Привиди блукають Україною, привиди ненароджених Україн…

 

Привиди блукають Україною, привиди ненароджених Україн…

 

Цього року у вересневому Криму було зимно. Цинкового кольору море під стінами Ені-Кале не налаштовувало на купання, а, радше, заохочувало до медитацій і мрій. Звідси, з пагорбів, дві з половиною тисяч років тому, «батько історії» Геродот дивився на хлібні каравани, що пливли на південь Боспором Кіммерійським.

Можливо, його сюди й послали, щоби порахувати ці каравани. Можливо, він був не лише істориком, але й шпигуном. Таке буває з істориками. Але це, зрештою, вже не має значення. Все-все помінялось за минулі тисячоліття, але каравани зі збіжжям не змінили свого маршруту.

Стоячи на східному мурі старої турецької фортеці, можна було побачити широку панораму протоки, назва котрої перекладається як «Бичачий брід». Хтось із учасників П’ятого Боспорського культурологічного форуму фотографував цинкову перспективу, зграю дельфінів, буксири і вантажні судна. Хтось замислено мандрував руїнами. Художник Ісмет Шейх-Заде розгорнув на кутовому бастіоні інсталяцію – великий репринт старої карти Чорноморського регіону, зробленої за наказом одного з останніх кримських ханів. Інсталяція стромила з пісковикових брил нахабною плямою.

Перед цим ми з Ісметом вправлялися в реальній та альтернативній історіях. Згадували століття близькі й далекі. Грецькі, татарські, слов’янські імена монархів, намісників і губернаторів. Довгі такі переліки. Від часів Геродота у Криму та в Північному Причорномор’ї виникло та розвіялось у часі і просторі кілька десятків тих регулярних згромаджень людей, що їх історики називають державами. Деякі з них, на штиб легендарного князівства Феодоро, й досі малодосліджені. Деякі були нетривкими степовими химерами, від яких залишилися хіба що монети з гордовитими написами. Деякі  ж існували лише у проектах філософів, авантюрників та мігрантів й не набули жодного з атрибутів державності.

Того дня на Ені-Кале привиди зниклих та ненароджених держав блукали десь поряд з нами, викликані з небуття звучанням давніх імен і секретних слів. Зрештою, так і мало бути. Адже Боспорський форум традиційно присвячений геопоетиці – пошуку взаємовпливів простору і слова. Поняття геопоетики зовсім свіже, у нас воно стало актуальним років двадцять тому, завдяки куратору форуму Ігорю Сиду, невтомному мандрівникові та модераторові.

Тоді, у дев’яносто третьому, великий герменевт Сергій Авєрінцев, нині покійний, благословив перший із форумів на Бичачому броді вікопомною фразою:

Свято теревенів як жанр мистецтва має глибоке середземноморське коріння, і я вітаю Боспорський форум як продовження великих традицій.

Отже, ми теревенили і фантазували. Ми переводили биків смислу через брід необхідності до берега свободи. Ми намагались уявити альтернативні стежки історії. Незаконні та апокрифічні відгалуження від її кризових пунктів. Скажімо, якби 1991 року Україну сконструювали не республікою, а монархією? Нащадки якої з династій мали б у ній пріоритет легітимності? Рюриковичі? Гедиміновичі? Праправнуки Скоропадського?

«Гіреї», – не вагаючись каже Ісмет.

Він переконаний, що династія кримських ханів прикрасила б будь-яку державну конструкцію. Ці нащадки Чінгіза, серед яких були видатні містики і небуденні поети, завжди дивували іноземців добрим смаком та ліберальними (як для східних деспотів) настроями. З дзвіниці геопоетики Гіреї здаються ідеальними володарями, такими собі «кочовими постмодерністами».

Щоправда, українська та російська гуманітарні традиції конкретно попсували цим ханам піар. Мовляв, ясир збирали, міста-села палили, дівчат зачиняли у гаремах, невільників в Африку продавали. Але ж без кримчаків Хмельницький не переміг би.

Ну й не факт, що та перемога принесла користь, – нервово мовив один з вітчизняних культурологів, вдивляючись у російський берег Боспору. – Може, вже давно у Європі були б.

Ніхто йому не заперечив. Альтернативні стежки розбігаються далеко одна від одної й не творять конфліктних перехресть.

Мене тим часом зацікавила літературна творчість Кримських ханів. Ісмет з ханів-поетів згадав Сафа-Мухамеда Гірея, Менглі Гіреїв Першого і Другого, Бор Газі (Газеї) Гірея та останнього незалежного кримського монарха Шахін Гірея. Над руїнами Ені-Кале прозвучали вірші знаменитого хана Селім-Гірея Першого, видатного суфія, який двічі відрікався від трону, що заважав йому пізнавати таємну волю Всевишнього і займатись літературою. Татарською рядки Селіма я не запам’ятав, а в перекладі щось таке:

 

В сутність світу проникнув я й міру зважив,

Хвала Всемогутньому, що відзвук Його в собі знаю.

Через браму Знання  таємниці пізнав я.

Не візьму в подарунок османську спокусу і знаки влади.

