Законопроект про оцінку впливу на довкілля, ухвалений Парламентом в першому читанні, впровадить нову дозвільну процедуру, яка передбачає громадське обговорення та відкриє доступ до інформації про можливий негативний вплив на навколишнє середовище для людей, які живуть на відповідній території.
Партія "ВОЛЯ" вважає цей законопроект важливим кроком для того, щоб гарантувати право людей на екологічно безпечне довкілля і є початком впровадження стратегічної екологічної політики в державі. Результатом дії цього законопроекту після його остаточного ухвалення має стати безпечніша якість повітря, покращення стану води і, що найважливіше, збереження здоров'я людей, пише Фіртка.
Про це заявила член ради партії “ВОЛЯ”, очільниця фракції “ВОЛЯ” в Івано-Франківській облраді Ольга ГАЛАБАЛА.
Вона зазначила, що 12 липня в Парламенті було прийнято в першому читанні революційний законопроект № 2009 а-д про оцінку впливу на довкілля.
«Останній рік Україну буквально трясе від екологічних лих місцевого чи загальноукраїнського характеру. Ми майже кожен день бачимо і вирубані ліси, і забруднені ріки. Ми чуємо жахливі дані про те, що в новонароджених дітей рівень важких металів в організмі в 300-400 разів перевищує норму, а в людей різко підвищується смертність від ракових захворювань», - заявила Галабала.
Вона підкреслила, що ці лиха є наслідком того, що в Україні протягом останніх 20 років відсутня політика щодо контролю за впливом на довкіллям.
"Зараз аналіз того, як те чи інше виробництво впливає на екологію здійснюється через так звану оцінку впливу на навколишнє середовище, яка здійснюється ще згідно радянських ДБНів і є частиною будівельної документації. Громадське обговорення передбачене лише для особливо небезпечних об’єктів, таких як, наприклад, сміттєзвалище, але процедури такого обгворення немає, тому воно відбувається лише на папері, формально” - зазначила обласний депутат.
Галабала додала, що люди, які живуть на певній території, не знають, що на ній будується та які наслідки це матиме для довкілля.За її словами, майже у всіх випадках показники шкідливого впливу на екологію занижуються, а люди до цієї інформації доступу не мають.
Галабала повідомила, що в разі ухвалення закону в цілому будуть досягнені такі позитивні зміни:
1. Впроваджується нова, окрема від процедури погодження будівництва, дозвільна процедура оцінки впливу на довкілля, яку перед запуском в експлуатацію мають пройти нафтопереробні заводи, теплові електростанції, виробництва металу, хімічні виробництва, будівництва аеропортів, доріг, гідротехнічних споруд, сміттєвих полігонів, трубопроводів, установки для очищення стічних вод, ведення сільського господарства на території більше 10 га, потужності для вирощування птиці, свиней та ВРХ та харчова промисловість, текстильна, шкірна та деревообробна промисловість, курортні містечка та готельні комплекти на 50 і більше номерів, розважальні парки площею більше 1 га та низка інших.
Важливо, що цю процедуру, яка включає громадське обговорення, мають пройти й всі суцільні та санітарні рубки на площі, що перевищує 1 га та усі рубки на об’єктах природно-заповідного фонду.
Також важливо, що процедуру оцінки впливу на довкілля та здоров’я людини проходитимуть усі компанії - видобувачі корисних копалин.
2. Звіт про оцінку впливу на довкілля, який за власний кошт виготовляє компанія, має пройти відкрите громадське обговорення. Законом встановлюється дуже чітка процедура забезпечення публічності такого звіту та його обговорення. Тому компаніям буде неможливо оминути позицію громадськості.
«Законом передбачено, що будь-якому громадському активісту, чи будь-якій людині, компанія змушена надати абсолютно всі документи, які стосуються впливу на довкілля. Проект звіту про вплив на довкілля має бути опублікований як на сайті Мінекології чи облдержадміністрації, так і на дошках оголошень, в місцевих ЗМІ», - повідомила Галабала.
3. Встановлюється конкретний перелік даних, який має бути проаналізований і прописаний у звіті, у тому числі, характеристики діяльності підприємства, в тому числі і під час виконання будівельно-монтажних робіт; вказаний очікуваний обсяг відходів; описаний поточний стан довкілля; описані фактори, як зміниться флора, фауна, біорізноманіття, вода, ґрунт; проаналізовані ризики для здоров’я людей; здійснений аналіз впливу на клімат та надані всі аналізи, які були проведені для такого звіту.
Разом з тим, Ольга Галабала вважає, що законопроект містить і певні недоліки і ризики:
1. Звіт і всі аналізи здійснюються приватними структурами і будь-які показники можуть бути занижені, як це відбувається зараз.
2. Законопроектом не передбачено, як після прийому в експлуатацію буде здійснюватися подальший контроль.
3. Проект не містить інформацію про критерії (показники) оцінки впливів на довкілля, про замовників та виконавців оцінки впливів на довкілля, їх права та обов‘язки, участь виконавців оцінки у заходах з обговорення запланованої діяльності (проектів господарської діяльності) тощо.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила в першому читанні у вівторок законопроект №2009 а-д про стратегічну екологічну оцінку. Введення стратегічної екологічної оцінки допоможе дати таку оцінку до ухвалення рішення під час затвердження документів державного планування відповідно до вимог директиви Європейського парламенту і Ради від 27 червня 2001 року про оцінку наслідків окремих планів і програм для довкілля.
