Радикальні висновки зі зламаного стільця

 

В мене дома сталася невелика прикрість: у дружини в руках поламався майже новий стілець – навпіл розламалася ніжка. Стілець з набору і не дуже дешевий.  Дружина відразу заявила, що вона не винна, – що він сам. Глянувши на зламану ніжку, я не повірив своїм очам: злощасна ніжка не могла не зламатись, позаяк була вирізана впоперек волокон! Найсмішніше, що трохи раніше зламалась ніжка в стільці з іншого набору – там майже всю товщину ніжки займав  сучок. Звичайно, стільці китайські і, напевно, я не один з такими пригодами.

Я добре знаю "якість" стільців, що виготовлялися в колишньому  ВО "Прикарпатліс" сотнями тисяч штук, але такого наглого браку не було! Як же ж так виходить, що маючи все! для виробництва меблів, ми в більшості своїй купуємо імпортні і часто, як в моєму випадку,  ще й такі неякісні?

Найкраще на це питання дадуть відповідьсамі меблевими, а їх в нас ще трохи є. Ось я і запитав та й отримав очікувану відповідь. Щоб виготовити якісний і дешевий стілець виробництво має бути менш-більш масовим – отже це вже не може бути малий бізнес з його спрощеною системою оподаткування. Відтак треба платити ПДВ і ЄСВ, а враховуючи, що меблеве виробництво є досить трудомістким, то доля цих податків становить майже половину собівартості. Зекономити на якості матеріалів та робочої сили не вийде – великий виробник не сховається від претензій по якості, та й збуту не буде, якщо піде погана слава про фірму - ось і не витримує конкуренції з дешевшим імпортом.

Тепер подивимось на китайський стілець і які в нього комфортні  умови для продажу в Україні. Оскільки стілець продається на базарі або в магазині, який нічим не відрізняється від базару, бо касового апарата нема і отже продавець не є платником ПДВ, то з ймовірністю 90% він є контрабандним і  20% ПДВ та мито за нього не заплатили.

Це не голослівне звинувачення. Якщо при імпорті в Україну будь чого треба наперед заплатити 20% податку на додану вартість, а при продажі цього товару на внутрішньому ринку все це сплачене ПДВ компенсується, то хіба дурний від цієї компенсації відмовиться. З цього однозначно випливає: продаж на внутрішньому ринку імпортного товару неплатником ПДВ доцільний тільки тоді, коли цей товар є контрабандним.

 Позаяк в Китаї пенсій нема то нема і ЄСВ в 46%. Питання якості виробника не цікавлять принципово – мої стільці можуть засвідчити. Відтак можна використовувати неякісну сировину та некваліфікованих робітників. Ось і виходить китайський стілець дешевшим, хоч його й везуть морями й океанами кілька тижнів – приїхали.

Такі нечесні умови конкуренції для нашого виробника поширюються майже на всі товарні групи. Хоч є й винятки. Чому працюють наші цементні заводи? – та лиш тому, що надто вже цемент важкий  і його дорого везти з Китаю, та так що і хабарі на митниці не допоможуть. З цієї ж причини в нас виробляють пінопласт – бо вже надто легкий і об’ємний. А все решта? Все, що можна привезти з Китаю? Зокрема одяг та іграшки? Сумно!

Та не було щастя, так нещастя допомогло. Обвал гривні дуже сприяє нашому виробнику, роблячи імпорт в рази дорожчим (і це напевне єдиний позитив в нелегкій економічній ситуації),  але цього мало - в бізнесу має бути довгострокова перспектива. І до тих пір, доки наш виробник не буде захищений державою від недобросовісної конкуренції з контрабандою та контрафактом, він нічого не вдіє. В нього немає шансів.

Заклики до влади навести порядок на митницях не допоможуть. Який би не був уряд. Бо митниць багато, митників багато, в них ще більше друзів і просто знайомих, а спокуса надто велика! Та й в суспільстві склалась думка, що контрабанда не дуєе великий гріх. Чому майже немає проблем з контрабандою (крім наркотиків) в цивілізованих країнах? Просто – а як продати контрабанду? Який гуртовик, яка крамниця візьмуть товар без документів?  Там ви не знайдете жодної! крамниці, що працює без касового апарата, не кажучи вже про гуртівні. З кожного вторгованого євро, з кожного вторгованого долара, майже з кожного вторгованого злотого платиться чи то ПДВ (в Європі), чи податок з продаж (в Північній Америці). Ось і нема місця для контрабанди на ринку, а бюджети добре наповнюються. В нас також платиться, але, напевно, з кожної третьої гривні, максимум. Тому і процвітає контрабанда, що вже дуже вільно вона почувається на наших базарах та в базарних магазинах. Взагалі, складається враження, що вся наша торгівля максимально заточена під контрабанду. А уряд жаліється, що не вистачає грошей.

А зараз - радикальні висновки. Якщо ми хочемо мати робочі місця не тільки на базарах, якщо ми хочемо розвитку власного виробництва, добра собі і нашим дітям, то мусимо зупинити цю вакханалію. Торгівля імпортними товарами без касового апарата і сплати ПДВ має бути категорично заборонена. І не треба боятись "податкових майданів" – треба виготовляти свої якісні стільці, а не лише торгувати, навіть не знаю як сказати, чи то контрабандним контрафактом, чи то контрафактною контрабандою.

Що заважає прийняти дуже короткий закон: "З 1 липня 2015 року торгівля імпортними товарами без використання касового апарата та сплати ПДВ заборонена ", що майже однозначно означає - з 1 липня 2015 року торгівлі контрабандою та контрафактом нема?  І такий закон не вплине на кількість робочих місць на базарах, адже ніхто не забороняє торгівцям на базарах зареєструватись як платник ПДВ – тим більше якщо прописати це в законі. Але як б це сприяло виробництву в Україні!

 Так хто кровно зацікавлений щоб  такої загальноприйнятої норми не було в нашому податковому законодавстві? Вірно! Ви праві – тільки контрабандисти, митники та ті, що "контролюють" митників.  Та в кінці кінців, як в умовах війни, коли гинуть люди і на рахунку кожна гривня, можна це терпіти?

 


10.03.2015 Василь Мартинюк 2226 4
25.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

12178
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

22325
22.12.2025
Тетяна Ткаченко

Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.  

4455
17.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1922
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1871
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5667

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

313

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

704

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19757

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1640
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

5997
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

5607 1
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

2228
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

3317 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

2539
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

2271
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

2058
22.12.2025

Садиба Рея — пам’ятник архітектури національного значення, яка колись була центром аристократичного життя Галичини.

1707
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

999
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

1146
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1425
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1718