Новий споживчий кошик для українця: забудьте про інтернет і авіаперельоти

 

 

Збулося: уряд переглянув мінімальні норми споживання продуктів і товарів першої необхідності для українців. Востаннє цей список міняли у далекому 2000 році.

 

Як зміниться якість життя тепер – аналізували журналісти сайту "24".

 

11 жовтня 2016 року постановою № 780 Кабмін затвердив нові набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг . Презентуючи це рішення, прем'єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що його уряд першим зробив це, якісно переглянувши переліки, збільшивши обсяги споживання деяких продуктів харчування та скоротивши терміни їх використання.

 

Щоб зрозуміти, чи дійсно переглянутий споживчий кошик став якісно кращим, достатньо порівняти його з попереднім переліком.

 

Продуктів побільшало

Для працюючого населення, порівняно з нормами 2000 року, у список продуктів додали часник (900 грамів на рік). З 14 до 16 кілограмів збільшили кількість яловичини, з 12 до 14 — м'яса птиці. Натомість зникли зі списку баранина та кролятина (по 2 кг).

Цікаво, що кондитерських виробів працюючим громадянам передбачили 13 кілограмів на рік, або це 1 кіло на місяць чи 30 грамів на день. Дітям від 6 до 18 років норма кондитерських виробів, відповідно, 6 кілограмів, або 0,5 на місяць (чи 10 грамів на день). Тож якщо ви звикли балувати себе чи родину тортиками, тістечками та іншими смаколиками, знайте – уряд вважає це зайвим та дбає про ваші зуби.

У новий споживчий кошик додали каву і чай для працездатного населення. Чудово. Але мінімальна норма там – 400 грамів чаю і 500 грамів кави на рік. Або приблизно по 1 граму на день (а пакетик чаю – це 2 грами). А от особам, що втратили працездатність, передбачено каву зернову і злакову (60 і 70 грамів на рік), чай (400 грамів на рік), какао (300 грамів на рік) і навіть цикорій (70 грамів на рік).

Втім, оселедці для непрацездатних громадян – досі на вагу золота. Їх передбачено 700 грамів на рік. Це близько 60 грамів на місяць.

 

Одягнути всіх

Гардероб українців-чоловіків дещо покращав: 1 труси на 3 місяці (раніше – на 4,8 місяця). Плавки тепер можна міняти раз на чотири, а не десять років, шкарпеток можна дозволити собі 10 пар на рік, а не 7. Можна викинути краватку, яку носили 10 років – тепер вузлик можна зав’язувати раз на 5 років, а от на виголеному обличчі не економили – передбачили 24 леза на рік.

Натомість костюм-двійку, як і раніше, треба носити 5 років. Джинси, джемпер і спортивний костюм 3 роки, як і раніше.

Жінкам тепер носити верхній теплий одяг можна 5 років замість 8, пенсіонеркам – 8 років замість 10. Причому цим теплим одягом вважається куртка на синтепоні. Ні пальто, ні шуби у список мінімально необхідних речей не входять. Зате працездатні жінки можуть тепер дозволити собі 1 брюки на 4 роки (пенсіонеркам цього не передбачено, як і в нормах 2000 року). І трусів тепер передбачено 6 штук на рік (на 2 – пенсіонеркам), замість 5 штук на 2 (3 – пенсіонеркам) роки, а бюстгальтерів працююча жінка може мати 2 на рік (замість 2 на 2 роки). Пенсіонеркам цю норму не змінили – 2 на 4 роки, зате додали купальник – 1 на 7 років. Працюючій жінці, вважають досі, достатньо 1 купальника на 4 роки.

 

"Важке дитинство"

Про мінімальний набір предметів гардеробу для дітей віком до 6 років — говорити або погано, або нічого. Бо жодна нормальна мама в таких умовах ростити дитину не буде. Єдиний приклад: піжаму дитині уряд вважає достатнім мати одну на два роки. (Цікаво, міністри уявляють співвідношення зросту 3-місячної дитини і 2-річної?).

Із мінімальним набором предметів гардеробу для дітей віком від 6 до 18 років майже те саме. 1 зимова і одна демісезонна куртка на три роки. 1 спідничка на 3 роки і 1 сукня на 2 роки. 1 брюки або джинси на 2 роки. 1 купальник на 5 років. Щоправда, зі взуттям тепер легше – по одній парі зимового, демісезонного і літнього взуття можна міняти раз на рік, а не два роки, як раніше.

 

Господарські товари: вічні матеріали вже серед нас

У мінімальному наборі товарів культурно-побутового та господарського призначення: тарілок менше, ложок і виделок також (по 2 замість 6. А що, хіба ви не накопили їх за 16 років?). Стілець та ліжко, мабуть, цільнометалеві, оскільки служити мають 15 та 25 років відповідно, а були часи коли за цей час їх можна було змінити тричі. Електропобутова техніка, як і раніше, у нас служить 10, 15, 14 років, тобто щонайменше у 5 разів довше, ніж на неї дається гарантія виробником (це до питання енергоефективності). Зате телевізор тепер — LЕD на 38 см, тобто 14,5 дюйма, приблизно розміром з монітор ноутбука (раніше мова йшла про телевізор діагоналлю 56 см, у порівнянні з поточною редакцією – майже кінотеатр).

 

6 культпоходів і відсутність інтернету

Балувати нас витратами на духовне замість банального споживання в уряді теж не планують. 6 книг, 6 культурних заходів на рік — так само, як і у 2000-му. Газети так само, як і 16 років тому – 52 штуки на рік на родину. Ще – 15 хвилин розмов місцевим телефонним зв’язком (раніше говорили більше) і 1 паперовий лист на рік. Ні витрат на інтернет, ні на мобільний зв'язок не передбачено навіть мінімально. Авіаперельоти – це також небачена розкіш, яка не вписується у перелік послуг першої необхідності.

Кожен з читачів самостійно оцінить чи відбувся якісний перегляд споживчого кошику, так само як і дасть оцінку виконанню Кабміном рішення суду, яке зобов’язало переглянути ці переліки.

Жахливе у цій ситуації інше: до 2021 року ці переліки, за великим рахунком, залишаться незмінним, оскільки законодавчі підстави для цього просто відсутні. Мінімальна заробітна платня у 3200 гривень, компенсує лише інфляційні втрати за останні 2,5 роки, не більше.

Якщо розглядати оновлений споживчий кошик в якості одного зі способів забезпечення зростання економіки, то очевидно, що таке зростання в прийдешню п’ятирічку не передбачається. "Нам усім треба затягнути паски", – казав не так давно український президент. І головне – не згадувати прямо зараз е-декларації наших державних керівників.


09.11.2016 1200 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1101
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1236
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1135
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3266
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2089
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3260

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

784

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1113

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1197

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2482
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6088
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6109
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29837
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

692
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1536
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1752
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23981
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16479
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

807
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1475
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1744
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2738