Роман Безсмертний: «Не бачу, хто може скласти мені конкуренцію з точки зору розуміння ситуації і формування відповідей»

Роман Безсмертний – один зі старожилів української політики. Народний депутат  чотирьох скликань, з 1997 по 2002 рік – представник президента у парламенті, далі керував виборчим штабом «Нашої України» і кандидата в президенти Віктора Ющенка. Був віце-прем’єром, заступником глави Секретаріату президента, у 2010-11 роках – посол у Білорусі.

Після повернення з дипломатичної служби Безсмертний на декілька років – поза великою політикою. У той час зосередився на вихованні малих дочок-двійнят, зайнявся викладацькою роботою. У 2015-му Безсмертного запросили представляти Україну у Мінському процесі з врегулювання ситуації на Донбасі. Саме він став тою першою людиною, яка почала відверто і публічно розповідати про внутрішню кухню цих переговорів. У 2016-му вийшов з Мінських перемовин, в основному через розбіжності з президентом Порошенком.

Власне, Мінський процес став переломним для відомого політика Романа Безсмертного. За його словами, на цих переговорах він зіткнувся з повною неспроможністю державної системи України. У травні цього року Безсмертний заявив – він іде в президенти.

«Реформувати у цій країні вже нічого. Все треба створювати з нуля», - заявив політик. Каже, що державного і політичного досвіду у нього достатньо, щоб перезаснувати весь державний механізм.

Фіртка поспілкувалася з майбутнім кандидатом у Президенти. Говорили про політику, сім'ю, національну ідею і про те, як на практиці можливо перезаснувати Україну.


Романе Петровичу, яка різниця між тим, якою ви бачили Україну в 2004 році та зараз?

Найбільші корективи в уявлення про Україну внесла війна. Україна періоду 2004 року - це держава із сильною економікою. Але сьогодні уже зрозуміло, що важливо не тільки це. Мій ідеал держави – це держава з однією з найсильніших у світі армій.

Проблема, про яку ми тоді, у 2004 році, лише здогадувалися і говорили – що наш сусід є нашою найбільшою загрозою, - на жаль, реалізувалася. Тому зараз важливо не лише будувати економіку – треба вибудовувати і потужний військово-промисловий комплекс.

Поки що нас цінують і слухають наші аргументи, в тому числі і в Європі, лише тому, що ми здатні стримати агресора. Щоб ця аргументація залишилась дієвою, українська армія має ставати все сильнішою, має бути більш боєздатною і забезпеченою.

Нам потрібно кардинально змінити своє ставлення до офіцера, солдата. Адже зараз воно і досі є таким, яким було сформовано «при совку» - немає людини, є ресурс. Це треба змінювати, адже це дуже небезпечна тенденція.

За скільки років, на вашу думку, українська армія може наблизитись до найкращих армій світу?

Переконаний, що для цього достатньо було тих п'яти років, які вже пройшли з моменту початку війни з Росією. Але цього не було зроблено. Це якраз один з аргументів, який спонукав мене прийняти рішення балотуватись на посаду президента. Я ніколи не зрозумію, як в умовах війни не можна було відродити військово-промисловий комплекс, не сформувати військове замовлення, не перейти на сучасні стандарти організації оборони держави.

Максимально, що було створено в нинішніх умовах, - це армія для параду. Армія для параду і армія для війни – це дві різні армії. І я ніколи не втомлюсь повторювати, що головною цінністю українського війська має стати солдат! Бо зараз знаєте, що там цінується найбільше? Матеріально-технічні ресурси, зброя, автомати… Не життя, не здоров’я і не психологічний стан солдата. Треба нарешті викорінити цей «совок».

Ви сказали, що стан нашої армії - це та причина, через яку ви прийняли рішення йти на вибори... Лише ця одна причина?

Знаєте, я до цього часу задаю офіцерам і генералам питання: чому в 2014 році, коли ворог прийшов на нашу землю, вони не виконали законів та присяги? Йдеться про два закони – Про оборону та Про правовий режим воєнного стану. Рівно в той момент, коли Росія зазіхнула на нашу територію, їй мала бути офіційно оголошена війна, а військові одразу ж мали брати до рук зброю. Що вони відповідають на це зараз? Про те, що наказ був інший. Але даруйте.Усі, хто служив в армії, прекрасно розуміють, що таке закон, присяга і що таке наказ. І що для офіцера важливіше. Наказ може бути різний, але ж ти приймав присягу. Закон вимагає від тебе дій, який би не був наказ. Адже наказ може дати ворог, зрадник.

