Ну от, власне, і все, або нова медіа реальність

Система влади Віктора Януковича в планах її творців передбачала декілька ключових елементів: повернення більшості владних повноважень до рук президента, контроль над парламентом, вплив на судову систему та контроль над інформаційною сферою.

 

Всі ці ключові позиції стали реальністю менше ніж за рік. Команді Януковича вдалося все із того переліку.

 

Деякі позиції здалися швидко, але з шумом, як це було зі зміною Конституції. Деякі – швидко та без шуму, як з судовою реформою. Нова інформаційна реальність, попри спротив значної кількості журналістів, поставала поступово.

 

Однак зараз можна констатувати факт: влада має "м’який" контроль над телевізійним простором, має в своїх руках головні інструменти такого контролю та готується до нових наступів.

 

Ще у травні минулого року було зрозуміло, що події в Україні розвиватимуться за "російським сценарієм": контроль над телебаченням, "потьомкінські дєрєвні" в пресі, локалізація соціальної енергії активних груп в Інтернеті.

 

Незалежні друковані видання потрібні, аби завжди можна було вказати Заходу – вся критика з приводу свободи слова є пустою. Поза тим, друкована преса в Україні, за виключенням кількох видань, що їх можна порахувати на пальцях однієї руки, не впливова і не фахова.

 

Все найбільш критичне зібране в інеті, який живе власним віртуальним життям. А маси, що роблять результати виборів, дивляться телебачення. Тому контроль над ним – справа для влади принципова і важлива.

 

Телеканали особливого спротиву не чинили, за виключенням деяких журналістів, що склалися як професіонали та особистості за останні роки. За цей час їх просто прибрали з ефіру.

 

Більша частина телевізійних журналістів, які у травні 2010 заявили про цензуру, або поза ефіром, або на ТВі.

 

І це не випадковість чи профнепридатність. Це цілком зрозуміла тактика.

 

Якщо кращого репортажиста країни Сергія Андрушка, який робив найіронічніші новинні телесюжети, що засмучували не одного високопосадовця, але давали рейтинг програмі, переводять в "документальне кіно" – це не ротація. Це цензура. Але довести її неможливо.

 

Бажання влади обмежити критичність в ефірі дивовижним чином співпало з бажанням власників каналів "не створювати собі неприємностей".

 

"Реорганізації" та "модернізації" телеканалів стали нічим іншим, як їхнім впевненим поворотом в бік розважального мовленням. З рейтингами все гаразд, з прибутками теж. А головне – без "головного болю".

 

Новини більшості загальнонаціональних каналів стали ігнорувати цілу низку протестних подій, критичних заяв та декого з особливо помітних критиків. Про представників влади – як про мерців: або добре, або ніяк. Все це добре демонструє моніторинг колег з Телекритики.

 

Особливо помітні такі тенденції в ефірі Першого Національного, прямо залежного від бюджетного фінансування. Якщо тему бюджету на Першому телеканалі коментує одна єдина людина – прем’єр-міністр Азаров – це, звісно, не цензура. Це "редакційна політика".

 

Але якщо подивитися новини на єдиному телевізійному оазисі ТВі, та порівняти їх з новинами державного каналу, то буде точно як в старому російському анекдоті: з ОРТ ви живете в одній країні, з НТВ в зовсім іншій. Це ще одне свідчення реальності сценарію з півночі.

 

Поки що в Україні вдалося втримати прямоефірні майданчики, однак деякі з них непогано редагуються близькими до влади політтехнологами, а участь в дискусіях беруть переважно одні і ті ж всім знайомі персонажі, що мають неформальний статус "птахів-говорунів", але реально нічого не вирішують.

 

Першу особу держави журналісти мали можливість побачити вживу і спитати про нагальне один раз за весь рік. Весь інший час Янукович перебуває під пильним оком власної прес-служби, яка примудряється навіть за кордоном не допустити неузгодженого спілкування гаранта з пресою.

 

І це навряд чи є доказом "відданості першої особи ідеям демократії", про що так часто повторює оточення президента.

 

Більшість рішень в країні ухвалюють "під килимом", жодні дискусії щодо них не є можливими з огляду на відсутність інформації у самих журналістів.

 

Система значно більше орієнтована на захист перших осіб від посягань журналістів отримати відповіді, аніж на захист права суспільства знати і розуміти. Тому журналістів стали частіше бити, до того ж працівники правоохоронних органів.

 

Опозиція, замість того, аби фахово опонувати владі, збивається на банальну негативну риторику і намагається втриматися в медіа просторі з використанням такого звичного способу, як "джинса".

