Останнім часом зустрічається багато розмов відносно причин серії поразок Революціі Гідності за майже три роки після початку Майдану.
Одні кажуть, що причина полягає у суспільстві, його незрілості і нездатності відповідально виконувати обов’язки громадянина. Навіть, звучать ідеі позбавити «безвідповідальних» членів суспільства статусу і прав громадянина, залишивши такі права виключно «відповідальним». Інші говорять про майже міфологічну істоту — «олігархічний консенсус», як про головну причину бід України. Наче б то, саме він завадив системним змінам в Украіні, наче б то саме «олігархічний консенсус» принижує людську гідність подачками у вигляді всіляких «доплат з бюджету» та «субсидій на комуналку» з додаванням «кіло гречки» під час виборів. З іншого боку, певні аналітики, стверджують, що «олігархічний консенсус» — це єдине, на чому тримається цілістність України і зникнення «олігархічного консенсусу» автоматично призводить до розпаду країни на де-кілька анклавів.
Як би там не було, але переважна більшість активної частини суспільства відчуває, що так Україна більше жити не може. Молодь — та взагалі опинилась перед сумним вибором: вже їхати з України, чи їхати з України трохи пізніше..
Суть сьогоднішнього «олігархічного консенсусу» легко побачити, якщо поставити питання наступним чином: а
з приводу чого саме досягли згоди ватажки бізнесово-кримінальних кланів родом з 90-х по відношенню до України?
Клани як сталі групи власників значних активів в Украіні, які «вдало прибрали до своіх рук» промислові гіганти УРСР, надра та комунальну інфраструктуру, які «озброєні» телеканалами, спецпідрозділами для захоплення контролю над інститутами держави Украіна (те, що на побутовому рівні називають українськими політичними проектамиш та політиками), «озброєні» фінансовими ресурсами та залежними від них найманими працівниками своіх корпорацій, «озброєні» десятками тисяч охоронців під виглядом спецпідрозділів МВС (наприклад — «Титан», «Беркут» чи «Омега») та комерційних охоронних фірм -навіть поверхневий аналіз іхніх дій дає однозначний висновок: для них ніколи не стояло питання що ім робити з Україною. Грабувати і вивозити награбоване на Захід — це єдина ідея, яку вони реалізовують з перших днів свого існування і навколо реалізації якої досягли консенсусу! При уьому важливо акцентувати — олігархи виконали свою особисту програму-максимум на життя і зараз їх головне прагнення — не допустити принципових змін в країні і звісно, уникнути будь-якої відповідальності за свої дії, навіть без відповідальності політичної. Адже, «телевізор в руках» дозволяє їм міняти «українських політиків» з будь якою періодичністю, не втрачаючи операційного контролю над головними інститутами держави.
25 років намагань «цементувати» Україну на основі такого «олігархічного консенсусу» — ця конструкція вичерпала ресурси для свого існування. Це вже відчувалось восени 2013-го, а теперішній «рімейк режиму януковича» у виконанні клану Порошенка — це шлях України до гарантованої катастрофи історичного масштабу.
Неминучість такої катастрофи — це те, що вже навіть не викликає суперечок між експертами. Суперечки іноді бувають тільки відносно часу такої катастрофи, при спільному розумінні, що чим пізніше відбудеться катастрофа, тим більшими будуть її масштаби і гіршими наслідки.
Звідси легко побачити, що шанс вирвати себе з коліі до катастрофи Украіні дають два сценаріі розвитку подій: перший — це повна ліквідація «олігархічних кланів», оскільки перестати грабувати країну вони принципово не здатні і будуть використовувати будь-які методи попри будь-які морально-етичні табу; другий сценарій — це кардинальна зміна суті домовленості між лідерами великих бізнесових груп України. Заміна складових консенсусу бізнес-груп відносно України з існуючого формату — «домовились грабувати і вивозити на Захід, залишаючись жити на Заході», на формат — «домовились захищати і розвивати Україну, залишаючись жити і працювати тут». Обов’язковою умовою зміни складових консенсусу є заміна персонального складу учасників такої і домовленості. Сьогоднішні учасники «олігархічного консенсусу» мали всі можливості змінити складові своєі домовленості і не скористалися цим за багато років. Вже не скористаються…
Новий «консенсус еліт» в Україні може виникнути як результат домовленності між новими бізнесовими групами, які зараз, можливо, і знаходяться близько до олігархів, але не приймають безпосередньої участі в «олігархічному консенсусі» і твердо для себе вирішили залишатись і розвивати свою справу тут, в Україні. Суспільство вже готове консолідуватись навколо ідеї «захищати і розвивати свою країну, залишаючись жити тут». Саме такий механізм укладання нового суспільного договору між новими елітами і суспільством може спрацювати.
