Для віруючих перше листопада, це день, коли Церква згадує усіх святих, а наступного дня – усіх померлих. Натомість маскарад, що відбувається в ніч напередодні, викликає у віруючих людей неоднозначну реакцію.
Це Хеловвін – ніч напередодні Дня всіх святих. За стародавньою легендою, цього дня уся нечисть виходить на землю, щоб правити бал. Традиція відзначати цей день прийшла в Україну із Заходу. З кожним роком у ніч з 31 жовтня на 1 листопада на вулицях міст можна побачити все більше розпатланих, розмальованих «демонів», «відьом» й «привидів». Не говоримо вже про різноманітні тематичні вечірки.
Як відзначають цей день в Івано-Франківську і чи варто у день, коли згадують святих і моляться за душі померлих веселитися "Фіртка" вирішила поцікавитися у пересічних франківців.
Сергій, журналіст
На мою думку, в країні, де свободу совісті і віросповідань проголошено одним з основоположних принципів існування суспільства, таке питання взагалі не мало б поставати. Хеловін давно вже втратив своє релігійне язичницьке наповнення і перетворився просто на веселе яскраве свято для молоді. Святкувати Хеловін чи молитися за усіх померлих - це особиста справа кожної людини. Зрештою, атеїзм в нашій країні також не заборонений. Головне, щоби ті, хто святкує Хеловін, і ті, хто молиться за померлих і вважає, що святкувати в цей день не можна, не заважали один одному. Гадаю, в нашій країні усім стане розуму не святкувати маскарад під церквою (чи у церкві, на кшталт "Пусі Райот") чи на цвинтарі. Так само віруючі люди, які не вбачають у цій даті приводу до свята, не повинні втручатися у святкування, бо ж у Тулу, як відомо, зі своїм самоваром не ходять. Зрештою, ніхто їх не примушує брати участь у святкуванні. От коли такий примус матиме місце, тоді вони повне право для гніву.
Олександр, підприємець
Я не підтримую святкування Хеловіна, бо прислухаюся до думки Церкви.
Оксана, журналіст
В Івано-Франківську корінних українців мало, оскільки наше місто від часів свого заснування було заселено представниками інших націй. мабуть, з цим і пов'язана раптова любов місткян до Хелловіна: спрацьовує генетична пам'ять:) Генетична ж пам'ять моєї родини "мовчить" Як карнавал мені свято подобається, але не більше.
Андрій, громадський діяч
Я вважаю що це не зовсім українське свято і не варто його святкувати, особисто я не вважаю цей день святом і відзначати його не буду. І взагалі переодягатися в усяку нечесть не є добре, вважаю, що таким чином можна на себе накликати біду, ну і звичайно, то є великим гріхом. Прикро що багато молодих людей не знаходять часу, щоб відвідати церку в неділю, зате переодягнутися в якогось вампіра, розмалювати обличчя і піти в нічний клуб, на це є і час, і сили. А взагалі саме відпочинкові заклади найбільше закликають відзначати такі свята, для них це можливість добре заробити!
Ігор, журналіст, родич гарбузовий
Це питання таке саме чи варто на Андрея дівчатам щось ворожити "на судженого", а хлопцям робити шкоду "на брамі" чи на свято Іллі, що припадає на Івана Купала стрибати через вогонь, "шукати папороть" і собі гудза на гузицю. Одне діло, якщо це костюмований відпочинок-вечірка, і друге якщо це містичні якісь ритуали. Хеловін прийшов до нас із заходу і нема на то ради, так само як нема ради на 8 березня, день валентина та інші святі празники. Світ є багатошаровим, із взаємопроникненням культур, глобалістським... Як би це не подобалося консервативній галицькій формації - забороняти і засуджувати таке як мінімум нічого не дасть. Потрібно популяризувати свої власні розваги. На слові "розвага" роблю акцент, бо в нас "розваги" однотипні - мітинги, маніфестації, молебні за героїв та інші мінорно-сльозоточиві чи гнівні акції. Правдива українська коляда не менше страшна аніж Хеловін, якщо хтось може бачив таких персонажів як Суру із рясним макіяжем, Смерть із маскою із пірваного протигазу чи мохнатого Чорта, що бігав по околицях із вилами із пекельно-алкогольними писками "на смолу!"... Ясне діло, що англо-саксонське наступає, це дратує, але треба спробувати якось не ржавіти мозком. Якщо вже так не любиться оте чужинське - відцураймося спочатку усіляких МакДональдсів, піцерій, хаусів тощо. Повикидаймо галстуки і свої фольксвагени, айфони та іншу ворожу пропаганду... Тому, це все виглядає пустопорожня балаканина, де квазіпатріотичні чи псевдорелігійні організації намагаються знайти на г**** сметану і тим зробити собі пустопорожній піар. Якщо діти хочуть трохи побіситися - то нехай. Дитинство і юність на те і є. Принаймні традиції вирощування гарбузів будуть підтримані. Бетакаротин як не як. фосфоліпіди, токофероли, фітостероли.
Андрій, економіст
Раніше, особливо в шкільні та студентські роки, традиційно святкув Хелловін. Це було дуже кумедно, адже придумували сценарії та костюми. Справді є що згадати. Зараз вже це все якось видається не таким цікавим. Хоча, якби був відповідний колектив однодумців, обовязково би провів цю ніч "за всіма законами жанру".
