Про двох людей у культурі

 

Приводом для написання цього поста стало те, що у місті почали відбуватися дивні події. Дивні і неприємні: хтось хоче усунути з посад людей, які роблять свою справу і роблять добре. Певно саме це комусь і не подобається.

 

Є людина - є справа. Таке правило діє у будь-яких обставинах.

 

Нема людини - нема проблеми. Таке правило залишилось глибоко в менталітеті кожного постсовкового громадянина. А може і не «пост», як показує життя...

 

У нашому місті є купа людей, які варті уваги й поваги. Тут і представники «феномену», і просто гідні цікаві люди. Але я зараз хочу сказати лише про двох, може, не надто публічних, але у той же час дуже пізнаваних людей. Так от.

 

У нашому місті достатньо давні традиції театру. Хоча на початку ХХ ст. Станиславів і відставав суттєво у цьому плані від Коломиї, наприклад, - бо так склалися історичні умови, - проте дуже швидко місто надолужило.

 

Одного разу, проводячи для своїх друзів невеличкий екскурс містом, мав такий випадок. Проходимо ми повз готель, виходимо на площу - і тут лунає радісний вигук: «О, у нас в Дніпрі дім скорботи такий самий!». Довелося пояснювати, що то театр...

 

Якось побував в одному із наших міст-мільйонників під час прекрасного театрального дійства, в шикарній світлій величезній будівлі, але відбувалося щось не те: не та публіка, не ті емоції, не та поведінка. Не театр, словом. А нас, на щастя, з кожним роком все менше людей, які забувають перед виставою вимкнути телефони, все ліпша атмосфера і кращий репертуар. Наш театр усе менше скорботний, і все більше театр. І я став активним глядачем. Пригадую, в студентські роки після кількох відвідин театру мені стало нудно. Не цікаво було бачити упродовж кількох років ті самі обличчя у тих самих виставах. Просто не чіпляло. А потім щось змінилось. У самому театрі, всередині. З'явився якийсь інший дух, атмосфера якраз така - театральна. Те, що відбувається на сцені, почало бути цікавим глядачу, бере за живе і не відпускає до самої завіси. Вистави стали сучасними, навіть в загальнодержавному масштабі популярними. І тепер я із гордістю можу привести сюди будь-кого із своїх гостей і навіть пояснювати не треба, що то таке - «Даруся» і «Нація», чи «Таксист».

 

Бо є людина - є справа.

 

Потім я провів своїх друзів до іншої будівлі, яка свого часу презентувала у місті театр. Тепер це обласна філармонія. Взагалі колись, років так чотири - п'ять тому, проходячи повз філармонію ніколи навіть і не подумав би туди зайти. Так, соромно визнати, але не був я шанувальником тієї музики - і все.

 

Звісно, кілька разів був у тій будівлі, бо там відбувались якісь заходи, на які примушували ходити. Десяток годин сумарного напівсонного сидіння там вважаю втраченим часом. Але...

 

Потім раптом щось змінилось. Мені почали розповідати про цікаві події. Мені почали рекомендувати. Виявилось, що і у філармонії можна приємно і змістовно провести час. Перша думка була такою, що - от же ж, певно, старію, починає подобатись щось таке серйозне. Потім подумалося: це ж і раніше, мабуть, тут було цікаво? Але старші і більш досвідчені колеги - віддані шанувальники симфонічної музики - пояснили, що у принципі я нічого не втратив. «Раніше я ходила виключно на гастрольні виступи, а тепер і наші показують клас!» Уф... Отже, совість чиста і і справа не у вікових змінах смаку.

 

А потім інші знайомі, які танцювати люблять, почали розповідати про іншу сторону діяльності філармонії. А потім поїхав до іншого обласного центру західного регіону і побачив, що філармонією може називатись і маленька сіра непомітна напіваварійна будівля. А потім я просто купив абонемент.

 

Бо вкотре переконався: є людина - є справа.

 

Люди, лишіть у спокої тих, хто щось робить. І добру справу робить. І добре робить. Я не хочу відвідувати філармонію тоді, коли мені захочеться побути наодинці. У театрі мені також значно затишніше, коли навколо всі місця зайняті.

 

І дякую за позитивні емоції, за справжню магію театру і музики.

 

Дякую, пане Ростиславе!

 

Дякую, пане Андрію!

 

Володимир Половський, вчитель,

ГК


27.09.2013 2821 1
Коментарі (1)

папєрєднік 2013.11.04, 19:10
а дє папєрєдні камєнтарі?Чи западло тримати ці дописи,де критикують.Ой фірко,фірко і ти блудиш,а нарід хоче хоч трішки від вас правди............................
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1769
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

811
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1082
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1508
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

917

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

386

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5672
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5226
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10605 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1195
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

940
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1097
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

341
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1420
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1845
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743