Перемога над пеклом та смертю: священник з Прикарпаття про значення Вербної неділі та обряди Великоднього тижня

Великдень або ж Пасха — перемога Ісуса Христа над пеклом та смертю, правди над неправдою, торжество любові та свободи. Це найбільша подія в історії людства після Різдва, котра подарувала всім справжню надію.

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.


Які традиції та обряди пов'язані з Вербною неділею? Що символізує освячення верби?


Чимало наших народних традицій і ритуалів Вербної неділі пов'язані саме з вербою. Пальми у нас не ростуть, однак весною, як відомо, появляються на світ вербові пагони, котрими символічно замінили пальмові гілки.

Неділя за тиждень перед Великоднем називається «вербною», «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею  — «вербним».

Євангеліст Йоан написав, що, мовляв, багато людей почули, що Ісус іде в Єрусалим. Взявши пальмове гілля, вони вийшли Йому назустріч з окликами: «Осанна! Благословен, хто йде в ім'я Господнє, цар Ізраїлів!»

Звичай освячувати вербу відомий з XI ст. і він згадується вже в «Ізборнику» 1073 року, а також Данилом Паломником.

У моєму селі Кам’янка в Карпатах на вербу кажуть «шутка». У дитинстві я щороку ходив по неї на околиці перед святкуванням. Після освячення вербовими гілочками легенько жартівливо вдаряли по плечах один одного (тут важливо не переборщити!) біля храму чи дорогою додому, щоб надовго запам’яталося. Радість переповнювала душу.

Освячену лозу ми зберігали в хаті до наступної Квітної неділі. Не раз − за образами.

Важливо пам’ятати, що не сама верба, як така, захищає домівку від різного зла, а всемогутній Господь. Ще потрібно молитися, провадити відповідне християнське життя, щоб не скотитися до примітивного язичництва.


Чому Вербна неділя є важливою частиною Великого посту та передвеликоднього періоду?


У неділі року на загал нема посту, адже в той день воскрес Господь. Тоді навіть не б’ють поклонів. Це час радості, а не смутку. Квітна неділя  —  останній день перед Страсним тижнем.

Ще є час очистити душу в тайні сповіді (покаяння), взяти участь у великопісних богослужіннях, звернути на добру дорогу зі слизької, щоб потім гідно зустрітися з воскреслим Спасителем.

Варто ще раз собі переосмислити, що Ісус тут фігурує як пророк, правдивий Месія, Той, що воскресив Лазаря, виганяв злих духів як найперший екзорцист, повертав зір незрячим, зцілював прокажених, потішав пригноблених, роблячи численні чудеса.

Вербна неділя пригадує християнам про значення чеснот любові, милосердя і співчуття до наших ближніх на дорозі до Царства Небесного.


Які є традиції, пов'язані з Чистим четвергом перед Великоднем?


У традиції Православної та Католицької Церков Великий четвер за стародавнім звичаєм пов'язаний з варінням пахучого мира.

Приготування мира вважають предметом особливої важливості, тому що через помазання миром усім хрещеним у Церкві вділяється благодать Святого Духа. Через це вони отримують духовну силу та дари Св. Духа, котрих є сім.

У Католицькій Церкві — це День священства. Тому не забудьте привітати свого душпастиря (-рів).

Є ще звичай, що єпископ умиває у святині ноги дванадцятьом священникам за прикладом Ісуса Христа.

Нині різні сайти не раз подають забобонно перелік робіт, що тоді чи в якесь інше свято не можна чинити. Не можна лише грішити, особливо видуманими забобонами. І все. 


Яка духовна значущість та важливість Чистого четверга в контексті передвеликоднього періоду?


Великий четвер чи Страсний по-церковному — це день, коли Христос понад 2000 років тому на Тайній Вечері з апостолами, своїми священниками, установив Таїнство Святого Причастя, відслуживши першу Божественну Літургію.

«Чистий четвер»  —  це народна назва. Зветься тому, що це, так би мовити, день весняного очищення. Купатися, прати речі чи мити вікна — це не є правдиве очищення душі перед прийдешнім світлим Воскресінням Месії.

У Страсний Четвер увечері відправляють так звану «Страсну Утреню» (новий церковний літургійний день починається у вечірню пору).

Під час цього тривалого богослужіння священник (чи душпастирі по черзі) читає, щоразу переодягаючись в одяг різного кольору, дванадцять Євангелій, тобто 12-ть уривків з усіх чотирьох Євангелій, де йде мова про страждання Христа перед Його розп'яттям, починаючи з останньої бесіди Спасителя з учнями за Таємною Вечерею і завершуючи похованням у саду юдейського старшини Йосифа Ариматейського та приставлянням військової сторожі до Його гробу.


Страсна п’ятниця — день розп’яття Ісуса Христа. Чим особливий цей день для церкви та вірян?


У цей день, як і в перший день Великого посту, є строгий піст, тобто, крім м’яса, не можна теж вживати молочних продуктів і яєць.

У Велику п’ятницю Господня Церква згадує неправедне засудження синедріоном (найвищою юдейською релігійною та політичною інстанцією, Верховною Радою та водночас Вищим судом) Ісуса Христа. Саме тоді Божий Син добровільно віддав себе на хресну смерть заради нас, грішних.

Служби Божої тоді не служать. У наших церквах з вівтаря виноситься Плащаниця — зображення знятого з хреста Господнього Тіла. Разом із нею відбувається тричі обхід довкола церкви. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині храму.


Яка роль Плащаниці для християн? Що вона символізує?


