
Вже практично десять місяців працює новий склад Калуської міської ради шостого демократичного скликання. Всі, хто слідкує за його роботою, встигли помітити, що його діяльність суттєво відрізняється, наприклад, від діяльності депутатів попереднього скликання. Передусім тим, що більшість у ньому складають представники фракції Української партії, головою якої на всеукраїнському рівні є Калуський міський голова Ігор Насалик. Секретарем міськради є також його однопартієць, голова міської організації УП Олександр Челядин. Сьогодні він ділиться враженнями про роботу своїх колег по депутатському корпусу.
— Насамперед хотів би сказати, що головна відмінність роботи нинішніх депутатів від попередніх полягає у тому, що на сесіях порушується менше політичних питань і більше тих, що стосуються життя міста. Якщо у попередньому скликанні практично всі питання обговорювалися на депутатських комісіях, а потім під час сесій неодмінно піддавалися ревізії на фракціях, то зараз ми повернулися до ідеального варіанта, коли комісії приймають рішення і потім вони без зайвих штучних дискусій затверджуються на сесіях. Депутати довіряють своїм колегам, які працюють у комісіях, і тільки іноді виникає полеміка з якогось спірного питання. Сесії більше не тривають два-три дні, як раніше, коли багато питань блокувалося тільки через те, що хтось комусь не подобався, або просто всупереч міському голові.
Проте це, звичайно, не означає, що у міськраді відсутня опозиція і до фракції Української партії, і конкретно до міського голови. Хоча вона й не така жорстка і чисельна, як була у попередньому скликанні. Це в основному рухівці та їх нечисленні однодумці. Відчувається, що з багатьох питань вони мають окрему думку, на якій наполягають. І це нормально. Хоча інколи ця позиція не підкріплюється вагомими аргументами. Ось, до прикладу, візьмемо останню сесію міськради, на якій розглядалося питання про надання дозволу на викуп землі під кінотеатром «Відродження». Було видно, що у окремих депутатів чомусь коротка пам’ять. Усі ми знаємо, що з центральною частиною міста завжди було пов’язано багато проблем. Одна з них — виділення землі під будівництво офісу колишнього голови Івано-Франківської обласної ради Ігоря Олійника. Я розумію, що на той час він був однопартійцем Калуського міського голови Романа Сушка, і тоді рухівці без зайвих запитань підтримали і виділення землі, і її приватизацію. Тепер же вони категорично проти дати можливість викупити землю новим власникам «Відродження», які хочуть спорудити у центрі міста нормальний розважальний центр, який би з задоволенням відвідували калушани, багато з яких сьогодні їздять на відпочинок в обласний центр. Немає розуміння того, що інвестори «Відродження» й так, можливо, достатньо серйозно ризикують, оскільки можуть вкласти чималі кошти і не дочекатися активного відвідування центру. Такий варіант, до речі, сьогодні ми маємо з розважальним центром «Аврора» і льодовим палацом.
Отож, «неозброєним» оком видно, що це просто дрібненька помста міському голові, який пов’язаний з цим об’єктом. Окремі депутати не враховують того, що якби він його не зрушив з мертвої точки, то кінотеатр і далі би занепадав і руйнувався. Мені закидають те, що під час розгляду на сесії питання надання землі «Відродженню-2011» я порушив регламент, допустивши повторне голосування. У зв’язку з цим хочу з Регламенту Калуської міської ради шостого демократичного скликання процитувати статтю 45 п.11: «Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування і до оголошення його результатів слова нікому не дається. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення проводиться повторне голосування без обговорення». Що я порушив — не знаю. А те, що нам закинули, що ми постягували депутатів, то всі знають, що того дня дуже багато депутатів-медиків змушені були відлучитися з сесії на відкриття нових кабінетів, відділів з новітньою апаратурою у ЦРЛ. Одним словом, скидається на те, що проблему зробили з нічого.
— Олександре Івановичу, Ви позитивно оцінили той факт, що у цьому скликанні практично всі питання вирішуються депутатськими комісіями. Але у багатьох існує стійке враження, що все вирішує міський голова, а на комісіях і сесіях просто відбувається затвердження рішень. Якась полеміка, опозиційна точка зору відсутні. По тій простій причині, що більшість у депкорпусі має фракція Української партії.
— Я категорично заперечую, що міський голова втручається в голосування і «накручує» когось перед сесією. Жодного разу він нікого не збирав і не давав якихось вказівок.
— З формальної точки зору Вам, звичайно, важко заперечити. Але йому і не треба когось збирати. Практично всі депутати з фракції УП або однопартійці, або працівники виконавчих структур міськради. Зрозуміло, що вони не дуже налаштовані полемізувати зі своїм шефом.
— Я цього не заперечую. Але нинішні депутати, коли йшли на вибори, і не приховували, що йдуть у команді Ігоря Насалика і збираються його підтримувати у міськраді. І виборці свідомо надали перевагу міському голові і його команді.
— Але чи добре це, коли опозиції у міськраді фактично не існує? Адже коли немає якоїсь противаги, то можна такого понаприймати, що потім кілька скликань не «розгребе».
— Ну я повинен сказати, що будь-яке рішення міськради, то не святе письмо. Є суд, прокуратура, будь ласка, звертайтеся. Але коли рішення нормальні, корисні для міста, то навіщо штучно «вставляти палиці в колеса».
— Щодо корисних рішень для міста. Невже таким є рішення про виділення 300 тис. грн. на освітлення сіл району? Переважна більшість людей переконана, що міський голова розпочав виборчу кампанію до Верховної Ради.
— А я б так не сказав. Хто слідкував за виборами до міської ради, той повинен пам’ятати, що міський голова обіцяв у рамках неминучої майбутньої адміністративної реформи вже зараз допомагати району. І він виконує свою обіцянку.
— Дарма, що за рахунок міста, тим більше, що проведення адмінреформи ще «вилами по воді писане». Але давайте повернемося до роботи нинішнього скликання. Ви сказали, що у цій міськраді мало політики. А, можливо, зважаючи на ті процеси, що сьогодні відбуваються в Україні, це й не дуже добре?
— Це залежить від того, яку політику ви маєте на увазі. Якщо ті багаточисельні звернення, які приймалися раніше в міськраді з будь-якого приводу, то вони малоефективні. На них просто ніхто не звертає уваги. Мене запитували, чи буде збиратися сесія на захист Юлії Тимошенко. Я вважаю, що немає такої потреби. Про це говорять усі засоби масової інформації, в тому числі й закордонні. Це більш ефективно, і не треба збирати формальні сесії.
Хотіли також політизувати проблему, яка виникла з Віталіною Радецькою. Але не було там ніякої політики. Я в цьому твердо переконаний. І не хотіла вона ображати галичан. Просто у неї такий стиль керівництва — як у фронтової медсестри. От і висловилася необдумано, імпульсивно. А ви знаєте, як керує голова ОДА Михайло Вишиванюк? Я би хотів, щоб це прочитали читачі. Хто був у нього на закритих нарадах, той навряд чи наважиться відтворити у пристойній компанії його лексику. Але нічого, терпимо, бо він свій хлопець, галичанин.
Звичайно ж, ми не ігноруємо тих процесів, що відбуваються в Україні. Свідченням цього, наприклад, є недавнє рішення міськради про спорудження у нашому місті пам’ятника Романові Шухевичу на противагу рішенню позбавити його звання Героя України. І повірте, будемо і надалі реагувати на ті події, на які в змозі реально вплинути.