Переселенці у Франківську планують створити агротехнопарк

 

 

Більшість із нас зробили вибір лишитися в Івано-Франківську, але ми не хочемо конкурувати з місцевими мешканцями за робочі місця», – кажуть переселенці з Донецька, які в Івано-Франківську заснували організацію «Д.О.М. 48.24».

 

У їхніх планах – соціальний бізнес, що створить робочі місця для переселенців, руйнувати стереотипи про приїжджих з Донбасу і Криму і повністю включитися в життя Прикарпаття. Як планують це втілити, в інтерв'ю UFRA розповіли засновники організації Наталя Вишневецька, Олеся Архіпова та Сергій Никоноров, пише UFRA.

 

Цифри у назві організації означають географічні координати – у Донецька та Івано-Франківська вони приблизно ті ж самі. Колись мешканці Донбасу й Криму, а тепер – Івано-Франківська, поставили собі за мету позбутися тавра «внутрішньо переміщені особи». Для них жити в цьому місті означає не просити допомоги, а бути самодостатніми й корисними тут. Адже у складі організації – переважно ті, хто був доволі успішним і впевненим у завтрашньому дні до війни. 

 

Засновники познайомилися через фейсбук. «Якось восени я прокоментувала якийсь пост у групі «Донбасс – это мы», одній з найбільших груп патріотів України, – і відгукнулися кілька людей, які також перебували в Івано-Франківську», – розповідає Наталя Вишневецька з Донецька, яка зараз працює в організації «Тепле місто». Спершу створили спільноту «Український Донбас. Переселенці в Івано-Франківську», у якій збирали гроші на допомогу військовим та їхнім сім’ям, ділилися порадами з життя в новому місті. 2 листопада зібралися на мітинг проти псевдовиборів у Донецьку і Луганську. Вже невдовзі їм стало тісно в соцмережі. 

 

Наталя Вишневецька:

«Якось нас покликали на круглий стіл у Регіональний штаб підтримки переселенців на презентацію результатів програми допомоги. Але ми про цю ініціативу нічого не чули. Нас зацікавило, чому так відбувається: чому на захід для переселенців приходять десять переселенців і двадцять місцевих. Ми вирішили створити організацію, яка б стала містком між державними органами та самими переселенцями, дослідила їхні проблеми та сприяла вирішенню. Всіх нас турбують проблеми житла, роботи, бізнесу – організація має вирішувати ці задачі».

 

Активісти прагнуть змінити стереотип про переселенців як людей, що лише шукають допомоги. «Ми хочемо працювати над тим, аби громада прийняла нас, а не тільки виявила жалість. Щоб нас прийняли як людей, які здатні самі вирішувати проблеми і допомагати спільноті, в яку хочуть інтегруватися», – каже Олеся Архіпова. Олеся, яка нещодавно народила сина, згадує, як самотньо було в перші місяці в незнайомому місті. Навіть попри те, що роботу вона знайшла вже на шостий день.

 

Олеся Архіпова:

«Коли з’явилися перші знайомі, коли ми почали потроху допомагати одне одному, я зрозуміла, що ми можемо зробити краще й для інших. Є ж люди, які й досі тут самі. Ті, хто приходить щодня в порожню квартиру, хто лишає світло в коридорі, щоб увечері повертатися нібито не в порожню квартиру. Я хочу, щоб таких людей ставало менше. Я би хотіла, щоб іншим стало так комфортно, як стало мені».

Члени організації думають над створенням соціального бізнесу, який би дав робочі місця іншим переселенцям. Конкурувати за роботу з івано-франківцями їм не хочеться. Найамбітніша їхня ідея – організувати будівництво агротехнопарку неподалік міста. «На цій території мають бути житлові будинки для переселенців і поруч – кілька невеличких ферм», – розповідає Сергій Никоноров. Кілька членів організації мають досвід будівництва екоферм та енергоефективних будинків. «На гроші, що генерує цей бізнес, можна оплачувати житло в місті або допомагати тим, хто цього потребує. Також бізнес вирішить проблему зайнятості», – додає Наталя Вишневецька.

Ще одна ідея, що народилася в групі, – це дитячий садок для дітей переселенців. Навіть не садок, а клуб розвитку або курси, уточнює Олеся. «Із садками в місті проблема, а серед переселенців є люди, які могли б дивитися за дітьми, і є ті, хто в цьому зацікавлений», – пояснює Наталя.

Окрім цього, активісти планують створити серію відеороликів для руйнування стереотипів про переселенців, а також телефон гарячої лінії взаємодопомоги.

 

Олеся Архіпова:

«Ми хочемо допомагати одне одному з робочими місцями. Наприклад, я їду за місто і мені треба приглянути за кішкою. Я звертаюся на гарячу лінію – і серед нас шукають людину, яка може це зробити за оплату чи за «дякую». Так само із пошуком спеціалістів з ремонту чи лікарів. Людям часто важко зорієнтуватися в місті.

Ті, хто переїхав сюди, відчувають, що вони самотні. Якщо ми організуємо таку взаємодопомогу, буде відчуття: я потрібен комусь, а хтось потрібен мені».

«Нам же нічого ніхто не винен», –  додає Сергій Никоноров. За професією Сергій лікар-вірусолог, котрий спеціалізується на голубах. Коли в Україні розігрався пташиний грип, Сергій працював у лабораторії в Донецьку, що досліджувала цей вірус. Згодом відкрив власну. Також п’ять років поспіль він організовував виставку голубів у Донецьку. Як розповідає Сергій, всі ці роки їм вдавалося збільшувати масштаб виставки при майже незмінному бюджеті. 2014 року вона проходила в легкоатлетичному манежі. Саме під час виставки на очах у Сергія відбувалося взяття Донецької ОДА.

 

Сергій Никоноров:

«Участь у цій ініціативі мені дає покуту. Живучи в Донецьку і маючи якісь життєві переконання, не завжди мав сміливість їм слідувати. Часто не можеш казати й робити ті речі, які вважаєш вірними. Після того, як все це сталося, я зрозумів, що людей, які не роблять те, що вважають правильним, на Донбасі більшість. Просто вона пасивна».


20.07.2015 573 0
Коментарі (0)

22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

617
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3207
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21327
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2108
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1599 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2479

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

421

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

277

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

865

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2272
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

289
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

567
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1113
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

270
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

890
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

859
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

769
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8348
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

443
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1264 6
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2291 4
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

1003