Павло ФЕДОРУК: «Виграє нація, яка найбільш інтелектуально озброїться»

 


Наймолодший в Україні академік Академії технологічних наук Павло Федорук став стипендіатом Кабінету Міністрів у тридцять чотири. Розроблена ним адаптивна система дистанційного навчання на базі інтелектуальних інтернет-технологій сколихнула науковий світ. Сьогодні науковця вважають одним з найкомпетентніших фахівців у цій галузі. Сфера зацікавлень молодого вченого на межі кібернетики, семіотики й філософії, де, на думку провідних епістеміологів, людство чекають великі відкриття, які започаткують епоху П’ятої науково-технічної революції.

 

 

 

 

— Як випускникові  Івано-Франківської школи №18 і Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника вдалося здивувати світ?


— Донині із вдячністю згадую своїх наставників. Поруч з іменами світил вітчизняної науки пригадую також вчительку англійської мови Дарію Іванівну Барту. Адже завдяки знанням з іноземної зміг презентувати свої наукові здобутки в міжнародних фахових виданнях. А водночас міг ознайомитися, що робиться там.

Більше половини працівників у розвинутих країнах зайняті у сфері інтелектуальної діяльності. Знання нині швидко старіють. Сучасній людині слід підвищувати свою кваліфікацію без відриву від виробництва: і в гірській глибинці, і в столичному офісі.

А наша система дистанційного навчання з використанням систем штучного інтелекту здатна адаптуватися до кожного, хто хоче навчатися. Іншими словами, це комплексна система, в основі якої лежить теорія побудови адаптивних систем дистанційного навчання на базі інтелектуальних інтернет-технологій.

 

— Що це дає нашій державі?


— Якісне переформатування наукової бази країни та виведення її на орбіту сучасних знань і технологій. Я цілеспрямовано працював у новій царині науки і звірявся набутками зі світом. Не лінувався публікуватись в авторитетному міжнародному видавництві «Акта прес», що має низку поважних наукових журналів у паперовому й електронному варіантах. Адже важливо, коли на конференціях, симпозіумах звучить не лише прізвище, а й держава, яку представляє науковець. Україна, на жаль, представлена ще дуже мало.

 

 

— Як гадаєте, чому?


— Мовна причина, а також недофінансування — звідси недостатність матеріальної і моральної мотивації здібних людей працювати в науці. От, скажімо, зі ста працівників наукової установи на симпозіум за кордон можуть поїхати лише четверо науковців. Це число можна збільшити, якби в державі була продумана, послідовна, а не випадкова мотивація займатися наукою.

 

— Ви не відгукнулися на запрошення працювати за кордоном. Яка ваша мета в Україні?


— Створюю наукову школу і кафедру інформаційних технологій у своїй альма-матер. Цікаво творити українську кібернетику XXI сторіччя.

 

— Чи відчуваються проблеми з фахівцями у вашій новітній галузі?


— Так, ті талановиті люди, з якими починав, сьогодні за кордоном. Маємо сімдесятирічних грандів науки і прогалину з науковцями середнього та молодого віку.

 

— З якими вітчизняними вишами співпрацюєте? Хто нині лідер у галузі наукових, навчальних інтернет-технологій?


— Активно співпрацюємо з Київським національним університетом ім. Т. Шевченка, Національним технічним університетом «КПІ», Інститутом штучного інтелекту в Донецьку. Наші розробки використовують 14 вітчизняних структур. Послуговуємося досвідом таких  країн, як Великобританія, Японія. У США, наприклад, річний обсяг у галузі дистанційного навчання становить $10 млрд.

 

— Чому наші університети не потрапили до 500 кращих у Європі?


— Наші виші не ввійшли до рейтингу згідно з критеріями, які встановлюють ті, хто їх обирає. Про це вже частково йшлося: оцінюють наукові публікації в міжнародних фахових виданнях, відповідно — індекс їх цитування. Знову дається взнаки та сама мотивація: щоб демонструвати освітні, наукові напрацювання, потрібне відповідне технічне забезпечення, системна робота суспільства у цьому напрямі.

Багато талановитої молоді, наприклад, з Івано-Франківщини навчається за кордоном, зокрема у Польщі. Там створено умови, навчання обходиться дешевше, студенти опановують одразу три іноземні мови, одержують адаптований до європейських вимог диплом,їх забезпечують місцем праці. Також ринок фахівців відповідає потребам держави, чого, на жаль, у нас ще немає. Маємо багато вишів, приватних зокрема, які вчать хіміків та фізиків без сучасних лабораторій. Переважають «модні професії», а не ті, що потрібні державі. За кордоном є фонди, які, прицільно орієнтуючись на потребу, вкладають кошти в освіту і науку. Вона сьогодні приносить на кожну умовну одиницю найбільші дивіденди. А доки ми дискутуємо про десятирічну чи дванадцятирічну освіту, світ займається її якістю. Завтра виграє та нація, яка найбільш інтелектуально озброїться.

 

— Як переможець обласного конкурсу в номінації «Відомий науковець» Павло Федорук ще якось прислужився рідній Івано-Франківщині?


— Взяли під свою опіку видавництво «Плай», яке продукує наукову та іншу літературу. Впроваджуємо пілотний в Україні проект електронного медичного паспорта. З інститутом туризму Прикарпатського національного університету за кошти ЄС впроваджуємо систему дистанційних курсів підвищення кваліфікації фахівців туристичної галузі, щоб успішно долучити область до участі в Євро-2012.

 

— А голова від цієї праці та науки не болить?


— Ні, переключаюся на улюблену музику. Після закінчення музичної школи мені, до речі, пророкували кар’єру альтиста.

А щоб відпочити, люблю з дружиною і донечками поїхати до батьківського села на Снятинщині. Тут маємо чималий яблуневий садок. А ще  біжу до спортзалу, на самбо, встигаю складати творчі проекти з молодими талановитими прикарпатськими художниками.

 

 

Ольга ЛОБАРЧУК, 
«Урядовий кур’єр»

 

ДОСЬЄ «УК»

Павло ФЕДОРУК. Народився 15 травня 1972 року у Львові. Завідувач кафедри інформаційних технологій Прикарпатського університету. Очолює секцію дистанційної освіти Міжнародної асоціації наукових досліджень. Член  Міжнародного комітету рефері з оцінки розробок та робіт молодих учених світу. Автор 80 наукових праць. Призидент Івано-Франківської обласної федерації бойових мистецтв.


Коментарі (3)

Cпокій 2011.09.20, 16:24
Так-таки один, на все місто? :))
вуя 2011.09.20, 13:46
Мудрий чувак, вчив мене в універі
Пуцер 2011.09.20, 14:13
Шкода що він в нас один такий.
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

395
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1099
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2631
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2603
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2560
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1871

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

413

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14397 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1470

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2511
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

698
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6377
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15345
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5019
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6479 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6820
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

15999
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2332
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1571
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2210
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2536
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3186