Ректор: місія нездійсненна

 

 

Вчора, 9 лютого, закінчився семирічний контракт ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Богдана Остафійчука з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. В найближчі дні це відомство мало б оголосити конкурс, якщо в нього не буде інших планів.

Втім, як показали приклади недавніх виборів ректорів інших ВНЗ в Україні, тримати в стані невизначеності велику кількість народу напередодні осінніх виборів владі було б не зовсім доцільно, адже в Прикарпатському університеті, з його річним бюджетом приблизно в 170 млн. грн., майже тисяча викладачів навчає близько 20 тис. студентів.


Поглянемо на ситуацію детальніше: як відбувається обрання ректора та які  вимоги до кандидата на посаду керівника ВНЗ відповідно до чинного законодавства, які ключові проблеми постануть перед новим ректором, хто з претендентів спробує завоювати довіру науково-педагогічного колективу ПНУ на найближчу семирічку?


 

Проблеми
перехідного періоду

Прикарпатський університет у серпні цього року святкуватиме своє 20-ліття.  На початку 240 штатних викладачів на 36 кафедрах інституту навчали шість з лишком тисяч студентів. Сьогодні ж ПНУ об’єднує вісім навчальних інститутів, шість факультетів, чотири навчально-консультаційні центри, три коледжі, школу-ліцей, три науково-дослідні інститути, 11 наукових центрів, Центр післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, Центр інформаційних технологій, Центр дистанційного навчання та контролю знань, навчально-методичне управління, науково-дослідну частину, вісім адміністративних відділів. Навчально-виховну та наукову роботу на 68 кафедрах здійснюють 782 штатних викладачів, у тому числі 65 докторів наук, професорів, 470 кандидатів наук, доцентів. А в університеті за 21 напрямом та 52 спеціальностями навчаються понад 18,5 тис. студентів. Тобто очевидне швидке екстенсивне розростання університету. Але попри нарощування нових корпусів та масовий набір студентів як для університету, так і для України загалом найближчим часом головною проблемою і далі залишатиметься якість освіти і нагальна потреба реформування системи освіти в Україні.


Відомо, що у світі вирізняються чотири концепції класичного університету: французька (університет тут розуміють як місце навчання спеціалістів для державної служби), німецька (вчити мисленню, а не професії, з поєднанням навчання і наукових досліджень), англійська (університет повинен займатися лише навчанням і вихованням доброї й мудрої людини), американська (головною метою є виховання інтелектуальних «піонерів» для служіння суспільному поступові з обов’язковим тісним поєднанням навчання і наукових досліджень).

Звісно, що жодна з пропонованих моделей не виступає в Європі в чистому вигляді, а заклади вищої освіти є певною мірою поєднанням щонайменше двох із них у різній пропорції.


До речі, в усіх без винятку пострадянських країнах освітні  реформи ставлять собі за мету передусім організацію навчання з поєднанням американської та однієї з європейських моделей. Що з цього виходить — інше питання. Як би там не було, всім зрозуміло: якість підготовки фахівця, який був би конкурентоспроможним на європейському ринку праці, значною мірою залежатиме від застосування інноваційних і новітніх технологій та сучасних методик навчання, тобто реального переходу до Болонського процесу. А тому розвиток українських ВНЗ  у найближче десятиліття  мав би мати інтенсивний характер.


Зрозуміло також, що посилення дослідних інститутів мало б прискорити розвиток відповідних технопарків чи проектів, подібних до «Сколкова» в Росії, яке дає нову якість організації прикладних досліджень.


Серед наукових проектів ПНУ, які дістали розголос, виділяються передусім Міжнародні конференції з фізики і технології тонких плівок та наносистем, які проводяться ось уже третє десятиліття раз на два роки (торік конференція зібрала науковців з 13 країн світу і було подано 528 доповідей). Другий  реалізований міжнародний спільний інноваційний проект, у якому беруть  участь 29 університетів з Австрії, Німеччини, італії, Словенії, Грузії, Білорусі та України загальною вартістю півтора млн. євро — розробка мережі електронних курсів дистанційного навчання для фахівців у галузі туризму. Прив’язка цього проекту до ПНУ — заслуга молодих вчених — д-ра Володимира Великочого і д-ра Павла Федорука. Це вже принесло в бюджет університету
22 тис. євро із 80 очікуваних та й відповідний рівень міжнародної співпраці.
Хоч у таких проектах науковців підстерігає ще одне хитросплетіння — брак коштів і дозвільна система чиновництва. Бо, як зауважив одного разу професор Михайло Фреїк: «Для заохочення припливу в науку позабюджетних коштів доцільне створення дієвих стимулів для інноваційної діяльності — без належних фінансових вливань годі сподіватися на визначні наукові здобутки. А для активізації наукової діяльності необхідне ще й скасування чи принаймі спрощення тендерних процедур для конкурсних науково-технічних проектів та закупівлі наукового обладнання, передусім унікального».


