Нуріель Рубіні про 2012-й: "Пристебніть ремені, цей рік буде вибоїстим!"

 

Економічний прогноз на 2012 р. одного з провідних економістів світу Нуріеля Рубіні (голова консалтингової служби Roubini Global Economic, професор економіки в Школі бізнесу Стерн при Нью-Йоркському університеті):

 

Перспективи світової економіки в 2012 р. ясні, хоча аж ніяк не райдужні: рецесія в Європі, в кращому випадку анемічне зростання в Сполучених Штатах і різкий спад в Китаї і в більшості країн з ринковою економікою.

 

Азіатські країни схильні до впливу Китаю. На Латинську Америку вплине падіння цін на сировинні товари (які знизяться внаслідок уповільнення економіки розвинених країн і Китаю). Центральна і Східна Європа схильні до впливу єврозони. А потрясіння на Близькому Сході, що провокують високі ціни на нафту, викличуть серйозні економічні ризики і будуть стримувати зростання світової економіки.

 

Рецесія в єврозоні не викликає сумнівів. Найближчим часом варто чекати продовження кредитної кризи, проблем суверенного боргу, відсутність конкурентоспроможності і жорсткої економії бюджетних коштів. Всі ці проблеми припускають серйозний спад, хоча глибину рецесії і її тривалість передбачити складно. Криза єврозони торкнеться і США, темпи зростання яких останні 2 роки і так "черепашачі".

 

США будуть продовжувати боротися з істотними фінансовими обмеженнями. Головні проблеми США - скорочення кредитування поряд з дефіцитом нових робочих місць, відсутність зростання доходів і зниження цін на нерухомість, збільшення нерівності в суспільстві і політичний глухий кут.

 

Британія переживає W-подібний економічний спад, у міру того як бюджетна консолідація з ЄС на початковому етапі і нинішні проблеми єврозони підривають економічне зростання.

 

У Японії темпи відновлення після землетрусу сповільняться, у міру того як уряд буде не в змозі провести структурні реформи. Недоліки моделі економічного зростання Китаю стають очевидними. Падіння цін на нерухомість викличе ланцюгову реакцію, яка торкнеться забудовників, викличе зниження рівня інвестицій та урядових доходів. Крім проблем у будівельній галузі, найсильніший удар економіці завдасть зниження експорту, викликане ослабленням попиту з боку єврозони і США.

 

Спроба влади охолодити ринок нерухомості шляхом приборкання цін має свої негативні наслідки - тепер китайським лідерам буде важко відновити зростання.

 

Що стосується помилок у політиці, Китай не самотній. США, Європа і Японія також відкладали серйозні економічні, фіскальні та фінансові реформи, необхідні для відновлення стійкого і збалансованого зростання. Ми бачимо, що скорочення заборгованості як приватного, так і державного секторів у країнах з розвиненою економікою тільки-тільки починається. Баланси домашніх господарств, банків і фінансових установ, а також місцевих і центральних органів влади як і раніше зводяться зі скрипом.

 

Ситуація покращилася лише в високорівневому корпоративному секторі. Втім, враховуючи масу постійних побічних ризиків, невизначеність щодо світового попиту, надлишкові потужності внаслідок надмірно високих інвестицій в нерухомість, а також сплеску інвестицій у виробництво Китаю в останні роки, потенціал інвестицій цих компаній невеликий, а наймання нових співробітників дуже стриманий.

 

Зростання нерівності в суспільстві, почасти спровокований скороченням робочих місць в процесі корпоративної реструктуризації, скорочує сукупний попит в економіці, оскільки малозабезпечені сім'ї та одержувачі трудових доходів в сумі більш схильні до витрат, ніж корпорації, багаті домогосподарства і акціонери. Більше того, у міру того як нерівність підігріває акції протесту в усьому світі, соціальна і політична нестабільність може створити додатковий ризик для економічної діяльності.

 

Дисбаланс поточних рахунків між США і Китаєм (і іншими країнами з ринковою економікою), а також у межах єврозони між центром і периферією, як і раніше великий.

 

Адаптація вимагає меншого внутрішнього попиту в країнах з великим дефіцитом бюджету і нижчого торгового профіциту в країнах з надмірними накопиченнями, що може бути здійснене за допомогою номінального та реального зміцнення валютного курсу.

 

Для відновлення зростання країни, що мають великий бюджетний дефіцит, потребують номінального і реального здешевлення. У той час як країни з позитивним сальдо потребують стимулювання внутрішнього попиту, особливо споживання. Втім, коректування відносних цін за допомогою рухів валют зайшло в глухий кут, оскільки країни з позитивним сальдо чинять опір зміцненню валютного курсу, що призводить до рецесійної дефляції в країнах з дефіцитом.

 

В результаті, валютні битви ведуться за декількома напрямками: валютні інтервенції, кількісні послаблення і управління притоками капіталу.

 

У міру подальшого ослаблення зростання світової економіки в 2012 р., ці бої можуть перерости в торговельні війни. Варіантів вірної політики не так багато. Девальвація валюти є грою з нульовою сумою, оскільки процес збільшення експорту займає певний час і не може відбутися одночасно зі зниженням курсу.

 

Грошово-кредитна політика буде пом'якшуватися, у міру того як інфляція перестане загрожувати розвиненим країнам (і тим, що реально розвиваються). Втім, дана політика втрачає всякий сенс у тих розвинених країнах, де головні проблеми виникають через банкрутства - і, отже, кредитоспроможність, а не ліквідність. Між тим, фіскальна політика стримується зростанням дефіцитів і боргів, політикою регуляторів, а також новими бюджетними правилами в Європі. Підтримка та порятунок банків політично непопулярні, крім того, в урядів немає на це грошей.

 

Обіцянки "Великої двадцятки" поступилися місцем "Великому нулю": слабким урядам все важче здійснювати міжнародну координацію політики, оскільки світогляд, цілі та інтереси країн з розвиненою економікою, що розвивається і конфліктують між собою.

 

В результаті, маючи справу з дисбалансами ринків (значними боргами приватного й державного секторів), усунення проблем платоспроможності за допомогою короткострокових заходів: фінансування і ліквідності, - в кінцевому підсумку може призвести до болючої і, цілком ймовірно, безладної реструктуризації боргів. Крім того, підвищення конкурентоспроможності та зниження торгових дисбалансів вимагають коректування валют, які, зрештою, можуть призвести до виходу деяких країн з єврозони.

 

Відновлення стійкого зростання складно здійснити без горезвісного скорочення боргу і політичної волі. Це завдання, яке належить вирішити крихкій і незбалансованій світовій економіці в 2012 р. Перефразовуючи Бетт Девіс у фільмі "Все про Єву": "Пристебніть ремені, цей рік буде вибоїстим!"

 

 vesti.ru 


19.12.2011 1398 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

518
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

997
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2268 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3364
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2793 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5609

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

660

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

831

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1310
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10180 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8673
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11117
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

610
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

937
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

751
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22826
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

442
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

846
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1327
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1298
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1529