Опитування від Фіртки. Як франківці святкують Хеловін?


/data/blog/42691/c913720c42ddf1841c21a819bc1127c9.jpg

 

Для віруючих перше листопада, це день, коли Церква згадує усіх святих, а наступного дня – усіх померлих. Натомість маскарад, що відбувається в ніч напередодні, викликає у віруючих людей неоднозначну реакцію.

 

Це Хеловвін – ніч напередодні Дня всіх святих. За стародавньою легендою, цього дня уся нечисть виходить на землю, щоб правити бал. Традиція відзначати цей день прийшла в Україну із Заходу. З кожним роком у ніч з 31 жовтня на 1 листопада на вулицях міст можна побачити все більше розпатланих, розмальованих «демонів», «відьом» й «привидів». Не говоримо вже про різноманітні тематичні вечірки.

 

Як відзначають цей день в Івано-Франківську і чи варто у день, коли згадують святих і моляться за душі померлих веселитися "Фіртка" вирішила поцікавитися у пересічних франківців.

 

Сергій, журналіст

На мою думку, в країні, де свободу совісті і віросповідань проголошено одним з основоположних принципів існування суспільства, таке питання взагалі не мало б поставати. Хеловін давно вже втратив своє релігійне язичницьке наповнення і перетворився просто на веселе яскраве свято для молоді. Святкувати Хеловін чи молитися за усіх померлих - це особиста справа кожної людини. Зрештою, атеїзм в нашій країні також не заборонений. Головне, щоби ті, хто святкує Хеловін, і ті, хто молиться за померлих і вважає, що святкувати в цей день не можна, не заважали один одному. Гадаю, в нашій країні усім стане розуму не святкувати маскарад під церквою (чи у церкві, на кшталт "Пусі Райот") чи на цвинтарі. Так само віруючі люди, які не вбачають у цій даті приводу до свята, не повинні втручатися у святкування, бо ж у Тулу, як відомо, зі своїм самоваром не ходять. Зрештою, ніхто їх не примушує брати участь у святкуванні. От коли такий примус матиме місце, тоді вони повне право для гніву.


Олександр, підприємець

Я не підтримую святкування Хеловіна, бо прислухаюся до думки Церкви.

 

Оксана, журналіст

В Івано-Франківську корінних українців мало, оскільки наше місто від часів свого заснування було заселено представниками інших націй. мабуть, з цим і пов'язана раптова любов місткян до Хелловіна: спрацьовує генетична пам'ять:) Генетична ж пам'ять моєї родини "мовчить" Як карнавал мені свято подобається, але не більше.


Андрій, громадський діяч

Я вважаю що це не зовсім українське свято і не варто його святкувати, особисто я не вважаю цей день святом і відзначати його не буду. І взагалі переодягатися в усяку нечесть не є добре, вважаю, що таким чином можна на себе накликати біду, ну і звичайно, то є великим гріхом. Прикро що багато молодих людей не знаходять часу, щоб відвідати церку в неділю, зате переодягнутися в якогось вампіра, розмалювати обличчя і піти в нічний клуб, на це є і час, і сили. А взагалі саме відпочинкові заклади найбільше закликають відзначати такі свята, для них це можливість добре заробити!


Ігор, журналіст, родич гарбузовий

Це питання таке саме чи варто на Андрея дівчатам щось ворожити "на судженого", а хлопцям робити шкоду "на брамі" чи на свято Іллі, що припадає на Івана Купала стрибати через вогонь, "шукати папороть" і собі гудза на гузицю. Одне діло, якщо це костюмований відпочинок-вечірка, і друге якщо це містичні якісь ритуали. Хеловін прийшов до нас із заходу і нема на то ради, так само як нема ради на 8 березня, день валентина та інші святі празники. Світ є багатошаровим, із взаємопроникненням культур, глобалістським... Як би це не подобалося консервативній галицькій формації - забороняти і засуджувати таке як мінімум нічого не дасть. Потрібно популяризувати свої власні розваги. На слові "розвага" роблю акцент, бо в нас "розваги" однотипні - мітинги, маніфестації, молебні за героїв та інші мінорно-сльозоточиві чи гнівні акції. Правдива українська коляда не менше страшна аніж Хеловін, якщо хтось може бачив таких персонажів як Суру із рясним макіяжем, Смерть із маскою із пірваного протигазу чи мохнатого Чорта, що бігав по околицях із вилами із пекельно-алкогольними писками "на смолу!"... Ясне діло, що англо-саксонське наступає, це дратує, але треба спробувати якось не ржавіти мозком. Якщо вже так не любиться оте чужинське - відцураймося спочатку усіляких МакДональдсів, піцерій, хаусів тощо. Повикидаймо галстуки і свої фольксвагени, айфони та іншу ворожу пропаганду... Тому, це все виглядає пустопорожня балаканина, де квазіпатріотичні чи псевдорелігійні організації намагаються знайти на г**** сметану і тим зробити собі пустопорожній піар. Якщо діти хочуть трохи побіситися - то нехай. Дитинство і юність на те і є. Принаймні традиції вирощування гарбузів будуть підтримані. Бетакаротин як не як. фосфоліпіди, токофероли, фітостероли.

 

Андрій, економіст

Раніше, особливо в шкільні та студентські роки, традиційно святкув Хелловін. Це було дуже кумедно, адже придумували сценарії та костюми. Справді є що згадати. Зараз вже це все якось видається не таким цікавим. Хоча, якби був відповідний колектив однодумців, обовязково би провів цю ніч "за всіма законами жанру".

