Олександр Лежава: «Тривога чітко наростає»

 

 

Не прошло и недели с того момента, как один из основных экономистов крупнейшего в мире инвестиционного фонда облигаций PIMCO высказал мысль о том, что центральные банки должны монетизировать золото, чтобы подхлестнуть инфляцию, как появилась новая публикация ведущего сотрудника другого, даже еще более известного финансового института. На этот раз это был банк JPMorgan. Помимо прочего в ней, в частности, говорилось о том, что "если инвесторы потеряют доверие к тому, что долг в принципе может быть выплачен, они сократят свои вложения, увеличив затраты для правительств или заставив центральный банк увеличить свои объемы его покупок".

 

Это может привести к девальвации всех валют относительно реальных активов, таких как золото, высокой инфляции и даже настоящим дефолтам (как было в случае с Грецией)». Со всеми, как говорится вытекающими из этого последствиями. Это вполне наглядное проявление того, что определенные круги власть предержащих начинают всерьез проявлять открытую обеспокоенность ближайшими перспективами развития экономики и их возможными последствиями.

 

Ничего, строго говоря, нового в подобной обеспокоенности нет, и многие люди на планете заранее начали свою подготовку к такому варианту. Особенно наглядно это проявляется на поведении цен на серебро и спросе на него. В отличие от золота – в первую очередь металла королей, президентов и центральных банков – серебро является гораздо более народным металлом. По своей текущей цене оно доступно практически каждому и в то же время обладает такими же монетарными характеристиками, как и золото.

 

Власти могут говорить много разных слов о том, как все хорошо в экономике или о том, как они успешно преодолевают существующие и/или возникающие перед ними трудности на пути общества к светлому будущему. Вот только население, слушая про то, как у правительств все хорошо, всё более отчетливо понимает вполне простые истины. Политики будут и дальше делать то, что они делают: обирать с помощью все новых налогов население, тратить во все больших объемах средства и увеличивать долги.

 

Центральные банки продолжат девальвировать валюты и во все больших объемах печатать «деньги» на благо самих себя и финансово-политической верхушки. И то, и другое будет неизбежно вести к обесцениванию валют и росту стоимости реальных активов, например, того же серебра. Поэтому для защиты своих сбережений определенная часть населения продолжит делать то, что она делала раньше и продолжает делать сейчас: покупать серебро и золото, постепенно накапливать их и ждать.

 

Цены на серебро в длительной перспективе растут также экспоненциально, как и долг или цены на продукты питания или предметы первой необходимости. Осознание этого факта, также как и потери покупательной способности всех без исключения валют относительно реальных товаров ведет к тому, что инвестиционный спрос на народные деньги – серебро – продолжает расти быстрыми темпами. И своего рода водоразделом, после которого начался резкий рост интереса населения к серебру, можно считать 2008 год.

 

Если с начала 2000 по конец 2007 года инвестиционный спрос на серебро составлял 375 миллионов унций или чуть менее 11650 тонн, то с начала 2008 и по конец 2015 года он составил 1,422 миллиарда унций или без малого 44230 тонн. Это почти четырехкратный рост спроса на серебряные слитки и монеты. Нет особых сомнений, что в этом году он может быть еще выше, и об этом свидетельствуют текущие объемы продаж серебряных инвестиционных монет, если, конечно, вся построенная на долге и необеспеченных бумажных валютах схема, известная под названием современной мировой финансовой системы, не лопнет до этого момента.

 

Опасения на этот счет, как уже было видно раньше, растут во все большей степени не только у обычного населения, но и у тех, кто принимает активное и непосредственное участие в реализации данной схемы. Ведь когда все лопнет, именно им пострадавшие могут начать задавать крайне нелицеприятные вопросы.

 

http://goldenfront.ru

 


30.04.2016 1244 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1619
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

926
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1393
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2619 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3714
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3198 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

741

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

405

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

340

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

976
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5133
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10511 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8978
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7523
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

800
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1000
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1280
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15760
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

147
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1325
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1732
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1628