Кожен із нас знайомий зі словом «піст», але багато хто це поняття трактує по-своєму. Деякі ЗМІ взагалі подають піст, як своєрідну дієту.
Отож, складається таке враження, що піст для більшості вірян традиційних християнських конфесій зводиться до того, що їсти, чи не їсти в дні посту, а в кінці підбивати підсумки зважуванням і підрахунком "спалених" кілограмів.
Піст - це аскетична практика, яка полягає не тільки в утриманні тіла від їжі тваринного походження (а також перенасичення нею та насолодою, а душі від злих думок, справ і слів), але це час глибокого покаяння та молитви.
У християнстві приклад посту подав ще Ісус Христос.
«Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, щоб диявол спокушав його. Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів.» (Мт4:1-2).
Культура посту зустрічається не тільки у християнстві, а також в інших релігіях:мусульманстві, юдаїзмі та буддизмі.
Зі Священного Писання ми бачимо, що Христос під час свого сорокаденного посту відмовився від їжі, але піст Його був набагато важливішим, адже Він протистояв спокусам диявола.
Власне відмова від їжі – це початкова щаблина справжнього духовного посту.
Бо як ми будемо керувати своїми духовними силами (не гніватись не ображатись, не обмовляти і т.п.), якщо не можемо справитись зі своїм шлунком.
Цікава причина відмови від м’яса: виявляється, перші християни відмовлялись від м’яса з тієї причини, що воно коштувало дорожче, ніж будь-яка інша їжа, тому купувались дешевші продукти, а різниця роздавалась бідним та нужденним. Таким чином робились справи милосердя.
Також у Священному Писанні ми знаходимо поради:
«Не задля чвар чи суперечок треба постити, але скинь пута неправедності»(Іс 58:4-6), і для зовнішнього вигляду «Не будьте сумні, а ти, коли постиш, намасти голову свою і лице своє вмий»(Мт.6:16-17).
Деякі люди вважають, що під час посту потрібно мати сумний вираз обличчя, але це лицемірство, ми повинні бути бадьорими та радісними.
Всім нам відоме відчуття від переїдання, коли зовсім непомітно підкрадається лінь, затьмарюються відчуття, мозок відмовляється думати та переходить в режим «очікування» на ліжку чи дивані.
Св. Василій Великий про це говорить так:
«Той, хто віддається тілу - перемагає дух, а хто переходить на бік духа - упокорює тіло. Якщо хочеш зміцнити розум приборкай тіло постом».
Апостол Павло говорить:
«І коли я слабкий тоді сильний»(2 Кор. 12,10).
Мається на увазі, наскільки зовнішньо людина тліє, худне наскільки внутрішньо оновлюються, міцніє та вдосконалюється.
Але, все ж таки піст - це не боротьба з їжею, а боротьба з самим собою, зі своїми гріхами, пристрастями які володіють нами.
Піст – це відчуження від зла, приборкання язика, ухилення від гніву, припинення наклепів, брехні та клятвопорушення.
Ось це – справжній піст.
Іван Златоуст про піст каже наступні слова:
«Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів. І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той властиво безчестить його. Ти постиш? Докажи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами?
Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не заздри! Коли побачиш гарну жінку, пройди мимо.
Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла… Що за користь, коли ми стримуємося від птиць і риби, а гриземо і з’їдаємо братів».
Якщо людина ставить собі за мету духовне вдосконалення, то піст найкращий засіб – тренажер, який спалює гріхи, а не калорії.
