Повномасштабне вторгнення росії на українські території змінило не тільки фізичний ландшафт українських регіонів, але й призвело до стрімких змін в їх соціальній структурі та соціально-психологічних змін окремих громад та їхніх членів.
Всі без виключення респонденти дослідження підтверджують, що війна змінила їхнє уявлення про власну культуру, самих себе, підсилила відчуття значущості культури як тої, що формує та підтримує націю у боротьбі за власний суверенітет.
Про це свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", передає Фіртка.
Окупація, деокупація та життя під обстрілами суттєво вплинула на ідентичність респондентів. До початку великої війни ідентичність не була питанням, на яке вони мали собі відповідати, адже вони про неї не замислювались. Але окупація та війна гостро поставили питання громадянської ідентифікації.
Частина респондентів відповіла на нього, визначивши себе як українців, навіть як «сильних українців», частина залишається в стані пошуку відповіді, бо оминути це питання вже неможливо.
Як правило, останні - це люди, в яких багато родичів в росії, які досі вважають російський народ братнім, але при цьому тими, хто зрадив братерство.
Також є ті, хто за думкою респондентів, визначив себе не як українці, кого в громадах доволі обережно називають «зрадниками», «тими, хто має іншу точку зору», «тими, хто зачаївся». Респонденти розуміють українську ідентичність як таку, що зазнає загрози через близькість до кордону з росією або близькість лінії фронту.
Вони знають тих, хто в їхніх громадах досі дивиться російське супутникове телебачення та читає російські телеграм-канали. Старші респонденти відзначають, що війна стала наріжним каменем для спільнот і ті, хто почуває себе українцями «пробудилися та усвідомили» це. А ті, хто не відчув, навряд чи мають майбутнє в спільноті: «У багатьох жителів мозок повернувся», бо ніхто не вірив у війну, а зараз ніхто не пробачить її втрат.
За тим, як респонденти описують досвід своєї ідентичності, які наводять її ознаки, можна говорити про те, що українська ідентичність формується як громадянська ідентичність відкритого доступу, а не закрита традиційна етнокультурна ідентичність. Частіше респонденти говорять про українську ідентичність в термінах свідомого вибору ідентичності, а не народження, сили та свободи бути українцем.
Ця ідентичність є складеною, бо разом з українською ідентичністю в кожній з громад зростає сильна локальна ідентичність, загострена війною та специфічним досвідом виживання кожної з громад. Респонденти одночасно і представники своїх громад, і українці, об’єднані загальною ідентичністю.
Українська культура задає тяглість українській ідентичності респондентів. Дозволяє розуміти її як давню, багату, ту що має традиції, долучатися емоційно до спротиву намаганням знищити власну ідентичність, який український народ чинив доволі давно. Українська культура також стає тим, що робить українську ідентичність видимою за межами України. Респонденти переживають досвід гордості, що весь світ тепер знає Україну та українців як хоробрих людей.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Українське виробництво авто: відомо, які легковики найпопулярніші