Я переконаний, що ті, хто у 2014 році не виконали згаданих двох законів, ще відповідатимуть за це. Вони не назвали війну війною і плоди цього ми пожинаємо уже майже п’ять років. Чому наводжу зараз цей приклад? Бо він дуже добре ілюструє інституційну слабкість нинішньої держави, нефаховість людей, які при владі. Я називаю це кволістю і дряхлістю державної системи. І, власне, це ще одна із причин, чому я вирішив іти в президенти. Знаю, як це можна змінити. Осторонь залишатись просто не можу.

Як прокоментуєте відсутність єдиного кандидата від проєвропейської опозиції?

Я пережив період єдності національно-демократичного табору. Хтось міняв «прописку», але я залишився серед національно-демократичних сил. Сьогодні ми більше говоримо про політиків, які зорієнтовані на Європу. Але я би ставив питання по-іншому. Нам потрібне об’єднання політичних сил, які зорієнтовані передусім на Україну як велику державу – Велику Україну.

Особисто для мене зараз найважливіше, чи здатен хтось скласти не просто меседжеву конкуренцію, а змістовну. Може, я на себе забагато візьму, але скажу: я не бачу, хто може скласти мені конкуренцію з точки зору розуміння ситуації та формування відповідей.

На вашу думку, чи можлива делегітимізація посади президента через те, що у другий тур виборів можуть вийти люди з дуже маленькою кількістю голосів?

На мою думку, завдання майбутньої президентської кампанії – відновити в Україні справжню політику і вивести на політичну арену хоча б невелике коло справжніх політиків. Наголос на слові «справжніх». Не шоуменів, які цілують корів, купують на камери спіднє на базарі, показово печуть сирники чи перерізають червоні стрічки на відремонтованих дорогах. Політика – це мистецтво управління державою. В Україну пора повертати політику. 

Це кардинально змінить ситуацію і закладе зовсім інший порядок денний. Тут важлива довіра людей. Якщо вона буде, то вперше в Україні після обрання президента його рейтинг тільки зростатиме. Тому тут важливо не якою кількістю голосів він буде обраний, а що з ним буде після.

До речі, не секрет, що три наших останніх президенти полюбляли запізнюватись. Ви пунктуальна людина?

Ніколи нікуди не запізнююсь. Цій чесноті навчився від батька. Пройшов також дипломатичну школу. Педантичність – одна із необхідних рис будь-якого лідера.

В одному з інтерв’ю ви заявляли, що президент Порошенко дозволяє собі приїжджати на роботу ледь не в обід. Які взагалі у вас стосунки з ним?

Останній раз ми з ним говорили у 2015 році. В листопаді-грудні. Я поінформував його про те, що моя робота в Мінському процесі завершилась і прошу зустрічі. Так ніхто на це і не відгукнувся. Відтоді не спілкуємося взагалі. Дуже напружені стосунки були і тоді, коли працювали разом. У нас абсолютно різні ідеали. Для мене основна цінність - людина, а для нього - гроші.

Як ви уявляєте конкурування з Порошенком у виборчих перегонах?

Треба визнати, грошей у нього більше, ресурсу більше. Але клепки у голові більше у мене. Потягаємося. Думаю, що він боятиметься виходити до людей, а мені людей боятися нічого.

Якщо ніколи нікуди не спізнюєтеся, то коли лягаєте спати і коли прокидаєтесь?

Зазвичай лягаю десь о пів на першу ночі. Інколи – о першій. Прокидаюсь не пізніше шостої ранку. У вихідний день сплю максимум до 6:30. Тим більше, діти кожного дня будять, починаючи з п'ятої години. Тут особливо і не поспиш, як би не хотів. Їх це не цікавить.

Полюбляєте хатню роботу?

Люблю фізичну працю, але продуктивну. Обожнюю працю на землі. Вона мене живить, дає сил. У нас є великий сад, чималий город. Минулими вихідними от зрізав п'ять дерев. На ці вихідні не робив нічого – Покрова. У мене ж мама такий сторож, що я за життя не знав, що таке день народження чи 1 та 9 травня. Зате знав, що таке Великдень, Різдво і Покрова. І спробував ти б у свято попрацювати. Могла і віником огріти.

А як мама взагалі поставилась до того, що ви вирішили балотуватися у президенти?

Вона дізналась про це з телевізора. Посміхнулась. Сказала мені, що знає, що я прийняв це рішення і на тому розмову закінчили. Вона мене підтримала.

У поїздках по всій Україні, які ви зараз проводите, вас завжди супроводжує дружина. Цього не скажеш про інших потенційних кандидатів. Запроваджуєте нову моду в українському політикумі?

Це не мода насправді. Ми так звикли, що ми з дружиною завжди працюємо разом. По-перше, це колосальна допомога для мене. По-друге, вона завжди говорить правду. Політику більше ніхто правди не скаже.

