Скасування законів, прийнятих 16 січня у брутальний, відверто неконституційний спосіб, не вирішує політичної кризи в країні. Українське суспільство, політична система зокрема, потребують глибокого перезавантаження системи публічної влади й принципів її функціонування.
Таку думку у коментарі журналісту "Фіртки" вислови прикарпатський політолог Ігор Дебенко.
"Не закони, що легалізовували в Україні диктатуру, стали причиною Майдану. Відтак, їх скасування лише повертає країну в стан до 16 січня. Більше того, повертає лише із суто формальної точки зору. Морально-етичним порогом є смерть ні в чому невинних громадян, які вийшли захищати свої права, власну гідність та право на майбутнє для нащадків. Проблема насправді не вирішена, конфлікт не залагоджено", - вважає політолог.
На його думку, скасування цих закоінв - це тільки перший крок на довгому шляху. Наступними мали б стати негайне переформатування уряду, зміна механізму формування ЦВК, притягнення до відповідальності «злочинців у погонах». Далі – призначення дочасних президентських, парламентських, а згодом – встановлення єдиних для всіх, чітких та зрозумілих правил гри.
Ігор Дебенко припускає, що зараз можна очікувати певного розчарування: "Однак, якщо його вдасться спрямувати у правильне русло, режим не здійснить чергових дурниць, буде уникнено ескалації насилля, а анонсоване переформатування уряду додасть сприятливого емоційного забарвлення, варто буде очікувати поступового «замороження» конфлікту. Замороження, що вбереже від подальших жертв. Це – власне і є дилема вибору…"
На його думку, зараз якісно іншого сенсу набуває й ідея створення Народних рад.
"Із органу, покликаного в революційно-постреволюційних умовах забезпечити легітимну основу для перезавантаження системи публічної влади, «народна рада» мала б трансформуватися в своєрідний консультативно-дорадчий орган, а чи широку громадянську платформу (насправді форма не має значення), що взяла би на себе роль продукування майбутньої еліти, яка б власне й забезпечила очікувані зміни або ж перетворила їх на унормовану практику повсякденного життя. Звісно, якщо до цього часу ця «еліта», як і сама ідея «народної ради» себе не дискредитують, на що не маємо права»", -констатує політолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: