ПАНПАНІЗМ

 

 

З минулим боротися важко. Значно важче, ніж із  сьогоденням, яке б воно не було чи видавалося проблематичним. А з майбутнім в-падло.

 

Минуле засіло, вкоренилося в нашій свідомості таким собі  голим пластом  незаповнених кластерів надолужування згаяного, втраченого, програного та  непрожитого в «попередніх життях». Це дуже виразно виявляється в культурі, це, зрозуміло, виявляється в остобісілій політиці з її ніяк невіддільною мікробекономікою.   Це візуально, на слух і  дотик не може не мати свого віддзеркалення або кореневища в простому побуті.

 

Коли західний світ схильний вирішувати свої, в першу чергу, і спільні проблеми,  коли східний світ схильний вирішувати свої, першочергово,  і спільні дилеми, наш вкраїнський серединний світ – …свої і своїх позачергово.

Набагато ліпше, звісно, хронічно невтомно  вдаватися до лівацького чи правацького  крикливого скиглення з незатертою безпрограшною приставкою «націонал», а можна всього-на-всього в  нашому  унікально важкому і затяжному випадку не час від часу, а безщадно безперебійно, в режимі нон-стоп  прозомбовувати:  податки платити – це норма; зарплату платити в конвертиках – це анормально; терпіти,  коли тебе шмагають зусібіч і повсюдно ні за що – нізащо; голосувати за тих, хто не виконує своїх передвиборчих обіцянок і завідомо недієздатний щось до пуття привести – сміхотворно; розповідати казки своєму електорату – це маловигідний сором, рано чи пізно; знати  якусь іноземну мову, окрім недержавної чи державної, і, де знаходиться  без Google Maps,  GPS-навігаторів Пнівський замок, до прикладу,  - незайве;  заводнювати своїм умовними і безумовними фекаліями довкілля – бруднити себе ;  патерналізм і кумівство – хибка маржа.

 

Цим нехитрим ділом займатися можна навіть не відходячи і від ящика, і від ящика пива. Як і  зручно про себе зарецитувати після чи перед полум’яною промовою з якоїсь високої трибуни.  Але – про себе, стиха, щоб ніхто не вчув – ефект «сам  з собою» в даному випадку є напрочуд плодючим й плодотворним, бо коли сам/сама … то, хоч не так ефектно і сатисфактно, не розпорошуєшся  ресурсно-енергетично на нескінченних оргіях ))) Ну, і маси не мас-тяться, не проковтують воленс-ноленс флюїдів невгасно пристрасної любові  до себе, щоб вже в наступній постпозі почесати з болю одне місце, точково пов’язане з цифрою 5. Торчково !? (_О_)

 

А вже потім можна і треба зі стурбованим, компетентним  і не дуже виразом обличчя публічно і на кухні в себе розводитися про те як, зруйнована морально і фізично колись Німеччина, дійшла до найвищого рівня добробуту і високого рівня свободи там, де ще недавно все знищувала і захоплювала, лише волею суспільства і його не паперової еліти знову стати великою нацією; про Польщу і Бальцеровича, про Литву і Гаяускаса – обов’язково, про Швецію  і Нідерланди з їх політиками і чиновниками всіх рівнів  у ролі ревних і гожих служників народу, а не  претензійних і недоторканих хазяїнів доль; про відсутність в Україні паростків громадянського суспільства, про коріння, стовбур, дятлів довбливих і довбанутих, і соловейків співочих;

 

про те, що питання підвищення всіляких стандартів, реформування економіки і права на контрастах з вибірковим ставленням до неугодних режиму не слід на передчасно омиту шампанським голову пов'язувати з євроінтеграцією, а запобігання перед  ніколи не підхмеленими мордами сосєдствующіх царьків так само ніякого пів раба  не робить автоматом повноцінним вольноотпутінщіком;

 

про невідповідність українського законодавства де-факто, передусім, а не де-юре законам і принципам ЄС, нездатність економіки України витримати конкурентний тиск з боку економіки країн ЄС, неспроможність нашої рід-ненької влади виконувати покладені на неї зобов’язання перед своїм народом і чужими народами;  і про те як європейці й американці допомагають розроблювати і впроваджувати проекти правил, писаних і неписаних , а малороси і велеукраїнці  свідомо і без свідомості їх провалюють в парламенті, уряді і де тільки ще можливо,  висмикують і творять власний контекст, зітканий з інститутів панятлівого права, переносячи його куди тільки руки довжелезні ладні дотягнутися і ноги прудконогі дати дьору – в разі чаво; про середню клясу.., про  «high» і «posh»  клясу і про решту  переважну суху, виснажену, жевріючу клячу;

 

про підприємців, перший обов’язок яких не реінвестувати прибуток в економіку, формуючи тим самим сяку-таку, але реальну сферу економіки, створюючи робочі місця, поліпшуючи умови праці і стратегічно убезпечуючись від ризиків насамперед для себе, а тактично правильно змінювати машину щороку, потім що півроку,  джіпа на більшого джіпа, щоб не спинив ні даїшник з кущів, ні велосипедист на повороті;

