Ну от, власне, і все, або нова медіа реальність

Система влади Віктора Януковича в планах її творців передбачала декілька ключових елементів: повернення більшості владних повноважень до рук президента, контроль над парламентом, вплив на судову систему та контроль над інформаційною сферою.

 

Всі ці ключові позиції стали реальністю менше ніж за рік. Команді Януковича вдалося все із того переліку.

 

Деякі позиції здалися швидко, але з шумом, як це було зі зміною Конституції. Деякі – швидко та без шуму, як з судовою реформою. Нова інформаційна реальність, попри спротив значної кількості журналістів, поставала поступово.

 

Однак зараз можна констатувати факт: влада має "м’який" контроль над телевізійним простором, має в своїх руках головні інструменти такого контролю та готується до нових наступів.

 

Ще у травні минулого року було зрозуміло, що події в Україні розвиватимуться за "російським сценарієм": контроль над телебаченням, "потьомкінські дєрєвні" в пресі, локалізація соціальної енергії активних груп в Інтернеті.

 

Незалежні друковані видання потрібні, аби завжди можна було вказати Заходу – вся критика з приводу свободи слова є пустою. Поза тим, друкована преса в Україні, за виключенням кількох видань, що їх можна порахувати на пальцях однієї руки, не впливова і не фахова.

 

Все найбільш критичне зібране в інеті, який живе власним віртуальним життям. А маси, що роблять результати виборів, дивляться телебачення. Тому контроль над ним – справа для влади принципова і важлива.

 

Телеканали особливого спротиву не чинили, за виключенням деяких журналістів, що склалися як професіонали та особистості за останні роки. За цей час їх просто прибрали з ефіру.

 

Більша частина телевізійних журналістів, які у травні 2010 заявили про цензуру, або поза ефіром, або на ТВі.

 

І це не випадковість чи профнепридатність. Це цілком зрозуміла тактика.

 

Якщо кращого репортажиста країни Сергія Андрушка, який робив найіронічніші новинні телесюжети, що засмучували не одного високопосадовця, але давали рейтинг програмі, переводять в "документальне кіно" – це не ротація. Це цензура. Але довести її неможливо.

 

Бажання влади обмежити критичність в ефірі дивовижним чином співпало з бажанням власників каналів "не створювати собі неприємностей".

 

"Реорганізації" та "модернізації" телеканалів стали нічим іншим, як їхнім впевненим поворотом в бік розважального мовленням. З рейтингами все гаразд, з прибутками теж. А головне – без "головного болю".

 

Новини більшості загальнонаціональних каналів стали ігнорувати цілу низку протестних подій, критичних заяв та декого з особливо помітних критиків. Про представників влади – як про мерців: або добре, або ніяк. Все це добре демонструє моніторинг колег з Телекритики.

 

Особливо помітні такі тенденції в ефірі Першого Національного, прямо залежного від бюджетного фінансування. Якщо тему бюджету на Першому телеканалі коментує одна єдина людина – прем’єр-міністр Азаров – це, звісно, не цензура. Це "редакційна політика".

 

Але якщо подивитися новини на єдиному телевізійному оазисі ТВі, та порівняти їх з новинами державного каналу, то буде точно як в старому російському анекдоті: з ОРТ ви живете в одній країні, з НТВ в зовсім іншій. Це ще одне свідчення реальності сценарію з півночі.

 

Поки що в Україні вдалося втримати прямоефірні майданчики, однак деякі з них непогано редагуються близькими до влади політтехнологами, а участь в дискусіях беруть переважно одні і ті ж всім знайомі персонажі, що мають неформальний статус "птахів-говорунів", але реально нічого не вирішують.

 

Першу особу держави журналісти мали можливість побачити вживу і спитати про нагальне один раз за весь рік. Весь інший час Янукович перебуває під пильним оком власної прес-служби, яка примудряється навіть за кордоном не допустити неузгодженого спілкування гаранта з пресою.

 

І це навряд чи є доказом "відданості першої особи ідеям демократії", про що так часто повторює оточення президента.

 

Більшість рішень в країні ухвалюють "під килимом", жодні дискусії щодо них не є можливими з огляду на відсутність інформації у самих журналістів.

 

Система значно більше орієнтована на захист перших осіб від посягань журналістів отримати відповіді, аніж на захист права суспільства знати і розуміти. Тому журналістів стали частіше бити, до того ж працівники правоохоронних органів.

 

Опозиція, замість того, аби фахово опонувати владі, збивається на банальну негативну риторику і намагається втриматися в медіа просторі з використанням такого звичного способу, як "джинса".