 

Я спробував уявити собі сучасну Україну як Державу Гіреїв. Зі столицею у Бахчисараї або десь (привіт Олегу Покальчукові!) у степах Тавриди, серед скіфських каменів, курганів і виноградників. Президентський палац у мавританському стилі (одноповерховий, золотокупольний, обсаджений кипарисами і олеандром, з мозаїками, басейнами та фонтанами), уявив замріяного чорнобородого монарха, який у вільний від суфійських медитацій і складання касид час підписує укази та розбирає сварки міністрів. Першу леді із зовнішністю Ані Лорак. А також другу, третю і четверту леді. Екуменічні служби на майдані поміж церквою і мечеттю. «Бентлі» і «мерседеси», запарковані під стрімкими арками Національного медресе ім. Грушевського.

Сюрреалістична картина, мушу я вам сказати. Альтернативна до нездійсненності. А з іншого боку – в чомусь тепла і симпатична. Може, симпатична саме тим, що не стала реальністю і ніколи вже не стане.

Але, попри жорстку унітарність нашої (себто єдиної відомої нам) реальності, не можна забороняти мріяти.

Заходом України також блукають привиди ненароджених держав. Скажімо, блідий привид Королівства України під скіпетром Василя Першого Вишиваного-Габсбурга, або більш яскравіший та модерніший привид Української Духовної Республіки (Небесної України) Олеся Бердника. Адепти останньої апелюють до філософського вчення Григорія Сковороди та давньої поетики. Добродій Василь Чумаченко в «Хартії УДР» у свій спосіб цитує давніх оріїв (певно, з «Книги Велеса»):

 

Вольву кощі усі бо ма, але і кощі усі бо є.

Кощі ви мога Ора.

 

Що, з точки зору геопоетики, жодних перекладів не потребує.

Поети всіх часів мріють освоїти своїм словом простір, закласти корінь гармонічної влади людини над цим простором. Проте магія влади в речах світу сущого сильніша за магію поезії. І кожний прекрасний поетичний проект держави врешті-решт обертається на реальні пасовиська для чергової банди реальних пацанів: захланних урядників та олігархів. Геополітика ґвалтує геопоетику.

І нема на це ради.

Але, попри сумне знання про поетичні проекти держав, ми мріяли далі. У вітряному повітрі над Ені-Кале виникали щораз нові привиди ненароджених (або ж народжених десь у паралельних вимірах) держав. Серед них було кілька велетенських Українських імперій від Альп до Волги, Ірану і казахських степів. В них відбувався посполитий рух, гайдамаки завзято штурмували Симбірськ, Відень і Рим, на Червоній площі Москви замість Мавзолею височіла велетенська писанка, діти в далеких балканських селах напам’ять вчили вірші Шевченка і Маланюка. Привиди невідбутих імперій розсмоктувались, а їх місце заступали видіння духовних республік і просвєщьонних олігархій зі столицями від Коломиї до Макіївки. А вже за ними з небесного вирію линули освітлені сонцем краєвиди блаженного Неотрипілля, де під буколічними вишнями блукали червоні корови та усміхнені пейзани у вишиванках. Пейзани тримали в руках здоровенні писанкоподібні смартфони, вироблені в Кремнієвій долині під Мелітополем.

- Чому це в тебе весь час виникають видіння, пов’язані з крашеними яйцями? – запитав мене хтось з культурологів.

- Це несвідоме, – знайшовся я. – Адже офіційна обласна програма, яка визначає розвиток мого рідного Прикарпаття, позиціонує його як «Писанковий край».

- Писанковий рай? – Не дочули культурологи.

- Якби ж то! – Зітхнув я й побрів на південний мур Ені-Кале шукати натхнення.

А за моєю спиною у сірому кримському небі повільно розтанула чергова мара. Привид ненародженої української республіки з назвою «Третій Писанковий рай».

 

Володимир Єшкілєв,

ZAXID.NET

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Єшкілєв "Прямим текстом" про гопотократію, релігійний дискурс мислення, безкомпромісність зграйного типу та сільську ментальність (відео)


Коментарі (4)

лихо 2013.10.16, 20:20
Що з цього писання може взяти УКРАЇНСЬКА ЛЮДИНА? Те, що історики можуть виявитись шпигунами? Що ми пропустили таку добру нагоду, щоби кримські кочовики кермували нами не злазячи з коней? Що Бердник з одобрєнія старших таваріщєй нафантазував нам духовну республіку, коли усі свідомі УКРАЇНЦІ боролись за УКРАЇНСЬКУ ВЛАду? І що далі? молодь хоче вивчати таких письменників, які б давали розумні поради про роботу, патріотизм, духовні настанови. а не тих, хто розповідає нам, яка муха на якій мусульманській руїні його вкусила.
До Лиха 2013.10.16, 20:42
Від такого Лиха Україні лихо... "Молодь хоче вивчати письменників... поради про роботу, патріотизм, духовні настанови..." Пццццц....
Немісцевий 2013.10.18, 19:15
Серйозне запитання: Володимир Львович Єшкілєв - Галицький, це факт, але чи єврей ?
Є 2013.10.18, 19:36
галіцай тіпічний
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1301
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1960 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1168
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3787
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3441 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2807 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

395

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

510

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1051

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1613
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1124
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1140
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

834
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6685
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

795
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44120
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3414
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35769 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

335
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

439
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

716
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

791