 

про, насамкінець, олігархів з їх сановитими рупорами, які так і не позбудуться патернів позитивного мислення, що на Заході потрібно працювати і відпочивати по-західному, а «Тут-а і Здєс-я» – як заманеться, якщо і допоки їх, світоча нації,  добряче не поставити рачки перед Санта-Клаусом,  морозяним убивцею рахуночків їхніх оленячих, - і нехай шурують в мінливі, сезонно морозні/талі обійми Дєда М і його гарем СНіГгурочок,  малопривабливих, самозакоханих і закоханих по-само…, з халтурними тюнінгами, целюлітами, букетом шкідливих і неестетичних  звичок, стервозних і покладливих, амазонок і ракових женщін, номінально заміжніх, реально заміжніх, розлучених,  невдоволених, зрадливих,  імпульсивних, фригідних, розпусних, з через край інстинктом самозбереження і прибацано корисливих, але таких необхідних старому довгобородому імпотентові без – поки західних – диво-пігулок  для самоствердження і споминів про бурну молодість, дику юність і щасливе дитинство (счастлівоє дєтство, хи-хи !) з природними провалами в пам’яті про капусту, бузьків, велику, глибоку річечку і потім кошичок не для Мойсея на болоті.

 

Їх там снігом закидають і водою заллють, а Снігуроньки за... 

 

 

А зараз наш брат надто переобтяжений минулим, щоби, парадоксально звучить, метикувати  теперішнє і без парадоксів майбутнє. У нього невідкладна місія з визволення себе і свого народу –сім’ї – із ярма, що так історично облюбувало рід , що аж істерично, на все древо, до останньої гілочки і останнього осіннього, пожовклого,  опалого листочка.  І оте без іронії славне  Шевченкове «кайдани порвіте» його колише на вишиваному параді з жовто-блакитними стрічками, а заколихує  його « кайдани золотом повиті – не будемо побиті» - на параді іншого життя,  справжнього, не такого урочистого, святкового, одначе… - устремління не полишають.

 

Йому доконче – доконче ! – треба запаніти – джіпа, триповерхову хатину з гектаром і парканом на штири метри, і скраю, ясна річ, плюс хвартиру файну у Франківшьку , а з часом, якщо діла підуть ок, то в Кийові. А десь, підспудно, головне – щоби не минали увагою його прогрес і еволюцію сусіда добрі очі, і він, дурень провінційний, тямки-клямки не має, що сусід його живе не через одну хату і не в одному боці,  і дивиться на нього з різними відчуттями, але, в основному, з негативом – чуйка і прозірливість  в нашого брата ген-ген за хати, молодець ! Правда  у своєму обмеженому, як правило,  двоколірному кругозорі  він не осягає всієї почуттєвої гами сусідського ока, бо мистецтва якісного змішування фарб він поки що не навчений  як слід. Ми ж то пам’ятаємо і знаємо, хто більш притомно, хто менш, що існують тільки дві барви, але ж ми й свідомі своєї  хіті і спромоги не просто малювати, а писати -  шедевральні картини !  То як бути з цим не притлумленим потягом?..

 

А наразі, за великим рахунком, маємо те, що не маємо нічого. Бо поки не кожен другий, а кожен, хто  волею і неволею ще не промінявся на португалії-італії і ще не обмінявся світами.., не стане в своїм краї паном, а в центрі панком – чи хтось з його найближчих –  з джіпами, особнячками в конче-ЗАСПІ, доти  не буде українець гордо, щасливо і справедливо (!!!)  іменуватися українцем з великої, але останньої в слові букви М. Слові, і славі. Українець прагне історичної справедливості, навіть якщо вона з гірким присмаком істеричності, така його доля панська, аж тепер, нарешті ! Він довго до цього йшов, цілі віки.  Він, бідолаха, заслужив, лишіть його в спокої.

 

А тому станемо всі до бою, від Сяну до Дону, браття й сестри, за Україну – переможемо, бо ж за себе і своїх боремось, трясця !  А якщо програємо знов і знов – ні… не пустимося чужого берега остаточно, а породичаємося – геть усі ! Влаштуємо масову полігамію – мегагамію ! – щоб у тій груповусі не бачити свого, не зовсім свого, не свого і  зовсім чужого. І діти стануть правити мамою й татом, бо їх буде багато і всі вони не будуть знати, кому конкретно завдячувати своєю появою, а розумні і красиві теж будуть, - і всьо буде 4отко в нас!  Таки Так!

 

Майбутнє за фантастикою у незмінному форматі реальності. Читаймо, дивімося і ліпімо фантастику, кому як до снаги і вподоби – пізнаємо світ і себе в ньому.   Чи в-падло?


01.09.2011 Яв Назар 1990 0
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

5179
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

2552
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

9463
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

4499
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10926
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2779

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1062

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1362

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1397

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3927
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

633
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9973
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3400
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19636
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8275
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3610
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

1014
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

1189
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

660
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1078
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

2159
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1243