У кінці 2022 року гуцульську бондарку внесли у Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Майстер Йосип Приймак ділиться, що гуцульська бондарка цінна тим, що зберегла свою первісну технологію.
Журналістка Фіртки поїхала на Косівщину, щоб поцікавитись у Йосипа Приймака, який понад 35 років займається бондарством, особливостями виготовлення дерев'яного посуду за старовинною традицією та секретами збереження первинної технології цього ремесла на теренах Гуцульщини.
Зустрівши митця в домашній майстерні на Косівщині, вражає його пристрасть до дерев'яного мистецтва. Тут, серед чарівного аромату дерева, майстер розповідає про свої роботи та приймає гостей.
Також нам вдалось побувати в домашньому музеї, де зберігаються бондарські вироби, які створені понад століття тому.
Працювати з деревом Йосип Приймак почав з 1984 року, однак з бондарством знайомий ще з дитинства, адже батько митця був будівельним майстром.
«Мій батько дуже вміло виконував свою роботу. Пригадую, як прийде якась жіночка, каже, що в неї зламалась бочка, просить батька скласти. Він це вмів робити, так і я познайомився з бондарством.
Але вже після знайомства з Іваном Грималюком, я почерпнув від нього дуже багато. Адже, на Покутті, звідки я родом, попри те, що виробами там користуються, воно не настільки розвинене, як у горах.
Тут вироби потрібніші, адже тут люди тримають худобу й користуються, їм вироби потрібні для доїння корів та овець, без цього не обійдеться жодна гірська господиня, навіть по сьогодні. Добрий дерев'яний посуд передавали з покоління в покоління й шанували».
Так, за словами майстра, вироби бондарства мають безліч переваг, серед яких екологічна чистота та універсальність матеріалів. Це означає, що вони можуть бути виготовлені з будь-якого дерева, якщо воно не містить багато барвників та отруйних речовин.
Деревина є й цілюща, адже каже майстер, її випари вбивають хвороботворні бактерії. Тому, продовжує Йосип Приймак, санаторії будують в лісах та парках, аби люди, які там перебувають, могли дихати свіжим та чистим повітрям, що несе в собі цілющі властивості дерев.
Хоч дерево й не стійкий матеріал, та митець переконаний, якщо його шанувати, то воно прослужить не одне століття.
«Бербениці – це посудина в якій зберігають бринзу, сир й інші молочні продукти. Колись з полонин ці продукти в такому посуді справляли додому. Обв'язували шнурами, клали на коней та везли.
Інша ж посудина для цього не годиться, адже її не прив'яжеш на коня. А ця годиться, бо доги міцно стягнуті обручами. Посудина міцна, навіть, коли падає не руйнується. В посуді, яке виготовлене з ялівцю, молоко може зберігатися впродовж десяти діб, не втрачаючи своїх властивостей.
А спробуйте випити води з дерев'яної кварти, відчуєте настільки це приємно й смачно!».
Йосип Приймак розповідає, свого часу зайнявся малим бондарством, адже майстрів, які виготовляють дерев'яні бочки, або інші великі вироби можна знайти в горах. А ось дерев'яні вироби художнього напрямку роблять одиниці.
Свої твори бондар прикрашає орнаментами, які випалює писакою. Хоче, аби його вироби, були не тільки потребою в господарстві, але й виконували функцію естетичної та художньої прикраси. Для цього ідеально підійде пасківник, який, до слова, митець теж виготовляє власноруч.
Бо, каже майстер, у багатьох бондарство асоціюється із бочкою, аби не було лише таких асоціацій, урізноманітнює форми та призначення виробів.
Крім пасківників, робить ще й таці з різним декоруванням, столи з кріслами та рогачі. А для них використовує в основному смереку, адже це найбільш придатний матеріал для виготовлення бондарських, художніх речей.
Саме на Гуцульщині, зі слів Йосипа Приймака, збережена первісна технологія виготовлення бондарських виробів. Яка в собі передбачає створення дерев'яних виробів тільки з колених частин, їх кріплять обручами, які є гнучкі, або ставчєті (плоскі).
Більше читайте у матеріалі.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
