Перспектива

НАТО підійшло до наших кордонів, відкриває Америку президент Росії. Ніби це трапилося вчора або в ніч на сьогодні. Ніби сусідньої з Калінінградською областю Польщі не прийняли туди ще зо два десятиріччя тому. Ніби «республіки радянської Прибалтики» Литва, Латвія та Естонія не стали повноправними членами «агресивного блоку» ще в березні 2004-го.

Куди він тоді дивився, президент Путін? Гаразд, коли приймали Польщу (а з нею не менш братні Чехію та Угорщину), президентом він ще не був. Його ще тільки вирощували в якійсь політтехнологічній колбі Кремля. Настоювали у спеціальних фізрозчинах під пильним наглядом прикремлівських франкенштайнів і готували світові несподіванку. Однак 2004-го він уже ого як кермував! І здається, на вступ до НАТО рідних «прибалтів» (а з ними ще чотирьох посткомуністичних країн із православною Болгарією включно) він тоді навіть не пискнув. Уявляєте – він, Путін, такий могутній і, як кажуть на Полтавщині, ловкий?   

Чи він щойно прокинувся? Прокинувся й бачить – біда, НАТО підійшло до кордонів. Надворі травень 2018-го, й Путін відкриває Америку: НАТО ante portas!

Відтак він починає говорити про червону лінію. Знову ця ідіома, тільки тепер її вживає він. Мусить бути, каже Путін, якась така червона лінія, за яку не заходять.  

У ці ж травневі дні, але року 2014-го, словосполучення «червона лінія» лунало з усіх політичних подіумів. Тільки лунало воно не від Путіна, такого всього загадкового, а щодо Путіна. Крим він уже заграбастав, на Донбасі вже воював усіма можливими шахтарями і трактористами. Найсвітліші європейські голови з усіх сил намагалися розгадати його загадковість і дискутували, чи рушить він усе-таки на Київ і далі. А також, чи, захопивши Львів, поставиться до шенґенського кордону з належною повагою. Тобто як до червоної лінії, за яку не заходять.   

У ті дні в моді були аналогії з пізніми тридцятими, а німецькі слова Anschluß і Danzig напрочуд активно вживали не лише у звично історичному контексті, а й у самому що не є актуальному. Адам Міхнік зі сцени театру, даруйте за тавтологію, Фольксбюне, нагадував берлінському фолькові про те, як дещо гнилуваті французи, попри всі союзницькі зобов’язання, 1939 року «відмовлялися вмирати за Ґданськ». «То як буде тепер? – риторично запитував Адам, випускаючи хмарину за хмариною пару з електронної сигарети. – За яке місто відмовляться вмирати європейці цього разу? За Київ радше відмовляться. За Львів також. А за Таллінн, Ригу не відмовляться? А за Варшаву?» Кожним запитанням Адам зривав бурхливі солідарні оплески. Проте легше від цього не ставало. З тієї сцени мені було чудово видно, що оплески солідарності – всього лише неминучий ритуал, з якого не випливає нічого. Наша з Адамом дискусія закінчиться, і всі розійдуться, і ніхто справді не вмиратиме за Київ, ні навіть за Львів. Але червона лінія, здавалося мені, все ж існує. Це кордони країн – членів НАТО. Отже, наказ умирати за Таллінн, Ригу або Варшаву обов’язково надійде і навіть буде виконаний. Як добре в НАТО!      

Чотири роки по тому з’являється новина, редакційний заголовок якої, хоч і здається мені суттєво оптимістичнішим, ніж її перше речення («Грузія та Україна мають одержати надію на інтеграцію до Північноатлантичного альянсу»), свідчить про майже отриману перспективу. Те, що її задекларовано саме у Варшаві, нині здається не тільки очікуваним, а й символічним. Польща повертається до нормальності і знову стає нашим «адвокатом»? Дай Боже. Звернімо особливу увагу на слова маршалка Кухцінського: «Підтримуємо реалізацію союзницьких декларацій щодо Грузії та України, оскільки залишення цих країн за межами Альянсу загрожує його стабільності». Не їхній, України та Грузії, стабільності, точніше – не лише їхній. А його, Альянсу, стабільності. Ми йому потрібні, він починає це нарешті визнавати.

Тож президент Росії не даремно снить свої пророчі кошмари, а відтак привселюдно їх переказує: НАТО підійшло. «У нас виникла підозра, що завтра Україну теж туди включать», – нарікає він не без деякої паніки. А далі повертає в обіг (тепер уже він!) знайоме поняття: «Ну є якісь межі, розумієте, червону лінію не можна переходити. Давайте теж з повагою ставитися до наших інтересів».

Його тон може здаватися ледь не благальним. Ну є ж межі, ну давайте з повагою, жалісливо просить він. Але це враження, боюся, оманливе. Можна лиш уявляти собі, як йому вже кортить, аби увесь той, ним же й затіяний, футбольний Мундіаль не тільки розпочався, а й закінчився пошвидше.

Юрій Андрухович, ЗБРУЧ


Коментарі ()

21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

764
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

1032
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

1093
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

1024
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

1467
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1832 2

З незапам’ятних часів у Галицькому закапелку великого Опілля пекли хліб на овочах. Точніше напікали. Бо саме такий хліб довше зберігався свіжим і його готували багато.

303

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

580

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

1664

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1903
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1742
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10912
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15862
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

628
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

1883 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2469
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11640
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

1471
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

765
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1649
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2490
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3842