Про корисність дрібної тиранії

Карлос Кастанеда свого часу зауважив важливість того соціального імпульсу, що йде від дрібних (а хтось скаже – “побутових”) тиранів. Не тих, які переслідують своїм деспотизмом людей у масштабі держави чи краю, а тих, які тиранять ближнього свого на тому рівні, де пересічні люди звикли реалізовувати щоденні мрії.

Мільйони маленьких гітлерів і сталінів, які не змогли вийти на політичну арену навіть у селищі, влаштовують тюрми й концтабори за місцем свого мешкання, а на ув’язнених перетворюють рідних і решту страждальців, яким не пощастило, бо потрапили в залежність.

Цих тиранів майже не видно. Але вони формують політичний клімат не менш імперативно, ніж чиновники, законодавці або публічні авторитети. Коли пересічний виборець йде голосувати, його емоційна аура сформована не абстрактними теревенями про громадянське суспільство, а щоденним терором із боку деспотичного батька чи родичів, схильних до занудного моралізаторства та сімейного цькування.

Від ранку до вечора дрібний тиран не втомлюється переслідувати свою жертву, доводячи її до нервового зриву, істерики й самогубства. Психотехніка тиранства відома кожному: спочатку залякування (реконструкція, розхитування), потім зомбування на негатив (або “на безнадійність”, мовляв, нікуди ти від мене не дінешся), а відтак “добивання” жертви, яка, до сліз жаліючи себе, чіпляє до гака мотузку, залазить на стілець і додає роботи правоохоронцям, яким доводиться виймати небораку з зашморгу.

Але, як не дивно, не всі сприймають дрібних тиранів як зло. Дехто вважає, що вони є фундаментом того, що тепер модно називати “внутрішньою державою”. Тобто фундаментом справжньої жорсткої та безпринципної системи контролю за суспільством, схованої за декораціями парламентаризму та демократичних рівноваг.

Мексиканські маги, за свідченням Кастанеди, вважали дрібних тиранів надзвичайно корисними для виховання справжніх воїнів. Адже перша вимога до воїна – досконале володіння своїми емоціями. Перебуваючи під психологічним тиском дрібного тирана, людина-воїн навчається не жаліти себе, плачучи в подушку, а з холодною рішучістю готувати тираниськові несподіваний карачун. Адже дрібні тирани швидко нахабніють, переконують себе в цілковитій безпорадності жертви і втрачають пильність. І тут воїн отримує можливість нанести удар у відповідь. Історики Мезоамерики вважають, що за цим принципом несподіваної помсти були підготовлені і здійснені всі індіанські повстання проти іспанців і французів у XVIII-XIX століттях.

Тактика “холодного очікування” стала тепер актуальною для борців із політичним тиранством ХХІ століття. Адже технічна перевага правлячих груп епохи глобалізму робить тиранію присутньою на найдрібніших життєвих рівнях. Владу олігархів ми зустрічаємо не на площах, а в магазині й ресторані, де неспляче око відеокамери охороняє право власності тих кількох тисяч мерзотників, які за копійки приватизували Україну в першій половині дев’яностих років. З того часу дрібні (за способом перечікування світу) тирани України вже достатньо обросли тупою впевненістю, тож нині вони є зручною здобиччю для людей-воїнів, які очікують у темряві на час “Х”.

А цей час наближається. Деградація правлячого класу досягла вражаючих показників. І ніхто не здивується, якщо з надр країни, просякнутої всіма видами дрібного тиранства, вийде верства воїнів-жерців, метою котрих стане не черговий переділ власності, а здійснення помсти як мистецтва.

З-під пресу дрібного тиранства може з’явитися неочікувана форма спротиву, невразлива для теперішніх систем суспільної безпеки. Адже той, хто звик щодня дурити всюдисущого домашнього тирана, легко обійде технопсів і просто собацюр, яких поставлено стерегти майно та спокій українських господарів життя.

У Галичині дрібне тиранство буйно квітне з часів незапам’ятних. Кожна друга сільська родина, за свідченнями соціологічних досліджень, має свого домашнього тирана. Можливо, тут криється одне із потужних джерел того специфічного “непрямого” спротиву владі (як окупаційній, так і рідній), яким так славиться наш край.

Навіть побіжний погляд на обличчя, які погрожують нам із білбордів, відроджує в людей давні дитячі фобії про грізного домашнього тирана з ременем. Не треба бути Ломброзо, щоби зрозуміти, хто знову рветься до влади.

З одного боку, як постійно гундосять політологи, народ хоче “грізного батька”, “справедливого і просвітленого домінатора”, який буцімто може навести в країні лад. З іншого боку, кожному другому сняться нічні кошмари з перекошеним обличчям п’яного домашнього тирана. Якщо в дистанційному форматі асоціація з “міцною батьківською рукою” ще породжує якусь надію на стабільність, то на рівні місцевих кадрів ця рука ні з чим іншим, окрім синців на задньому місці, не асоціюється.

Зрозуміло, що на жодному білборді ми не побачимо передвиборчого гасла “Тирани повертаються!”, або “Тирани завжди з нами!”. Проте нагадування зайві. Електоральна більшість про це знає не з реклами. І внутрішньо готова до спротиву. Звичного, тихого, буркотливого, з відведеними від обличчя тирана очима. Але іншого електорату, здатного плечем підпирати засохлий на мумію труп вольності, в нас немає.

Саме цей тихий спротив, а зовсім не гіпермодерна ситуація в нашому суспільстві, породив “феномен 73%”. І хоча наш соціум і далі залишається архаїчним та консервативним – кожна його молекула налита ненавистю до тиранства. Люди голосували за актора тому, що актори в нас не асоціюються з нагайками та вертухайськими мордами. Поки що не асоціюються.

Ненависть до дрібного тиранства – ось справжній ресурс демократії в Україні. А зовсім не міфічне громадянське суспільство, яке в реальності миттєво розпадається на продажні громадянські атоми: на “тітушок” та “активістів за викликом”.

Кажуть, що передбачливі американці вже створили спеціальний підрозділ для дослідження такого явища, як “мікротерористична ризома”. Подейкують, що ця “ризома” вже існує, непомітно сточуючи підпори несправедливого світу. Цілком можливо, що ера її розквіту не за горами, а значно ближче. Тому варто заводити біля себе дрібного тирана. Для тренування. І про всяк випадок.

matrix-info.com


Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1188
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

940
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1051
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7081
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1715
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2488

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

269

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

559

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1588

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

841
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1063
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

554
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

914
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1228
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

793
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1353 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

939
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37279 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1029
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1276
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

773
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2990 13