Новий генплан Івано-Франківська: давайте обговоримо

Івано-Франківськ повільно крокує до прийняття нового генерального плану міста, громадське обговорення якого відбудеться післязавтра, 31 серпня. Чинний генплан датується ще 2001 роком і став практично формальністю, влада міста нагло порушувала його приписи, змінюючи цільові призначення землі, різними методами узаконюючи незаконні будівлі, нарікаючи на те, що місто змінилося і в принципі головний архітектурний документ себе віджив. Нинішня міська рада на чолі з мером міста Русланом Марцінківим задекларувала перед громадою, що буде новий генплан. І, як пишуть політики на бордах, “Обіцяємо-робимо!“.

Чого очікувати від прийняття нового генплану, чи це рішення  зупинить будівельне свавілля, чи дасть зрозуміти куди ми рухаємося, як буде розвиватися Івано-Франківськ і, головно, чи готова нинішня влада його виконувати. 

Навпроти моїх вікон стоїть великий багатоповерховий будинок. Хата в якій я живу, як маленька цятка - халабуда в очах тих жильців, які навіть не претендують бути моїми сусідами, бо попри близькість наших будівель між нами надто велика дистанція.  Я п'ю воду з криниці, вони з крана. Я сушу одяг і постіль на вулиці, вони - у засклених балконах. Я загораю на подвір'ї, а вони мусять йти на річку. Я кошу траву, вони перуть килими на дамбі біля річки. В мене пси, коти, а у них зрідка якась тварина, бо ж квартира. Уже скоро осінь, моє подвір'я вкривається листям і горіхами,  а їх двори засипані сміттям.

До чого я це все пишу? В цьому будинку живуть люди, які свого часу також мали старі приватні хати і таких в місті дуже багато, які за свій один  будинок (рідну хату) отримали по кілька квартир. І вони продали не просто дім, а певний смак, спосіб життя, визначити вартість якого дуже важко. Коли ми на порозі до прийняття нового генплану міста значення має  не тільки те, що наносять на мапу міста, які земельні ділянки забудують, які незаконні забудови легалізують. Не менш важливо, який спосіб життя буде просочуватися між цими, на перший погляд сухими кресленнями, з якими стандартами асоціюється Франківськ в усіх тих, які нині масово скуповують житло, які фактично перебуваючи за кордоном визначають розвиток міста, або ж його майбутній занепад.

Так, дві  групи людей творять нині Івано-Франківськ: ті, що тут живуть, і які  там (за кордоном) заробляють. Нас важко назвати громадою, попри те, що ми всі маємо поштову адресу в цьому місті.  Для заробітчан Франківськ це просто окрема квартира, можливо дві, тут вони проводять свої відпустки, відвідують родичів, ставлять нам всім оцінки:  “А що зроблено за рік?”, “Що змінилося?” - нарізають завдання. З роками, коли помирають їх рідні, вони перестають сюди приїжджати, квартири здають іноземцям (в основному студентам),  щомісячну плату за оренду отримують їх діти.

І є франківці, які живуть у Франківську, часто навіть орендують житло, дбають про місто, стараються зробити його комфортним, реалізують різні проекти, думають про майбутнє і, основне, найважливіше, стоять перед великою проблемою: як зупинити виїзд людей за кордон, що потрібно місту аби люди тут жили, а не фіксувалися за кількома десятками  квадратних метрів нерухомості? Бо є інша складова проблеми, більшість із тих, які скуповують житло готові дбати про свої квартири, трепетно переживати за все, що в квартирі, інвестувати гроші в дорогі гардини, люстри, елітні меблі, але їм абсолютно не цікаво, що відбувається в їхньому дворі, мікрорайоні, місті.

Та жодне місто не може розвиватися окремими квартирами, повноцінність і якість життя - це дуже широкий асортимент потреб і їх задоволення, це самоорганізація людей, самореалізація, це відносини, які вибудовуються між людьми, смаки, присмаки, зрештою містечкові традиції, за якими формуються нові покоління.  І тут ми всі опинилися в якійсь прірві, коли будується місто без людей, коли роками пустують квартири, коли важко в новобудові обзавестися сусідами.

