Про що забули лідери Майдану або Казочка про трьох поросят по-українськи

 

 

opposition4

 

 

Оце Майдан! Оце революція! Зранку лідери опозиції мало не проклинають провокаторів на Грушевського, ввечері називають їх патріотами. Людей, яких вважали радикалами, чомусь на Майдані вдень із вогнем не знайти. Депутати, які щойно розпиналися зі сцени, позують у Раді в бронежилетах на камери. Одні майданівці захоплюють міністерства, інші в них стріляють. А політики, які ще вчора були готові на «кулю в лоб», сьогодні діловито домовляються з владою…

 

Ні, ця купа парадоксів не вигадка, не жарт – це реалії революції по-українськи. Історія ж, звісно, розбере Майдан на деталі, добре перемиє кісточки, позбавить від пафосу й ілюзій. А зараз іще рано зробити аутопсію, проте є ж у пацієнта анамнез, де зафіксовано симптоми? Є, і найкраще він читається з поведінки лідерів опозиції.

 

Отже, казочка. Коли троє поросят прибігли на площу, вони напевне не здогадувалися, наскільки все серйозно. Та й ніхто б не подумав, бо Україна такого ще не знала. Хоча, зважаючи на тип людей, які зараз при владі, можна було б передбачити, що з ними жарти погані. Але ж поросята думали не про вовків, а про вибори, а тому пішли до товариства піаритися.

 

І спочатку все було добре: поросята по черзі хрюкали в мікрофон і за поросячою звичкою рахували рейтинги. Та потроху ставало гаряче, бо влада виявилася справжнім сірим вовком… Тут ми відкриємо таємницю: ця казочка зовсім не така, як у Сергія Михалкова, де домашні тваринки проганяють сіроманця – у нас суцільна прозаїка… Отже, поросятка загралися, тому що настав момент, коли товариство вийшло з-під контролю, роздратувало вовка, і вони зрозуміли, що їх можуть з’їсти по-справжньому, назавжди та ще й на камери. Втрачати ж було що: бізнеси, багатоповерхові квартири, маєтки в заповідниках, поїздки в теплі краї, популярність, президентські перспективи, життя.

 

І коли вони це зрозуміли, гра закінчилася. Поросята лише робили вигляд, що кудись ведуть, хоча насправді коливалися разом із товариством, в підходящу хвилину штовхаючи його до компромісів. А надворі стояв мороз, лютував вітер, і товариство готове було піддаватися. Щоправда, дехто схопив дубця, намагаючись сполохати вовка, але ж поросята вже втямили, що в нього гострі зуби. І тоді вони пішли до Сараю, і почали з вовком домовлятися…

 

Звичайно, на цьому місці казочка не закінчується, але дійсність іще цікавіша, тож краще – про неї. Лідери опозиції, причому одностайно, фактично припинили революційну фазу Майдану і почали фазу суто політичну. Зрозуміти їх можна: час для справжнього повалення режиму було втрачено вже в перших числах грудня, і, ймовірно, ніхто його валити не збирався, тож у них не лишалося вибору, як іти на переговори з владою.

 

Як відомо, переговори вже тривають – важко і повільно. Проте навіть у рідній стихії кабінетної політики опозиція виказує слабкі місця. По-перше, з переліку пунктів зникли тези відставки президента і дострокових виборів. Нагадаємо, вона є однією з головних умов, які Майдан (не лідери опозиції) висунув Януковичу.

 

По-друге, опозиція все частіше і відвертіше аргументує свою участь у переговорах необхідністю уникнути кровопролиття чи введення НС. Це дуже і дуже серйозна помилка, яка відштовхує людей від руху, а для влади є ознакою слабкості опонентів, що дає привід тиснути далі.

 

По-третє, серед і так неоднорідного Майдану почалися надто помітні розбіжності. Бойовики Свободи вичавили з будівлі Мінагрополітики членів ГО «Спільна справа». Останніх небезпідставно підозрюють у співробітництві з Банковою. Проте широкий загал про це не знає. А тому акція зі стріляниною і пораненнями суттєво ослаблює рух, бо протиріччя бачать навіть обивателі.

 

Звичайно, Кличко, Яценюк і Тягнибок поводять себе по-різному. Мабуть, лідер УДАРу пам’ятає, як обіцяв Майдану битися за людей і віддати їм усе. Це змушує його триматися ідеї дострокових президентських виборів і відмовлятися від участі в уряді. Втім, в його словах більше немає погрозливих ноток на адресу влади, і це видає не лише відсутність досвіду.

 

Яценюк іще компромісніший. Хоча він каже, що умови регіоналів неприйнятні (має на увазі прийняття закону про амністію після розпуску Майдану). Але це, швидше, не рішучість, а відображення страху більшості майданівців, що у випадку розпуску влада репресує їх поодинці; надто часто він повторює, що силовий сценарій імовірний.

 

Навіть більше, Яценюк усе частіше натякає, що участь опозиції в уряді можлива. Процитуємо Арсенія Петровича: «Посада премʼєра не має ніякого сенсу в тому випадку, якщо опозиція не отримає всієї відповідальності за всі справи в країні. Ми хочемо почути від президента конкретну пропозицію про те, що українська опозиція отримає ту повноту відповідальності в Кабінеті Міністрів, тільки тоді ми можемо вести дискусію». Мабуть, він добре пам’ятає, що йому пообіцяли місце прем’єра.

 

Дивні речі відбуваються з Тягнибоком і його людьми. Чому, наприклад, таких полум’яних трибунів Свободи, як Фаріон, не помітно на Майдані? І чому саме його бойовики беруть на себе зачистку лав революції від «екстремістів»? Зрештою, чому риторика Тягнибока та його соратників стала такою миролюбною до влади?

 

Сам Тягнибок теж поводиться досить дивно. Спочатку він відмовляється підтримувати поновлення Конституції 2004 року (мало не єдиний радикальний пункт, який в опозиції лишився на переговори) – із дитячим аргументом, ніби це суперечить програмі партії. За кілька годин каже протилежне! Водночас він підтримує створення комісії, «яка б сформувала один або кілька варіантів Конституції, які можна було б винести на референдум». Тут начебто все добре, проте запропонований механізм затягне процес мало не на рік, а за цей час може статися що завгодно. В будь-якому випадку, до того Майдан розійдеться точно.

 

Таким чином, лідери опозиції виявилися неготовими очолити революцію. Саме тому скепсис викликають епітети на їхню адресу кшталту «лідери Майдану». Однак тут виходить, що й люди, які стоять на площі, теж не готові до справжньої революції. Звісно, ми маємо на увазі основну масу учасників руху – серед них усе ж є гарячі голови, ладні скидати режим хоч зараз. І справа тут не в грошах, поганій організації чи відсутності вождів. Ця неготовність, швидше, психологічна, бо більшості на Майдані насправді є що втрачати. Але ж, як вважали класики, революцію творять ті, кому нічого втрачати, крім своїх ланцюгів, а завоювати вони можуть цілий світ.

Юрій Зущик

ПІК


31.01.2014 Юрій Зущик 835 0
Коментарі (0)

15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

249
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

856
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

1934
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

5861
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

4056 20
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2226

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

354

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

408

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1072 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

636
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

383
05.08.2025

В Івано-Франківській громаді розпочали збір врожаю на землях комунального підприємства.  

507
03.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

560
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

700
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

803
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

451
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

959
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

782
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

504
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

590
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

612
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2203 1