Я не вірю, що опозиційні депутати не могли зірвати другу спробу голосування по мові. Я не розумію, чому опозиція мітингувала на задвірках Верховної Ради, а не з фасаду.
Я не розумію, навіщо закликати народ до спротиву з екранів телебачення і до спокою під час протистояння з "Беркутом".
Я не розумію, чому опозиція захищає лише репресованих мільйонерів, але ігнорує репресії проти активістів патріотичних груп, таких як "Патріот України", "Братство Св. Луки", "Тризуб" та інших.
Я багато чого не розумію, але ви, читачу, розумієте все. І ваш, і мій - обидва способи недовіри - розумний і нерозумний - природні.
Уявіть себе членом організованої злочинної групи, до якого ваш колега по злочинній діяльності приводить новачка і каже: це правильна людина, може постояти на стромі, не підведе.
А "правильна людина" бере, і здає на першому ж допиті. Що ви зробите з цим колегою, який привів і гарантував? Мабуть, висловите йому недовіру "середньої тяжкості", і навряд чи прислухаєтесь до його наступних пропозицій по кадрових питаннях.
Ми з вами, браття й сестри, є членами устійливої кримінальної спільноти "українці". Принаймні, так до нас ставляться на заході (куди українських гастарбайтерів пускають із меншим натхненням, аніж албанських наркоторгівців) і на Сході (де наше бажання захистити свою мову вважають ознакою нацизму).
Наші колеги привели до нас Ющенка постояти на стрьомі, і гарантували за нього так переконливо, що навіть я повірив. Частково за нас помстився Янукович.
Проте, в нас нема іншої опозиції і ми змушені підтримувати її (вірніше, її західних друзів) в її шляхетному прагненні повалити режим, який може впасти швидше, ніж ми очікуємо.
Виявляється, існує відомча інструкція, яка забороняє міліціонерам під час виконання службових обов'язків лускати насіння.
Гадаю, відтепер у них остаточно зник стимул захищати цей антинаціональний уряд. Необхідно лише пам'ятати, що одразу після повалення Януковича треба повалити тих, хто повалив Януковича. Адже, не буде зроблено нічого з того, що нам справді потрібно.
В разі вдалого перебігу осінньої політичної кризи суспільство має вирішити наступні завдання:
З болем у серці здійснити суспільну помсту. Покарати всіх, хто здійснював політичні репресії. Від організаторів до рядових виконавців. За всі попередні роки, включаючи радянський період. Багато нинішніх проблем від того, що суспільна помста не відбулася в 1991 та 2004 роках.
Максимально коректно придушити п'яту колону. Вся платна та ідейна агентура Москви має розкаятися. КПУ та Партії Регіонів варто було б припинити своє існування.
Звільнити всіх працівників репресивних органів - прокуратури, судів, МВС, СБУ, податкової. Всі ті, хто служить, або служив у них, за грузинським зразком мають потрапити під заборону на професію. Народ сформує нові органи захисту себе від своїх ворогів.
Скоротити кримінальний кодекс. Всі дискримінаційні статті мають бути виключені. В т.ч. збройні статті, статті за незаконні воєнізовані формування тощо.
Ліквідувати монополію бюрократії на насильство, позаяк і насильство, і монополія - зло.
Нажаль, першочергові проблеми, які стають перед нами, не містять нічого романтичного, їхнє розв'язання - звичайна чорна робота. Хотілося б чогось яскравого.
Для прикладу, ось описання боїв за Мадрид під час громадянської війни в Іспанії: вони змагали захопити клінічну лікарню та лікарню св. Христини, а також інститут гігієни та раку.
Їм протистояли захисники факультетів філософії та літератури. Як звучить! Клінічно-філософська війна. Це вам не нудна (хоча й необхідна) війна з регіоналами.
Bratstvo.info