Чи вирішить новий генеральний план міста ці проблеми? Чи ставить влада перед собою  ціль - будувати місто для людей із людьми.  Звісно, що ні, попри те, що у нас бюджет 3,2 млрд грн нинішня влада вирішує поточні, буденні проблеми, жодних стратегічних цілей вона не ставить і не береться за їх реалізацію. В час, коли будівельна галузь на піку розвитку, немає розуміння, яке архітектурне обличчя міста, кого воно має приваблювати.  Кожен будує як хоче, де хоче і розраховує виключно на свого клієнта.

Тому, на жаль,  основні акценти й пориви  прийняття генерального плану  міста аж ніяк не на користь громади, не для тих людей, які тут живуть.

По-перше, генплан, який має бути затверджений - це не для громади міста, це для забудівників і тої групи людей, яка тут не живе (заробітчан). Забудовники вирішили краще один раз між собою все поділити, ніж постійно затверджувати десятки ДПТ, змінюючи цільове призначення, легалізовуючи забудови. Роблять вони це ще й за бюджетні кошти (розробка генплану), за наші з вами гроші, тих, які тут живуть.

По-друге, як не прикро, та інтерес тих, які тут не живуть, але купують житло збігається з інтересами забудівників.  Одні формують попит, другі - пропозицію.

По-третє, кілька активістів не можуть нині з'ясувати і промоніторити всі прогріхи цього документу по дуже простій причині: його мають читати всі люди, повинні цікавитися, яке життя їх чекає. На жаль люди не беруть участі в обговоренні, це майже нікого не хвилює.

По-четверте, цей документ, який так багато років виношувався, може народитися  дуже “недоношеним”, він має всі шанси взагалі з часом втрати своє повноцінне життя, бо його просто будуть ігнорувати як це було з попереднім генпланом.

Чи хоча б одна забудова була зупинена, коли забудовник порушував цільове призначення землі? Ні, бо воно змінюється одним рішенням - дозволом на складання ДПТ.

Чи зупинилися будівельні компанії, коли почали забудовувати міське озеро, хоч це рекреаційна зона? Ні, вони їх різними методами легалізувати, можливо дехто витратився на суди і на квартири для прокурорів та суддів, але дотиснули.

Коли в державі не працює закон, то будь які навіть такі важливі документи мають всі шанси стати мертвими. Так, можна судитися, але коли місто наповнене незаконними чи напівзаконними забудовами, то це вже велика корупція, яка не доляється окреми судами чи ініціативами, а тільки політичним вибором. Франківці, самі привели до влади будівельний бізнес, тому тепер мають розуміти, що місто буде розвиватися під їх інтереси.

 По-шосте, генплан - це політичний інструмент нинішньої влади зняти з себе відповідальність за те все, що вже натворили, така своєрідна амністія тому свавіллю, яке відбувається другий рік поспіль. Попри те, що містом керує головний, а то один із перших борців проти незаконних забудов - Руслан Марцінків, за його мерства приймається нечувана кількість ДПТ, легалізуються незаконні забудови навіть в історичній частині міста, він як жоден інший мер дав зелене світло всім забудовникам міста,  і тим які будуть якісне житло і тим, які будують із грубими порушеннями не тільки містобудівних умов, але й самих будівельних норм. Тому аби перед виборами якось відбілитися, прийняття генерального плану - це як сповідь перед громадою, але не факт, що буде навернення.

Зрештою, аби не було все так сумно громаду міста післязавтра, 31 серпня, чекають громадські обговорення. Варто йти! Чи буде це зібрання конструктивним - не факт, але варто думати не тільки про окремі об'єкти чи частини міста, все ж таки важливо зазирнути в майбутнє і зрозуміти яким ми хочемо бачити Франківськ?

Чи є порятунок від несмаку, хаосу в час, коли живемо в повному беззаконні? Можливо - це суспільний договір, певні правила, які б могли бути  запроваджені між будівельним бізнесом і громадою. Бо якщо всі тут хочуть жити, то важливо не шкодити один одному, та для цього повинно бути сформоване сильне і компетентне громадянське суспільство і має бути політична воля влади. Маємо перше та немає другого, тому можемо вибороти тільки окремі позиції,  окремі пункти, але без політичної волі важко говорити про щось більше, важко наносити лінії майбутнього.

 

Наталія СЕРБИН

Для ЗБРУЧ


29.08.2018 Наталя СЕРБИН 3012
Коментарі ()

19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

888 1
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

803
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1619
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2247
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4226 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3232

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

226

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

454

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

395

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

864
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

636
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

681
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

965
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1090
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

678
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6263
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1755
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31770 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1558
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

762 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

727