 

Віталій, громадський діяч

На жаль, у нас все більше християн-симпатиків, ніж практикуючих християн. Все інше - похідне. Бо і заклади, де вібуваються хелоувінські забавлянки, належать місцевим підприємцям, і батьки молоді, що одягає демонські костюми, теж ходять до церкви. Другосортна нація завжди святкує чужі свята, а щоб цього не було - ставаймо першосортними та відповідальними перед собою та дітьми.

 

Станіслав, держслужбовець

Думаю, що свято Гелловіну не є традиційним для українців, а тому особливої уваги йому не виділяю. Українці мають чимало свят, зокрема й "містичних", коли можна трохи побавитися - Івана Купала, ніч на Андрія та й зрештою Коляда з Маланкою. Проте якщо на початку листопада молодь хоче трохи повеселитися, у рамках пристойності, то у цьому немає нічого поганого.

 

Анна, палка франківчанка

За легендою люди одягаються в нечисть якраз через те, що справжня нечисть виходить на землю. І вона забирає праведників. Тому вони вбираються в нечисть, щоб їх не забрали.
У християнстві з його єдинобожжям, щось багато святих (навіть якщо порівнювати з ісламом ). І ще, ми ж ходили на паради, святкуємо день перемоги, паску, різдво, день конституції. Потрібно пам'ятати, що Україна - це світська держава, а не релігійна. Ми тут можемо святкувати все що завгодно.
Особисто я агностик. І коли віруючі мені кажуть, що я ображаю їх почуття своїм костюмом привида, то потрібно пам'ятати, що в той же час віруючі можуть образити мої почуття агностика, нав'язуючи мені свою релігію і вказуючи, що мені робити. І ще, чому тільки один день пам'яті? Своїх близьких померлих я пам'ятаю завжди.
І ще, з конституційного права, я можу одягатися як хочу, вірити в кого хочу, святкувати все що хочу.


Роман, науковець

Особисто я є віруючим християнином і намагаюся дотримуватися християнських цінностей. Однак поширення масової культури із Заходу є незворотнім процесом, що пов’язано з розвитком інформаційного суспільства та перетворення всього світу в одне «велике село» . Варто зауважити, що свято Хелловіна останіми роками почало приживатися серед української молоді все більше, і більше та з кожним роком буде все наростати його популярність. З одного боку, це ще одна можливість для молоді відпочити, а нічним клубам заробити, а з другого – спостергігається занепад наших українських свят та традицій пов’язаних з ними. Чому нам активно не святкувати Ніч перед Іваном Купала, чому не ворожити в національних костюмах на Андрея? Щодо релігійної складової, то завжди відбувається боротьба добрих і темних сил, тому це вже залежить від самої людини який їй шлях вибрати – піти в церкву, чи в костюмі вампіра в нічний клуб. Крім того, для мене особисто цікава ця тема, оскільки я народився якраз ввечері 31 жовтня все ж таки частинка містики присутня. Бажаю всім гарно посвяткувати.


Віра, інспектор з кадрів

Кілька років тому про Хелловін в Україні практично ніхто й не чув, хіба що з телевізора. Я й сама перший раз побачила це в серіалі «Район Беверлі Хілз». Пам'ятаю, що мені сподобалося і стало доволі цікаво, адже на той час я із захопленням вичитувала всю літературу про Дракулу. Та з часом, коли вийшла з того віку й захоплення змінилися. Хелловін викликає в мене дещо свого роду антихристиянське відчуття і я його не святкую, тому що воно навіть історично не стосується нашої держави, а є запозиченим. Хоча признаюся, що композиції з гарбузів виглядають гарно і тільки… Сучасна молодь пробує увійти в ритм святкування і з радістю надягає на свої обличчя пекельні маски, але з рештою ніхто з них не задумується, що вже в неділю піде до церкви і буде богомільно просити у Бога благ для себе. Тому, на мою думку, краще б ми свої національні традиції підтримували і не втрачали, а чуже і дурне освоюється легко.

 

Олег, журналіст

Те, що Хеловін свято чужинське - неправда. Хоча сучасна - сурогатна і профанізована версія, що прийшла з Заходу не відображає всієї глибини свята... Я пам'ятаю в дитинстві, коли мені було 6-7 років ми з молодшою двоюрідною сестрою вирізали з гарбуза "монстра" і ходили через дорогу в сільський магазин за свічкою і сірниками (сестра взяла їх "в борг" на свою маму). І ми вирізали маску з гарбуза вклали в неї свічку і "лякали" родину. Потім "отримали" по повінй програмі... Не за гарбуза, і не за те, що взяли в сільському магазині "в борг" сірники і свічку, а за те, що переходили самі через дорогу, по якій інколи їздили машини. Це було в кінці 60-х років минулого століття. Отже, Хеловін - це старе, дохристиянське свято. Свято, як і майже всі язичницькі, що символізує "циклічний час". Осіннє рівнодення (плюс-мінус), завершення циклу збирання урожаю, час згасання природи... Головні "реперні" свята - Різдво - Зимове Сонцестояння, народження нового річного циклу, Пасха- весіннє рівнодення, Івана - вершина літа, перемога світла над темрявою, Хелоуїн (перекодоване в хрисиянське Всіх Святих) - Осіннє рівнодення - підбиття підсумків, час Мудрості і згасання, підготовка до Смерті і пізнішого (Різдвяного) Відродження в новому життєвому циклі...


31.10.2013 2168 1
Коментарі (1)

t: 2013.10.31, 16:35
Язичник на язичнику, язичником поганяє.... Мдаа...
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1941
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1041
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1205
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1646
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2841 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3932

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1139

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

645

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

442

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1172
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5781
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5333
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10733 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1487
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1453
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7637
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1137
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15965
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

536
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1537
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1989
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1879