Після рішення Президента України Петра Порошенка призупинити співпрацю з Росією в оборонній сфері у Москві замислилися над наслідками цього кроку.
Під загрозою зриву опинилася програма президента РФ Володимира Путіна щодо переозброєння російської армії до 2020 року, пише на своїх шпальтах авторитетне польське видання Gazeta Wyborcza.
Як зазначає часопис, Москва з обличчям "гравця в покер" намагається демонструвати незворушність у світлі цього рішення Президента України, але там, очевидно, "закралася тривога". Під час закритого засідання Держдуми Росії минулої середи міністр оборони РФ Сергій Шойгу переконував, що оборонно-промисловий комплекс (ОПК) Росії готовий самотужки заповнити прогалини після припинення співпраці з Україною у сфері оборони. "Проте багато що вказує на те, що без кооперації з українським ОПК план переозброєння російської армії до 2020 року на астрономічну суму 770 млрд дол. є під серйозною загрозою", - наголошує публіцист газети Мірослав Чех.
Автор звертає увагу на статтю російського військового експерта Володимира Воронова у щомісячному російському виданні "Совершенно секретно" за лютий цього року. У ньому експерт повідомив, що у грудні минулого року віце-прем'єр РФ Дмитро Рогозін побував на українських підприємствах ОПК у Дніпропетровську, Миколаєві, Запорожжі і Харкові. Відразу після візитів 17 грудня Путін надав Януковичу кредит на 15 млрд дол., а більшість із цих коштів мала піти саме на фінансування роботи підприємств української "оборонки" з цих міст. "Адже виявилося, що видане кілька років тому розпорядження Путіна про заміну продукції українського виробництва російськими аналогами не було виконано. Росіяни не створили власних аналогів і повернулися до кооперації з українськими фірмами", - констатує газета.
У цій статті Воронов наголосив, що без двигунів до гелікоптерів запорізького заводу "Мотор-Січ" мета Путіна щодо озброєння армії тисячею нових вертольотів не може бути реалізована. Тим часом, російська компанія, яка отримала відповідне замовлення, в 2013 році змогла виготовити не більше 50-ти двигунів. Крім того, без України Росія не може збудувати транспортні літаки Ан-70 чи Ан-124, без яких неможливо перекидати людей та озброєння на значні відстані. Російська армія також залежна від українських ракет класу "повітря-повітря" й унікальних систем управління вогнем київських заводів "Артем" та "Арсенал". Росія також цікавилася миколаївськими судноверфами з метою будівництва на них кораблів різних класів. А російські стратегічні ракети "Тополь-М" і "Булава" не можуть замінити українських ракет SS-20 дніпропетровського "Південмашу", які становлять основу стратегічних ядерних сил Росії.
Автор звертає увагу на аналіз Інституту Горшеніна з березня цього року, який на основі статті Воронова робить висновок, що масштаби оборонних замовлень Путіна свідчать про підготовку Росії до третьої світової війни. Проте експерти Інституту підкреслили, що одностороння залежність українського ОПК від російського, на чому наполягали у Москві, є "міфом", і тому Росія намагалася за будь-яку ціну зірвати підписання асоціації України з ЄС. Вони також наголосили, що географічне розташування підприємств української "оборонки" дивним чином збіглося з районами, де були найбільш відчутними сепаратистські настрої.
Як підкреслює Gazeta Wyborcza, сепаратистські настрої у Дніпропетровську, Миколаєві, Запоріжжі і Харкові викоренено. Вони ще існують на Донбасі, але там, за незначними винятками, немає підприємств, які цікавлять росіян. Лише у Сніжному було підприємство, яке мало коопераційні зв'язки з "Мотор-Січчю", але, за свідченням місцевих жителів, російські диверсанти допомогли демонтувати і вивезти в Росію його обладнання. Путін також з квітня намагається переманити високою зарплатнею в Росію українських фахівців, зазначає газета.
Автор статті констатує: призупинення співпраці з Росією не є безболісним кроком для українського ОПК, але йому на допомогу зі своїми замовленнями прийшла українська армія. Крім того, у травні в Києві і Дніпропетровську побувала делегація представників американської космічної галузі, яка ініціювала підписання контракту з "Південмашем" до 2020 року на суму 10 млрд дол.
Юрій Банахевич, Варшава, УКРІНФОРМ