Крім фундаментальних та прикладних напрямів науки, які охоплюють доволі малий відсоток студентства, в ПНУ є ще й загальний потік студентів,  орієнтований суто на навчання молоді, формування загальнолюдських цінностей і надання освітніх послуг суспільству. Ця левова частка студентства поповнює ряди різних сфер суспільного життя і народного господарства — від продавців на ринку (на жаль) до управлінців державних служб. Тут зовсім інший, але далеко не менший пласт проблем, головна з яких — майбутнє працевлаштування випускників університету. Проілюструємо її одним прикладом, про який нам неодноразово повідомляли випускники окремих факультетів ПНУ:  їх зовсім не хочуть брати на роботу в школу учителями, пояснюючи відмову так: «Ви не вчителі — ви науковці! Хіба вам місце в школі?!».


А ще, напевно, молодий університет, як і кожен з таких закладів, має й певні внутрішні проблеми розвитку, які не відомі широкому загалові. Експерти, наприклад, зауважують що  сьогодні у ВНЗ неухильно зменшується рівень професійної освіти, яка б відповідала особливостям та потребам нашого регіону. Натомість наявні відірваність освітніх програм від сучасних напрямів виробництва, відсутність елементарних практичних навичок випускників в обраній професії. Тож диплом про вищу освіту стає швидше формальністю. До речі, розважати великій частці викладачів над удосконаленням методів навчання немає часу — вони заняті пошуком додаткових заробітків.


Словом, перед майбутнім ректором ПНУ постануть вище перелічені проблеми у всій їх «красі». і щоб оволодіти ситуацією, він повинен  не лишень мати відповідний впізнаваний в Україні й у світі рівень науковця, а й  бути непересічним топ-менеджером з лідерськими рисами та неординарним способом мислення.

 

Механізм обрання
і кандидати на посаду ректора


Закон України «Про вищу освіту» №2984-III зі змінами від 19 січня 2010 р. у статті 39 «Обрання, затвердження та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу» чітко прописує як вимоги до кандидата на посаду ректора, так і сам механізм обрання. Низку моментів зазначено також і в статуті ПНУ. Відповідно до цього закону кандидат на посаду керівника ВНЗ третього або четвертого рівнів акредитації повинен бути громадянином України, мати вчене звання професора, науковий ступінь доктора і стаж науково-педагогічної діяльності не менше десяти років. До речі, в законі не прописано, що це має бути людина, яка працює в цьому колективі. По оголошенні конкурсу всі претенденти подають відповідні документи до Міністерства освіти, яке й з’ясовує, чи відповідають ці кандидати зазначеним вимогам. Після цього можуть бути оголошені вибори. Для організації цих виборів створюється спеціальна комісія, яка має забезпечити демократичність і прозорість виборів ректора. За кандидатів мають проголосувати члени вищого колегіального органу громадського самоврядування. Таким органом  в університеті є конференція трудового колективу. Кількісний склад конференції становить 300 осіб, які й обиратимуть ректора.

 

Хоча можуть бути
й інші варіанти

Зрозуміло, громадськості краю і зокрема читачам «Галичини» буде цікаво дізнатися більше про майбутніх претендентів на посаду ректора ПНУ, їх наукові та професійні здобутки. А особливо про їхнє бачення розвитку університету на найближче десятиліття. З-поміж претендентів, хто висуватиме свої кандидатури на керівника університету, вже відомі: д-р Богдан Остафійчук, д-р Володимир Великочий, д-р Павло Федорук, д-р ігор Цепенда. Окрім цього, деякі ймовірні кандидати ще не визначилися, а про інших, можливо, ми ще й не знаємо. Втім, можемо повідомити наших читачів, що згадувані претенденти на ректорство — відомі науковці вже зголосилися представити громадськості області свої програми та візії щодо реформування освіти й розвитку ПНУ.

 
Роман ІВАСІВ,

Галичина

ДО ТЕМИ.

На час публікації статті в газеті "Галичина" ще не було відомо про те, що Мінстр освіти з 9 лютого призначив на посаду виконуючого обов'зки ректор ПНУ ім. В.Стефаника проректора професора Ігора Цепенду, про що повідомляла Фіртка.

