Печать вічного спротиву і трансформація демократії

Кажуть, що людина, у своїй основі, від народження й до самої смерті залишається одночасно творінням, винаходом та інструментом створеної нею ж культури.

Проте, зазначимо, всі висловлювання та роздуми про людину, всі визначення «людського» та всі концепти антропології не здатні вичерпно охопити поняття «людина», як щось завершене, реалізоване і суспільно означене. Людина має щасливу здатність постійно вислизати за межі будь-яких дискурсивних означень. У цьому «вічному вислизанні» — найбільша наша надія у протистоянні владі.

Влада не може (й ніколи не зможе) контролювати людину в усіх її проявах. Навіть якщо влада навчиться бачити всі зовнішні маніфестації особистості, це бачення не буде тотожним до контролю над особистістю. Людина завжди певною частиною свого буття буде за межами владного контролю. І яким малим не був би цей неконтрольований ззовні простір, його буде достатньо для створення «партизанської бази», для успішного спротиву контролюючій силі та для ефективного саботажу її контрольної програми.

Можемо припустити, що історія людства, попри всі її зовнішні  модальності, не є місцем творення «монументів необхідності». Історія є, радше, сценою для проекцій процесу боротьби особистостей з контролем. Водночас – і місцем перманентного створення та перманентного знищення суспільних цінностей.  

Форми владного зла, які домінують сьогодні, вже завтра перестануть задовольняти самих носіїв зла. Вони «через втому» зійдуть з історичної сцени зі всією своєю атрибутикою, поступившись місцем новим, вже вдосконаленим, але й водночас знову недосконалим формам здійснення влади. Наприклад, «онлайновим демократіям» Гіпермодерну або ж «проксі-народовдаддю» авторитарних режимів, що спираються на оброблені НЛП-технологіями електоральні маси.

Тут, безумовно, всі прогнози щодо «вічного вислизання» впираються у проблему трансформації демократії. З усіх сучасних політичних процесів цей здається найбільш продуктивним з точки зору деградації світу Модерну-Постмодерну та переходу домінуючого дискурсу до нових, наскрізь ризомних, моделей співіснування особистості і влади.

Якщо раніше істеблішмент (або просто правлячі верстви) пропонували суспільству певні форми демократії як моделі для укладання «суспільного договору», то тепер ця пропозиція нагадує сучасний маркетинг. Правлячі кола вивчають домінуючі настрої суспільства та «друкують» на парламентському «принтері» ту модель примарного народовладдя, яка є найбільш модною в поточному політичному сезоні.

Нагадаємо, що демократія як представницька й процедурна форма правління виникла у середовищі войовничих племен європейської півночі. Приблизно у І тис. до н.е. вона, разом з тими племенами, прийшла на береги Середземного моря (до древньої колиски світової культури), зазнала там ситуативної поразки у Пелопонеській  війні, перетворилася на ностальгійний міф про «золоту добу Афін», пережила тисячоліття панування монархій, й врешті-решт у ХХ столітті стала найрозповсюдженішим режимом здійснення влади.

За минулі століття скептики створили неозору колекцію доказів недолугості демократії.

Мартин Гайдеґґер, наприклад, писав: «Ніякий народ і ніяка «колективна доля» не спроможні звільнити індивіда від необхідності приймати самостійні рішення відносно усього того, що стосується його власної здатності бути».

А ще філософи всіх часів нагадували ентузіастам демократії, що ця форма правління є фронтально (і формально) нечутливою до всіх рівнів та форматів істинності.

Пройдисвіт і правдивий пророк мають при демократії однакове право одного виборчого голосу та рівного доступу до суспільних засобів інформації.