 

Система побудована в такий спосіб, аби не допустити появи в ефірі нових людей, нових думок та ідей.

 

Влада панічно боїться конкуренції, тому коло критиків – визначене і обмежене. Воно має дозвіл на критику, але не здатне продукувати нові орієнтири і формувати альтернативні сценарії.

 

Талановиті та яскраві журналісти також виявляються непотрібними системі. Ними складно керувати. Головний ресурс інформаційного мовлення – молодь. Там немає авторитетів та генералів, на службі лише солдати. Тим паче, що і коштують солдати значно дешевше.

 

Солдати не мають особливого уявлення про такі речі, як соціальна відповідальність журналістики, місію професії чи реальну суспільну важливість тем.

 

Цим уявленням особливо ніде з’явитися: журналістська школа фактично радянська і не реформована. Інституції, на кшталт профспілок чи професійних асоціацій, не розвинені, людей, що є авторитетами в професії можна перерахувати на пальцях…

 

Наслідки такої політики канали відчують вже незабаром: телебачення втрачатиме позиції інформаційного мовника, воно перетвориться на суцільну розважалівку.

 

За інформацією люди йтимуть до мережі. І до ТБ вже не повертатимуться.

 

Кількість ТБ користувачів постійно знижуватиметься, як і кількість прибутків каналів. Однак, телеменеджерам це зараз здається надто віддаленою перспективою. А дарма.

 

Вже сьогодні політичні настрої суспільства визначає не телебачення, а Інтернет. Про що свідчить досвід хоча б Єгипту. Саме соціальні мережі стали основою для формування груп, що виступили проти президента Мубарака.

 

Українська влада поки не надто вивчила досвід останніх революцій. Янукович переконаний, що це відбулося через "малу кількість їжі".

 

Поза тим, хоч українські можновладці і не вірять в можливість Інтернет ресурсів та соціальних мереж впливати на політичні процеси, гострі розслідування проти них, які з’являються саме в інеті, їм не надто до вподоби. Тому бажання контролювати ці медіа виникає постійно.

 

Одним із таких спроб може стати закон "Про інформаційні агенції", проект якого знаходиться в Раді і який може зобов’язати Інтернет видання, що розповсюджують інформацію, реєструватися як інформаційні агенції. А отже, у держави з’явиться можливість позбавляти їх права на відповідну діяльність – поширення інформації.

 

Поки що повного уявлення про те, як це гарантувати технічно, немає. Але бажання є напевне.

 

За цих умов традиційна журналістика в країні деградує. Журналістику творять персоналії. Але владі і менеджерам не потрібні ті, хто мають мізки та хребти. А інші – не надто цікаві вже аудиторії. Нові авторитети формуються в інтернеті та соціальних мережах. Проте то дещо інше.

 

Журналістика втрачає гострі та дискусійні формати. Країна спостерігає за танцями, співами "талантів" і змаганнями екстрасенсів замість того, аби бачити якісні дискусії про шляхи розвитку, аналіз та фахову публіцистику.

 

В танцях і співах немає нічого поганого, але не добре, коли вони є тотальними в ефірі.

 

Те, що за таких умов, країна не має альтернатив владі на рівні ідей, програм та персоналій – очевидно. Але це і було завданням.

 

Медійний ринок в країні деградує, бо немає вільної конкуренції. Працювати на ньому мають право лише лояльні до влади. Отримати ліцензії без "політичного даху" нереально.

 

Це не робить медіа сильними та впливовими, це не дає імпульсів розвитку. Але це особливо нікому і не потрібно з учасників ринку, які без жодної боротьби погодилися з новими правилами гри і навипередки поспішають максимально підлаштуватися.

 

Про реформи та рух вперед говорити не доводиться. Бо лишаться вони максимум розмовами, як це відбувається, наприклад, з суспільним мовленням.

 

Зрештою, на розмови замість дій витрачено останні 6 років. Шансом, які давали 5 з тих років, значною мірою не спромоглися скористатися самі журналісти та гравці на ринку, аби закріпити зміни та посилити вплив, гарантувати собі захист та підтримку суспільства. Тепер їх поставили перед іншим завданням: вижити.

