Роман Безсмертний: «Не бачу, хто може скласти мені конкуренцію з точки зору розуміння ситуації і формування відповідей»

Роман Безсмертний – один зі старожилів української політики. Народний депутат  чотирьох скликань, з 1997 по 2002 рік – представник президента у парламенті, далі керував виборчим штабом «Нашої України» і кандидата в президенти Віктора Ющенка. Був віце-прем’єром, заступником глави Секретаріату президента, у 2010-11 роках – посол у Білорусі.

Після повернення з дипломатичної служби Безсмертний на декілька років – поза великою політикою. У той час зосередився на вихованні малих дочок-двійнят, зайнявся викладацькою роботою. У 2015-му Безсмертного запросили представляти Україну у Мінському процесі з врегулювання ситуації на Донбасі. Саме він став тою першою людиною, яка почала відверто і публічно розповідати про внутрішню кухню цих переговорів. У 2016-му вийшов з Мінських перемовин, в основному через розбіжності з президентом Порошенком.

Власне, Мінський процес став переломним для відомого політика Романа Безсмертного. За його словами, на цих переговорах він зіткнувся з повною неспроможністю державної системи України. У травні цього року Безсмертний заявив – він іде в президенти.

«Реформувати у цій країні вже нічого. Все треба створювати з нуля», - заявив політик. Каже, що державного і політичного досвіду у нього достатньо, щоб перезаснувати весь державний механізм.

Фіртка поспілкувалася з майбутнім кандидатом у Президенти. Говорили про політику, сім'ю, національну ідею і про те, як на практиці можливо перезаснувати Україну.


Романе Петровичу, яка різниця між тим, якою ви бачили Україну в 2004 році та зараз?

Найбільші корективи в уявлення про Україну внесла війна. Україна періоду 2004 року - це держава із сильною економікою. Але сьогодні уже зрозуміло, що важливо не тільки це. Мій ідеал держави – це держава з однією з найсильніших у світі армій.

Проблема, про яку ми тоді, у 2004 році, лише здогадувалися і говорили – що наш сусід є нашою найбільшою загрозою, - на жаль, реалізувалася. Тому зараз важливо не лише будувати економіку – треба вибудовувати і потужний військово-промисловий комплекс.

Поки що нас цінують і слухають наші аргументи, в тому числі і в Європі, лише тому, що ми здатні стримати агресора. Щоб ця аргументація залишилась дієвою, українська армія має ставати все сильнішою, має бути більш боєздатною і забезпеченою.

Нам потрібно кардинально змінити своє ставлення до офіцера, солдата. Адже зараз воно і досі є таким, яким було сформовано «при совку» - немає людини, є ресурс. Це треба змінювати, адже це дуже небезпечна тенденція.

За скільки років, на вашу думку, українська армія може наблизитись до найкращих армій світу?

Переконаний, що для цього достатньо було тих п'яти років, які вже пройшли з моменту початку війни з Росією. Але цього не було зроблено. Це якраз один з аргументів, який спонукав мене прийняти рішення балотуватись на посаду президента. Я ніколи не зрозумію, як в умовах війни не можна було відродити військово-промисловий комплекс, не сформувати військове замовлення, не перейти на сучасні стандарти організації оборони держави.

Максимально, що було створено в нинішніх умовах, - це армія для параду. Армія для параду і армія для війни – це дві різні армії. І я ніколи не втомлюсь повторювати, що головною цінністю українського війська має стати солдат! Бо зараз знаєте, що там цінується найбільше? Матеріально-технічні ресурси, зброя, автомати… Не життя, не здоров’я і не психологічний стан солдата. Треба нарешті викорінити цей «совок».

Ви сказали, що стан нашої армії - це та причина, через яку ви прийняли рішення йти на вибори... Лише ця одна причина?

Знаєте, я до цього часу задаю офіцерам і генералам питання: чому в 2014 році, коли ворог прийшов на нашу землю, вони не виконали законів та присяги? Йдеться про два закони – Про оборону та Про правовий режим воєнного стану. Рівно в той момент, коли Росія зазіхнула на нашу територію, їй мала бути офіційно оголошена війна, а військові одразу ж мали брати до рук зброю. Що вони відповідають на це зараз? Про те, що наказ був інший. Але даруйте.Усі, хто служив в армії, прекрасно розуміють, що таке закон, присяга і що таке наказ. І що для офіцера важливіше. Наказ може бути різний, але ж ти приймав присягу. Закон вимагає від тебе дій, який би не був наказ. Адже наказ може дати ворог, зрадник.

