Фото: Радіо Свобода
В Україні пишуть літературний путівник «Їздець» – туристичний довідник і водночас збірку короткої прози про українські міста.
До нього увійдуть тексти Олексія Чупи, Олега Коцарева, Ірини Цілик, Юлії Стахівської та інших.
Тим часом засновниці проекту Галина Танай та Ольга Гончар також розробили «Їздець-тури» Україною – екскурсії місцями, де у різні часи жили і працювали українські письменники.
Перший такий кількаденний тур нещодавно відбувся за маршрутом Івано-Франківськ – Коломия.
Радіо Свобода поспілкувалося із організаторками «Їздця» про те, чому українці мало читають та подорожують – і як це виправити.
Авторські екскурсії «Їздець-туру» у Івано-Франківську проводять одразу двоє письменників: Тарас Прохасько і Василь Карп’юк. Говорять не лише про літературу – тут і музика, і політика, і історія початку 20 століття. Про новітніх літераторів теж розповідають – показують, приміром, як виглядає балкон помешкання Юрія Андруховича, у якій кав’ярні зароджувався Станіславський феномен, та водять вулицею, де відбуваються події у романі Софії Андрухович «Фелікс Австрія».
У Коломиї йдуть до музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття. «Здавалося б, до чого тут література? Але насправді зв'язок прямий. Усі ці речі, предмети побуту, надихали, наприклад, Михайла Коцюбинського, коли він писав «Тіні забутих предків». Деякі з них фігурували у фільмі, який зняв Параджанов. Так само там є кімната-музей Андрія Чайковського, дещо призабутого нині автора, який, утім, якийсь час жив і творив там і багато черпав із того, що бачив навколо. Якщо не знати цих речей, то як можна зрозуміти і літературу, зрештою?», – каже поетка Галина Танай.
Пов’язувати подорожі з літературою найпростіше – по-перше, ця сфера в українській історії культури є чи не найбільш дослідженою, по-друге – найкраще збереглися саме будинки і квартири письменників, пояснює культуролог Ольга Гончар. Маршрути організаторки розробляють спільно з місцевими колегами.
«В Івано-Франкіську ми зустрічалися з тамтешньою Спілкою письменників, яка насправді дуже багато робить для регіону. Ми були вражені, наскільки державна організація може бути адекватною і ефективною. Так от, вони розповідають, що якщо виїхати в гори, у кожному селі можна знайти по письменнику. Або що десь є музей того чи іншого автора. Тому програма ще буде змінюватися і доповнюватися», – каже вона.
«Єдині, хто виграв від анексії Криму – це одесити»
Найскладнішим у «Їздець-турі» виявилося сполучення – бракує зручних рейсів між містами. «У Коломиї купили квитки на автобус, прийшли, а усі наші місця зайняті. На тебе дивляться і кажуть: який дурень взагалі купує квитки в Коломиї у касі? Українці мало їздять. Можуть усе життя не виїздити з свого села чи міста. Ми беремо усі логістичні турботи на себе, але хочемо, щоб у цих подорожах люди краще зрозуміли свою країну», – розповідає Ольга Гончар.
Усі логістичні турботи на себе, але хочемо, щоб у цих подорожах люди краще зрозуміли свою країну», – розповідає Ольга Гончар.
Щоб були кращі дороги і більше зручних потягів, потрібен попит на подорожі погоджується Галина Танай. Загалом мобільність серед українців досить низька. А свою країну для себе вони почали відкривати лише через кризу.
«Мабуть, єдині, кому анексія Криму принесла хоч якусь вигоду – це одесити, тому що нарешті усі поїхали у це місто», – каже Галина Танай. «До речі, було дослідження, і несподівано виявилось, що на ці травневі Вінниця вперше потрапила у трійку найбільш відвідуваних у цей час українських міст. Криза – це певна можливість для України в плані туризму. Я багато де бувала і знаю, що нам є що показати», – додає Ольга Гончар.
«Мешканці менших міст цікаві самі собі, але не знають про це»
Локальний туризм добре впливає не лише на економіку міст, але й на розвиток місцевих спільнот. Ольга Гончар була однією з організаторів літературного фестивалю Intermezzo, що відбувся у Вінниці наприкінці травня. Каже: важливо було пояснити мешканцям, що робити цікаві речі можна не лише у Києві.
«Коли ми анонсували екскурсію з Тарасом Прохаськом, нам почали писати з Івано-Франківська: мовляв, візьміть і нас. Але люди, у вас щодня по вулицях ходить Прохасько! Тобто вони цікаві самі собі, але не знають про це», – розповідає вона.
Організаторки кажуть: нині, щоб популяризувати читання, потрібно запропонувати читачам більше, ніж книжковий огляд. Вони мають стати учасниками якогось колективного процесу. Згодом «Їздець» планує також зробити освітні екскурсії для школярів та розширити географію. Наприклад, зараз у розробці – маршрут Харковом.
«На Черкащині і Полтавщині, з якими якраз-таки нормальне сполучення, багато чого цікавого. Що ми знаємо? Котляревського і Канів, прощу до Тараса, – каже Галина Танай. – Українці часто думають, що дивитись є на що лише у Києві і на Заході. Але це не так».