 

 

 


10.02.2012 Роман ІВАСІВ 1712 29
Коментарі (29)

Партизан 2012.02.10, 20:20
Тепер Великочій має піти до нового пупса і сказати йому усе, що він про нього думає. Але ж у Великочого язичок в одному місці. На революціонера цей карьерист, що робив собі біографію через жінчиних родичів аж ніяк не тягне. Дайош альтернативного кандидата! нехай націоналістичне студентство й ті професори, які ще не скурвились висунуть на ректора ПАТРІОТА! Такого, який би Дмитру володимировичу міг піднести дулю під окуляри і послати до його укоханої кацапні! Не віддавайте прдонам ПНУ!
XXXL 2012.02.10, 18:38
Ну от і все понятно. Фаворит табачніка - "проффесор" Цепенда.
Турист 2012.02.10, 19:52
Все грамотно. Великочому влаштували корупційний скандал. Бо конкурент. Методи відомі. Дорогу розчищає собі "фаворит Табачника". Цікаво як там унівеситетська професура дихає?
redbule 2012.02.10, 19:53
Це Пенда? Це ригівська Пенда? А що свідоме студентство? Сушить трусняк?
Гусь 2012.02.10, 20:52
Покажемо Дімі Табачніку нашу ВЕЛИКУ прикарпатську дулю!!!!!!!!!!!!!!
GGG 2012.02.10, 20:54
Та нормальний Цепенда дятько, збийтеся. Все вже вирішено в Києві - буде Цепенда ректором. Добре, що семирічка маразму закінчується.
партизану 2012.02.10, 21:17
якщо в цьому універі і є людина яка ніколи не боялась і не боїться висловлювати і відстоювати свою позицію - то це Великочій. І чого він щось комусь має казати?! Нормальний процес - проректор став в.о. Так і має бути. А вибори все покажуть: чи Великочій чи Цапенда чи хто інший.
12345 2012.02.11, 08:10
Стаття заказуха чиста. Автор підняв один грантовий проект молодих гарячих професорів, який приніс 22 тис. євро, а студенти інституту туризму взялися писати коменти. А щодо европейських перспектив то напишу так. З того часу як проректором з міжнородного співробітництва став Цепенда сотні студентів і аспірантів отримали можливість перейняти досвід за кордоном, отримати гранти, в тому числі Великочій, отримати роботу в наукових установах Європи. А щодо патріотизму то завдання ректора створити умови для навчання і роботи всім бажаючим і табачник на цей процес впливатиме мало. Зрештою якщо не Великочій то хто. Напевно і Бандера будучи призначеним в.о. ректора був би запроданцем у ваших очах.
Тільки так 2012.02.11, 08:49
Якщо би мені сказали охарактеризувати Цепенду двома словами, то я би сказав тільки так - ВЕЛИКЕ ГАМНО. Невже університет "схаває" цього протеже табачуги? З перерахованих в статті кандидатів Федорук виглядає як глоток свіжого повітря. Ну, Великочий ще нічо так.
Тльки так 2012.02.11, 08:52
А що тепер хтось сумнівається хто перевірки в універ викликав, хто кримінальну справу Великочію оранізував?
Гигиги 2012.02.11, 09:10
Тіки таку. Це не ГАМНО, то такий франквській прохфесурі "шоколад" від Табачника)))))))))))))))))
Доцент 2012.02.11, 16:54
Цепенда - не найгірший варіант. Це реально краще ніж Остафійчук, але багато гірше ніж Федорук або Великочий. Дуже хочеться щоб "епоха маразму" в університеті не перейшла в "епоху цинізму" і партійної "регіональної" доцільності. Але зрештою все в руках колективу. Кожен університет має того ректора, на якого заслуговує)))
студент 2012.02.11, 18:13
Цепенда - самий кращий варіант серед всіх решту, він дипломат і всі звязки ПНУ із закордонними університетами тільки завдяки йому
не-студент 2012.02.11, 18:17
А в ПНУ такі "моцні" і головне дуже "плідні" звязки з закордонними університетами, що вже не знаємо як від них відвязатися!А головне про це точно знає "студент". ХА_ХА
Годовенчук 2012.02.11, 20:03
Cеред названих у кінці статті "докторів" нема жодного із чіткою громадянською позицією - пристосуванці різного штибу. Зрештою, у колективі універу таких 90 відсотків, відповідним буде і вибір. Сумно.
збоку 2012.02.11, 22:30
серед двох кандидатів-претендентів, Великочий виглядає краще, бо з нуля почав справу, не побоявся, нехай із помилками. а що нового зробив Ципенда? легко йти протореною дорогою!
Ганна 2012.02.12, 09:03
Цепедна цинічна сволота і падлюка. Якраз для Табачника............
Старий проХвесор 2012.02.12, 11:13
Ех, як усіх заскоботало, що Цепенду призначили в.о.!!!І відразу знайшли, що він протеже Табачника. Видно, що частина коментів - заказуха, як і стаття: про одних - все, що лиш можна доброго, а про інших - мовчок. Біда, що пишуть ту всю гидоту не тому, що так думають, а тому, що ТАК ТРЕБА.Злізьте з Цепенди, злізьте з Великочого. Кожен з них робить те, що повинен робити на своєму місці, як і інші на своїх посадах.
100% 2012.02.12, 11:38