До демократії висувають й інші претензії:

  • її правила обмежують можливості спекулювати на національній та релігійній приналежності (себто, ставити ресентимент на позицію наріжної ідеологеми), використовувати традицію та ідентичність в якості універсального виправдання своєї нереалізованості;
  • демократія продажна, адже ніхто з багатіїв не впевнений у тому, що владу завтра не перекупить крутіший багатій;
  • демократія не дає впевненості, адже ніхто не може бути захищеним від приходу в майбутньому до влади своїх ворогів;
  • демократія не дає можливості знищити того, чий спосіб мислення та стиль життя дратують соціальних невдах;

Інтелектуальний прошарок теж має свій перелік претензій до демократії. Найсуттєвіші позиції цього переліку такі:

  • демократія надає можливість презентації «людям короткої волі», «сірим» прибічникам ресентименту, в тому числі й тим, які повторюють політичні гасла, сформульовані спекулянтами від ідеології;
  • демократія часто стає на бік більшості в тих питаннях, де більшість ніколи не мала, не має і не буде мати рації (наприклад, у сфері культурних смаків або творчих експериментів);
  • демократія формує «демократичне ком’юніті», тобто потужне лобі тих продажних коментаторів та інтелектуалів, заробітки яких напряму залежать від олігархів та трансляцій у їхніх медіа;
  • демократія породжує Експертовладдя, тобто ситуацію, в якій об’єднана корпоративними (або ж корупційними) інтересами група фахівців може достатньо довго нав’язувати своє хибне бачення ситуації у цій галузі всьому суспільству (як, скажімо, було в освітній галузі США у 1907-1960 рр.);
  • демократія дуже повільно і процедурно виправляє свої помилки, навіть очевидні.

 

Всі попередження та пророцтва демократична процедура зводить до рівня товарної пропозиції на ярмарку думок. Жодна оригінальність за доби демократії насправді не гарантує успіху. Ця оригінальність, навпаки,  є приреченою, якщо її не супроводжують медіа.

Ще більш жорстокою до оригінального і свіжого є демократія епохи Гіпермодерну з її цинічною орієнтацією на технологічні способи забезпечення свого існування. Вона базується на політичних технологіях та НЛП-методиках «розхитування-зборки», тобто на відверто технічній грі, яка передбачає здебільшого лише перевірені та примітивні засоби здійснення влади.

«Технікологічна» демократія доби Гіпермодерну може однаково успішно залучити до свого інструментарію як методологію, запозичену з ліберального канону епохи Модерну, так і засоби впливу з арсеналу феодалізму.

Але і форми спротиву стають більш технічними. Ще десять років тому технології загострення протестів й виводу з під контролю штабів так званих «кольорових революцій» здавалися ледь не найпотужнішою зброєю в арсеналі антисистемників. А тепер ми бачимо, як ці технології стають історією, перетворюються на приклади з підручників. Саме слово «революція» вже сприймається, як ярлик для технологічної архаїки.

На перший план нині висуваються складні та багатокрокові «ігри з ідентичностями», коли для вирішення навіть локального питання конструюють певну «нову ідентичність» і вже під неї будують поле вимог та маркерів. Під нові ідентичності створюють системи мемів і фреймів, розганяють психічні епідемії та виводять на арену харизматів нового типу.

«Вічне вислизання» особистості з під владного контролю тепер споріднене з протестним мистецтвом та інформаційними вибухами у соцмережах. Люди зі смартфонами потребують нових мотивацій протистояння владі. Їх вже не підняти з диванів меседжами типу «мєнти б’ють дітей». Вони хочуть бути творцями політичних перформенсів та конструкторами нових ідентичностей.

Й, врешті-решт, їм це забезпечать.

Матриця


Коментарі ()

12.05.2021
Лідія Вітранчик

Ніхто і гадки не мав, що «Прикарпаття», яке ще рік назад дивувало своїх вболівальників перемогами та досягненнями, зараз буде вести таку складну боротьбу за виживання і своє заслужене місце в лавах елітної Першої ліги.     

274
11.05.2021
Ліля Горковенко

Міський голова Руслан Марцінків став лідером серед українських мерів за кількістю заступників. В останній місяць 2020 року очільник міста зробив собі подарунок і у два рази збільшив їх штат.

