Якось син відомого архітектора запитав у батька:
- Тату, як правильно розкласти пріоритети?
- А чому питаєш?
- Бо є багато людей, які не є щасливі: одні бідні, іншим важко жити фізично чи морально, ще комусь, як він вважає, не щастить в житті. Мені здається, що вони мало працюють і тому нічого не вдається. Як правильно має бути?
Чоловік відвів хлопця до робочого кабінету, з полиці, з поміж великих згортків паперу, витягнув один, розклав на пульмані. На папері хлопець побачив олівцем розкреслений план будівництва будинку.
- От дивися, людське життя - це як будинок, ми самі собі його будуємо. Що є найголовнішим у споруді і що робить його найміцнішим?
- Ну, - подумав хлопець – напевно найперше має бути міцний фундамент, бо він тримає весь дім.
- Правильно, фундамент виконуєважливу роль, на ньому стоїть будинок. Якщо фундамент не міцний або не залитий взагалі, то дуже скоро на нашій споруді з’являться тріщини і він зруйнується. Весь дім стоїть на міцній основі. В нашому випадку фундамент це - Бог. Тому на першому місці має бути Бог.
- Ага, значить наступна робота?
- Ні. Потім перший поверх - це ти сам. Твоє здоров’я: психологічне, фізичне. Ти маєш знайти час для себе, для читання книжок, на маленькі радощі, на здорове харчування, на фізичні вправи. Бачиш, цеглинки мають бути якісні, бо буде міцна опора і зможе витримати на собі наступні поверхи. Якщо ж не додати навіть найменшу кількість цеглинок, взяти надбиті або не міцні то, відповідно, перший поверх буде не тривким і, з часом, все повалиться. В твоєму випадку, якщо з тобою щось трапиться, буде страждати вся сім’я, за тебе будуть переживати, бідкатися. Другий поверх це – сім’я, де дбають одне про одного і де панує любов.
- Що, робота аж в кінці?
- Так. Дах це вже - робота. Бачиш, покрівлю завжди можна полагодити чи змінити на кращу, ніж була. І тут не треба перейматись, якщо його зірвав вітер або побив град. Сталось, так сталось, будинок же цілий!
Розкладайте правильно пріоритети в житті, і не забувайте, що фундамент є найголовнішим, який тримає весь ваш дім!
© Юлія Головчин «Притчі»