За роботу "Україна Соборна у боротьбі за державну незалежність 1917–1923 років" цьогоріч Національною премією України імені Бориса Патона нагородили колектив авторів, серед яких — науковці ПНУ.
В Івано-Франківську 12 грудня відбулася пресконференція з лауреатами премії. Подію відвідала журналістка Фіртки.
Так, доктор політичних наук, виконувач обов’язків ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда підкреслив, Національна премія імені Бориса Патона — це найвища державна нагорода у сфері науки, яка визнає видатні досягнення у науковій та інноваційній діяльності.
"Відзначили вісім дослідників, які реалізовували разом ще з 250 істориками України, важливу тему, присвячену "Україна соборна в боротьбі за державну незалежність 1917-1923 роках".
У першу чергу лідери нашого проєкту з ПНУ: професор — Микола Кугутяк, професор — Володимир Великочий, доцент — Микола Вітенко.
Так само наші колеги зі Львова — керівництво Інституту українознавства імені Крип'якевича та доцент — ОлегПавлишин — це Львівський національний університет.
Саме ці інституції були основою в реалізації цього проєкту. Ще раз підкреслюю вирізнення восьми осіб, які стали лауреатами національної премії. Це вирізнення інституцій, які взяли участь в цьому проєкті", — зауважив Ігор Цепенда.
Ігор Цепенда додає, проєкт об'єднав всю Україну.
"Проєкт не мав вузьколокальний характер. Тому що найкращі наукові центри України, Інститут історії, Інститут політичних та національних досліджень, університети брали участь в його реалізації.
Проєкт тривав десятки років. Фіналом цього стало — енциклопедія Західно-Українська Народна Республіка, потужне, чотиритомне видання. За цією працею є титанічна робота багатьох сотень українських істориків. Сама енциклопедія нараховує понад 3 200 статей.
Тут слід також згадати про покійного нашого вчителя, професора Олександра Карпенка, який в 50-х роках розпочав дослідження цієї проблематики за що був покараний", — додає Цепенда.
Зі слів Ігоря Цепенди, проєкт надзвичайно важливий з погляду самої ідеї.
"Тому що ми повертаємося до витоків, повертаємося до боротьби, яка тривала проти більшовицької росії. Це уроки нашої історії. Це те, що повинно нас вчити.
Тут треба подякувати комітету, який прийняв рішення і вирізнив нас серед багатьох проєктів. Та президенту Володимиру Зеленському за те, що надзвичайно в складний час для України він розуміє, на скільки важливою є наука. Премія була вручена в Маріїнському палаці.
Для нас і України цей проєкт — це повернення до історії, розуміння того, як боролися за душу українця різні імперії.
Для нас це зараз також актуально. Тому що росія надалі намагається боротися за українську душу, хоче розмити її, показати, що української нації, народу — немає.
Саме цей проєкт показує проте, що в складні часи ми вміємо об'єднатися і прагнемо мати українську державу", — наголосив Цепенда.
Доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Литвин зазначає, визвольні змагання, які почалися 100 років тому — тривають й досі.
"Ми вже можемо говорити не лише про революцію 1917-1923 років, чи козацькі повстання, але й про боротьбу, яка триває донині. Ворог той самий, методи ті ж самі. Нам потрібно боротися.
Щодо нагороди. То думав, що сказати президенту Зеленському, і зазначив одну фразу: "Історія — це теж зброя". Це зброя, яка зміцнює нашу гідність, додає внутрішньої сили й оптимізму.
Проте, сто вістоткова історія не присутня в нашому просторі. Бракує монографії аналітичної, художньої, документальної. У центральних медіа — історія присутня мало, в регіональних трохи більше, але недостатньо", — зауважив Микола Литвин.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
