Огляд івано-франківської преси за тиждень з 20 по 26 січня 2012 року.
Галицький Кореспондент
Коли майже три роки тому Верховна Рада України заборонила гральний бізнес, тисячі матерів та дружин з полегшенням зітхнули. Сповідалися, що вже не доведеться розшукувати хворих лудо манією – залежних від гри – синів і чоловіків по гральних клубах, з домівок не зникатимуть гроші та цінні речі… Проте «одноруких бандитів» і казино позбутися не вдалося. Про це в першосторінковому матеріалі тижневика «Програти життя» з продовженням на 8 сторінці.
«Чи варто купувати конфіскат?» - «Галицький Кореспондент» прицінювався до арештованого та конфіскованого майна на публічних торгах в Івано-Франківську на 7 сторінці.
В Івано-Франківську бійці «Беркута» не пропустили відвідувачів у нічний клуб: в результаті у молодої жінки зламана рука, а в її супутника – перелом носа та щелепи. «Фейсом об контроль» - на 18 сторінці.
Чому українські діти помирають на уроках фізкультури досліджували журналісти на 19 сторінці під заголовком «Навчитися не помирати».
«Вуйцьо» - ласкаво і шанобливо говорять про ведмедя гуцули. «Місьо» - називають звіра. Вірять: не можна вимовляти його справжнє ім’я, щоби не прикликати до господи. Розповідають колоритні міфи про родичання мешканців верховин із ведмедями. Подекуди навіть переконують, що ті походять від людей. Про це в тексті «Вуйцьо Місьо» на 20 сторінці.
Репортер
Гарно виглядати, звісно, хочуть всі. Але, на жаль, нині це далеко не кожному по кишені. Проте часто зустрічаються прикарпатські модники та модниці, які аж ніяк не повторюються в одязі. Незважаючи на невисокі доходи, вони завжди мають щось нове. Щось нове із вживаного, з секонд-хенду. «Нетрями секонд-хенду» на першій шпальті з продовженням на 7 сторінці.
Людиною тижня за версією «Репортера» став Василь Брус. «За широкі груди, якими він закрив губернатора. Заступник голови ОДА на прес-конференції щодо мікрорайону «Черешеньки» повідомив – винні всі, крім облдержадміністрації, а розбиратися в ситуації буде прокуратура» - йдеться на 3 сторінці.
Кому, а особливо – навіщо потрібні персональні дані звичайних українців дізнавалися журналісти на 4 сторінці під заголовком «Захистити чи нашкодити?».
«Казкотерапія для всіх» - вихованки Коломийського будинку-інтернату ніколи не навчаться ховати емоції. Детальніше на 5 сторінці.
Приватним компаніям доведеться аргументувати правильність своїх тарифів. «Кому платити за домофони?» - про це на 6 сторінці.
Чому від алкоголю грубішають, а для схуднення треба їсти 10 разів на день, розповідає обласний дієтолог Наталія Попович на 18 сторінці.
Стіни будинку по вулиці Сахарова в Івано-Франківську бачили багато горя та болю, а нині там – обласні міліція та СБУ. Про це на 20 сторінці в тексті «Зона справедливості».
Західний Кур’єр
На Прикарпатті торік відправили до суду три справи, пов’язані з торгівлю людьми. Детальніше в першосторінковому матеріла тижневика «Живий товар» з продовження на 15 сторінці.
Кожна влада у назвах вулиць намагається увіковічнити імена героїв своєї епохи. Але в плині часу, зі змінами епох та встановленням чергової влади, змінювалися і назви вулиць. Кажуть, що найменування нових і перейменування старих – об’єктивний історичний процес. Про це на 3 сторінці в статті «Як не поремонтуємо, то хоч перейменуємо».
Письменник, фольклорист, громадський діяч, професор, депутат – усе це про відомого у нашому краї лауреата Шевченківської премії Степана Пушика. Чим сьогодні живе цей неспокійний чоловік, що в його житті є визначальним – про це в інтерв’ю на 5 сторінці.
З песця, норки, соболя чи з нутрії, каракулю чи кролика? Хутро вже давно стало показником соціального статусу, як модель авто чи місце відпочинку. «Особливості полювання на… шуби» читайте на 16 сторінці.
Галичина
Першосторінковим матеріалом газети став земельний конфлікт в Івано-Франківську навколо урочища «Нивки» під заголовком «Гіркі Черешеньки» з продовженням на 3 сторінці.
Конфліктної ситуації, яка періодично викликає збурення в середовищі приватних підприємців, що торгують на ринках Івано-Франківська, та навіть час від часу виводить на протестні мітинги під міськраду й облдержадміністрацію, за логікою не мало б існувати взагалі. Детальніше про це на 4 сторінці в тексті «Коли чорним по білому не пишеться».
