Версії отримали відео виступів священника з коломийщини, який виступаючи перед прихожанами прямо закликає до збройного повстання проти влади.
У Старому Завіті (Левит, гл. 24) розповідається, що в зведенні законів для євреїв Бог встановив і таке правило: «Хто вчинив пошкодження на тілі ближнього свого, тому повинно зробити так само, як він вчинив. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він зробив, так і йому потрібно зробити». Така дія називається «Принцип таліона», який є спрощеним виразом справедливості. Його продовжує, так зване «золоте правило етики», яке зводиться до наступного: «Не вчиняй з іншим так, як не хочеш, щоб чинили з тобою».
На християнську інтерпретацію принципу таліона вплинула Нагорна проповідь Ісуса Христа: «Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуб. А я вам кажу не противитись злому. Але хто вдарить тебе в праву щоку твою, підстав йому й іншу». А тепер, полишивши обабіч теологічно-історичні занурення спробуємо для себе розібратися, що з вищевказаного підходить українському суспільству в цей буремний час. Ну, безперечно, дуже хочеться застосувати чистий принцип таліона. Так воно здається і справедливо буде, і правильно. Тим більше, що влада неодноразово порушувала «золоте правило етики», а криваво розігнавши мирний протест, порушив його брутально. Так би мовити, з особливим цинізмом. Можна скористатися (частково) рекомендаціями з Нагорної проповіді: «Хто вдарить тебе в праву щоку твою, підстав йому й іншу, і, швидко присівши, ухилися від удару та, випрямляючись, одночасно нанеси супротивнику удар знизу в підборіддя». Дієва штука доповім я вам. Але вищевикладене (в двох попередніх абзацах), пасує нам, так би мовити, людям «цивільним», тобто людям мирським, а чи повинні священнослужителі сповідувати принцип таліона в його найрадикальнішій старозавітній формі?
Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук), коментуючи криваву розправу «Беркуту» над учасниками Євромайдану зазначив: «Ми осуджуємо насилля, яке застосували працівники правоохоронних органів до мирних громадян» і закликав українців не вдаватися до насильницьких дій. А от священик УГКЦ, Коломийсько-Чернівецької єпархії, котрий має парафію і править службу в селі Матеївці Коломийського району, мешканець села Нижній Березів Косівського району пастор Михайло Арсенич, якось не дуже слухає свого Патріарха. Його «проповіді-заклики» просто таки вражають своїм радикалізмом. Юрій Михальчишин від заздрощів може просто вийти з ВО «Свобода» й податися в священики, бо його власні виступи – це виступи мирної поміркованої та здравомислячої людини. Ну, це звичайно, на тлі виступів Михайла Арсенича.
Після полум’яних промов отця (чи як там до нього звертатися) Михайла перед очима так і стоять дерева густо завішані москалями, комуністами, неграми, жидами та китайцями. Як бачимо, коло ворогів у священика значно ширше, ніж в Олега Тягнибока, який свого часу обмежувався лише жидами і москалями. Вузько мислив Олег Ярославович, дуже вузько.