Про що забули лідери Майдану або Казочка про трьох поросят по-українськи

 

 

opposition4

 

 

Оце Майдан! Оце революція! Зранку лідери опозиції мало не проклинають провокаторів на Грушевського, ввечері називають їх патріотами. Людей, яких вважали радикалами, чомусь на Майдані вдень із вогнем не знайти. Депутати, які щойно розпиналися зі сцени, позують у Раді в бронежилетах на камери. Одні майданівці захоплюють міністерства, інші в них стріляють. А політики, які ще вчора були готові на «кулю в лоб», сьогодні діловито домовляються з владою…

 

Ні, ця купа парадоксів не вигадка, не жарт – це реалії революції по-українськи. Історія ж, звісно, розбере Майдан на деталі, добре перемиє кісточки, позбавить від пафосу й ілюзій. А зараз іще рано зробити аутопсію, проте є ж у пацієнта анамнез, де зафіксовано симптоми? Є, і найкраще він читається з поведінки лідерів опозиції.

 

Отже, казочка. Коли троє поросят прибігли на площу, вони напевне не здогадувалися, наскільки все серйозно. Та й ніхто б не подумав, бо Україна такого ще не знала. Хоча, зважаючи на тип людей, які зараз при владі, можна було б передбачити, що з ними жарти погані. Але ж поросята думали не про вовків, а про вибори, а тому пішли до товариства піаритися.

 

І спочатку все було добре: поросята по черзі хрюкали в мікрофон і за поросячою звичкою рахували рейтинги. Та потроху ставало гаряче, бо влада виявилася справжнім сірим вовком… Тут ми відкриємо таємницю: ця казочка зовсім не така, як у Сергія Михалкова, де домашні тваринки проганяють сіроманця – у нас суцільна прозаїка… Отже, поросятка загралися, тому що настав момент, коли товариство вийшло з-під контролю, роздратувало вовка, і вони зрозуміли, що їх можуть з’їсти по-справжньому, назавжди та ще й на камери. Втрачати ж було що: бізнеси, багатоповерхові квартири, маєтки в заповідниках, поїздки в теплі краї, популярність, президентські перспективи, життя.

 

І коли вони це зрозуміли, гра закінчилася. Поросята лише робили вигляд, що кудись ведуть, хоча насправді коливалися разом із товариством, в підходящу хвилину штовхаючи його до компромісів. А надворі стояв мороз, лютував вітер, і товариство готове було піддаватися. Щоправда, дехто схопив дубця, намагаючись сполохати вовка, але ж поросята вже втямили, що в нього гострі зуби. І тоді вони пішли до Сараю, і почали з вовком домовлятися…

 

Звичайно, на цьому місці казочка не закінчується, але дійсність іще цікавіша, тож краще – про неї. Лідери опозиції, причому одностайно, фактично припинили революційну фазу Майдану і почали фазу суто політичну. Зрозуміти їх можна: час для справжнього повалення режиму було втрачено вже в перших числах грудня, і, ймовірно, ніхто його валити не збирався, тож у них не лишалося вибору, як іти на переговори з владою.

 

Як відомо, переговори вже тривають – важко і повільно. Проте навіть у рідній стихії кабінетної політики опозиція виказує слабкі місця. По-перше, з переліку пунктів зникли тези відставки президента і дострокових виборів. Нагадаємо, вона є однією з головних умов, які Майдан (не лідери опозиції) висунув Януковичу.

 

По-друге, опозиція все частіше і відвертіше аргументує свою участь у переговорах необхідністю уникнути кровопролиття чи введення НС. Це дуже і дуже серйозна помилка, яка відштовхує людей від руху, а для влади є ознакою слабкості опонентів, що дає привід тиснути далі.

 

По-третє, серед і так неоднорідного Майдану почалися надто помітні розбіжності. Бойовики Свободи вичавили з будівлі Мінагрополітики членів ГО «Спільна справа». Останніх небезпідставно підозрюють у співробітництві з Банковою. Проте широкий загал про це не знає. А тому акція зі стріляниною і пораненнями суттєво ослаблює рух, бо протиріччя бачать навіть обивателі.

 

Звичайно, Кличко, Яценюк і Тягнибок поводять себе по-різному. Мабуть, лідер УДАРу пам’ятає, як обіцяв Майдану битися за людей і віддати їм усе. Це змушує його триматися ідеї дострокових президентських виборів і відмовлятися від участі в уряді. Втім, в його словах більше немає погрозливих ноток на адресу влади, і це видає не лише відсутність досвіду.

 

Яценюк іще компромісніший. Хоча він каже, що умови регіоналів неприйнятні (має на увазі прийняття закону про амністію після розпуску Майдану). Але це, швидше, не рішучість, а відображення страху більшості майданівців, що у випадку розпуску влада репресує їх поодинці; надто часто він повторює, що силовий сценарій імовірний.

 

Навіть більше, Яценюк усе частіше натякає, що участь опозиції в уряді можлива. Процитуємо Арсенія Петровича: «Посада премʼєра не має ніякого сенсу в тому випадку, якщо опозиція не отримає всієї відповідальності за всі справи в країні. Ми хочемо почути від президента конкретну пропозицію про те, що українська опозиція отримає ту повноту відповідальності в Кабінеті Міністрів, тільки тоді ми можемо вести дискусію». Мабуть, він добре пам’ятає, що йому пообіцяли місце прем’єра.

 

Дивні речі відбуваються з Тягнибоком і його людьми. Чому, наприклад, таких полум’яних трибунів Свободи, як Фаріон, не помітно на Майдані? І чому саме його бойовики беруть на себе зачистку лав революції від «екстремістів»? Зрештою, чому риторика Тягнибока та його соратників стала такою миролюбною до влади?

 

Сам Тягнибок теж поводиться досить дивно. Спочатку він відмовляється підтримувати поновлення Конституції 2004 року (мало не єдиний радикальний пункт, який в опозиції лишився на переговори) – із дитячим аргументом, ніби це суперечить програмі партії. За кілька годин каже протилежне! Водночас він підтримує створення комісії, «яка б сформувала один або кілька варіантів Конституції, які можна було б винести на референдум». Тут начебто все добре, проте запропонований механізм затягне процес мало не на рік, а за цей час може статися що завгодно. В будь-якому випадку, до того Майдан розійдеться точно.

 

Таким чином, лідери опозиції виявилися неготовими очолити революцію. Саме тому скепсис викликають епітети на їхню адресу кшталту «лідери Майдану». Однак тут виходить, що й люди, які стоять на площі, теж не готові до справжньої революції. Звісно, ми маємо на увазі основну масу учасників руху – серед них усе ж є гарячі голови, ладні скидати режим хоч зараз. І справа тут не в грошах, поганій організації чи відсутності вождів. Ця неготовність, швидше, психологічна, бо більшості на Майдані насправді є що втрачати. Але ж, як вважали класики, революцію творять ті, кому нічого втрачати, крім своїх ланцюгів, а завоювати вони можуть цілий світ.

Юрій Зущик

ПІК


31.01.2014 Юрій Зущик 888 0
Коментарі (0)

17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1038
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1197
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4988
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1938
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11102
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3603

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19205

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1169

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1438

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1183
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1656
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6553 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32128 1
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1295
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8443
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1417
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1863
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

958
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1160
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4865
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1378