«Повітряна тривога»: як в селах Івано-Франківщини реагують на сигнал оповіщення про небезпеку

Сьогодні, 31 травня, розпочалася дев’яносто сьома доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.

Журналістка Фіртки з’ясувала, як в селах Прикарпаття реагують на сигнал «Повітряна тривога».

За час війни в Україні, очевидно, не залишилося місцевостей, де б ще не пролунав сигнал тривоги. Він звучить у багатьох містах, селах і селищах. В Івано-Франківській та сусідніх областях сигнал лунає не так часто, як у східних та центральних регіонах.

Когось цей сигнал лякає аж до тремтіння тіла та нудоти, дехто продовжує займатися своїми справами, ігнорує. Однак сигнал виконує надважливе завдання – сповіщає про небезпеку, про наближення ворожого літака або ракети.

Христина мешкає в селі, що на Коломийщині. Дівчина каже, сирен поблизу її будинку не чути, тому як тільки на просторах інтернету з'явився додаток «Тривога», одразу скачала його на свій мобільний. Дівчина продовжує, хоч їй неабияк лячно, та власною безпекою не нехтує.

«Я панікую. Я цього не приховую, та все ж моє життя мені важливе. Де б я не знаходилась, як тільки починається тривога, я шукаю собі укриття.

Якщо тривога застає мене вдома, то я ховаюсь у погріб, якщо ж - десь у середмісті, я шукаю підвальні приміщення.

Попри те, що у місцевості, де я мешкаю, відносно тихо, я не ризикую», - пояснює дівчина.

Про своє ставлення до оголошення повітряної тривоги розповів Василь. Чоловік каже, щодня слідкує за новинами. Бачить, що відбувається в Україні та світі, проте додає, городина сама себе не обробить.

«У нас добре чути сирени, я розумію, що потрібно ховатись - спочатку ми всі ховались. Я навіть у погребі поставив лавки, сірники та свічки, якщо доведеться сидіти довго.

Зараз розпочалась посівна, треба обробляти городи, доглядати за посадженим. Така ситуація, не знаєш, що буде завтра.

Городина сама себе не обробить, а їсти щось потрібно, годувати сім’ю, допомагати людям.

Я з городу не йду, коли лунає  тривога, а я пораюсь там», - каже чоловік.

Не нехтує правилами безпеки мешканка Косівщини Тамара. У жінки троє дітей, каже, що попри відносну тишу все ж, коли чує сигнал тривоги, із чоловіком та дітьми ховається.

«Чоловік спочатку теж був дуже відповідальним, ми разом збирали речі та прислухались до кожного звуку. Зараз просить мене видалити додаток, каже, що він його лякає серед ночі.

Проте я вважаю, що ігнорувати сигнал повітряної тривоги неприпустимо. Швидко, але обережно та без паніки, почувши сирени, беру документи, мінімальний запас їжі, необхідні речі та йду в укриття з дітьми.

Вже сусіди з мене сміються, кажуть, що я дітей травмую, а я навпаки хвилююсь за них», - зізнається жінка.

Місцева продавчиня Іванна стверджує, що мешканці настільки звикли до тривог, що вже й не звертають увагу на сигнал. Навчились з цим жити, тим паче за словами жінки, в сезон садіння городини український народ не зупинить ніхто.

«Ми так виховані, ми так звикли, з дитинства нас вчили обробляти та саджати землю. Наш народ непереможний, хоч що б тут було, люди все одно б працювали на городах.

Зараз кожен клаптик треба засаджувати. Люди навчились жити з тривогою, з новинами. Нікому тепер не легко. Колись думалось, як би тільки втекти від робіт на полі, а зараз сапання городини дуже заспокоює», - жартує продавчиня.

Фіртка нагадує, що робити, якщо лунає сирена і перше правило - завжди реагувати.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Перелік корисних чатботів, які допоможуть під час війни

Секретар РНБО нагадав українцям рецепт фірмового «коктейлю» для окупантів

Помирають не лише від зброї ворога: в яких аптеках на Івано-Франківщині можна отримати інсулін

«Саша-Саша, що ж ти наробив»: російського пілота, збитого під Черніговом, взяли в полон (ВІДЕО)

Загарбники деморалізовані. Російські окупанти шукають будь-який спосіб потрапити в госпіталь (ВІДЕО)


Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1902
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1000
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1613
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2816 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3908

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1103

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

617

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

429

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1147
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5756
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5307
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10709 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1311
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1396
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7622
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1081
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15940
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

506
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1510
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1961
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1849