Як відомо, Плащаниця є тим полотном, про котре говорить Євангеліє, що послужило для того, щоб огорнути тіло Ісуса, знятого з хреста, і покласти у труну. Вона представляє історію спасіння людства, яку Бог-Отець здійснив через хресну смерть і воскресіння свого небесного Сина. Обхід довкола храму з Плащаницею символізує похорон Христа.

У Велику п’ятницю й суботу вірні йдуть до Плащаниці, щоб вклонитися Спасителеві. Вона лежить у церкві до ранку Великодня. Її пильнують вартові, зокрема молодь.

Християни підходять до Плащаниці і з великою побожністю цілують на колінах п’ять головних Христових ран. У такий спосіб вони хочуть висловити Йому вдячність за безмежне милосердя, тому що Він відкупив нас Своєю смертю, врятувавши від диявольської неволі.

Важливо це не робити у тривалих важких гріхах, аби уникнути образно зрадницького «поцілунку Юди». До речі, свята Гертруда Велика, монахиня ордену св. Бенедикта (жила в ХІІІ ст.) отримала особливу благодать від Всевишнього: Ісус об’явив їй загальну кількість ран, отриманих під час Своїх хресних мук,  ̶  5466.

Декотрі ще практикують відвідувати плащаниці по інших храмах. Раніше ми це не раз робили у Львові під час навчання у Брюховицькій семінарії чи разом із молоддю вже потім я продовжував цю традицію в Івано-Франківську.


Як підготуватися духовно до Великодня, особливо враховуючи значення Чистого четверга?


Насамперед очистити свою душу у тайні сповіді, а вже потім робити в хаті чи біля неї порядки.

Також пекти паски, розмальовувати крашанки тощо. Треба взяти участь у великопісних моліннях, роздумати більше над стражданнями Спасителя, приготувати своє серце до зустрічі із воскреслим люблячим Господом.


Правильний великодній кошик: яким його бачить Церква? Що не варто освячувати?


Християни освячують пасхальні традиційні страви, про котрі чітко згадує священник у часі освячення, зокрема м’ясні та молочні. Кошик можна прикрасити барвінком і вишитим рушником.

Не треба у кошик класти алкоголь, гроші, ключі, ножі, якісь прикраси, предмети ворожбитства тощо.

Чув від очевидців, як раніше на Сході України після освячення страв відразу біля храму дехто починав розпивати алкоголь. Це зайве.

Солодка паска — найважливіша з усіх великодніх страв. Вона символізує самого Христа як небесний Хліб, Його Воскресіння з мертвих, духовну радість життя з Богом  — вічне Боже Царство. Пекти її вдома чи купити готову в магазині — вирішувати вам.

Для діток можна приготувати окремий невеличкий кошик: це для них також радість і наслідування дорослих вірних.

Можна теж поділитися освяченим із тими, хто потребує. 


Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят? Що це означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?


Великдень чи Пасха (Воскресіння) — перемога Ісуса Христа над пеклом та смертю, правди над неправдою, торжество любові та свободи. Це найбільша подія в історії людства після Різдва, котра подарувала всім справжню надію.

Воскреслий Спаситель — наша відвага та впевненість. Важливо пережити Великдень цілим серцем, бути на святковій Літургії у церкві разом із великою своєю християнською родиною.

Хоч в Україні триває війна з російським агресором, не слід впадати у відчай чи смуток. На жаль, щодня гинуть українці, проте в Бога всі живі, Він дарує вічне життя після земних страждань.

За словами очільника Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука, «ми бачимо, як Христове Воскресіння сьогодні стає силою, надією, радістю тих, які захищають Україну, борються і моляться за її перемогу».

Перемога за нами, бо ми не окупанти і ніколи ними не були. Ніхто і ніщо не сміє викрасти з нашої душі пасхальної радості.


Що символізує Поливаний понеділок для християн?


У Світлий понеділок, другий день великодніх свят, продовжуємо прославляти Христове Воскресіння, зокрема в церкві на св. Літургії, та споживати великодні страви.

У давнину люди вірили, що у понеділок після Пасхи вода стає цілющою та оздоровлює людей. Тут переплелися певні язичницькі та християнські традиції. У цю днину поливали інших водою начебто для «духовного очищення».

Довідуємося, що раніше, зокрема на Заході України, ще на світанку парубки-обливальники ходили по тих хатах, де були дорослі дівчата, й «очищували» їх водою, а ті дарували "активістам" писанки. Та більша буде користь, якщо душпастир окропить нас освяченою водою у храмі.

Сьогодні, звісно, Світлий понеділок перетворився у деяких місцевостях на день бешкетництва. Це швидше якась розвага без духовного підтексту. Поливаються всі охочі.

На Сколівщині ми малими поливалися теж з відер і потім могли сушити одяг біля вогню поруч церкви, який розпалювали там ще у Страсну П’ятницю.

У Світлий вівторок вже йшла в рух кропива.

Якщо хтось дуже хоче поливатися, то можна це зробити теж у рамках пасхальних гаївок, якщо дозволяє сонячна погода, але між учасниками, дотримуючись певних правил, аби не було хуліганства. І така є розвага.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Проща за українських воїнів: паломники молилися на Ясній Горі в Гошеві

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

"Кличе кожного з нас": монахиня з Івано-Франківщини про рішення присвятити життя Богу

Духовні та практичні виклики під час війни: розмова із сестрою Згромадження Пресвятої Родини у Гошеві (ФОТО)

Одержима злим духом дівчина, чудотворна ікона та війна: розмова із монахом Василіанського монастиря, що на Ясній Горі у Гошеві (ФОТО)


Коментарі ()

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

764
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1552
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1616
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1406
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3565
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2356

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1058

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1363

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1436

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2753
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

650
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6348
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6333
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

593
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

811
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1006
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1782
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6978 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

365
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1077
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1743
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1990