 

Система побудована в такий спосіб, аби не допустити появи в ефірі нових людей, нових думок та ідей.

 

Влада панічно боїться конкуренції, тому коло критиків – визначене і обмежене. Воно має дозвіл на критику, але не здатне продукувати нові орієнтири і формувати альтернативні сценарії.

 

Талановиті та яскраві журналісти також виявляються непотрібними системі. Ними складно керувати. Головний ресурс інформаційного мовлення – молодь. Там немає авторитетів та генералів, на службі лише солдати. Тим паче, що і коштують солдати значно дешевше.

 

Солдати не мають особливого уявлення про такі речі, як соціальна відповідальність журналістики, місію професії чи реальну суспільну важливість тем.

 

Цим уявленням особливо ніде з’явитися: журналістська школа фактично радянська і не реформована. Інституції, на кшталт профспілок чи професійних асоціацій, не розвинені, людей, що є авторитетами в професії можна перерахувати на пальцях…

 

Наслідки такої політики канали відчують вже незабаром: телебачення втрачатиме позиції інформаційного мовника, воно перетвориться на суцільну розважалівку.

 

За інформацією люди йтимуть до мережі. І до ТБ вже не повертатимуться.

 

Кількість ТБ користувачів постійно знижуватиметься, як і кількість прибутків каналів. Однак, телеменеджерам це зараз здається надто віддаленою перспективою. А дарма.

 

Вже сьогодні політичні настрої суспільства визначає не телебачення, а Інтернет. Про що свідчить досвід хоча б Єгипту. Саме соціальні мережі стали основою для формування груп, що виступили проти президента Мубарака.

 

Українська влада поки не надто вивчила досвід останніх революцій. Янукович переконаний, що це відбулося через "малу кількість їжі".

 

Поза тим, хоч українські можновладці і не вірять в можливість Інтернет ресурсів та соціальних мереж впливати на політичні процеси, гострі розслідування проти них, які з’являються саме в інеті, їм не надто до вподоби. Тому бажання контролювати ці медіа виникає постійно.

 

Одним із таких спроб може стати закон "Про інформаційні агенції", проект якого знаходиться в Раді і який може зобов’язати Інтернет видання, що розповсюджують інформацію, реєструватися як інформаційні агенції. А отже, у держави з’явиться можливість позбавляти їх права на відповідну діяльність – поширення інформації.

 

Поки що повного уявлення про те, як це гарантувати технічно, немає. Але бажання є напевне.

 

За цих умов традиційна журналістика в країні деградує. Журналістику творять персоналії. Але владі і менеджерам не потрібні ті, хто мають мізки та хребти. А інші – не надто цікаві вже аудиторії. Нові авторитети формуються в інтернеті та соціальних мережах. Проте то дещо інше.

 

Журналістика втрачає гострі та дискусійні формати. Країна спостерігає за танцями, співами "талантів" і змаганнями екстрасенсів замість того, аби бачити якісні дискусії про шляхи розвитку, аналіз та фахову публіцистику.

 

В танцях і співах немає нічого поганого, але не добре, коли вони є тотальними в ефірі.

 

Те, що за таких умов, країна не має альтернатив владі на рівні ідей, програм та персоналій – очевидно. Але це і було завданням.

 

Медійний ринок в країні деградує, бо немає вільної конкуренції. Працювати на ньому мають право лише лояльні до влади. Отримати ліцензії без "політичного даху" нереально.

 

Це не робить медіа сильними та впливовими, це не дає імпульсів розвитку. Але це особливо нікому і не потрібно з учасників ринку, які без жодної боротьби погодилися з новими правилами гри і навипередки поспішають максимально підлаштуватися.

 

Про реформи та рух вперед говорити не доводиться. Бо лишаться вони максимум розмовами, як це відбувається, наприклад, з суспільним мовленням.

 

Зрештою, на розмови замість дій витрачено останні 6 років. Шансом, які давали 5 з тих років, значною мірою не спромоглися скористатися самі журналісти та гравці на ринку, аби закріпити зміни та посилити вплив, гарантувати собі захист та підтримку суспільства. Тепер їх поставили перед іншим завданням: вижити.