Віталій, громадський діяч
На жаль, у нас все більше християн-симпатиків, ніж практикуючих християн. Все інше - похідне. Бо і заклади, де вібуваються хелоувінські забавлянки, належать місцевим підприємцям, і батьки молоді, що одягає демонські костюми, теж ходять до церкви. Другосортна нація завжди святкує чужі свята, а щоб цього не було - ставаймо першосортними та відповідальними перед собою та дітьми.
Станіслав, держслужбовець
Думаю, що свято Гелловіну не є традиційним для українців, а тому особливої уваги йому не виділяю. Українці мають чимало свят, зокрема й "містичних", коли можна трохи побавитися - Івана Купала, ніч на Андрія та й зрештою Коляда з Маланкою. Проте якщо на початку листопада молодь хоче трохи повеселитися, у рамках пристойності, то у цьому немає нічого поганого.
Анна, палка франківчанка
За легендою люди одягаються в нечисть якраз через те, що справжня нечисть виходить на землю. І вона забирає праведників. Тому вони вбираються в нечисть, щоб їх не забрали.
У християнстві з його єдинобожжям, щось багато святих (навіть якщо порівнювати з ісламом ). І ще, ми ж ходили на паради, святкуємо день перемоги, паску, різдво, день конституції. Потрібно пам'ятати, що Україна - це світська держава, а не релігійна. Ми тут можемо святкувати все що завгодно.
Особисто я агностик. І коли віруючі мені кажуть, що я ображаю їх почуття своїм костюмом привида, то потрібно пам'ятати, що в той же час віруючі можуть образити мої почуття агностика, нав'язуючи мені свою релігію і вказуючи, що мені робити. І ще, чому тільки один день пам'яті? Своїх близьких померлих я пам'ятаю завжди.
І ще, з конституційного права, я можу одягатися як хочу, вірити в кого хочу, святкувати все що хочу.
Роман, науковець
Особисто я є віруючим християнином і намагаюся дотримуватися християнських цінностей. Однак поширення масової культури із Заходу є незворотнім процесом, що пов’язано з розвитком інформаційного суспільства та перетворення всього світу в одне «велике село» . Варто зауважити, що свято Хелловіна останіми роками почало приживатися серед української молоді все більше, і більше та з кожним роком буде все наростати його популярність. З одного боку, це ще одна можливість для молоді відпочити, а нічним клубам заробити, а з другого – спостергігається занепад наших українських свят та традицій пов’язаних з ними. Чому нам активно не святкувати Ніч перед Іваном Купала, чому не ворожити в національних костюмах на Андрея? Щодо релігійної складової, то завжди відбувається боротьба добрих і темних сил, тому це вже залежить від самої людини який їй шлях вибрати – піти в церкву, чи в костюмі вампіра в нічний клуб. Крім того, для мене особисто цікава ця тема, оскільки я народився якраз ввечері 31 жовтня все ж таки частинка містики присутня. Бажаю всім гарно посвяткувати.
Віра, інспектор з кадрів
Кілька років тому про Хелловін в Україні практично ніхто й не чув, хіба що з телевізора. Я й сама перший раз побачила це в серіалі «Район Беверлі Хілз». Пам'ятаю, що мені сподобалося і стало доволі цікаво, адже на той час я із захопленням вичитувала всю літературу про Дракулу. Та з часом, коли вийшла з того віку й захоплення змінилися. Хелловін викликає в мене дещо свого роду антихристиянське відчуття і я його не святкую, тому що воно навіть історично не стосується нашої держави, а є запозиченим. Хоча признаюся, що композиції з гарбузів виглядають гарно і тільки… Сучасна молодь пробує увійти в ритм святкування і з радістю надягає на свої обличчя пекельні маски, але з рештою ніхто з них не задумується, що вже в неділю піде до церкви і буде богомільно просити у Бога благ для себе. Тому, на мою думку, краще б ми свої національні традиції підтримували і не втрачали, а чуже і дурне освоюється легко.
Олег, журналіст
Те, що Хеловін свято чужинське - неправда. Хоча сучасна - сурогатна і профанізована версія, що прийшла з Заходу не відображає всієї глибини свята... Я пам'ятаю в дитинстві, коли мені було 6-7 років ми з молодшою двоюрідною сестрою вирізали з гарбуза "монстра" і ходили через дорогу в сільський магазин за свічкою і сірниками (сестра взяла їх "в борг" на свою маму). І ми вирізали маску з гарбуза вклали в неї свічку і "лякали" родину. Потім "отримали" по повінй програмі... Не за гарбуза, і не за те, що взяли в сільському магазині "в борг" сірники і свічку, а за те, що переходили самі через дорогу, по якій інколи їздили машини. Це було в кінці 60-х років минулого століття. Отже, Хеловін - це старе, дохристиянське свято. Свято, як і майже всі язичницькі, що символізує "циклічний час". Осіннє рівнодення (плюс-мінус), завершення циклу збирання урожаю, час згасання природи... Головні "реперні" свята - Різдво - Зимове Сонцестояння, народження нового річного циклу, Пасха- весіннє рівнодення, Івана - вершина літа, перемога світла над темрявою, Хелоуїн (перекодоване в хрисиянське Всіх Святих) - Осіннє рівнодення - підбиття підсумків, час Мудрості і згасання, підготовка до Смерті і пізнішого (Різдвяного) Відродження в новому життєвому циклі...