Ділюсь з вами інформацією з дуже проінформованих джерел з МОН України:1 З Остафійчуком більше не підпишуть контракт,навіть якби він набрав 99.9% голосів на виборах. Тому його і не залишили "В.О."(як це є в практиці)аби він все сам зрозумів. 2.Не валіть всіх собак на Ципенду.Він тільки тимчасово до виборів. 3. А вибори назначать не раніше, ніж Великочій відповідно до норми закону отримає диплом професора. 4. А Остафійчука жаль,хоч і не міг керувати, але також нам не чужий.
Доктор 2012.02.12, 11:56
Це може бути і правдою. Не думаю, що університет проголосує за Цепенду. Його просто з'їдять зараз. Університкту потрібна компромісна фігура, яки би всіх влаштовувала і ні в кого не викликала різкого несприйняття.
Читач 2012.02.12, 12:12
Почитав тут на Фіртці вище чат з Павлом Федоруком. Абсолютно позитивний кандидат. Молдий, свіжий, без "дипломатично-комсомольського досвіду".
*** 2012.02.12, 12:26
Хіба то не правда, що коли Цапенда працював у польському посольстві, то його з відти поперли разом із послом-алкоголіком. Цей горе-посол нібито в стані алкогольного сп"яніння збив на автомобілі дитину і Цапенда помагав йому це діло замазати. От тоді їх і турнули. А тепер цей посол ніби в Португалії, куди Цапенда, напевне за гроші універу, їздить за ПНУ налагоджувати зв"язки.Правда з цих зв"язків для ПНУ- один пшик.Хтось знає щось більше? Цікаво...
Жах 2012.02.12, 13:15
Хтось щось добре може написати хоча б про одного з кандидатів? Чи всі тільки здатні критикувати їх, а особливо того сьогоднішнього в.о. Критикували Остафійчука, критикують Цепенду (який ще нічого не зробив, а ви уже знаєте наперед що нічого не зробить в майбутньому. Ви що усі тут якісь пророки зібрались?), а ще будуть гірше обливати того хто стане ректором і обзивати бездарним недолугою. Скажу одне - ще жоден керівник не вродився на Україні щоб нашим українцям угодити. Погодьтесь у нас менталітет незадоволення і заздрості
спас 2012.02.12, 20:31
вам пі..арасам такого циніка і треба. бо ви привикли при остафійчуку соплі жувати. а цепенда вас заставить працювати на університет і на свою зарплату відповідно.
Для Ганни! 2012.02.12, 20:38
Якщо Ципенда сволота і падлюка,тоді хто всі решта викладачів?ХТО?Ось Вам І відповідь.......................,
Питання 2012.02.12, 21:06
Чи правда що Цепенда з родини прислужників окупантів, які валили церкви на Прикарпатті?
МАРІЯ 2012.02.13, 20:52
"Великочій, Ципенда чи хтось інший".Хтось інший - Лущак Володимир, 56 років, доктор біологічних наук.Працював в Інституті Південних морів АН УКРАЇНИ. За версією SCOPUS входить в сотню найбільш цитованих науковців України.Працював у Канаді, Бразилії, Німеччині, Швеції, Великобританії, Польщі. Прочитала про це в газеті Україна молода. Від себе скажу полюбляє вивчати риб. Чого не вміє - так це ловити рибку в мутній воді.
п.муму 2012.02.13, 21:00
Точно! Дайош Лущака! він зробить в університеті океанаріум і можна буде ходити дивитись на акул та восьминогів! Я за ЛУЩАКА!!!!!!!
ого 2012.02.17, 17:22
Теж знайшли кандидатів Великочія і Федурука ХА-ХА
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

1699 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1126
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

4886
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

13952 1
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3284 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3116

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

777

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2242

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

2257

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

2810
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1224
04.06.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

1030
30.05.2024

Кулінарний хаб, де навчатимуть шкільних кухарів, запрацював на Прикарпатті.  

818
13.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

423
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

407
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

750
01.06.2024

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком. Так, священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

705
13.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21683
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

699 1
04.06.2024

Питання розбудови демократичних інституцій залишається одним із пріоритетів для українців. Адже понад 90% громадян віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

522
29.05.2024

"Українська правда" дослідила, як Офіс президента України впливає на інформаційну політику медіа, зокрема через інформаційне агентство "Укрінформ".  

976
26.05.2024

Російські окупаційні війська не досягли заявленої кремлівським правителем Владіміром Путіним мети щодо створення "буферної зони" на півночі Харківської області.  

862