 

Тож, коли світ щогодини стає більш глобальним, коли конкуренція зростає, а інформаційні впливи проникають звідусіль, Україна втрачає найцінніше – час. І ті можливості, які могли б дати країні сильні, незалежні та відповідальні медіа…

 

Вікторія Сюмар, ІМІ для УП


04.02.2011 Вікторія Сюмар 1906 9
Коментарі (9)

Вороненько 2011.02.04, 16:03
Наші нацональні демократи не такі вже і бідні і давно моглиб створити нормальний телеканал. Але вони у нас гонорові і борються за щастя рідної країни лише за гроші американців чи Євросоюзу. Їм дуже вигідно бути в опозиції: де-юре вони представники влади і користуються пільгами нардепів де-факто. НЕ чекаймо вже нічого від нааших так званих опозиційних політиків. Процюймо на Україну! Повірте, що воздасться.
Репортер 2011.02.04, 16:48
Ага, тішиться "Фіртка", що в струю попала. Газети і ТБ - "астой", а от ми - інтернет, - "на взльоті". Але то правда. Нові часи в ЗМІ не загорами.
Jozef 2011.02.04, 17:42
"Журналістська школа фактично радянська і не реформована".Це, паночку є доконаний факт, але найголовніше НОМО SOVETIKUS.Він, як і Бог посеред нас.І його не витравиш ніз з 60-70 річних ні з дітей,що спостерігають по зомбоящіку і московських карликів і російські дитячі передачі. Нема, курва на тото ради.А "українське" телебачення це не просто роважалівка, це суцільна шизофренія з дебілізмом різних "поющіх трусов" та лжеросійської мови Коляденка, Верькі-сердючькі та інших дебілоїдних.
Do Jozef'a 2011.02.04, 20:35
А чого це Ви, шановний Йозефе, нічого не кажете про інший прояв української телешизофренії - "зомбоящик імені Бібійчихи" у якому стирчать якщо не свічки то фани, якщо не фани, то голова якогось вусаня з плачучим голосом, що ревма реве над долею "нещасної неньки", а показують одних лише прибацаних, які дурніші за редакторів того зомбоящіка. Людина півгодини подивиться на цей цвинтарик і перемикнеться на сердючок і коляденок, бо там хоч натяк на щось творче і позитивне, а тут самі плачі і дике хутірське озлоблення на всесь світ.
пан пупець 2011.02.05, 14:01
Нічого, скоро усі прогресивні недобитки франківщини радітимуть новому телецентрові, що збудує влада. Там всядуться прогресивні івани вовки і зачнуть якісне телебачення геть чисто відмінне від бібійчихиного. а що там будуть показувати. а те саме що і зомбоящик-галичина - купи гною, старих спитих дідів і розбиті дороги. так пишете шановні немов би у нас тут европа а лише тільки бабійка у девятнадцятому столітті. тут усе в девятнадцятому столітті. яке життя таке і телебачення не розслабляйтеся бицюриська
Jozef 2011.02.06, 09:24
До Пупця.Сам ти "бичаря кончєний".Не ображай людей.Про ТВ Бабійчихи,згідний, без "содроганія" казати важко як і про то всьо ніби то телебачення з вусаннями,плаксивими голосами, коцертами вітань з дамою,що нібито вийшла з гамериканського триллера "зомбі" та "зомбі возвращаюцца".Дівчатами в новинах з обличчями мерців.Невже,курва, ніхто з тих сраних начальників того не видит, же то бридко.Невже п.Бабій не відчуває,що їй з її поглядами на життя треба переїхати на звалище, а не мучити люд якимись їй одній відомій містифікаціями.А може вона вважає,що є совістю нашої області?
п.муму 2011.02.06, 13:54
Так, Йозю, вона саме так і думає. бо ж ніхто з любителів шукати сметану на гімні і гімно на сметані (себто справжніх галичан) не підійде до жіночки і не скаже їй в обличчя: "Звалюй, караул стомився!"
Невмілий 2011.02.07, 02:08
А хто буде робити телебачення після того як підуть бібійка та решта динозаврів? Другий ешелон тележурналістів-чиновників - такі самі неумєйкі і хуторяни як і пенсійна кумпанія бібійчих-лісівих. Не сподівайтеся на революційні зміни, керуватимуть сільські пампухи, зготовлені у білій хатці
Jozef 2011.02.07, 09:28
До невмілого.Не пісяй у муку,не роби пилюки.Робити ТВ у Франківську знайдеться кому і без Бабійки та її русалок з новин та концертів вітань.Ну не може бути такого, щоб крім "примітиву" та "царівни" не мож було що подивитись у тому ящику.А голови знайдуться.І мультики самі зможуть створити і передачу для дітей.І показати власних керівних пупців,що на вулиці Грушевського не можуть собі скласти ціни.
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

937
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2740
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

948
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1015
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1014 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3037 3

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

861

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

752

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

368

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1072
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

106
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2304
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1130
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

430
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15046
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7359
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

797
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

357
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

270
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

360
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

635
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1092