Я переконаний, що ті, хто у 2014 році не виконали згаданих двох законів, ще відповідатимуть за це. Вони не назвали війну війною і плоди цього ми пожинаємо уже майже п’ять років. Чому наводжу зараз цей приклад? Бо він дуже добре ілюструє інституційну слабкість нинішньої держави, нефаховість людей, які при владі. Я називаю це кволістю і дряхлістю державної системи. І, власне, це ще одна із причин, чому я вирішив іти в президенти. Знаю, як це можна змінити. Осторонь залишатись просто не можу.

Як прокоментуєте відсутність єдиного кандидата від проєвропейської опозиції?

Я пережив період єдності національно-демократичного табору. Хтось міняв «прописку», але я залишився серед національно-демократичних сил. Сьогодні ми більше говоримо про політиків, які зорієнтовані на Європу. Але я би ставив питання по-іншому. Нам потрібне об’єднання політичних сил, які зорієнтовані передусім на Україну як велику державу – Велику Україну.

Особисто для мене зараз найважливіше, чи здатен хтось скласти не просто меседжеву конкуренцію, а змістовну. Може, я на себе забагато візьму, але скажу: я не бачу, хто може скласти мені конкуренцію з точки зору розуміння ситуації та формування відповідей.

На вашу думку, чи можлива делегітимізація посади президента через те, що у другий тур виборів можуть вийти люди з дуже маленькою кількістю голосів?

На мою думку, завдання майбутньої президентської кампанії – відновити в Україні справжню політику і вивести на політичну арену хоча б невелике коло справжніх політиків. Наголос на слові «справжніх». Не шоуменів, які цілують корів, купують на камери спіднє на базарі, показово печуть сирники чи перерізають червоні стрічки на відремонтованих дорогах. Політика – це мистецтво управління державою. В Україну пора повертати політику. 

Це кардинально змінить ситуацію і закладе зовсім інший порядок денний. Тут важлива довіра людей. Якщо вона буде, то вперше в Україні після обрання президента його рейтинг тільки зростатиме. Тому тут важливо не якою кількістю голосів він буде обраний, а що з ним буде після.

До речі, не секрет, що три наших останніх президенти полюбляли запізнюватись. Ви пунктуальна людина?

Ніколи нікуди не запізнююсь. Цій чесноті навчився від батька. Пройшов також дипломатичну школу. Педантичність – одна із необхідних рис будь-якого лідера.

В одному з інтерв’ю ви заявляли, що президент Порошенко дозволяє собі приїжджати на роботу ледь не в обід. Які взагалі у вас стосунки з ним?

Останній раз ми з ним говорили у 2015 році. В листопаді-грудні. Я поінформував його про те, що моя робота в Мінському процесі завершилась і прошу зустрічі. Так ніхто на це і не відгукнувся. Відтоді не спілкуємося взагалі. Дуже напружені стосунки були і тоді, коли працювали разом. У нас абсолютно різні ідеали. Для мене основна цінність - людина, а для нього - гроші.

Як ви уявляєте конкурування з Порошенком у виборчих перегонах?

Треба визнати, грошей у нього більше, ресурсу більше. Але клепки у голові більше у мене. Потягаємося. Думаю, що він боятиметься виходити до людей, а мені людей боятися нічого.

Якщо ніколи нікуди не спізнюєтеся, то коли лягаєте спати і коли прокидаєтесь?

Зазвичай лягаю десь о пів на першу ночі. Інколи – о першій. Прокидаюсь не пізніше шостої ранку. У вихідний день сплю максимум до 6:30. Тим більше, діти кожного дня будять, починаючи з п'ятої години. Тут особливо і не поспиш, як би не хотів. Їх це не цікавить.

Полюбляєте хатню роботу?

Люблю фізичну працю, але продуктивну. Обожнюю працю на землі. Вона мене живить, дає сил. У нас є великий сад, чималий город. Минулими вихідними от зрізав п'ять дерев. На ці вихідні не робив нічого – Покрова. У мене ж мама такий сторож, що я за життя не знав, що таке день народження чи 1 та 9 травня. Зате знав, що таке Великдень, Різдво і Покрова. І спробував ти б у свято попрацювати. Могла і віником огріти.

А як мама взагалі поставилась до того, що ви вирішили балотуватися у президенти?

Вона дізналась про це з телевізора. Посміхнулась. Сказала мені, що знає, що я прийняв це рішення і на тому розмову закінчили. Вона мене підтримала.

У поїздках по всій Україні, які ви зараз проводите, вас завжди супроводжує дружина. Цього не скажеш про інших потенційних кандидатів. Запроваджуєте нову моду в українському політикумі?

Це не мода насправді. Ми так звикли, що ми з дружиною завжди працюємо разом. По-перше, це колосальна допомога для мене. По-друге, вона завжди говорить правду. Політику більше ніхто правди не скаже.

