Вибіркове правосуддя для ЄС неприпустиме. Єврокомісар з розширення Штефан Фюле зустрівся у Києві і з владою, і з опозицією. І застеріг українських можновладців від застосування вибіркового правосуддя проти опозиції – пише Борис Клименко у статті, яку опублікував інтернет-портал російської служби Radio France Internationale (RFI).
Єврокомісар Штефан Фюле нагадав українській владі про те, що застосування вибіркового правосуддя проти політичних опонентів не сприяє зближенню з Європейським Союзом.
Зміна політичних поколінь в Об’єднаній Європі та на пострадянському просторі ніколи не збігалися. Можна тільки уявити собі, як реагували б сучасні французи чи німці, якби у них з’явився казус на ім’я Лукашенка! Здається, тільки до Назарбаєва у Європі ставляться із розумінням: найбільш європейський з усіх азійських пострадянських керівників.
Але ж у більшості колишніх радянських, які стали високопоставленими державними чиновниками, приклад політичного довголіття Сталіна або Брєжнєва викликає непереборну тугу. Не так за ним, як за його умовами. Ну навіщо, скажіть, уся ця опозиція? Адже ж можна багато років керувати державою, навіть не згадуючи про її існування.
А тут раптом приїжджає молодий комісар Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства, представник Чехії Штефан Фюле і починає заганяти високоповажному президенту України цвяхи: «Я ще раз хочу наголосити на необхідності забезпечити, щоб кримінальне законодавство не використовувалося у політичних цілях, і щоб принципи чесного справедливого та незалежного правового процесу повністю дотримувалися», – заявив під час зустрічі з президентом України єврокомісар Штефан Фюле.
Гаразд, українській пострадянській владі здається, що гостю – кадровому дипломатові, колишньому випускникові Московського державного існтитуту міжнародних відносин, – ситуція у країні буде яснішою на обопільно зрозумілій мові, адже він також, як і представники української влади, говорить російською. Але чому ж він зустрічається з представниками опозиції? Навіщо потрібна зустріч із двічі колишнім міністром закордонних справ, лідером Руху, нинішнім головою парламентського комітету з питань європейської інтеграції Борисом Тарасюком?
Ну і зовсім уже ні до чого його зустріч із колишнім прем’єр-міністром України, лідером партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко! Проти неї порушено кілька кримінальних справ, як, зрештою, і проти багатьох її колишніх підлеглих по Кабінету Міністрів. Однак і під час зустрічі з Юлією Тимошенко єврокомісар Штефан Фюле відзначає те саме, що й під час зустрічі з Віктором Януковичем: неприпустимість вибіркового застосування правосуддя стосовно політичних опонентів та знепокоєння зростаючим тиском на громадянське суспільство, погіршенням ситуації у медіа-просторі і суттєвим звуженням політичного плюралізму.
Зрозуміло, у будь-якої влади виникає серйозний спротив тому, щоб представники міжнародних організацій не «награвали» імідж опозиції. Адже домовленість Штефана Фюле з Юлією Тимошенко про те, що найближчим часом вони проведуть зустріч у Брюсселі, свідчить про те, що аргументація нинішньої української влади зовсім не переконала єврокомісара у її правоздатності. Отже, візит Юлії Тимошенко до сьогоднішньої столиці Європейського Союзу зробить неможливим її арешт. А так хотілося б у Європу без усієї цієї опозиції!
Але під час зустрічі з єврокомісаром лідерка опозиції Юлія Тимошенко дала сигнал не тільки всій Європі, але й усій нинішній владі: «У мене вистачить політичної волі та внутрішньої свободи для того, щоб зробити Україну більш демократичною та більш європейською, а наших громадян – вільнішими та багатшими», – заявила Юлія Тимошенко під час зістрічі зі Штефаном Фюле.
На цьому тлі найгірший вигляд довелося мати іншому кадровому дипломату – міністру закордонних справ України Костянтину Грищенку, який брав участь у спільній зі Штефаном Фюле прес-конференції. Йому не залишалося нічого, як повторювати застарілу мантру української влади: «Українська влада рішуче налаштована виконати своє “домашнє завдання”, і найближчими днями буде створена координаційна комісія з виконання плану дій на чолі з прем’єром», – сказав Костянтин Грищенко.
Шлях інтеграції України до Європейського Союзу всіяний такою кількістю дочасно спочилих у Бозі координаційних комісій, що і святців не вистачить, щоб усіх їх пом’янути. Жодна з цих комісій не могла переконати можновладців, що спілкування з опозицією має будуватися на європейських принципах. Інакше верблюдові буде легше пройти крізь вушко голки, ніж Україні виконати чергове «домашнє завдання».
У президента України, прем’єр-міністра та парламентської більшості під керівництвом Партії регіонів достатньо владних інструментів для того, щоб організованими колонами рушити до Європи. Тільки європейські процедури не передбачають вибіркового правосуддя, і не лише стосовно опозиції, про що не забув нагадати їм під час нинішнього візиту єврокомісар Штефан Фюле.
Думаю, що зростання ВВП, яким хотів потішити єврокомісара прем’єр-міністр України Микола Азаров, не збурив у тому солодких надій. Адже для спрощення візового режиму Європейського Союзу з Україною набагато важливіше мати схожі правові системи, ніж схожі показники ВВП.
11