 

Тож, коли світ щогодини стає більш глобальним, коли конкуренція зростає, а інформаційні впливи проникають звідусіль, Україна втрачає найцінніше – час. І ті можливості, які могли б дати країні сильні, незалежні та відповідальні медіа…

 

Вікторія Сюмар, ІМІ для УП


04.02.2011 Вікторія Сюмар 2010 9
Коментарі (9)

Вороненько 2011.02.04, 16:03
Наші нацональні демократи не такі вже і бідні і давно моглиб створити нормальний телеканал. Але вони у нас гонорові і борються за щастя рідної країни лише за гроші американців чи Євросоюзу. Їм дуже вигідно бути в опозиції: де-юре вони представники влади і користуються пільгами нардепів де-факто. НЕ чекаймо вже нічого від нааших так званих опозиційних політиків. Процюймо на Україну! Повірте, що воздасться.
Репортер 2011.02.04, 16:48
Ага, тішиться "Фіртка", що в струю попала. Газети і ТБ - "астой", а от ми - інтернет, - "на взльоті". Але то правда. Нові часи в ЗМІ не загорами.
Jozef 2011.02.04, 17:42
"Журналістська школа фактично радянська і не реформована".Це, паночку є доконаний факт, але найголовніше НОМО SOVETIKUS.Він, як і Бог посеред нас.І його не витравиш ніз з 60-70 річних ні з дітей,що спостерігають по зомбоящіку і московських карликів і російські дитячі передачі. Нема, курва на тото ради.А "українське" телебачення це не просто роважалівка, це суцільна шизофренія з дебілізмом різних "поющіх трусов" та лжеросійської мови Коляденка, Верькі-сердючькі та інших дебілоїдних.
Do Jozef'a 2011.02.04, 20:35
А чого це Ви, шановний Йозефе, нічого не кажете про інший прояв української телешизофренії - "зомбоящик імені Бібійчихи" у якому стирчать якщо не свічки то фани, якщо не фани, то голова якогось вусаня з плачучим голосом, що ревма реве над долею "нещасної неньки", а показують одних лише прибацаних, які дурніші за редакторів того зомбоящіка. Людина півгодини подивиться на цей цвинтарик і перемикнеться на сердючок і коляденок, бо там хоч натяк на щось творче і позитивне, а тут самі плачі і дике хутірське озлоблення на всесь світ.
пан пупець 2011.02.05, 14:01
Нічого, скоро усі прогресивні недобитки франківщини радітимуть новому телецентрові, що збудує влада. Там всядуться прогресивні івани вовки і зачнуть якісне телебачення геть чисто відмінне від бібійчихиного. а що там будуть показувати. а те саме що і зомбоящик-галичина - купи гною, старих спитих дідів і розбиті дороги. так пишете шановні немов би у нас тут европа а лише тільки бабійка у девятнадцятому столітті. тут усе в девятнадцятому столітті. яке життя таке і телебачення не розслабляйтеся бицюриська
Jozef 2011.02.06, 09:24
До Пупця.Сам ти "бичаря кончєний".Не ображай людей.Про ТВ Бабійчихи,згідний, без "содроганія" казати важко як і про то всьо ніби то телебачення з вусаннями,плаксивими голосами, коцертами вітань з дамою,що нібито вийшла з гамериканського триллера "зомбі" та "зомбі возвращаюцца".Дівчатами в новинах з обличчями мерців.Невже,курва, ніхто з тих сраних начальників того не видит, же то бридко.Невже п.Бабій не відчуває,що їй з її поглядами на життя треба переїхати на звалище, а не мучити люд якимись їй одній відомій містифікаціями.А може вона вважає,що є совістю нашої області?
п.муму 2011.02.06, 13:54
Так, Йозю, вона саме так і думає. бо ж ніхто з любителів шукати сметану на гімні і гімно на сметані (себто справжніх галичан) не підійде до жіночки і не скаже їй в обличчя: "Звалюй, караул стомився!"
Невмілий 2011.02.07, 02:08
А хто буде робити телебачення після того як підуть бібійка та решта динозаврів? Другий ешелон тележурналістів-чиновників - такі самі неумєйкі і хуторяни як і пенсійна кумпанія бібійчих-лісівих. Не сподівайтеся на революційні зміни, керуватимуть сільські пампухи, зготовлені у білій хатці
Jozef 2011.02.07, 09:28
До невмілого.Не пісяй у муку,не роби пилюки.Робити ТВ у Франківську знайдеться кому і без Бабійки та її русалок з новин та концертів вітань.Ну не може бути такого, щоб крім "примітиву" та "царівни" не мож було що подивитись у тому ящику.А голови знайдуться.І мультики самі зможуть створити і передачу для дітей.І показати власних керівних пупців,що на вулиці Грушевського не можуть собі скласти ціни.
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

1202
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

27215
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

7719
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3049
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

10130
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

4951

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

306

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1586

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1219

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1714
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

126
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5872
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

798
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

156
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

546
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19818
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8468
22.10.2025

Івано-Франківський театр драми і комедії, який колись мав назву «Новий театр», нині працює в мінімальному складі.  

1262
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

977
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1236
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

2551
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1443