900
08.05.2021
Катерина Черкашина

Кореспондентка «Фіртки» побувала на головних подіях святкування Дня міста. Як він пройшов – у її репортажі.

1187
29.04.2021
Андрій Кецмур

Про пригоди впродовж дворічного робочого відрядження "Фіртка" поспілкувалася із франківцем Юрієм Войчаком - фахівцем у банківській сфері, міжнародним експертом з кредитування бізнесу. Ділимося з вами його «нотатками мандрівника» про дивний для українця світ Непалу.

2700
27.04.2021
Остап Микитюк

Інтерв’ю з відомим українським перекладачем та молодим поетом — В’ячеславом Стельмахом: чим живуть, про що мріють і як відпочивають ті, завдяки кому ми маємо можливість читати світові бестселери українською.

2356
19.04.2021
Тетяна Дармограй

Сьогодні, у час пандемії й війни, люди стали особливо вразливими до панічних атак. Водночас їх часто плутають з серцевим нападом й інфарктом міокарда, тому на прикладі життєвої історії розповідаємо простими словами про особливості нападів паніки.  

3927

Про нічний клуб - просто в серці COVID-реактора; відставки; очікування шалених фінансових стягнень і вірогідно - міжнародний скандал...

6451

Під час останнього пленарного засідання четвертої сесії Івано-Франківської обласної ради створено депутатську групу  «СТРАТЕГІЯ ПРИКАРПАТТЯ-2050». До її складу ввійшло кілька депутатів з різних фракцій. Я стала ініціатором та головою ново

6049

[оновлено!] Жаху в Україні - можна було уникнути! ІФ не став би COVID-Чорнобилем, а статистика (яку після локдауну вже неможливо приховувати) - мала б зовсім інший характер, якби... Саме про це - дана публікація.

8671

Чому цвинтарний "старшина" – регулярно отримує премію в понад півсотні тисяч?! А лікар, що рятує життя (ризикуючи своїм власним) – має лише три тисячі зарплати?!! На гарантовані надбавки лікарям (за версією трипальц-"паТРІотів") – начебто "нема грошей". Чи справді нема?

7333
22.04.2021

Про це йдеться у звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

2435
16.04.2021

Пагони цибулі - унікальна комбінація корисних речовин, потрібних саме навесні, і їх набагато більше навіть ніж у цибулі ріпчастій.

3253
15.03.2021

Великий піст у 2021 році налічує 47 днів. Відомо, що у цей проміжок часу треба дуже прискіпливо ставитись до харчового раціону...

5667
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

1119
03.05.2021

Поливаний понеділок у 2021 році відзначають 3 травня, на другий день після Великодня.  

1604
02.05.2021

На Христове Воскресіння, яке відзначається 2 травня, очільники Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звернулися до українців зі святковими посланнями.  

1238
02.05.2021

У переддень світлого празника Воскресіння Христового Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин звернувся до вірних з Великоднім привітанням.  

1295
10.05.2021

Активісти в Німеччині домоглися офіційного визнання нічних клубів країни культурними установами. Раніше їх класифікували як розважальні заклади нарівні з букмекерськими конторами та ігровими залами.

496
30.04.2021

Вона визначала життя в Німеччині майже 16 років. Але зараз політична стабільність, якою країна користувалася так довго за часів Ангели Меркель, підходить до кінця, політик готується відмовитись від посади канцлера.  

1995
25.04.2021

Міністерства закордонних справ Литви, Латвії та Естонії 23 квітня оголосили у своїх країнах персонами нон ґрата чотирьох російських дипломатів.

2225
15.04.2021

Президент США Джо Байден оголосив про запровадження у США загальнонаціонального надзвичайного стану у зв’язку з "надзвичайною загрозою" через зовнішню діяльність уряду Російської Федерації.  

3812
11.04.2021

Велика Британія та США вважають, що Росія повинна негайно «послабити напругу» і жити у відповідності з її міжнародними зобов’язаннями.  

3389 1