовалось два принципиальных подхода.

 

Первый – американский. Он состоит в том, что государство активно стимулирует частный спрос, в расчете на то, что он таки запустит экономический рост. Я с этим не согласен, поскольку равновесное состояние в части «спроса/доходов» населения и близко не достигнута, но тут со мной можно спорить. Подход, во всяком случае, логичный, хотя дефицит бюджета в США при этом резко растет, что создает свои проблемы. Но в любом случае, спрос и ВВП резко не падают, хотя, конечно, особенно, если правильно считать инфляцию, постепенно проседают. Но вот в Европе пошли по другому пути.

 

Скорее всего, это связано с тем, что в Евросоюзе кризис начался из-за бюджетных проблем государств, в отличие от США, где главный удар был нанесен по домохозяйствам, но дело не в этом. ЕС решил пойти по пути оздоровления государственных финансов, но этим практически закрыл для себя возможность стимулирования частного спроса из бюджетных источников. А другие все сегодня уже закрыты. А это значит, что частный конечный спрос, как и государственный, в Евросоюзе будет падать.

 

Это хорошо видно по Греции - меры по экономии бюджета ударили, в первую очередь, по потреблению граждан, что, естественно, сократило спрос и сократило ВВП страны. В результате, кстати, доля долга по отношению к ВВП выросла – притом, что номинал этого долга увеличился незначительно. Это же ждет и Италию, и весь ЕС, поскольку Италия – это уже существенная часть общеевропейского спроса.

 

Итак, что мы получаем. Тот путь, который выбрал для себя Евросоюз и который основан на оздоровлении государственных финансов, в самой краткосрочной перспективе ведет к падению общеевропейской экономики и, соответственно, ухудшению бюджетных параметров практически всех стран региона. Те два фактора, о которых я писал в самом начале статьи, оказались тесно связаны друг с другом, и усиление одного (бюджетной дисциплины) практически автоматически ведет к ослаблению другого (падению ВВП стран еврозоны).

 

Почему это понимают американские политики и чиновники и не понимают европейские, я не знаю. Это уже находится за гранью рациональности. Хотя, с точки зрения теории кризиса, и тот, и другой путь ведут к одному – общему спаду, в направлении достижения точки равновесия между спросом домохозяйств и их доходами. Сегодня первый много выше последних – что и является главным движителем кризиса. Просто США максимально стремятся к «мягкой» (пусть и длительной) посадке, а Евросоюз (уж не знаю, сознательно ли, бессознательно ли) выбрал себе посадку быструю и жесткую.

 

Отметим впрочем, для справедливости, что на самом деле все не совсем так однозначно в части выбора сценария. Евроцентробанк в последнее время активно печатает деньги – что несколько смягчает общеевропейскую политику. Правда, скорее всего, делается это не с целью компенсировать домохозяйствам падение спроса, а для того, чтобы государства не объявляли дефолтов. Но, еще раз повторю, с точки зрения общего направления кризиса, все это большой роли не играет.

 

 

Джерело: worldcrisis.ru


14.11.2011 Михайло Хазін 1544 1
Коментарі (1)

Кук 2011.11.15, 15:54
Цікаво, що у своїх виступах і дописах Хазін майже ніколи не говорить про стан і перспективи Росії, в основному переймаючись проблемами Заходу. А чому? Бо те, що для заходу - "затягнути пояси", для сировинної Росії - "зуби на полку". А на таких прогнозах "в рускам мірє" популярності не заробиш.
03.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

1546
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

4700
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

20376
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2424
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

2872
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

11216

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

467

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1238

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1246

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1805
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5205
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

7408
21.05.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

5085
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

3709
31.05.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

10391 1
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

8304
20.05.2026

У суботу, 24 травня, на Прикарпатті відбудеться свято почитання Погінської чудотворної ікони Божої Матері. Для паломників підготували програму богослужінь, урочисту ходу та молебень перед чудотворною іконою.

1403
04.06.2026

В Івано-Франківську презентували міжнародний мистецький фестиваль VIADUK Frankivsk International Art Festival, який триватиме з 15 по 21 червня. Подію організовує команда Франківського драмтеатру.  

849
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

894
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

974
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1729
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

2131