План «Б» для Януковича: міф народовладдя

 

В українській політиці завжди треба мати план "Б", адже кількість "чорних лебедів" - непередбачуваних подій настільки велика що журналісти та експерти не встигають їх оприлюднювати та аналізувати.

 

Тому після того як Президенту не вдалось сформувати конституційну більшість в 300 багнетів, на яких мали понести в небуття тіло української демократії, вони знайшли новий шлях побудови світлого диктаторського майбутнього. Адже мажоритарники стали просити надто високу ціну голосу, бо розуміють свою "золоту карту", а хтось вирішив грати у свою гру, як от Петро Порошенко чи Давид Жванія. Натхненником ідеї для нашого гаранта народного референдуму стали такі видатні політичні лідери як Лукашенко, Піночет та Гітлер - саме вони любили "бавитись" з людьми в референдуми. До речі, деталь: законодавство про місцевий референдум так і лежить "під сукном" в апараті ВРУ.

 

Янукович вирішив якщо не переламати фундамент парламентаризму, то його треба просто обійти та знецінити. І створити інструмент прийняття Законів, внесення змін до Конституції та механізм прийняття свого Основного Закону, тобто легально побудувати диктатуру. Для цього Верховна Рада прийняла, а нещодавно Президент підписав Закон України "Про всеукраїнський референдум", не врахувавши при цьому більше тисячі поправок народних обранців та нівелювавши з десяток норм Регламенту. Для того щоб воля народу пішла у правильному напрямку є такі цікаві норми як: не можливість відміни рішення референдуму протягом 5 років, тотальний контроль за комісіями всіх рівнів збоку органів влади та можливість винести декілька питань на один референдум для створення правильного дискурсу. Та й конституційність народної ініціативи буде визначати, виходячи з власного настрою, Президент.

 

План винести свою власну Конституцію у коридорах Адміністрації президента виник давно. Ще коли був створений консультативний орган «Конституційна асамблея» для легітимізації тексту. Адже жодних реальних повноважень вона немає. Лише функцію легітимізації, хоча до неї ввійшли як і професіонали конституціоналісти, так і відверті прихильники стилю управління Віктором Федоровичем. Так карта екс-глави адміністрації президента Кучми Віктора Медведчука з його рухом "Український вибір" вже давно створює відповідний дискурс в медіа та формує структуру. Скоро слід чекати активну роботу осередків організації на місцях. Тепер зрозуміло чому «сірий кардинал» не планував балотуватись до ВРУ – навіщо фракція, якщо є рух та можливість приймати закони через "народну ініціативу". Тепер він повноцінний політичний гравець і структура його Руху має набагато більший потенціал, ніж теперішні політичні партії, адже можливості такі самі, а довіра до партій набагато нижча. Тому, як казав один з візіонерів: «Ми можемо з’єднати точки лиш дивлячись у минуле» - тепер точки почали з’єднуватись.

 

Використання на практиці цієї збоченої фантазії української влади може бути в двох варіантах - легкому, як метод залякування парламентарів, та у важкому, як інструмент встановлення диктатури через прийняття на референдумі нової Конституції.

 

При цьому другий варіант не виключає постійного використання першого. Тому в 2014 році можемо чекати винесення на референдум декілька текстів нової Конституції: одна нібито від влади, одна від ініціативи громади, а одна – від Конституційної асамблеї. І громадяни оберуть "менше зло", хоча всі тексти будуть написані в одному кабінеті та одним чорнилом. Та й в додачу, як відкуп за підтримку на президентській кампанії можуть винести декілька питань зовнішньої політики, наприклад, приєднання до Митного союзу.

 

Прийняття таких рішень в залежності від політичної доцільності веде країну і політичну систему до колапсу. Мабуть, лише створення альтернативної політичної системи заснованої на загальнолюдських цінностях та стандартах зможе врятувати країну від перетворення на міфічну територію з варварськими правилами життя та лише надією на існування.


29.11.2012 Тарас Случик 986 0
Коментарі (0)

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

327
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

914
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6148
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1585
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1901
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3042 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

170

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

688

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

791

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1360
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

389
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1541
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1426
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3472
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3525
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7107
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1135
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

342
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

212
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

441
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

642
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

709