Про футбол, народу команду і тонкий інститут війни

 

 

Таємними і не зовсім прихованими потугами США і Великобританії  - головним чином, Зепп Блаттер подав у відставку, щойно встигши посісти вчергове посаду президента ФІФА. А так би, чого б ще там,  став диктатором цивілізований швейцарець, з огляду   на вік і роки сидіння  в більш як комфортному кріслі. Від цього не лише сильно засмутилася Росія, а й багато країн Африки та Азії (яка між ними суттєва різниця ?!). Вдумайтеся: всі п’ятдесят чотири африканські представники своїх  національних футбольних федерацій  проголосували, як госдума за  кремлівську директиву, за Блаттера. 

В той час, коли сорок сім країн Європи, де стільки чемпіонів світу за весь час існування структури ФІФА, проголосували проти президентства Блаттера.  «Свого».  У системі голосування, де діє принцип на кшталт голосів ООН одна  країна  - один голос, десять із десяти країни Латинської Америки  - ключові у футболі держави Бразилія, Аргентина та інші – теж не дали Блаттеру голосів. Про Північну Америку годі й говорити. Дожився весь футбольний світ, де за бонуси від шейхів і росчиновників глянсовані європейці купують азії й африки, щоб з лихвою їм продатися. Це про блаттера і його команду.

Відставкою швейцарець ще добре відбувся, бо корупція, наче вірус (сподівання, що не Ебола), розповсюдилася світом зі швидкістю ледь не світла. І як би стався глобальний футбольний розкол – прем’єр міністр Великобританії Девід Камерон погрожував, до-речі, утворенням паралельної, точніше, альтернативної ФІФА структури, - то світ зробив би ще один крок до третьої світової війни.

Шанси на втрату чемпіонату світу Росією в 2018 зростають. Це додаткове джерело тиску на путіна, що б там не говорили і про жалюгідну м’якість Обами, і про недолугість української сторони – насправді не все так погано для нас, не все. А путін нокдаунний  удар пропустив в черговий раз. Шкода, що поки всі удари він стоїчно витримує – бо вони, поки що, всі вище пояса.

 

Тим часом у нас завершився футбольний сезон.  На фоні чималих неприємностей в нашій країні, одна із немаленьких приємностей яскравіє: Динамо Київ чемпіон. Нарешті після стількох  років. Ера Донецького Шахтаря, якщо не позаду, то вже за піком досягнень.

Жодної зловтіхи з команди із Донбасу, за яку теж вболіваю в єврокубках, як багато інших наших громадян з різних боків ріки Дніпра, навіть попри те, що гравці цієї дрім-тім через «поради» адміністрації клубу посоромилися одягти публічно футболки з написом на підтримку української армія – отака вона команда мрії і моладазьті нашей. Яка змушена грати свої домашні матчі у Львові тепер, яка ще обижається всерйоз, що її ба менше підтримують у Львові, ніж Дніпропетровське «Дніпро». Вони, точніше,  усім відомий  власник «Шахтаря» і чисельні фанати цієї команди, лише не ультраси,  більш, ніж символічно потіснені.

Так, у нас жодна команда не функціонує без олігархічного капітула: Динамо – дитина Сурксів, Дніпро Коломойського, Карпати теж годуються з ложечки власника «Дніпра», «Ворскла» належить Жеваго, ще не втратив всі як би лишень  футбольні активи  в країні мільярдних заробітків росіянин Новінський  та ін. Це все давно відомі і ніким не утаємничені речі.

Однак Динамо, незважаючи на все,  – це всеукраїнська команда.  Стрижнева, центральна для української історії і далеко не лише спортивної. Динамо, на відміну від Шахтаря, об’єднує людей по всій країні. Цього зуміло добитися і Дніпро, пробившись до фіналу кубку кубків. 

Динамо – це переможець, це тріумфатор ментальний. Його першу частину історії сягають протиборства з московським спартаком, і кияни зуміли перемогти їх в цьому: 13 чемпіонств  порівняно з 12 москвичів.  Двічі тріумф на Євроарені.

Далі в Незалежній країні вони повторили це досягнення і перевершили цьогоріч: 14.  І ще не вечір. Про що це говорить ? Що Україна має  цей еґрегор Вікторії , який не всі мають.  Україна це не топос поразки, а тільки ейдос і пафос поразки. Це лікується.

