Збулося: уряд переглянув мінімальні норми споживання продуктів і товарів першої необхідності для українців. Востаннє цей список міняли у далекому 2000 році.
Як зміниться якість життя тепер – аналізували журналісти сайту "24".
11 жовтня 2016 року постановою № 780 Кабмін затвердив нові набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг . Презентуючи це рішення, прем'єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що його уряд першим зробив це, якісно переглянувши переліки, збільшивши обсяги споживання деяких продуктів харчування та скоротивши терміни їх використання.
Щоб зрозуміти, чи дійсно переглянутий споживчий кошик став якісно кращим, достатньо порівняти його з попереднім переліком.
Продуктів побільшало
Для працюючого населення, порівняно з нормами 2000 року, у список продуктів додали часник (900 грамів на рік). З 14 до 16 кілограмів збільшили кількість яловичини, з 12 до 14 — м'яса птиці. Натомість зникли зі списку баранина та кролятина (по 2 кг).
Цікаво, що кондитерських виробів працюючим громадянам передбачили 13 кілограмів на рік, або це 1 кіло на місяць чи 30 грамів на день. Дітям від 6 до 18 років норма кондитерських виробів, відповідно, 6 кілограмів, або 0,5 на місяць (чи 10 грамів на день). Тож якщо ви звикли балувати себе чи родину тортиками, тістечками та іншими смаколиками, знайте – уряд вважає це зайвим та дбає про ваші зуби.
У новий споживчий кошик додали каву і чай для працездатного населення. Чудово. Але мінімальна норма там – 400 грамів чаю і 500 грамів кави на рік. Або приблизно по 1 граму на день (а пакетик чаю – це 2 грами). А от особам, що втратили працездатність, передбачено каву зернову і злакову (60 і 70 грамів на рік), чай (400 грамів на рік), какао (300 грамів на рік) і навіть цикорій (70 грамів на рік).
Втім, оселедці для непрацездатних громадян – досі на вагу золота. Їх передбачено 700 грамів на рік. Це близько 60 грамів на місяць.
Одягнути всіх
Гардероб українців-чоловіків дещо покращав: 1 труси на 3 місяці (раніше – на 4,8 місяця). Плавки тепер можна міняти раз на чотири, а не десять років, шкарпеток можна дозволити собі 10 пар на рік, а не 7. Можна викинути краватку, яку носили 10 років – тепер вузлик можна зав’язувати раз на 5 років, а от на виголеному обличчі не економили – передбачили 24 леза на рік.
Натомість костюм-двійку, як і раніше, треба носити 5 років. Джинси, джемпер і спортивний костюм 3 роки, як і раніше.
Жінкам тепер носити верхній теплий одяг можна 5 років замість 8, пенсіонеркам – 8 років замість 10. Причому цим теплим одягом вважається куртка на синтепоні. Ні пальто, ні шуби у список мінімально необхідних речей не входять. Зате працездатні жінки можуть тепер дозволити собі 1 брюки на 4 роки (пенсіонеркам цього не передбачено, як і в нормах 2000 року). І трусів тепер передбачено 6 штук на рік (на 2 – пенсіонеркам), замість 5 штук на 2 (3 – пенсіонеркам) роки, а бюстгальтерів працююча жінка може мати 2 на рік (замість 2 на 2 роки). Пенсіонеркам цю норму не змінили – 2 на 4 роки, зате додали купальник – 1 на 7 років. Працюючій жінці, вважають досі, достатньо 1 купальника на 4 роки.
"Важке дитинство"
Про мінімальний набір предметів гардеробу для дітей віком до 6 років — говорити або погано, або нічого. Бо жодна нормальна мама в таких умовах ростити дитину не буде. Єдиний приклад: піжаму дитині уряд вважає достатнім мати одну на два роки. (Цікаво, міністри уявляють співвідношення зросту 3-місячної дитини і 2-річної?).
Із мінімальним набором предметів гардеробу для дітей віком від 6 до 18 років майже те саме. 1 зимова і одна демісезонна куртка на три роки. 1 спідничка на 3 роки і 1 сукня на 2 роки. 1 брюки або джинси на 2 роки. 1 купальник на 5 років. Щоправда, зі взуттям тепер легше – по одній парі зимового, демісезонного і літнього взуття можна міняти раз на рік, а не два роки, як раніше.
Господарські товари: вічні матеріали вже серед нас
У мінімальному наборі товарів культурно-побутового та господарського призначення: тарілок менше, ложок і виделок також (по 2 замість 6. А що, хіба ви не накопили їх за 16 років?). Стілець та ліжко, мабуть, цільнометалеві, оскільки служити мають 15 та 25 років відповідно, а були часи коли за цей час їх можна було змінити тричі. Електропобутова техніка, як і раніше, у нас служить 10, 15, 14 років, тобто щонайменше у 5 разів довше, ніж на неї дається гарантія виробником (це до питання енергоефективності). Зате телевізор тепер — LЕD на 38 см, тобто 14,5 дюйма, приблизно розміром з монітор ноутбука (раніше мова йшла про телевізор діагоналлю 56 см, у порівнянні з поточною редакцією – майже кінотеатр).
6 культпоходів і відсутність інтернету
Балувати нас витратами на духовне замість банального споживання в уряді теж не планують. 6 книг, 6 культурних заходів на рік — так само, як і у 2000-му. Газети так само, як і 16 років тому – 52 штуки на рік на родину. Ще – 15 хвилин розмов місцевим телефонним зв’язком (раніше говорили більше) і 1 паперовий лист на рік. Ні витрат на інтернет, ні на мобільний зв'язок не передбачено навіть мінімально. Авіаперельоти – це також небачена розкіш, яка не вписується у перелік послуг першої необхідності.
Кожен з читачів самостійно оцінить чи відбувся якісний перегляд споживчого кошику, так само як і дасть оцінку виконанню Кабміном рішення суду, яке зобов’язало переглянути ці переліки.
Жахливе у цій ситуації інше: до 2021 року ці переліки, за великим рахунком, залишаться незмінним, оскільки законодавчі підстави для цього просто відсутні. Мінімальна заробітна платня у 3200 гривень, компенсує лише інфляційні втрати за останні 2,5 роки, не більше.
Якщо розглядати оновлений споживчий кошик в якості одного зі способів забезпечення зростання економіки, то очевидно, що таке зростання в прийдешню п’ятирічку не передбачається. "Нам усім треба затягнути паски", – казав не так давно український президент. І головне – не згадувати прямо зараз е-декларації наших державних керівників.