Ви один із політиків, які вже почали активні зустрічі у регіонах. Своє прізвище ви зробили яскравим брендом. Розкажіть про його походження?

Прізвище походить по батьківській лінії. Мого прапрадіда звали Касьян. Його маленькою дитиною знайшли під час жнив у покосі і назвали Касьян, бо косили. Ну а Безсмертний - бо вижив. Я ставлюсь до цього, як до напівлегенди. Не вірю, що в селі не знали, чия це дитина. Але так люди говорять. Мені це подобається.

Ви згадували, що любите працювати на землі. Ваше ставлення до земельної реформи і чи варто запроваджувати ринок землі?

Я наполягаю на тому, щоб якнайшвидше в Україні був реалізований цивілізований обіг землі. Обіг - це не тільки ринок "купи-продай". Це ще й обмін, це спадок. Наразі нам потрібно доробити правову базу. Треба прийняти закон про асоціацію фермерів чи орендарів, який би регулював всі ці процеси. Не вірю, що це зможе реалізувати держава. Наразі в цьому напрямку за 15 років нічого не зроблено. Абсолютно. І оцих, що горлопанять про мораторій, потрібно посадити за один стіл і сказати: даємо вам тиждень. Або ви напишете, або заткніть пельки.

Інститут економіки Аграрної академії готовий нам це подати. Я вам першому про це кажу. Там є розроблені всі речі. Далі виникає інше завдання – необхідно швидко підготувати десь дві з половиною тисячі фахівців. Якщо ми цього не зробимо, то просто попадемо в таку ж ситуацію, як із приватизацією промисловості.

Ви також часто повторюєте, про новий суспільний договір, про перезаснування держави. Що саме мається на увазі?

Йдеться про перезаснування держави на абсолютно нових засадах. Це інший парламентаризм, інша виконавча влада. Інше місцеве самоврядування, інша система стосунків між центром, регіонами та містами, інший територіальний устрій. Мова йде про інституційну зміну в організації держави.

Ми у розмові згадували про Мінський процес, в якому ви брали участь. Він мертвий?

До Мінських домовленостей я ставився і ставлюсь як до «передишки». Розумів і тоді, і зараз, що він не дасть відповідей на питання вирішення війни. Але нам він був потрібен для того, щоб сформувати боєздатну армію. На жаль, цього до кінця так і не було зроблено. І це мене дуже бентежить. Вести переговори у Мінську уже немає сенсу. Для вирішення війни на Донбасі давно пора переходити на нові формати, нових учасників та нові місця для переговорів.

Донбас взагалі потрібно повертати?

Безперечно. Я категорично проти того, щоб ми навіть озвучували тези типу "відрізати" і "непотрібні". Це Україна. Була, є і буде. Необхідно почати процес реінтеграції. Треба вести діалог з мирним населенням, яке, по суті, залишилось в заручниках на окупованих територіях. Зрозуміло, що людям добре промили мізки, але це громадяни України і ми мусимо зробити все, щоб вони відчували себе у безпеці. На це доведеться витратити не одне десятиліття. Також ми витратимо ресурс, але від цього діватися нікуди. Територіями і суверенітетом не торгують і не міняють. Наші батьки передали нам цю територію, ми зобов’язані передати її нашим дітям.

Який ваш головний меседж українцям?

Велика Україна можлива! Коли я вперше сказав про ідею Великої України, то побачив в очах людей переляк. Але дивіться: є ідея Великої Угорщини, Великої Польщі, Великої Румунії, є навіть отой «Русскій мір». А де ми? Все просто: Велика Україна має бути там, де є українці. Я не кажу про захоплення території. Йдеться про зміст і про дух. Це наш моральний щит. Якщо ми цього не зробимо, то ми себе не збережемо. Людей потрібно «інфікувати» ідеєю Великої України. Ми повинні над цим думати, над цим працювати і це втілювати. Тоді наше суспільство буде єдине. Адже це може стати новою національною ідеєю, що об’єднає нас.

Розмовляв Ростислав Ковтун


15.10.2018 Ростислав Ковтун 17241 9
Коментарі (9)

вiктор 2018.10.18, 23:16

Роман-  людина хороша,добра  i чесна.Але керувати нашою державой сьогоднi потрiбно мати характер i якостi як,наприклад, у Арсена Авакова. Дуже сильна людина зараз треба краiнi щоб навести лад.

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1454
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1117
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6457
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1729
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2041
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3340 7

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

228

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

770

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

866

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1442
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

509
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1610
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1501
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

375
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3511
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3617
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7194
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

392
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

901
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

336
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

548
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

717