Я не знаю, чи існує якийсь містичний зв'язок, як дехто вважає,  між смертями провідних в минулому гравців Динамо минулого літа і за цим відразу злет команди, чи це якась замісна жертва невидимих сил, -  навряд, одначе, що точно, то це, що футбол більше, ніж гра і ура-патріотичний об’єднавчий чинник на рівні інвестиції в культурну спадщину майбуття  плюс гарний настрій робочого піпелу, шоб не бунтував.

Футбол, це перш за все, субститут війни. І тут дійсно присутня замісна жертва. В тому, що війна солдатів замінюється на змагальність спортсменів. Це цивілізаційне досягнення першими обсмакували і винайшли античні греки. Олімпійськ ігри були винайдені як деактуалізація внутрішніх  війн між полісами, островами, і актуалізація агону – змагання замість війни, поразки замість смерті. І перемоги замість перемоги. Це вищий етап у розвитку людської свідомості.

І спорт зараз відіграє не меншу роль, як колись , попри те, що він зараз занадто комерціалізувався, все ж він виконує важливі каналізаційні функції агресії та тріумфу людського. Футбол  в цьому тримає пальму першості.

Путін недарма наважився на криваву авантюру проти Україну, хоч він її готував і раніше,  але успіх російської збірної в Сочі прямо-таки відкрив в його недорозвинутій ментальності масштабні ірраціональні вузли. От тільки він не врахував кілька важливих і можливо доленосних факторів: перемога в зимовій олімпіаді не означає перемоги в літній, бо глобальне потепління призводить до девальвації не тільки русского рубля, а й фактору русчкої зіми в подальших її війнах – вже не з наполеонами і гітлерами.  Олімпіада – це сублімація війни, а не репрезентація війни, цього він не знає і Дугін цього йому не підказав. А ще він, напавши на Грузію 2008 в день відкриття літніх олімпійських ігор, спрофанував і розізлив не на жарт «олімпійських богів». За це відплата неминуча.

На відміну від Росії, в якої, скоріш за все, відберуть чемпіонат на користь Британії чи Німеччини, у нас з поляками не забрали(ну, ми, слава Богу, і ні з ким не воювали). Ми, так би мовити, глибоко символічно встигли закріпитися на стіні цивілізації з правильного фасаду. І як би менше вкрали колєснкові і януковичі, то це була би казка. Яка б означала, що й нам і революції не треба було і реформи не треба вапше проводити. Багато хто так і вважає, нам знайомі ці імена.

А ще ми знаємо, що нам потрібно повномасштабно розвивати  культуру(не плутати з фізкультурою) , спорт і військо. Не хочеться цитувати пуйло, але ніхто не буде сумніватися більше в доцільності і реальності такої держави як Україна, якщо не припиниться чиновничуькожлобське уявлення про армію,  культуру і спорт.

Та повинно відбутися не повернення в 90-ті, де хоча й панувало Динамо, але загальні умови країні були спірні,  а має бути рейс в майбутнє, де футбольних суддів будуть так само саджати як і нормальних суддів. Відтак з часом виграють першість країни Львівські Карпати, а Лігу Чемпіонів Динамо і Дніпро. А повернутий Донбас глобально вболіватиме за приміром «Металург» Донецьк. Він вже за нього вболіває, ті, що ще не вболівають за Динамо і Карпати.

 Івано-Франківську і іншим містам давно пора мати (не знов,у а нову) команду і стадіон. Місту обласного значення без представництва в високому командному спорті, з урахуванням тепер ще й втрати баскетбольного клубу, це, як ножем нижче пояса.

 Світова статистика підтверджує, що там, де гаразд із спортом, там гаразд із армією та бойовим духом. Наші спортсмени у багатьох видах спорту останнім часом немало перемагають, особливо приємно вражають перемоги над  росіянами. А це вже ознака Чогось.

Колись в часи архаїки футбол грали людськими головами, тепер сферою (планетами дещо іншого покрою). Країні, аби не скотитися  в архаїку і для збереження голів корупціонерів і бандитів цілісними, але ізольованими сіткою не футбольних рамок,  конче потрібно ногами і руками чіплятися за світову сферу на полі. І здобувати перемоги.

 

Трохи відео про метафізику футболу не з найдостойніших уст, проте акцент не на персонажах, а на змісті.

https://www.youtube.com/watch?v=ZN4uqJmRqPM

https://www.youtube.com/watch?v=RymzuisnPeo


09.06.2015 Яв Назар 1909 0
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1119
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2820
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

985
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1043
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1054 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3124 3

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

911

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

784

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

372

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1098
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

160
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2351
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1153
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

457
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15076
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7388
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

821
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

386
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

296
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

383
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

664
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1116