Ви один із політиків, які вже почали активні зустрічі у регіонах. Своє прізвище ви зробили яскравим брендом. Розкажіть про його походження?

Прізвище походить по батьківській лінії. Мого прапрадіда звали Касьян. Його маленькою дитиною знайшли під час жнив у покосі і назвали Касьян, бо косили. Ну а Безсмертний - бо вижив. Я ставлюсь до цього, як до напівлегенди. Не вірю, що в селі не знали, чия це дитина. Але так люди говорять. Мені це подобається.

Ви згадували, що любите працювати на землі. Ваше ставлення до земельної реформи і чи варто запроваджувати ринок землі?

Я наполягаю на тому, щоб якнайшвидше в Україні був реалізований цивілізований обіг землі. Обіг - це не тільки ринок "купи-продай". Це ще й обмін, це спадок. Наразі нам потрібно доробити правову базу. Треба прийняти закон про асоціацію фермерів чи орендарів, який би регулював всі ці процеси. Не вірю, що це зможе реалізувати держава. Наразі в цьому напрямку за 15 років нічого не зроблено. Абсолютно. І оцих, що горлопанять про мораторій, потрібно посадити за один стіл і сказати: даємо вам тиждень. Або ви напишете, або заткніть пельки.

Інститут економіки Аграрної академії готовий нам це подати. Я вам першому про це кажу. Там є розроблені всі речі. Далі виникає інше завдання – необхідно швидко підготувати десь дві з половиною тисячі фахівців. Якщо ми цього не зробимо, то просто попадемо в таку ж ситуацію, як із приватизацією промисловості.

Ви також часто повторюєте, про новий суспільний договір, про перезаснування держави. Що саме мається на увазі?

Йдеться про перезаснування держави на абсолютно нових засадах. Це інший парламентаризм, інша виконавча влада. Інше місцеве самоврядування, інша система стосунків між центром, регіонами та містами, інший територіальний устрій. Мова йде про інституційну зміну в організації держави.

Ми у розмові згадували про Мінський процес, в якому ви брали участь. Він мертвий?

До Мінських домовленостей я ставився і ставлюсь як до «передишки». Розумів і тоді, і зараз, що він не дасть відповідей на питання вирішення війни. Але нам він був потрібен для того, щоб сформувати боєздатну армію. На жаль, цього до кінця так і не було зроблено. І це мене дуже бентежить. Вести переговори у Мінську уже немає сенсу. Для вирішення війни на Донбасі давно пора переходити на нові формати, нових учасників та нові місця для переговорів.

Донбас взагалі потрібно повертати?

Безперечно. Я категорично проти того, щоб ми навіть озвучували тези типу "відрізати" і "непотрібні". Це Україна. Була, є і буде. Необхідно почати процес реінтеграції. Треба вести діалог з мирним населенням, яке, по суті, залишилось в заручниках на окупованих територіях. Зрозуміло, що людям добре промили мізки, але це громадяни України і ми мусимо зробити все, щоб вони відчували себе у безпеці. На це доведеться витратити не одне десятиліття. Також ми витратимо ресурс, але від цього діватися нікуди. Територіями і суверенітетом не торгують і не міняють. Наші батьки передали нам цю територію, ми зобов’язані передати її нашим дітям.

Який ваш головний меседж українцям?

Велика Україна можлива! Коли я вперше сказав про ідею Великої України, то побачив в очах людей переляк. Але дивіться: є ідея Великої Угорщини, Великої Польщі, Великої Румунії, є навіть отой «Русскій мір». А де ми? Все просто: Велика Україна має бути там, де є українці. Я не кажу про захоплення території. Йдеться про зміст і про дух. Це наш моральний щит. Якщо ми цього не зробимо, то ми себе не збережемо. Людей потрібно «інфікувати» ідеєю Великої України. Ми повинні над цим думати, над цим працювати і це втілювати. Тоді наше суспільство буде єдине. Адже це може стати новою національною ідеєю, що об’єднає нас.

Розмовляв Ростислав Ковтун


15.10.2018 Ростислав Ковтун 17809 9
Коментарі (9)

вiктор 2018.10.18, 23:16

Роман-  людина хороша,добра  i чесна.Але керувати нашою державой сьогоднi потрiбно мати характер i якостi як,наприклад, у Арсена Авакова. Дуже сильна людина зараз треба краiнi щоб навести лад.

13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

5267
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10112 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7392
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6745
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3862
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2961

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

224

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

826

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9937 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1506
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27667
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4214
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3757
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20964
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9269 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

848
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2239
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

293
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

613
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1128
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1326
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2499