Роман Григорчук: Моє коріння – на Прикарпатті

 

/data/blog/46200/25fef708c6f798c04130816bd01710f3.jpg

 

Він з числа тих, хто, як кажуть, зробив себе сам. Розпочавши тренерську кар’єру в скромному латвійському «Дінабургу» з Даугавпілса, Роман Григорчук згодом отримав запрошення від амбітного «Вентспілса» і вивів його на верхівку турнірної таблиці.

Тричі українець вигравав чемпіонат Латвії і щоразу визнавався кращим тренером цієї країни. Наш земляк став першим, хто виборов з латвійським клубом місце в груповому етапі єврокубків… З тим і повернувся в Україну. Після нетривалого перебування на чолі запорізького «Металурга» Григорчук в листопаді 2010-го очолив одеський «Чорноморець». Нині 48-річний уродженець Коломийщини вважається одним з найбільш перспективних вітчизняних тренерів.

По завершенні «запорізького етапу» своєї кар’єри Григорчук на кілька місяців повернувся додому. Наводив, зокрема, лад у франківській квартирі, де не мешкав добрих півтора десятки років. Тоді ж ми домовилися про інтерв’ю для «ЗК». Наша некваплива бесіда відбулася на франківських Валах. Поруч гасав дворічний син Романа Тімерлан… Пропонують роботу за кордоном, проте дуже хочеться залишитися в українській Прем’єр-Лізі, – сказав Роман на прощання. За якийсь час він очолив одеський «Чорноморець», на той момент клуб першого дивізіону…
Виступ «моряків» у поточному сезоні став справжнім одкровенням. А перемога над голландським ПСВ у заключній грі 2013-го – вона відкрила команді шлях у плей-офф Ліги Європи – зробила Григорчука найжаданішим співрозмовником для вітчизняних журналістів. Та навіть після того, як Роман, здавалося б, усе і всім розповів, він не відмовив в інтерв’ю нашому тижневику. Лише попрохав зателефонувати пізніше. Можна, ближче до опівночі, – уточнив наставник одеситів…
– Романе Йосиповичу, чи «Чорноморець» був саме тим клубом, який малювала ваша уява під час «творчої» відпустки?
– Відверто кажучи, особливого вибору не було. Обговорювалися варіанти з-за кордону, проте знову залишати Україну не хотілося. «Чорноморець» на той момент не грав в еліті, та я чудово розумів, що Одеса – футбольне місто, а перебування команди в першій лізі є тимчасовим явищем…
– Важко розпочинати роботу на новому місці?
– Найважче мені дався дебют у «Вентспілсі». До того, як я очолив колектив, він двічі втрачав чемпіонство в останніх турах (після матчів з «Дінабургом», який очолював Григорчук – прим. ред.). Всі були «на нервах». До першого «золота» ми йшли дуже важко. Часто вигравали з різницею в один м’яч. Специфіка ж тамтешнього чемпіонату така, що будь-яка втрата очок може стати фатальною…
У «Чорноморця» хороша футбольна історія. Тут вимогливі вболівальники, яких не хочеться розчаровувати. Однак, повторюся, найважчим для мене був перший рік у Вентспілсі.
– Вашими помічниками в «Чорноморці» стали колишні партнери по «Прикарпаттю» – Михайло Савка та Степан Матвіїв. Зрештою, тренер воротарів Андрій Глущенко теж не є одеситом. Чи не відчуваєте ревнощів з боку місцевих фахівців?
– У нас дуже фаховий тренерський штаб. Думаю, вже всі в цьому переконалися. І я горджуся тим, що працюю з цими людьми. Хоча, припускаю, на перших порах були якісь запитання…
– Як почуваються в «Чорноморці» наші земляки футболісти Петро Ковальчук і Юрій Мартищук. Є у них шанси частіше з’являтися на полі?
– Розумію, що тренуватися і не виступати в офіційних матчах дуже важко. Однак той таки Петро Ковальчук може слугувати прикладом, як за браком ігрової практики, постійно тримати себе в тонусі. Він виходив на поле лічені рази, але щоразу вдало. Приміром, в останній грі проти голландського ПСВ він замінив одного з наших дискваліфікованих гравців…
– Подейкували, що в сферу трансферних інтересів одеситів входив також франківець Ігор Худоб’як…
– Ми стежили за Ігорем під час його виступів у «Карпатах». Водночас розуміли, що він є основним гравцем клубу і придбати його навряд чи вдасться. Тож на цей варіант особливо не розраховували.
– Ваше перебування на чолі «Чорноморця» збільшило інтерес до цієї команди на Прикарпатті. Однак частину наших краян цікавлять не так спортивні досягнення одеситів, як те, якою мовою Григорчук їх коментує… Як ставляться до вашої двомовності в Одесі?
– Повірте, ніхто на цьому не загострює увагу. Не варто думати, що Одеса – стовідсотково російськомовне місто. Тут також звучить українська. Можливо, її не так багато, та все ж…
– Як при цьому спілкуєтеся з іноземцями?
– Дещо я можу пояснити англійською. Та загалом є перекладач, який синхронно перекладає наші теоретичні заняття…
– Про вашу «теорію» вже складають легенди. Гравці справді конспектують всі заняття?
– Аякже. Запам’ятати все неможливо. Тож футболісти ведуть конспекти. Як студенти. Повірте, без цього в сучасному футболі робити нічого…
– Як влаштований ваш побут?
– Мешкаю неподалік тренувальної бази. Вибирав оселю з тим розрахунком, щоб не витрачати багато часу на дорогу, максимум 20-30 хвилин.
– Попри те, що Мирон Маркевич працює в Харкові вже дев’ятий рік, в очах футбольної спільноти він все одно залишається львів’янином. Як в цьому сенсі ідентифікувати Романа Григорчука?
– Насправді це непросте для мене запитання. «Прикарпаття» я залишив в середині 1990-х і відтоді вдома майже не бував. Живу там, де працюю. Однак коріння моє – на Прикарпатті. У Королівці під Коломиєю мешкає мама. Будучи в Прибалтиці, не завжди мав нагоду її провідати. Зараз вирішуємо питання по-іншому: весь курортний сезон мама гостює у нас з дружиною в Одесі.
– Знаю, що ви будуєте на батьківщині будинок…
– Насправді цим переймається мама. Постійно щось переплановує, змінює... Так що кінця-краю цьому процесу поки не видно.
– Ваша донька Валерія залишилася у Латвії?
– Так, і, відверто кажучи, бажання повертатися в Україну я у неї не бачу. (Якось відповідаючи на запитання про найдорожчий подарунок, Григорчук сказав: квартира для доньки у Ризі. – прим. ред.).
 «Зірковий» статус, якого Роман Григорчук набув за час роботи в «Чорноморці», зовсім не змінив його. Він такий же доступний, як і раніше. «Ніколи не давав стільки інтерв’ю, як за ці кілька тижнів. Добре розумію, що саме зараз відмовити комусь не маю права, – підсумував нашу розмову Роман Йосипович. – От розпочнеться робота на тренувальних зборах – тоді й помовчимо…».
20 і 27 лютого в рамках 1/16 фіналу Ліги Європи «Чорноморець» зустрінеться з французьким «Ліоном». Переможець двобою гратиме в наступному раунді проти кращого у парі чеської «Вікторії» і донецького «Шахтаря».

 

Володимир ГОРОЩАК, ЗК


20.01.2014 1136 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

599
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1507 1
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1042
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3522
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3337 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2674 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

277

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

411

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

934

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1524
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1004
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1052
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

737
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6413
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

683
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43996
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3367
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35675 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

350
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

620
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

707
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

920